Позначка: Росія

  • Путін наказав створити “буферну зону” на кордоні

    Путін наказав створити “буферну зону” на кордоні

    Російські війська начебто реалізують плану зі створення так званої “буферної зони безпеки” вздовж кордону з Україною. Про це сказав російський диктатор Володимир Путін у четвер, 22 травня.
    “Вже говорив, що було ухвалено рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону”, – заявив він на нараді з урядовцями.
    За його словами, збройні сили РФ вже почали виконувати це завдання і “робота йде”.
    У свою чергу керівник Центру протидії дезинформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко написав у Телеграм, що Путін вже не вперше завдить мову про “буферну зону”.
    “Рік тому щось не склалось в нього з цим, хоч теж лякав. Зараз просто демонструє, що не хоче припиняти вогонь” – заначив він.

  • Обмін полоненими: в РФ підтвердили передачу списку

    Обмін полоненими: в РФ підтвердили передачу списку

    У Росії готується до обміну полоненими з Україною у форматі “1000 на 1000” і вже передали список імен. Про це сказав Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс в четвер, 22 травня.
    “Ми дійсно передали наш список. Зустрічний список із Києва поки не отримали. Чекаємо”, – заявив він.
    Трохи раніше Пєсков сказав, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
    “Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
    Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”.

  • В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі

    В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі

    Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
    Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
    З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
    У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
    На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
    Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
    Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
    У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
    Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.

  • Мирні ініціативи і допомога РФ водночас: яку гру веде Китай

    Мирні ініціативи і допомога РФ водночас: яку гру веде Китай

    Китай і Україна Позиція Китаю щодо війни в Україні є складною і часто інтерпретується як “нейтралітет, що схиляється на користь Росії”. Офіційний Пекін уникає прямого засудження російської агресії, вперто називає конфлікт “українською кризою”, втім наголошує на необхідності діалогу та мирного врегулювання.
    Китай постійно закликає до негайного припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. У лютому 2023 року Китай оприлюднив свій так званий “мирний план” з 12 пунктів, який не містить засудження російської агресії чи вимоги виведення російських військ з території України.
    Ще з першого дня повномасштабної війни політики та аналітики переконують, що лише Китай має вдосталь важелів впливу на РФ.Західні країни закликають Піднебесну використовувати тиск на Росію, щоб припинити війну, але Пекін раз за разом наголошує, що він не є “стороною конфлікту”.
    Із свіжого: 16 травня в МЗС заявили, що Україна прагне, аби Китай і Бразилія допомогли переконати Путіна припинити вогонь. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 17 травня прямо заявив: країна, яка може закінчити війну і поставити Путіна на місце, – це Китай. Він також додав, що Росія є “економічним васалом Китаю”.
    Однак розраховувати на КНР не можна. Як зауважив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, Пекін дійсно має серйозний вплив на Кремль. Але не горить бажанням його використовувати.
    Як наголосив Шлінчак в ефірі 24 каналу, з одного боку КНР використовує ослаблену від війни РФ, яка перебуває у не найкращому економічному становищі. Китайці буквально заробляють на цьому гроші та протягують свої стратегічні цілі до реалізації. З іншого – Росія не повністю “лягла” під Китай. Ба більше, Путін мріє, аби сісти разом з Китаєм та США за стіл перемовин і розділити світ на зони впливу.
    І Кремль не боїться показувати суб’єктність від Китаю. Нагадаємо, напередодні переговорів в Стамбулі президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що готовий попросити Путіна вирушити до Туреччини на прямі переговори про мир в Україні. Прикметно, що до цього Сілва був у Китаї та розмовляв із Сі. Експерти вважають, що поговорити з Путіним президента Бразилії спонукав очільник КНР. Однак Сілву в Кремлі навіть не прийняли. “Це натяк на те, що Китай пристав на позицію європейської коаліції й намагається зупинити війну. Путін знехтував цим сигналом, розраховуючи, що Пекін не наважиться на жорсткі дії. Чи відповість Китай – наразі незрозуміло, але атмосфера двосторонніх відносин змінюється”,- пише нардеп Микола Княжицький в своєму Facebook. Однак дуже швидко стосунки між Кремлем та Пекіном навряд чи зміняться. Бо в них є один споконвічний ворог. Дружба проти США Хоча Китай офіційно не відправляє РФ військову допомогу, він надає значну економічну підтримку, яка допомагає Москві справлятися із західними санкціями. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, і обсяги торгівлі між країнами зросли після початку повномасштабного вторгнення. Ця підтримка викликає занепокоєння у США та ЄС.
    Ба більше, Україна брала в полон громадян Китаю, які воювали на боці російської армії. А в квітні українські розвідувальні органи отримали інформацію, що КНР постачає РФ артилерію і порох, окрім того, є дані, що представники КНР займаються виробництвом деякої зброї на території Росії. Пекін ці звинувачення відкидав.
    Слід зауважити, що зі стратегічних міркувань Дональд Трамп прагне використати Росію як важель проти Китаю. Цю концепцію часто називають “зворотним Ніксоном”. Простими словами, Трамп хоче зблизитися з Росією, щоб створити противагу зростаючій могутності Китаю, який зараз сприймається як головний геополітичний виклик для США. Логіка полягає в тому, що продовження тиску на Москву з боку Штатів лише штовхає Росію глибше в орбіту Китаю, де країни разом протистоять Заходу.
    Однак реальність раз за разом доводить: Трамп не доб’ється “зворотного Ніксона”. Ба більше, Китай використовує Росію у великій грі проти США. І щоб довести, що Росія Путіна невідривно прив’язана до Китаю Сі Цзіньпіна було треба небагато. Для цього 8 травня РФ та КНР опублікували спільну заяву, в якій домовились підняти співпрацю на новий рівень і “рішуче протидіяти курсу Вашингтона на “стримування” Росії і Китаю”.
    Також Укрінформ пише, що причиною присутності Сі разом із Путіним на трибуні мавзолею під час останнього параду був сигнал Трампу про готовність Китаю відповідати на будь-які спроби тиску: чи економічного / тарифного, чи військового. Та те, що Москва не вагаючись підтримає Пекін. Мовляв, існує неоформлений документально союз двох країн проти однієї – Сполучених Штатів.
    Як зазначив в інтерв’ю Укрінформу експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла, на щастя поки що Китай не готовий напряму стати на бік РФ за прикладом Північної Кореї. Разом з тим у КНР немає жодного бажання тиснути на Росію, підтвердив аналітик.
    Також він охарактеризував як “надто нереалістичну” ідею деяких представників адміністрації Трампа домагатися припинення вогню та відкритості до Росії як способу відокремити РФ від Китаю. “Я б набагато більше зосередився на зміні поведінки Китаю, щоб обмежити підтримку російських військових зусиль і спробувати зайняти більш конструктивну позицію, ніж намагатися якимось чином змусити Росію відвернутися від Китаю, спонукаючи її до якоїсь нової угоди зі Сполученими Штатами”,- сказав Чіарамелла. На його думку, “дружба без меж” між Росією та Китаєм все ж має певні межі, які США може використати, якщо застосує розумну політику, особливо щодо Китаю.
    Однак поки що Штати буквально віддають світове лідерство Пекіну. Більше не гегемон

  • Туск не підтвердив слова Трампа щодо Путіна

    Туск не підтвердив слова Трампа щодо Путіна

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не підтвердив інформацію, що президент США Дональд Трамп у розмові з європейськими лідерами заявив, що російський диктатор Володимир Путін не хоче закінчувати війну проти України, бо начебто “перемагає”. Про це повідомляє Onet в четвер, 22 травня.
    “Я не підтверджую таке повідомлення. Але я підтверджую, що ситуація складна, тому що з російського боку немає навіть сліду доброї волі якнайшвидше припинити вогонь і розпочати чесні мирні переговори. І президент Трамп, і наша, європейська “четвірка”, сформулювали дуже чітку умову: припинення вогню без жодних умов, тобто до початку переговорів, щоб люди перестали гинути”, – сказав Туск.
    За його словами, росіяни взяли на озброєння свою класичну тактику: затягувати й пересмикувати “різні ниточки”, щоб уникнути зобов’язань щодо припинення вогню і приєднання до мирних переговорів всерйоз.
    “Ситуація складна, не скажу, що критична, але вона складна від самого початку”, – додав Туск. Раніше ЗМІ повідомляли, що Трамп вперше визнав, що Путін не хоче закінчувати війну в Україні, оскільки вважає, що перемагає. Про це він нібито сказав під час телефонної розмови з європейськими лідерами, серед яких не було Дональда Туска.

  • До Кремля зігнали військову техніку після нальоту дронів – ЗМІ

    До Кремля зігнали військову техніку після нальоту дронів – ЗМІ

    Посилені пости з військовою технікою, обладнаною системами радіоелектронної боротьби виставили перед московським Кремлем. Причиною цього стали масовані атаки українських безпілотників. Про це повідомляє Telegram-канал ВЧК-ОГПУ.
    Машини з РЕБ розмістили на Великому кам’яному мосту. Мобільний інтернет у цьому районі відключили.
    Напередодні такі самі машини помітили на Великому Москворецькому мосту, розповіли очевидці Новой газете Европа.
    Російські ЗМІ заявили, що ЗСУ відновили атаки на Москву в ніч на 21 травня – після відмови російського диктатора Володимира Путіна від припинення вогню.
    За останню добу над столичним регіоном РФ було збито 61 безпілотник, стверджує мер міста Сергій Собянін.
    Загалом над територією Росії було зафіксовано понад 300, заявило Міноборони.

  • Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%

    Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%

    Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
    Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
    На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
    Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
    Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
    “Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
    Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.

  • Запорізьку АЕС підключать до енергосистеми Росії за лічені тижні – ЦВО

    Запорізьку АЕС підключать до енергосистеми Росії за лічені тижні – ЦВО

    Російські окупанти продовжують будувати ЛЕП від Запорізької АЕС. Зокрема, фіксується нова магістраль через Маріупольский район. Про це повідомив екс-радник міського голови Маріуполя, а тепер голова Центру вивчення окупації (ЦВО) Петро Андрющенко на своєму Telegram-каналі.
    “На ділянці 47°08’55.7″N 37°18’40.0″E з лютого по травень побудовано розподільчий вузол продуктопроводу разом із компресорною станцією, а на ділянці 47°02’27.2″N 37°05’17.5″E закінчують з’єднання з мережею. Як це виглядає на відкритій карті з оновленням на кінець квітня показали в динаміці”, – повідомив він.
    За його словами, на місці “схоже на фінальну стадія роботи”.
    “З урахуванням планів (в тому числі, але не виключно) модернізації зокрема Херсонщини, про що розповідали раніш, схоже на те, що Запорізька АЕС, якщо вже не включена в систему енергетики РФ , то залишаються лічені тижні”, – наголосив посадовець.
    Він також наголосив “на повному ігноруванні цього процесу з боку українського Уряду та медіапростору”.
    “Тому що саме це ігнорування надає росіянам можливість безкарно робити те, що роблять”, – додав Андрющенко.
    Як ми вже писали, 7 травня стало відомо, що одна з двох ліній живлення окупованої росією Запорізької АЕС знову знеструмлена. 24 квітня на Запорізькій АЕС сталася стрілянина.

  • В РФ виявили труп всередині монумента Батьківщина-Мати

    В РФ виявили труп всередині монумента Батьківщина-Мати

    Труп чоловіка виявили всередині монумента Батьківщина-Мати кличе! на Мамаєвому кургані в російському місті Волгоград. Про це повідомляє Telegram-канал Mash.
    Поки що невідомо, як чоловік взагалі потрапив у голову скульптури, адже монумент закритий для відвідування.

  • Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.

    Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.

    Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.

    До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).

    Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ