Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб. Більшість із них є громадянами та резидентами РФ, повідомила преслужба глави держави у неділю, 4 січня.
Зазначається, що підсанкційні особи й компанії пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК та силових структур.
Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК та обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20 пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – йдеться у повідомленні.
Позначка: Росія
-
Україна запровадила нові санкції проти Росії
-
Президент озвучив масштаби атак РФ за тиждень
За поточний тиждень країна-агресор Росія атакувала Україну понад 1070 керованими авіаційними бомбами, майже 1000 дронами і шістьма ракетами. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Фейсбук в неділю, 4 cічня.
За його словами, для України дуже важливо, щоб підтримка партнерів продовжувалася – була незмінна оборонна допомога, посилення протиповітряної оборони. Адже майже щодня – загроза життю в Україні через російські атаки, удари різними типами зброї по українцям.
“За цей тиждень понад 1070 керованих авіаційних бомб, майже тисячу ударних дронів і шість ракет випустила Росія по Україні. Усе, про що домовлялися з партнерами, потрібно максимально активізувати. Кожна ракета до систем ППО, яка зараз стоїть десь на зберіганні у партнерів, може реально захистити життя”, – написав глава держави.
Зеленський підкреслив, що стабільність та передбачуваність допомоги для України – це те, що реально може підштовхнути Москву до дипломатії.
“Розраховуємо на подальшу оборонну допомогу й підтримку підготовлених документів щодо гарантій безпеки з боку Америки, Європи та партнерів у Коаліції охочих. Вдячний усім у світі, хто своєю силою допомагає дипломатії та всім зусиллям заради чесного миру”, – резюмував президент. -
Індія посилила контроль закупівель російської нафти – ЗМІ
Уряд Індії посилив контроль закупівель російської нафти у прагненні укласти угоду зі США. Про це повідомило Reuters з посиланням на п’ять джерел у нафтовій та урядовій сферах.
Вказано, що відділ планування та аналізу нафтової галузі міністерства нафти та природного газу Індії вимагає від місцевих нафтопереробних заводів надавати щотижневу звітність із закупівель нафти з Росії та США, щоб мати точні дані для переговорів із Вашингтоном.
Отриману інформацію надсилають безпосередньо до канцелярії прем’єра Індії Нарендри Моді, зазначають співрозмовники агентства.
“Нам потрібні своєчасні і точні дані про імпорт нафти в Росію і США, щоб, коли США запитують інформацію, ми могли надавати перевірені цифри, а не покладатися на вторинні джерела”,– заявив агентству неназваний урядовець.
Вказано, що зазвичай джерела нафтових закупівель індійських компаній фіксуються у щомісячній митній статистиці та звітах приватних аналітиків. Вперше уряд вимагає від нафтопереробників надавати ці відомості щотижня.
Два джерела, обидва з яких є урядовцями, у розмові з Reuters зазначили, що індійським НПЗ не було дано прямої вказівки скоротити закупівлю російської нафти. Однак вони, а також джерела в галузі, заявили, що очікують на зниження імпорту російської нафти в найближчі місяці нижче 1 млн барелів на добу.
Відомо, що у 2025 році Росія забезпечила 35% імпорту нафти Індії, а США – 6,6%. При цьому Індія розглядає збільшення закупівель американської нафти для укладання в перспективі торгової угоди зі США після того, як Вашингтон у минулому році вдвічі збільшив імпортне мито на індійські товари до 50% як покарання за великі закупівлі російської нафти.
Раніше ЗМІ повідомили, що поставки нафти з РФ в Індію впали до найнижчого рівня за три роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку 2026 року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ. -
Росія відреагувала на операцію США у Венесуелі
Москва засудила військову операцію США проти Венесуели 3 січня і висловили “глибоку стурбованість”. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, передають росЗМІ.
“Вранці США здійснили акт збройної агресії проти Венесуели. Це викликає глибоке занепокоєння і засудження. Виходимо з того, що всі партнери, у яких можуть бути претензії один до одного, повинні шукати шляхи до розв’язання проблем через діалог.
Ми готові їх у цьому підтримувати. Латинська Америка має залишатися зоною миру, якою вона проголосила себе 2014 року. А Венесуелі має бути гарантоване право самій визначати свою долю без будь-якого деструктивного, тим паче військового втручання ззовні”, – заявив глава російського МЗС.
Росія також підтримала скликання Радбезу ООН щодо Венесуели.
-
Умовляли місяць: ЗМІ розкрили деталі призначення Буданова
Президент України Володимир Зеленський призначив популярного керівника Головного управління розвідки (ГУР) Кирила Буданова очільником Офісу президента через кілька тижнів після звільнення Андрія Єрмака. Про це у п’ятницю, 2 грудня, написала газета Financial Times.
Видання зазначає, що це призначення відбувається на тлі активізації зусиль українських дипломатів отримати гарантії безпеки від західних партнерів у ході поновлених переговорів щодо припинення війни з Росією. Самого Буданова часто називають одним із небагатьох українських посадовців, які під час війни зберігали відкритий канал зв’язку з Москвою, зокрема для обговорення обміну полоненими. Таке рішення може зміцнити позиції України в можливих мирних переговорах.
“Цей крок, вочевидь, є частиною масштабнішої реорганізації в апараті безпеки Зеленського, у межах якої президент перевів на інші посади двох інших високопоставлених чиновників”, – пише газета.
Джерела, обізнані з рішенням президента, зазначають, що протягом останнього місяця він переконував Буданова погодитися на цю посаду. Водночас глава розвідки, який надає перевагу роботі в польових умовах, а не офісній рутині, спершу сумнівався.
Як зазначає видання, 39-річний генерал-лейтенант Кирило Буданов здобув популярність завдяки успішним операціям під керівництвом ГУР, що викликали глибоку довіру до нього як до одного з провідних діячів країни.
Втім, посада голови Офісу президента хоч і є адміністративною за характером, в українському політичному контексті завжди мала вагоме значення і перебувала під ретельним контролем громадськості.
Джерела додають, що під керівництвом Буданова ГУР значно модернізувалося та посилило співпрацю з американським ЦРУ. Водночас деякі західні партнери України висловлювали побоювання через надмірно ризиковані плани служби, які могли потенційно спровокувати подальшу ескалацію конфлікту з РФ.
Відомо, що ГУР відіграло ключову роль у проведенні диверсійних операцій на території Росії та контрольованих Москвою українських регіонах, включно з ліквідацією високопоставлених російських військових.
Нагадаємо, Кирило Буданов 2 січня прийняв пропозицію президента Володимира Зеленського очолити Офіс глави держави.
Зеленський підписав укази про нові призначення -
У Миколаєві РФ дронами атакує енергетику – пабліки
У ніч проти 3 січня, приблизно о пів на першу ночі, у Миколаєві було чутно вибух. Інформацію про це оприлюднив міський голова Олександр Сєнкевич на своєму Telegram-каналі.
Про повторні вибухи за кілька хвилин повідомило Суспільне.
О 00:33 Повітряні Сили ЗСУ попередили про рух безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у напрямку Миколаєва з півдня.
Місцевий паблік Николаевский Ванек зафіксував у небі над областю п’ять дронів-камікадзе типу “Шахед” і зазначив можливість знеструмлення: “Працюють по світлу!”
Вже о 00:41 моніторинг повідомив, що безпілотники були збиті, але одразу після цього з’явилась інформація про ще одну пару дронів, які рухались тим самим курсом у напрямку міста.
Нагадаємо, що в ніч проти суботи, 3 січня, російські військові атакуювали Київ безпілотниками. Про вибухи у столиці і роботу ППО повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко на Telegram-каналі.
ЦПД: Росія планує затягувати війну щонайменше до весни
-
РФ повторно оголосила в розшук лідера РДК Капустіна
Росія знову оголосила у розшук лідера Російського добровольчого корпусу (РДК) Дениса Капустіна після його “воскресіння”, що стало результатом спецоперації Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
“Підстава розшуку: розшукується за статтею Кримінального кодексу […]. Переоголошено”, –йдеться в картці на сайті МВС РФ.
Як повідомляє російське опозиційне видання Настоящее время, раніше прізвище Капустіна було вилучено з розшукових списків у зв’язку з його “смертю”.
ЗМІ зазначає, що в Росії Капустін має низку вироків, винесених заочно, включно з довічним ув’язненням. Вперше Капустін з’явився у базі МВС у 2023 році. У Росії він заочно засуджений до довічного терміну у справі про вторгнення ЗСУ на територію Брянської області – за державну зраду і тероризм.
Окрім “державної зради”, його звинувачують у “замаху на теракт”, “організації терористичної діяльності” та інших “злочинах” згідно з ухвалами російських судів. Крім цього, Федеральна служба безпеки Росії заявила, що він був причетний до організації замаху на Костянтина Малофєєва, відомого олігарха та засновника пропагандистського телеканалу “Царьград”, який має тісні зв’язки з російським президентом Володимиром Путіним.
Нагадаємо, інформація про загибель Дениса Капустіна з’явилася 27 грудня. Тоді повідомляли, що це сталося на Запорізькому напрямку внаслідок удару дрона FPV. Проте вже 1 січня 2026 року було несподівано оголошено, що Капустін живий. Більш того, кошти, які планувалися на його ліквідацію, будуть передані для підсилення спецпідрозділів Головного управління розвідки.
ГУР показало відео “загибелі” командира РДК
-
В Росії попередили про скорочення бюджетних витрат через обвал нафти
Якщо ціни на російську нафту у 2026 році залишаться на нинішньому рівні, владі доведеться переглянути бюджетне правило й готуватися до скорочення державних видатків, попереджає Центральний банк РФ, повідомляє TMT.
Так, якщо фактичні нафтові доходи виявляються нижчими за базові, різницю покривають коштом Фонду національного добробуту РФ. Станом на 1 грудня в його ліквідній частині залишалося 4,1 трлн рублів.
Минулого року базова ціна нафти становила 60 доларів за барель, на цей рік її встановлено на рівні 59 доларів і до 2030 року вона зменшуватиметься на один долар щороку – до 55 доларів у 2030-му. Це вище за нинішню вартість російської нафти. У листопаді минулого року середня експортна ціна російської нафти становила близько 45 доларів за барель, тоді як у грудні опускалася ще нижче.
Російська влада виходить із того, що це падіння є тимчасовим і згодом ціни зростуть. Прогноз Мінекономрозвитку передбачає, що середня ціна нафти Brent у 2026-2028 роках становитиме 70-72 долари за барель, а дисконт російської Urals поступово скоротиться з 12 доларів за барель у 2025 році до 7 доларів у 2028-му “шляхом оптимізації логістики та подальшої переорієнтації експортних потоків”. У довгостроковому бюджетному прогнозі закладено ціну Urals на рівні 69 доларів з 2030 року.
Втім, решта прогнозів не настільки оптимістична для РФ. Грудневий короткостроковий прогноз Міністерства енергетики США передбачає, що барель Brent подешевшає в першому кварталі до 55 доларів і залишатиметься на цьому рівні протягом усього 2026 року. Goldman Sachs прогнозує середню ціну на рівні 56 доларів за барель, ING – 57 доларів, Citi – 62 долари, прогноз Оксфордського інституту енергетичних досліджень – 65 доларів. Своєю чергою, це означає ціну на російську нафту у кращому разі трохи більш як 50 доларів. Міжнародне енергетичне агентство (IEA), виходячи з котирувань ф’ючерсів, закладає у свої розрахунки середню ціну Brent на рівні 64 долари за барель цього року з підвищенням до 67 доларів у 2030-му.
Центробанк РФ нині регулярно звертає увагу на ризики, пов’язані з цінами на нафту. У лютому 2025 року в закритій доповіді для російського уряду він попереджав про загрозу тривалого періоду низьких цін, подібного до ситуації 1980-1990-х років.
У ЦБ радять визначати ціну відсікання, виходячи з консервативних оцінок. Інакше зростає ризик вичерпання резервів і збільшення бюджетного дефіциту, що може вимагати жорсткіших заходів.
Водночас економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів РФ і перший заступник голови Центробанку, констатує, що наразі незрозуміло, як саме Мінфін зможе компенсувати падіння нафто- й газових доходів, якщо зниження цін на російську нафту матиме стійкий характер.
Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.
Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни -
Медведєв пригрозив Фінляндії через “огидну русофобію”
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав незалежність Фінляндії “помилкою” більшовиків, а також пригрозив їй через горезвісну “русофобію”. Про це російський чиновник написав в Х.
Росіянин відреагував таким чином на заяву президента Фінляндії Александра Стубба про те, що взаємини з Росією “змінилися назавжди”.
“Якийсь хлопець на ім’я Стубб каже, що відносини Фінляндії з Росією змінилися назавжди. Погоджуюся. Я теж на це надіюся. Надіюся, що Росія ніколи не повторить помилку більшовиків 1917 року.
Фінляндія має заплатити за свою огидну русофобію. Насправді, вона вже платить – Стубб говорить, а громадяни оплачують рахунки”, – пригрозив Медведєв. -
Українці визначилися зі ставленням до “мирного плану” РФ
Більшість українців – 74% – вважають неприйнятним план Росії щодо закінчення війни в Україні, Лише 17% українців готові на російську версію “миру”. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 26 листопада – 29 грудня 2025 року.
Російський план мирного врегулювання війни, проти якого виступає більшість українців, включає найбільш чутливі складові, які тепер дискутуються і які окремі суб’єкти хотіли би бачити в мирному договорі: відведення військ з Донбасу, обмеження українських Сил оборони, неконкретизовані гарантії безпеки тощо.
Водночас 69% українців (хоч і переважно без ентузіазму), але готові схвалити план Європи і України. Тільки 16% категорично відкидають його.
У вересні 2025 року 74% готові були підтримати цей план, тобто тепер їх стало трохи менше (але через перетікання у “важко сказати”, а не категоричних противників).
Водночас з 18% до 30% стало більше тих, хто “легко погодяться на цей план”.
У регіональному вимірі 71-78% у всіх регіонах відкидають план Росії. Натомість у всіх регіонах 67-69% готові схвалити план Європи і України. Опитування КМІС проведено 26 листопада-29 грудня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Всього був опитаний 1001 респондентів у віці від 18 років і старше.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.