Антикор

Позначка: Росія

  • РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО

    РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО

    Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.

    Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.

    Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.

    Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.

    Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.

    Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.

    Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.

  • Генерал Бундесверу: Путін зазіхає не лише на Київ

    Генерал Бундесверу: Путін зазіхає не лише на Київ

    Плани російського президента Володимира Путіна виходять далеко за межі України, заявив генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Цю думку він озвучив під час брифінгу 1 вересня, присвяченого старту масштабних навчань Quadriga 2025, які Німеччина проводить спільно з 13 країнами-партнерами. Про це повідомило DW.

    За словами Броєра, головна мета навчань полягає у посиленні стримувального потенціалу НАТО та підвищенні боєготовності військових. У рамках Quadriga 2025 союзники НАТО зосередилися на обороні східного флангу Альянсу, що має особливе значення на тлі агресивних дій Росії, які становлять загрозу для Балтійського регіону.

    “Президент Росії Володимир Путін дивиться на нас, його плани виходять за межі України”, – застеріг генерал. Хоча Бундесвер не має жодних відомостей про підготовку Росії до нападу, військовослужбовці повинні постійно підтримувати високий рівень готовності.

    “Бундесвер повинен тренуватися, тренуватися і ще раз тренуватися”, – наголосив Броєр.

    Згадавши про паралелі між Quadriga 2025 і російсько-білоруськими навчаннями “Запад-2025”, які відбуватимуться з 12 по 16 вересня, Броєр наголосив на ключовій позиції НАТО: дії Альянсу спрямовані на стримування конфлікту, а не на його провокування. Він також закликав приділяти особливу увагу протидії російській інформаційній війні та не піддаватися на можливі маніпуляції.

    Нагадаємо, у Білорусі розпочалися навчання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за участю військових цієї країни, а також РФ, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану. РФ планує відпрацювати бойові аспекти.

    Навчання “Захід-2025”: чим вони загрожують Україні – і НАТО

  • РФ хоче виробляти винищувачі Су-57 в Індії – ЗМІ

    РФ хоче виробляти винищувачі Су-57 в Індії – ЗМІ

    Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.

    Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.

    Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.

    Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.

    Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.

    Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.

    Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.

    Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295

  • РФ вивчає варіанти виробництва Су-57 в Індії – ЗМІ

    РФ вивчає варіанти виробництва Су-57 в Індії – ЗМІ

    Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.

    Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.

    Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.

    Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.

    Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.

    Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.

    Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.

    Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295

  • Кремль заперечив домовленість про зустріч лідерів

    Кремль заперечив домовленість про зустріч лідерів

    Президент США Дональд Трамп і російський правитель Володимир Путін під час саміту на Алясці начебто не досягли жодних домовленостей про проведення зустрічей лідерів Росії та України, а також трьохсторонньої зустрічі. Про це сказав помічник глави Кремля Юрій Ушаков у коментарі в понеділок, 1 вересня.
    “Поки що те, що транслюється в пресі, це не зовсім те, про що домовлялися. Зараз усі говорять про тристоронню зустріч, про зустріч Путіна з Зеленським, але конкретно, наскільки я знаю, між Путіним і Трампом про це домовленості не було”, – заявив він.
    Також Ушаков визнав, що на засіданні ШОС у Китаї тему України порушив лише Путін. Але тема війни обговорювалась в кулуарах, запевнив він.
    “На саміті, наскільки я пам’ятаю, тільки наш президент торкнувся цієї теми, я не чув більше в інших виступах, а в кулуарах це, природно, обговорювалося”, – заявив помічник Путіна.
    За словами Ушакова, Путін “обговорював домовленості, досягнуті в Анкориджі з президентом Трампом, з багатьма колегами, зокрема з головою Сі Цзіньпіном і, природно, з прем’єр-міністром Індії”.
    “Так що без України не обійшлося, звичайно”, – додав він.

  • Підсанкційний китайський банк Heihe зупинив розрахунки з РФ – ЗМІ

    Підсанкційний китайський банк Heihe зупинив розрахунки з РФ – ЗМІ

    Китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. Про це інформують росЗМІ.
    Інформацію підтвердили співрозмовники у двох російських банках та чотири імпортери, котрі постали перед проблемою.
    Heihe Rural Commercial Bank був серед останніх китайських банків, готових відкривати кореспондентські рахунки для російських кредитних установ, що не потрапили під санкції.
    Рада ЄС 19 липня запровадила санкції проти Heihe за надання послуг, пов’язаних із криптоактивами, котрі суттєво підривають мету антиросійських обмежень. Рішення набуло чинності 9 серпня.
    Раніше частина російського малого та середнього бізнесу, яка працювала через інші китайські банки, перейшла на Heihe Rural Commercial Bank. Протягом місяця після введення нових обмежень платежі здійснювалися у звичайному режимі, але минулого тижня банк перестав приймати гроші.
    Разом із Heihe Rural Commercial Bank під санкції ЄС потрапив ще один китайський банк – Suifenhe Rural Commercial Bank, який також відкривав кореспондентські рахунки для російських банків.
    Раніше стало відомо, що Китай відмовляється працювати з підсанкційними банками РФ.
    Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

  • Вбивство Парубія: в СБУ побачили “російський слід”

    Вбивство Парубія: в СБУ побачили “російський слід”

    Наявна інформація свідчить про “російський слід” у вбивстві народного депутата Андрія Парубія. Про це повідомила СБУ в понеділок, 1 вересня.
    Вказано, що відповідну інформацію отримано у ході першочергових слідчо-оперативних заходів із затриманим кілером.
    “Злочин має ознаки замовного характеру. Є оперативна інформація, яка свідчить про можливу причетність до організації вбивства спецслужб російської федерації. Ми співпрацюємо з колегами-правоохоронцями, щоб встановити всіх причетних до цього зухвалого злочину, підтвердити джерела інформації та зібрати докази”, – заявив начальник управління СБУ у Львівській області Вадим Онищенко.

  • Ірландія закрила компанії, що фінансували російські банки – розвідка

    Ірландія закрила компанії, що фінансували російські банки – розвідка

    В Ірландії примусово ліквідувалинизку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 1 вересня.
    Як зауважується, підставою стало те, що після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
    Так, з-поміж закритих структур зокрема:

  • VTB Eurasia, котра розмістила облігації на $2,25 млрд для ВТБ;
  • Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, внесений до санкційного списку OFAC;
  • Sovcom Capital, емітент облігацій Совкомбанку на $600 млн;
  • OIM ABS, дочірня структура Qiwi Bank.

    • Окрім того, закриття торкнулося також інфраструктурних гігантів. RZD Capital, створена для фінансування РЖД, розмістила папери на $6,7 млрд. Без “ірландської дочки” залишився і ВЕБ: його VEB Finance залучила $30 млрд через облігації.

  • Моді заявив, що Індія “пліч-о-пліч” з Росією

    Моді заявив, що Індія “пліч-о-пліч” з Росією

    Індія і Росія підтримують одна одну навіть у важкий час і стоять “пліч-о-пліч”. Про це сказав прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді російському правителю Володимиру Путіну на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Китаї, повідомляє Reuters у понеділок, 1 серпня.
    “Навіть у найскладніших ситуаціях Індія та Росія завжди йшли пліч-о-пліч. Наша тісна співпраця важлива не лише для народів обох країн, а й для міжнародного миру, стабільності та процвітання”, – заявив він.
    Моді також сказав, що схвалює нещодавні кроки, спрямовані на врегулювання війни в Україні.
    “Ми сподіваємося, що всі сторони діятимуть конструктивно. Необхідно знайти спосіб якнайшвидше покласти край конфлікту і досягти міцного миру”, – сказав прем’єр Індії.
    У соцмережі Х він написав: “Після завершення засідань саміту ШОС ми з президентом Путіним разом вирушили до місця нашої двосторонньої зустрічі. Розмови з ним завжди змістовні”.
    У свою чергу російські ЗМІ пишуть, що Путін покатав Моді у російському броньованому лімузині Aurus. Їхня розмова віч-на-віч тривала близька години.
    Дивіться фото: Моді заявив, що Індія “пліч-о-пліч” з Росією

  • Купівля російської нафти: в Індії заявили, що “врятували світову економіку”

    Купівля російської нафти: в Індії заявили, що “врятували світову економіку”

    Індія відкинула вимоги США зупинити імпорт російської нафти, бо такі постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін. Про це заявив міністр нафти Хардіп Пурі в колонці для газети The Hindu, повідомляє агентство Bloomberg.
    “Дотримання Індією всіх міжнародних норм запобігло катастрофічному стрибку цін до 200 доларів за барел. Критики звинувачують, що Індія стала “пральнею” для російської нафти. Це повна неправда”, – запевняє індійський урядовець.
    Вашингтон нещодавно підвищив мита на багато індійських товарів удвічі — до 50%, намагаючись зупинити війну в Україні. Водночас США не застосували подібних заходів проти Китаю, який також є одним з найбільших покупців російської нафти.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив індійські елітні родини у наживі, а торговий радник Білого дому Пітер Наварро заявив, що країна “живить російську воєнну машину” та є “нічим іншим, як пральнею Кремля”.
    Пурі переконує, що Індія не порушує правил і діє у межах механізму цінової стелі, запровадженого країнами Великої сімки для обмеження доходів Москви.
    “Індія стабілізувала ринки та не допустила вибухового зростання світових цін”, – заявив чиновник на тлі зустрічі прем’єр-міністра Нарендри Моді з президентом Росії Володимиром Путіним під час регіонального саміту в Китаї.
    За даними Kpler, цього року Росія забезпечила вже 37% індійського імпорту нафти, тоді як раніше її частка була мізерною. Після зупинки закупівель у Європі Індія користувалася знижкою у 20 доларів за барель, проте тепер вона скоротилася вдесятеро через крутіші санкції.
    “Правда в тому, що немає заміни другому найбільшому у світі виробнику, який постачає майже 10% світової нафти. Ті, хто вказує пальцем, ігнорують цей факт”, – резюмував Пурі.