Глава РФ Володимир Путін на саміті ОДКБ у Бішкеку запропонував “запустити масштабну програму оснащення колективних сил сучасними зразками російської зброї та техніки, які довели свою ефективність під час реальних бойових дій”. Про це пише Bild у п’ятницю, 28 листопада.
Окрім того, господар Кремля закликав зосередити зусилля “на підвищенні боєздатності національних контингентів”.
ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) вважається керованою Росією противагою НАТО. Станом на листопад 2025 року до організації входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Путін також заявив про плани розширення співпраці оборонних підприємств країн-членів ОДКБ та проведення кількох спільних військових навчань: Взаємодія, Ешелон і Пошук. Його послання, на думку військового оглядача Bild Юліана Рьопке, є чітким – Москва посилює ОДКБ як геополітичний інструмент впливу та альянс, котрий у разі потреби має надати військову підтримку проти НАТО.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Позначка: Росія
-
Путін планує зміцнити ОДКБ на противагу НАТО – ЗМІ
-
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
Дві країни ЄС розкритикували поїздку Орбана до Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана за його поїздку до російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel.
Голова німецького уряду нагадав про посилення російських авіаударів по Україні після візиту Орбана до Путіна торік у липні.
Удари відбулися безпосередньо після того, як головування у Раді Європейського Союзу на наступні пів року перейшло до Угорщини, наголосив Мерц.
“Цей візит був не тільки невдалим. Через кілька днів після нього російська армія розпочала одні з найжорстокіших атак на цивільну інфраструктуру та цивільні об’єкти в Україні”, – нагадав урядовець.
Мерц висловив надію, що цього разу Росія не відреагує так само, а також додав, що Орбан “подорожує без європейського мандата і без консультацій з нами”.
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, що був на прес-конференції з Мерцом також розкритикував дії угорського колеги. Голоб заявив, що Орбан вже деякий час “не грає за європейську команду”.
“Ми не чекаємо від цього візиту жодних вигод чи переваг”, – резюмував Голоб.
Як ми вже писали, Віктор Орбан на світанку 28 листопада вилетів до Москви на зустріч з Володимиром Путіним.
Додамо, що Орбан під час візиту до Путіна заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів щодо війни в Україні. -
З РФ поїхав єдиний топ-чиновник Кремля, що виступав проти війни – ЗМІ
Дмитро Козак, соратник російського диктатора Володимира Путіна з середини 1990-х років і колишній заступник глави адміністрації хазяїна Кремля, після своєї відставки поїхав в Ізраїль. Про це повідомляє так зване опозиційне видання Агентство. Новости, посилаючись на чотири обізнаних джерела.
За словами співбесідників медіа, росіянин виїхав з РФ не з міркувань власної безпеки, а щоб пройти лікування. Зокрема, за останні два місяці екс-чиновник кілька разів повертався додому.
Джерела стверджують, що перед тим, як піти з посади в середині вересня Козак написав особистий лист Путіну, в якому “в дуже суворих висловлюваннях” розкритикував напад Росії на Україну.
Козак не вважає, що викликав так званим “демаршем” гнів Путіна та надіється побачитися з ним незабаром, додав один із знайомих колишнього чиновника.
ЗМІ зазначає, що 67-річний Козак до своєї відставки залишався єдиною людиною в ближньому оточенні Путіна, яка засуджувала війну і пропонувала припинити бойові дії. -
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії. -
“Мадяр” підтвердив атаку дронів на НПЗ в Росії
Десять об’єктів на території РФ було атаковано в ніч проти 28 листопада. Українські дрони вивели з ладу, зокрема, Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді.
Він розповів про вдале ураження Саратовського НПЗ Роснефті, який випускає понад 20 видів нафтопродуктів.
Також було уражено кілька підстанцій потужністю у 500 кВ від тимчасово окупованого Луганська до Ростовської області.
“Загалом протягом ночі на 28 листопада силами глибинного ураження СБС відпрацьовано 10 обʼєктів критичної, військової та енергетичної інфраструктури окупанта з необмеженою географією”, – зазначив Бровді.
Удари завдавали Птахи 1-го окремого центру СБС (колишній 14-й полк СБС) та підрозділ Графа.
“Бензин стає на болотах рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними. Все це з рухом у напрямку до цілковитої темряви, холодної зимньої та тривалої. Блекі-блекі на болотах – то не страшно… Далі буде, інтенсивніше та гучніше”, – пообіцяв Мадяр. -
До Росії завозитимуть трудових мігрантів з Афганістану
Афганістан запропонував направити трудових мігрантів до Росії для роботи в сільському господарстві. Про це інформують росЗМІ,
Зокрема питання обгворили під час візиту афганської делегації до Татарстану, де представники Кабула зустрілися з главою республіки Рустамом Мінніхановим.
“Ми сподіваємося, що це питання й надалі обговорюватиметься. Поки що ми запропонували робітників у сфері сільського господарства, але сподіваємося, що якщо вдасться домовитися, то працюватимемо й в інших галузях”, – сказав посол Ісламського емірату в РФ Гулл Хассан. Водночас він додав, що поки конкретних домовленостей немає.
У Росії після початку повномасштабної війни проти України виник дефіцит робочої сили: 300 тисяч осіб мобілізували й відправили на фронт, ще близько 500 тисяч уклали контракти з Міноборони РФ, тоді як від 600 тисяч до 1 мільйона виїхали з країни.
Голова Сбербанку Герман Греф прогнозував, що найближчими роками дефіцит може становити 2,8-5 мільйонів осіб. Щоб вирішити проблему, російський уряд планує залучити більше трудових мігрантів з Індії, Китаю, Малайзії, Бангладеш і країн Африки. Афганістан до останнього часу не розглядався як країна, з якої до Росії можуть приїжджати мігранти.
Після захоплення влади в Афганістані Талібаном у 2021 році Росія стала єдиною країною, яка офіційно визнала Ісламський емірат. Окрім того, Москва виключила талібів зі свого списку терористичних організацій, у якому вони перебували понад 20 років.
Раніше Кабул пропонував Москві співпрацю у галузі будівництва інфраструктури, енергетики, транспортного машинобудування, гірничодобувної промисловості та сільського господарства. Зокрема, Афганістан просив Росію взяти участь у будівництві Трансафганської залізниці, а також відремонтувати дороги, прокладені радянськими інженерами, включно з тунелем Саланг, що з’єднує південні та північні регіони країни. У російському уряді зазначали, що варіанти економічної співпраці з Афганістаном перебувають “на стадії опрацювання”.
-
У Москві почали масово відключати інтернет – ЦПД
У Москві споживачі масово скаржаться на відключення мобільного та навіть дротового інтернету. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО України в п’ятницю, 28 листопада.
“При цьому цифрова мережа зникає не повністю: схвалені російською владою сайти з “білого списку” залишаються доступними. Раніше за аналогічною схемою інтернет відключався в 46 російських регіонах”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що російська влада масштабує відключення інтернету по всій країні, пояснюючи це нібито вимогами захисту від українських безпілотників.
“Однак реальні плани кремля цілком очевидні: влада РФ намагається відрізати росіян від світової мережі, залишивши доступ лише до пропагандистських ресурсів. Російська влада поступово впроваджує “цифрову ізоляцію” росіян, розширюючи географію та збільшуючи час відключень, щоб у підсумку позбавити громадян навіть можливості отримувати інформацію з незалежних джерел”, – наголосили в ЦПД.
-
Глава МЗС Китаю відвідає Росію
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї 1-2 грудня здійснить візит до Росії з метою участі у двосторонніх консультаціях зі стратегічної безпеки. Про це повідомила речниця МЗС КНР Мао Нін, передає Укрінформ.
“Член Політбюро ЦК КПК і голова офісу Комісії із закордонних справ ЦК КПК та міністр закордонних справ Ван Ї з 1 по 2 грудня відвідає Росію для участі у 20-му раунді китайсько-російських консультацій з питань стратегічної безпеки”, – зазначила Мао.
Візит відбудеться на запрошення секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу.
Речниця додала, що у межах консультацій сторони проведуть обмін думками стосовно регіональних та глобальних стратегічних питань, що становлять “спільний інтерес, а також обговорять різні аспекти стратегічної безпеки двох країн”.
Деталідипломатка не уточнила, проте ймовірно, що російсько-українська війна буде однією з головних тем під час зустрічі. -
Китайські компанії захоплюють ключові ринки РФ – розвідка
Російська економіка постає перед збільшуваним тиском з боку так званих “дружніх” країн, які швидко займають ніші, що залишаються порожніми через інвестиційну паузу. Висока ключова ставка, неефективна монетарна політика та скорочення бюджетного імпульсу фактично паралізують внутрішніх виробників. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Формальні показники інвестицій в основний капітал на вигляд стабільні, але це – лише відображення старих активів, тоді як реальне падіння сягає 1,5 %.
Так, експортні доходи вже скоротилися на 20 %, водночас зростання податкового навантаження, включно з ПДВ, додатково обмежує можливості бізнесу. Промисловці прямо вказують на уповільнення зниження ключової ставки та високу вартість кредитів як головні бар’єри для розвитку. Як результат – ринок відкривається для китайських постачальників обладнання та продукції, які без значних вкладень отримують контроль над сегментами, що втрачають російські компанії.
У СЗРУ зауважили, що найбільш показовим є ринок важких вантажівок. За січень-жовтень 2025 року продаж машин масою понад 14 тонн впав на 54 %, а сегмент магістральних тягачів – на 71 %. Загалом зареєстровано лише 37,9 тис. важких автомобілів, що на 57 % менше, ніж торік. Попри формальне лідерство КАМАЗу з часткою 29,5 %, китайські Sitrak (16,3 %), Shacman (10,8 %) і FAW (9 %) фактично витісняють його з ринку. Додає тиску й білоруський МАЗ із 7,2 %.
“Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії «дружніх» конкурентів фактично неможливо”, – додали у повідомленні.