Новообраний президент висловив побажання щодо вирішення довгострокового конфлікту між Україною та Польщею, пов’язаного з Волинською трагедією 82 роки тому. Польща визначила День пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА, тоді як Україна ввела мораторій на ексгумацію польських поховань. Однак у 2024 році обидві країни домовилися про відновлення ексгумаційних робіт, що вважається кроком до примирення. Україна підтримує пошуково-ексгумаційні роботи як спосіб врегулювання історичних проблем без політизації.
Позначка: Польща
-
Зеленський і Туск обговорили умови надійного миру
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провели переговори, під час яких обговорили спільну роботу заради миру в Україні. Зеленський поділився з Туском результатами своїх розмов з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами. Вони домовилися координувати дії для захисту спільних європейських інтересів, оскільки Україна, Польща та інші європейські нації потребують мирної та незалежної безпеки. Зеленський звернув увагу на питання нормативних змін в Польщі, які впливають на українських студентів та абітурієнтів, і попросив Туска допомогти українській молоді. Також обговорили переговорний процес про членство України у Євросоюзі та домовилися про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови одночасно.
-
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України. -
Навроцький анонсував зміну Конституції Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький планує створити раду з реформування державного устрою при Президентському палаці. У своєму зверненні до громадян він заявив, що до складу ради запрошуються представники різних політичних сил, науковці та всі, хто цікавиться ситуацією у країні. Президент висловив впевненість, що нова конституція буде готова до прийняття до 2030 року. Навроцький наголосив на необхідності діалогу та обговорення змін у державному устрої, але зазначив, що поважатиме діючу конституцію від 1997 року. Проте він вважає, що за останні 30 років у країні змінилася ситуація, тому потрібно працювати над новим основним законом. Навроцький підкреслив важливість чітких правил для політиків, гарантій суверенітету та безпеки держави.
-
Туск розкритикував першу промову Навроцького
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відзначив, що виступ нового президента Кароля Навроцького свідчить про його бажання мати більше повноважень, які належать уряду за конституцією. Туск висловив сподівання, що конфліктний тон президента не спричинить серйозних проблем, але наголосив, що уряд буде захищати конституцію. Він також висловив надію на співпрацю з президентом у справах безпеки і армії, підкресливши, що президент представляє, а уряд керує. Під час виступу Навроцького була критика уряду Туска, зокрема щодо верховенства права, яке, на думку президента, потрібно відновити.
-
Зеленський звернувся до нового президента Польщі
Президент України Володимир Зеленський привітав новообраного президента Польщі Кароля Навроцького через соцмережі. Він побажав успіхів у виконанні волі польського народу та висловив надію на конструктивний діалог для спільних інтересів обох країн. Зеленський також висловив подяку Польщі за її підтримку, особливо підкресливши важливість спільної роботи в часи складних випробувань. Він також висловив подяку колишньому президенту Польщі Анджею Дуді за його лідерство та підтримку, яка була надана Україні під час війни. Зеленський вважає, що співпраця між Україною та Польщею є важливою для зміцнення обох країн та всієї Європи.
-
Новий президент Польщі Навроцький склав присягу
Кароль Навроцький став новим президентом Польщі після того, як склав присягу в Сеймі. Він замінив на цій посаді Анджея Дуду. Підтримувачі Навроцького зібралися перед будівлею та висловлювали підтримку новому президентові. У своїй першій промові Навроцький обіцяв бути голосом польського народу і приймати рішення, щоб подолати розбіжності в країні. Він також підтримав членство Польщі в Європейському Союзі, але закликав до того, щоб країна залишалася самостійною. Навроцький також заявив, що буде проти нелегальної міграції, вступу до євро та підвищення пенсійного віку.
-
Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга
Україна планує отримати кредит у Польщі на суму 120 мільйонів євро для закупівлі оборонної техніки. Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що цей кредит дозволить купувати у Польщі військове обладнання. Україна цікавиться придбанням переносних зенітних ракетних комплексів і самохідних гаубиць. Також розглядається можливість спільного виробництва зброї як на території України, так і в Польщі.
-
У Польщі заарештували українця за пошкодження водогону
Прокуратура міста Сопот у Польщі розслідує справу про посягання на водопровідну систему як об’єкт критичної інфраструктури. Головним підозрюваним є громадянин України Ігор Г., якого затримали 21 липня. Йому висувають звинувачення у спробі пошкодити обладнання водопостачання, зокрема в глибинній свердловині ландшафтного парку Тримістя. Також його підозрюють у знищенні електрощитків у садівничих кооперативах та викраденні паспорта. Чоловік визнав частину провини і був арештований на три місяці. Санепідемнагляд перевірив якість води, загроз для здоров’я населення не виявлено. Слідство також досліджує справу, агентство внутрішньої безпеки Польщі вивчає її додатково. За даними прокуратури, подія знищення інфраструктури водопостачання сталася 15 липня. Також варто відзначити, що європейські розвідувальні служби попередили про можливі акти насильства та диверсій Росії по всьому континенту, а в Польщі затримали 32 агентів російських спецслужб.
-
У Львові українсько-польська експедиція розпочала ексгумаційні роботи
У Львові розпочалися роботи з пошуку та перепоховання останків солдатів Війська Польського, які загинули в 1939 році під час оборони міста від нацистських військ. Експедиція, що складається з українських та польських спеціалістів, проводить роботи на колишньому цвинтарі на Збоїщах. Цей цвинтар існував до 1960-х років і був ліквідований у 1987 році. Пізніше там був встановлений дерев’яний хрест у пам’ять загиблих солдатів. Ексгумаційні роботи планують завершити до 30 серпня, а їх мета – вшанувати пам’ять загиблих та вивчити історичні події спільно.