Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
Позначка: Парламент
-

Рада підвищила виплати при народженні дитини
Верховна Рада прийняла закон про збільшення допомоги при народженні дитини до 50 тисяч гривень. Ця ініціатива спрямована на підтримку сімей у допологовий, післяпологовий та період догляду за дитиною. Збільшені виплати будуть починати діяти з 1 січня 2026 року. Нові виплати включають допомогу у зв’язку з вагітністю, одноразову допомогу при народженні дитини, а також програми допомоги для догляду за дітьми різного віку. Для дітей з інвалідністю передбачено підвищений розмір допомоги.
-

Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -

На виборах у Нідерландах перемагають ліберали
На парламентських виборах у Нідерландах перемогла ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена. Після підрахунку майже усіх голосів D66 зайняла перше місце, обігнавши “Партію свободи” Герта Вілдерса. У голосуванні взяли участь близько 13 мільйонів виборців. Перемога відкриває Єттену можливість стати прем’єр-міністром. Партія D66 підтримує європейську інтеграцію, “зелену” економіку та ліберальні реформи. Політичні аналітики вважають цю перемогу свідченням втоми суспільства від популізму. Формування уряду може бути складним процесом, але можливі партнери D66 – праволіберальна “Народна партія за свободу і демократію” та християнські демократи. Роб Єттен може стати наймолодшим та першим відкритим геєм прем’єр-міністром Нідерландів.
-

Дві партії мають майже однаковий результат на виборах в Нідерландах
На виборах до парламенту Нідерландів ультраправа партія Свободи (PVV) та лівоцентристська партія Демократи 66 (D66) набрали приблизно однакову кількість голосів, що може призвести до рівної кількості місць у парламенті. Остаточні результати виборів будуть оголошені 31 жовтня. Лідер D66 Роб Єттен впевнений, що зможе сформувати уряд, який працюватиме на благо всіх жителів Нідерландів. Це може зробити Єттена наймолодшим та першим відкрито гомосексуальним прем’єр-міністром країни. Рішення провести дострокові вибори було ухвалено після виходу лідера ультраправої партії Свободи з коаліції через розбіжність у питанні міграції. Важливою умовою для формування уряду є співпраця партій для отримання необхідної більшості у парламенті.
-

В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -

В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -

Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -

Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
Під час розгляду поправок до державного бюджету на 2026 рік народні депутати підтримали ідею продовження пільг для власників електромобілів на ще один рік. Ці пільги будуть діяти до 1 січня 2027 року. За це рішення проголосували 248 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів. Це означає, що продовжуються звільнення від сплати мита, ПДВ та збору до Пенсійного фонду при реєстрації електромобілів. Водночас власники таких авто додатково сплатитимуть акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, що зазвичай не перевищує 100 євро. Ці податкові пільги для електромобілів діють з 2018 року і вже декілька разів продовжувалися.
-

Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
У Верховній Раді знову збільшили видатки на оборону на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проєкт закону, який передбачає спрямування коштів на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки та інші військові потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine. У липні цього року було прийнято рішення про збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень. Таким чином, Україна продовжує зміцнювати свою оборону та безпеку.
