Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами.
Позначка: Парламент
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
-
У турецькому парламенті депутати влаштували бійку
В Туреччині у парламенті перед голосуванням за прийняття проєкту бюджету на 2026 рік сталася бійка між депутатами правлячої та опозиційної партії. Про це 22 грудня повідомив телеканал TV100, демонструючи відео із зали засідань парламенту.
За даними видання Hürriyet, бійка сталася між депутатом від АКР Мустафою Варанком (колишній міністр – ред.) та заступником голови групи CHP Мустафою Еміром перед голосуванням за бюджет на 2026 рік та переросла в бійку за участю інших депутатів.
Якою стала причина сварки та бійки, наразі невідомо. У зв’язку із сутичкою спікер парламенту оголосив перерву.
У результаті бюджет було проголосовано. -
Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів
Деякі демократи проголосували разом з республіканцями під час спроби голосування за імпічмент президента США Дональда Трампа. Це рішення спровокувало обурення серед інших демократів, які вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту неприпустиме. Однак вони також не хочуть, щоб їх сприймали як прихильників Трампа. Голосування було ініційоване демократом Елом Гріном, який вважає, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників Стів Скеліз запропонував відхилити пропозицію Гріна про імпічмент, і це рішення було підтримане більшістю голосів. Незважаючи на це, демократи продовжують вносити статті про імпічмент проти членів уряду Трампа.
-
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
Усі парламентські фракції одноголосно підтримали резолюцію, яка осуджує Росію за систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС України, Андрій Сибіга, висловив подяку австрійському парламенту та всім парламентарям за підтримку цього рішення, яке він назвав ще одним важливим міжнародним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Він також підкреслив, що ситуація з правами людини на окупованих територіях та ставлення до військовополонених мають залишатися у центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї
Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.
Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
“Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні -
Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри
Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”. -
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили спільну думку, що не можна приймати жодних планів, які виправдовують російську агресію. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною має вирішальне значення для безпеки Європи на тривалий час. Парламентарі підкреслили, що мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві та повній повазі до територіальної цілісності України. Вони також зазначили, що будь-які дії агресора лише заохочують Росію до нових агресивних кроків. Парламентарі вважають, що питання, що стосуються України, повинні розв’язуватися з її участю, а щодо європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони підкреслили, що ніякі претензії Росії на “зони впливу” або “безпекові інтереси” за межами її території не будуть прийняті. У заяві також йшлося про необхідність юридично закріплених гарантій безпеки для України та повного виведення російських військ з окупованих територій. Парламентарі підкреслили, що основні принципи – це незалежність України, її право на вибір союзників та приведення агресора до відповідальності.
-
Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада України у середу звільнила міністра енергетики Світлану Гринчук через корупційний скандал у сфері енергетики. За рішенням парламенту, 315 народних депутатів підтримали її відставку. Рішення про звільнення було підписано головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Заступник глави Міненерго Микола Колісник тимчасово виконуватиме обов’язки міністра. Раніше у той же день Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка. НАБУ і САП розкрили масштабну корупційну схему у сфері енергетики, в якій брали участь чиновники та інші особи.
-
Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка
У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: “Слуга народу” – 200 голосів, “Європейська солідарність” – 21, “Батьківщина” – 17, “Платформа за життя та мир” – 16, “Голос” – 14, “Відновлення України” – 11, “Партія За майбутнє” – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
-
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ