Антикор

Позначка: Норвегія

  • Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.

    Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.

    “На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.

    Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.

  • Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.

    “Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.

    Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.

    Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.

    За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).

    Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.

    Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

  • Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    У Норвегії розглядають можливість надання “репараційної позики” для розблокування російських активів, які заморожені в Бельгії. Ця позика могла б допомогти Україні отримати фінансову підтримку. Пропозиція передбачає надання позики на суму понад 100 млрд євро під заставу зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Проте Бельгія виступає проти цієї ідеї через можливі юридичні та фінансові ризики. Євросоюз розробив план надання позики на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Бельгія блокує цей процес. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, щоб компенсувати завдані війною збитки. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій.

  • ЗСУ отримали катери від Швеції та Норвегії

    ЗСУ отримали катери від Швеції та Норвегії

    Українські військові отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, вже сформовано дивізіон на базі цієї техніки. Про це 29 жовтня повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
    Зазначається, що Combat Boat 90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони швидкісні, маневрові та надійні. Катери призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства.
    Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки.
    Combat Boat 90 – це військовий швидкісний і маневрений броньований десантний катер, розроблений шведською компанією Dockstavarvet, що входить до складу Saab. Вартість одного катера становить 2,62 млн доларів. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу. Захищена від уламків рульова рубка має місця для двох операторів та додаткове відкидне поворотне сидіння між ними. Фото: ВМС

  • Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Випробування Росією ракети Буревісник є тривожним сигналом, але країни НАТО та партнери не дозволять залякати себе. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, передає Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.

    “Ця зброя не спрямована безпосередньо проти нас, але вона має стратегічне значення для Росії. І це тривожний сигнал – те, наскільки багато уваги приділяється цим розробкам. Те, що ми дізналися за останні дні, – це ще не повна історія щодо цієї потенційної ракети, адже випробування її були досить суперечливими”, – сказав він. Стере зазначив, що Норвегія вже давно уважно стежить за випробуваннями російських військових технологій на Півночі, адже знаходиться за 100 кілометрів від найбільшого у світі ядерного арсеналу.

    “Ми добре знаємо, що означає бути сусідом Радянського Союзу та Росії, і нас зміцнює наявність власної оборони, яка зараз розбудовується, а ще більше – партнерство зі Швецією та Фінляндією в НАТО, що забезпечує взаємосумісність у плануванні оборони на Півночі… Якщо ми виконуємо свою роботу належним чином, ми не становимо загрози для жодної іншої країни, але й ніхто не повинен мати ілюзій, що може загрожувати нам”, – підкреслив глава уряду Норвегії.

    Його фінський колега Петтері Орпо своєю чергою підкреслив: “Ми не боїмося, ми готові”.
    Прем’єр Фінляндії відзначив як позитив те, що в дорожній карті зі зміцнення європейської оборони Росію чітко визначено як загрозу номер один.

    “І це справді важливо, адже так воно і буде. Коли війна в Україні закінчиться, очевидно, що Росія перемістить свої військові сили до західних кордонів – безпосередньо за нашими межами”, – наголосив він.

  • Норвегія назвала місце пуску ракети Буревісник

    Норвегія назвала місце пуску ракети Буревісник

    Росія провела випробування крилатої ракети великої дальності Буревісник з ядерною енергетичною установкою минулого тижня. Про це повідомив глава розвідувальної служби Норвегії віцеадмірал Нільс Андреас Стоенсоенс, інформує Reuters в понеділок, 27 жовтня.
    “Ми можемо підтвердити, що Росія провела новий випробувальний запуск крилатої ракети великої дальності Skyfall (Буревісник) на Новій Землі”, – заявив Стоенсоенс.
    Напередодні глава Кремля Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин.
    А сьогодні президент США Дональд Трамп відреагував на випробування Буревісника. Він розкритикував російського диктатора Володимира Путіна.
    Як відомо, ще у 2018 році Путін заявив про створення Буревісника. З тих пір було провено низку випробувань, більшість з яких завершилась невдало. Спеціалісти називають цю ракети “літаючим Чорнобилем”.
    У серпні повідомлялося, що Путін зібрав таємну нараду після чергової спроби запуску Буревісника.

  • Зеленський підвів підсумки переговорів у Норвегії

    Зеленський підвів підсумки переговорів у Норвегії

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере в Осло. Під час переговорів, Зеленський висловив подяку Норвегії за допомогу у закупівлі газу на зиму у розмірі 150 млн доларів. Це третій пакет енергетичної допомоги від Норвегії цього року, загальна сума якого становить близько 400 млн доларів. Лідери обговорили також потреби України у системах ППО та ракетах до них, співпрацю у виробництві дронів та ракет, а також інші кроки для зміцнення країни взимку. Норвегія також виділила другий внесок у розмірі 200 млн доларів на розвиток програми PURL. Зеленський і Стере узгодили свої позиції та плани на майбутні зустрічі в Європі.

  • Норвегія виділяє $150 млн на енергетичну безпеку України

    Норвегія виділяє $150 млн на енергетичну безпеку України

    Норвегія вирішила виділити Україні додаткові кошти у розмірі 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення населення електроенергією та опаленням. Ці кошти спрямовані на вирішення енергетичних проблем України, яка знаходиться в умовах війни з Росією та готується до зими. Виділені кошти надходитимуть через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України (UIF), яка має на меті підтримку держави відновлення та реконструкції після російської агресії. Це важлива допомога для українських громадян та країни в цілому, яка допоможе забезпечити стабільне енергопостачання в умовах конфлікту.

  • Лувр відновив роботу після масштабного пограбування

    Лувр відновив роботу після масштабного пограбування

    У середу, 22 жовтня, Паризький музей Лувр відновив свою роботу лише через три дні після великого пограбування. Галерея Аполлона, де сталася крадіжка, залишається закритою поки триває розслідування. Збитки від крадіжки оцінюються у 88 мільйонів євро. Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс повідомив, що розслідування триває, але наразі жодного підозрюваного не затримано.

  • Зеленський прибув з візитом до Норвегії

    Зеленський прибув з візитом до Норвегії

    Президент України Володимир Зеленський відвідав Норвегію, де зустрівся з прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере. Норвегія висловила підтримку Україні у боротьбі за мир. Зустріч відбулася на військовому аеропорту для заощадження часу. Перша леді Олена Зеленська також має свою програму під час візиту. Українські власті висловили вдячність за потужну підтримку, що надає Норвегія.