Антикор

Позначка: Норвегія

  • В Естерсунді норвежці перші, українські біатлоністи в топ-10

    В Естерсунді норвежці перші, українські біатлоністи в топ-10

    У суботу, 29 листопада, у шведському місті Естерсунд у рамках першого етапу Кубка світу з біатлону змагалися біатлоністи, проводячи естафету серед чоловіків.

    Перший рубіж естафети більш ніж упевнено пройшов норвезький біатлоніст, забезпечивши своїй команді солідну перевагу у вигляді 30 секунд.

    За норвежцями поспішали їх наздоганяти французи, італійці й німці, які між собою склали конкуренцію за подіумні місця.

    Незважаючи на те, що в норвежців не вийшло провести гонку чисто, що й голки не підточиш, у загальному підсумку вони перетнули фінішну пряму першими, маючи перевагу у 15 секунд.

    У стосунку до збірної України слід сказати, що й у них естафета пройшла не гладко. Спочатку Тищенко привіз відставання від лідерів у 23 секунди, потім Мандзину й Цимбалу знадобилися додаткові постріли, що опустило команду на 17-те місце. І Підручному дісталася доля тягнути команду вгору, що він майстерно зробив, піднявши Україну на дев’яте місце.

    Естерсунд. Естафета. Чоловіки

    1. Норвегія (1+10) 1:11:10,1
    2. Франція (3+11) +15,3
    3. Швеція (3+14) +24,7
    4. Німеччина (0+9) +55,7
    5. США (2+14) +1:25,0
    6. Італія (3+10) +1:55,4
    …

    9. Україна (3+13) +3:22,7

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Лобода спричинила скандал у Норвегії

    Лобода спричинила скандал у Норвегії

    Українська співачка Світлана Лобода викликала скандал під час виступу в Осло, Норвегія, коли вона не розгорнула переданий їй український прапор, а передала його танцівниці. Відео цього інциденту поширилося в соцмережах і викликало обурення серед користувачів. Деякі порівняли її поведінку з підтримкою України іншими зарубіжними артистами, наприклад, гуртом Imagine Dragons. Телеведучий Анатолій Анатолійович захищав Лободу, опублікувавши фото, на якому вона тримає український прапор. Продовження співачки використовувати російську мову також викликало обурення серед шанувальників.

  • Українські пошуково-рятувальні екіпажі завершили курс підготовки в Норвегії

    Українські пошуково-рятувальні екіпажі завершили курс підготовки в Норвегії

    Бойові екіпажі пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних сил України успішно завершили тривалий курс підготовки в Норвегії. Під час навчання українські рятувальники отримали досвід роботи з інструкторами зі США, Данії та Швеції, вдосконалили свої навички у тактиці, медицині та використанні дронів. Вони ділилися своїм унікальним досвідом в сфері пошуково-рятувальних операцій з колегами з інших країн. Учасники навчань підкреслили важливість бути готовими до різноманітних завдань, що ставляться перед рятувальниками в умовах сучасної війни. Навчання також включало роботу з західними літаками, зокрема з F-16. За словами представника Генштабу, кількість рятувальних груп значно зросла, а їх лідерами стали військові з унікальним досвідом, включаючи оборонців Азовсталі.

  • Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь

    Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь

    Президент Володимир Зеленський увечері в понеділок очікує на повноцінну доповідь від делегації щодо переговорів у Женеві. Про це він повідомив у Телеграм за результатами розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере у понеділок, 24 листопада.
    “Розповів пану прем’єр-міністру про перші результати роботи радників у Женеві. Зараз наша делегація повертається додому, і я чекаю повноцінної доповіді сьогодні ввечері щодо ходу переговорів у Женеві та ключових акцентів партнерів. За підсумками доповідей будемо визначатися щодо подальших кроків, таймінгу”, – написав глава держави.
    Зеленський запевнив, що Україна продовжить координуватися з Європою та іншими партнерами у світі.
    “Розраховуємо на досягнення потрібних результатів, і я вдячний усім, хто з Україною”, – зазначив він.
    Крім того, під час розмови лідери України і Норвегії обговорили дипломатичну ситуацію й двосторонню співпрацю.

  • Дубль форварда приніс Норвегії нищівну перемогу над Італією

    Дубль форварда приніс Норвегії нищівну перемогу над Італією

    У минулу неділю збірна Італії з футболу провела матч проти Норвегії на своєму домашньому стадіоні. Італійці потребували впевненої перемоги, щоб забезпечити собі прямий квиток на ЧС-2026. Поєдинок розпочався добре для Італії, яка відкрила рахунок на 11-й хвилині. Протягом першого тайму господарі тримали перевагу, але в другому таймі Норвегія зрівняла рахунок. Завдяки двом голам Голанда та голу Ларсена у компенсований час, Норвегія здобула вражаючу перемогу з рахунком 1:4.

  • Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.

    Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.

    “На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.

    Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.

  • Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні

    Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.

    “Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.

    Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.

    Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.

    За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).

    Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.

    Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

  • Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    У Норвегії розглядають можливість надання “репараційної позики” для розблокування російських активів, які заморожені в Бельгії. Ця позика могла б допомогти Україні отримати фінансову підтримку. Пропозиція передбачає надання позики на суму понад 100 млрд євро під заставу зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Проте Бельгія виступає проти цієї ідеї через можливі юридичні та фінансові ризики. Євросоюз розробив план надання позики на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Бельгія блокує цей процес. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, щоб компенсувати завдані війною збитки. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій.

  • ЗСУ отримали катери від Швеції та Норвегії

    ЗСУ отримали катери від Швеції та Норвегії

    Українські військові отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, вже сформовано дивізіон на базі цієї техніки. Про це 29 жовтня повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
    Зазначається, що Combat Boat 90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони швидкісні, маневрові та надійні. Катери призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства.
    Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки.
    Combat Boat 90 – це військовий швидкісний і маневрений броньований десантний катер, розроблений шведською компанією Dockstavarvet, що входить до складу Saab. Вартість одного катера становить 2,62 млн доларів. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу. Захищена від уламків рульова рубка має місця для двох операторів та додаткове відкидне поворотне сидіння між ними. Фото: ВМС

  • Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Випробування Росією ракети Буревісник є тривожним сигналом, але країни НАТО та партнери не дозволять залякати себе. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, передає Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.

    “Ця зброя не спрямована безпосередньо проти нас, але вона має стратегічне значення для Росії. І це тривожний сигнал – те, наскільки багато уваги приділяється цим розробкам. Те, що ми дізналися за останні дні, – це ще не повна історія щодо цієї потенційної ракети, адже випробування її були досить суперечливими”, – сказав він. Стере зазначив, що Норвегія вже давно уважно стежить за випробуваннями російських військових технологій на Півночі, адже знаходиться за 100 кілометрів від найбільшого у світі ядерного арсеналу.

    “Ми добре знаємо, що означає бути сусідом Радянського Союзу та Росії, і нас зміцнює наявність власної оборони, яка зараз розбудовується, а ще більше – партнерство зі Швецією та Фінляндією в НАТО, що забезпечує взаємосумісність у плануванні оборони на Півночі… Якщо ми виконуємо свою роботу належним чином, ми не становимо загрози для жодної іншої країни, але й ніхто не повинен мати ілюзій, що може загрожувати нам”, – підкреслив глава уряду Норвегії.

    Його фінський колега Петтері Орпо своєю чергою підкреслив: “Ми не боїмося, ми готові”.
    Прем’єр Фінляндії відзначив як позитив те, що в дорожній карті зі зміцнення європейської оборони Росію чітко визначено як загрозу номер один.

    “І це справді важливо, адже так воно і буде. Коли війна в Україні закінчиться, очевидно, що Росія перемістить свої військові сили до західних кордонів – безпосередньо за нашими межами”, – наголосив він.