У Китаї розпочалося серійне виробництво першого у світі чотирьохканального однофотонного детектора нового покоління із дуже низьким рівнем шуму. Цей пристрій, відомий як “ловець фотонів”, може виявляти один фотон, що робить його важливим компонентом для передових технологій, таких як квантовий зв’язок та квантовий радар для виявлення і відстеження невеликих літаків, наприклад, F-22. Розробкою детектора займався Центр досліджень квантової інформаційної інженерії в провінції Аньхой.
Позначка: Наука
-
Вчені заговорили про існування життя на супутнику Сатурна
На супутнику Сатурна, Енцеладі, виявлені хімічні реакції, що можуть свідчити про наявність життя. Дослідники отримали дані від зонда Cassini, який досліджував супутник протягом багатьох років. Виявлено частинки органічних сполук, які можуть бути попередниками життя. Енцелад вважається можливо придатним для життя середовищем через наявність рідкої води, джерел енергії та хімічних елементів. Це відкриття робить його цікавим об’єктом для досліджень. Енцелад також відомий гейзерами на своєму південному полюсі, які викидають водяну пару та уламки льоду. NASA також оприлюднила відкриття про хмари на Венері, зроблене космічним телескопом Хаббл.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет оголосив, що лауреатами Нобелівської премії з медицини та фізіології стали Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вчені виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі завдачі шкоди організму. Ці відкриття сприяють розумінню роботи імунної системи та розвитку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Вони також сприятимуть успішнішим трансплантаціям. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі є видатними вченими у своїх галузях.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід діє ефективніше, ніж рідка вода, у вивільненні заліза з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом стали помаранчевими через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза при -10 °C, ніж вода при +4 °C, оскільки утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори. Це може мати серйозний вплив на водойми та екосистеми у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
В РПЦ заявили, що причиною всіх бід Росії є освіта
У представника Російської православної церкви звинуватили освіту у всіх проблемах, що виникають у Росії. Протоієрей вважає, що навчання призводить до втрати віри та безбожності. Він висловив думку, що біди в країні виникають через “освічених”, зокрема згадав Чарльза Дарвіна та інших біологів. Священник також стверджує, що більшість науковців у академіях наук, як в Росії, так і за її межами, є безбожниками.
-
Китай вивів на орбіту сім нових супутників
Китай здійснив успішний запуск у космос нових супутників дистанційного зондування Землі. Про це інформує CCTV у вівторок, 19 серпня.
“19 серпня 2025 року ракета-носій Лі Цзянь-1 (Kinetica-1) успішно вивела на орбіту сім нових супутників”, – мовиться у повідомленні.
Серед виведених на орбіту зокрема супутник Zhongke 05, обладнаний радаром із синтезованою апертурою для дистанційного зондування й отримання зображень із високою роздільною здатністю, а також комерційний електрооптичний супутник Tianyan-26 для спостереження.
Окрім того, Китай запустив три багатофункціональні експериментальні апарати 01, 02 та 03 сімейства Tiantuo-6, для тестування й перевірки технологій збору даних для відстеження руху контейнерів у межах розвитку Інтернету речей, та два апарати ThumbSat-1 і ThumbSat-2 – дешеві міні-супутники для збору й проведення біологічних експериментів, вирощування кристалів за умов мікрогравітації, моніторингу магнітного поля та тестування високотехнологічного обладнання.
Запуск відбувся з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі.
Це була восьма місія ракети Лі Цзянь-1 та перший запуск з використанням модифікації Yao-10.
Раніше Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. -
Континенти Землі висихають із безпрецедентною швидкістю – дослідження
Вода на нашій планеті зникає з небаченою швидкістю, і новий аналіз свідчить, що значна її частина потрапляє в океан. Як повідомляє ScienceAlert, cуша зараз відіграє важливішу роль у підвищенні рівня моря, ніж танення льодовиків.
Дослідницька група з Університету Флейм (Індія) проаналізувала понад два десятиліття супутникових спостережень NASA і створили картину змін водних запасів суші з 2002 року. Результати показують, що території, що висихають, збільшуються щороку приблизно на площу, вдвічі більшу за штат Каліфорнія у США.
“Сухі регіони висихають швидше, ніж вологі стають ще вологішими, а площа посушливих земель збільшується”, – йдеться у звіті. Це означає загальне зменшення водних ресурсів суші, що негативно впливає на річки, озера та підземні води. Сьогодні 75% людства живе в країнах, де запаси прісної води зменшуються.
Більшість виведеної з континентів води потрапляє в океан, що прискорює підвищення рівня моря. Особливо серйозні втрати відбуваються у високих широтах, де танення льодовиків і вічної мерзлоти спричиняє витік води. У регіонах без льодовиків основним чинником є надмірне використання підземних вод людиною.
Екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також посилюють проблему. Зміни в режимі опадів, спричинені викопним паливом, змушують людей звертатися до підземних вод, що додатково виснажує ці ресурси. Значне споживання води спостерігається в посушливих аграрних регіонах, таких як Центральна долина Каліфорнії та території навколо висохлого Аральського моря. -
США й Індія запустили у космос незвичний супутник-радар
США та Індія запустили у космос перший супутник NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar mission (NISAR), який відстежуватиме майже непомітні зміни на поверхні Землі та може допомогти у реагуванні на природні катастрофи. Про це повідомляє америкнаський телеканал CNN.
Радар, розроблений NASA для використання у космосі, завдяки вдосконаленим технологіям обробки даних дає змогу побачити різні деталі у високій роздільній якості. Проте він ще й працює як звичайнісінький радар, використовуючи мікрохвилі для виявлення віддалених поверхонь і об’єктів.
NISAR стартував з Космодрому ім. Сатіша Дхавана на південно-східному узбережжі Індії о 08:10 ранку за Східним часом у середу на борту ракети носія Geosynchronous Satellite Launch Vehicle, або GSLV-F16.
Супутник буде обертатися навколо Землі 14 разів на день, щоб двічі на 12 днів сканувати майже всю крижану та суху поверхню планети, виявляючи при цьому зміни на поверхні Землі з точністю до частки дюйма. Дані, які будуть загальнодоступними після їх збору та завантаження з супутника, також використовуватимуться для підготовки та реагування на урагани, виверження вулканів, повені та лісові пожежі. Космічний апарат розробленими Національним управлінням США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) та Індійською організацією космічних досліджень (ISPRO).
Місія була вперше запропонована у 2014 році, тоді як 30 вересня 2014 року два агентства підписали угоди про партнерство у місії NISAR. Апаратне забезпечення було зібрано на двох різних континентах, а потім інтегроване в Індії для завершення створення супутника.