Налоги – Сторінка 2

“Дроблення бізнесу”: викрито схеми ухилення від податків на понад 1 млрд

Державна податкова служба виявила 10 торгових мереж – ритейлерів, що займаються роздрібним продажем побутової техніки, електроніки, одягу взуття та продуктів харчування, котрі використовували схеми так званого дроблення бізнесу для мінімізації податкових зобов’язань. Про це повідомила пресслужба ДПС у вівторок, 3 лютого.

“Можливе ухилення від сплати податків становить щонайменше 1 млрд гривень. До схеми вони залучили понад 800 фізичних осіб – підприємців”, – йдеться в повідомленні.

У ДПС пояснили, що застосування такого підходу передбачає штучний поділ великих або середніх прибуткових компаній на десятки чи сотні ФОП які працюють на спрощеній системі оподаткування. Це дозволяє бізнесу формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі. Після досягнення одним підприємцем граничного обсягу доходу до схеми вводиться інший ФОП для продовження діяльності, проте мережа продовжує працювати як єдина структура з тими самими торговими приміщеннями персоналом товарами та брендом.

Таке дроблення бізнесу не має ділової мети та використовується виключно для штучного зменшення податкового навантаження. Матеріали щодо виявлених фактів передано до Бюро економічної безпеки. За вказаними матеріалами проводяться досудові розслідування.

У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

У Києві викрили багаторічну схему відмивання коштів аптечними мережами

Столичні правоохоронці викрили та припинили багаторічну схему відмивання коштів і мінімізації податкових зобов’язань аптечними мережами. Про це повідомила пресслужба міської прокуратури у п’ятницю, 30 січня.
“Її організатор ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень та їх обробку від щурів за допомогою ультразвукового випромінювання”, – мовиться у повідомленні.
Так, у 2022-2025 роках до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, котрі охоплюють 183 підприємства по всій країні.
Механізм був простим і цинічним: підприємства штучно занижували податок на прибуток, перераховуючи кошти як “роялті” за користування цими патентами, тобто за користування інструкціями з дезінфекції приміщень аптек у неіснуючий спосіб, суть яких не має економічного змісту, обсягу та реального факту здійснення господарських операцій.
Для легалізації цих операцій організатор зокрема залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора і головного бухгалтера та укладав фіктивні ліцензійні договори та підписував акти “наданих послуг”, достовірно знаючи, що жодних послуг не існує.
Відтак, понад 2 мільярди гривень протягом цього періоду були виведені у тінь.
Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур оголосили підозру у службовому підробленні. Вони надали викривальні покази.
Організатору схеми повідомлено про підозру за службове підроблення та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Нині вживаються заходи для встановлення його місцезнаходження та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Трамп подав позов до власного уряду через витік податкових декларацій

Президент Дональд Трамп та члени його родини подали позов до власного уряду. В їхньому позові стверджується, що передача інформації “лівим ЗМІ” завдала “шкоди репутації та фінансам” позивачів, “несправедливо заплямувала їхню ділову репутацію, представила їх у хибному світлі”, повідомляє Financial Times.
Президент США, двоє його старших синів та його компанія Trump Organization тепер вимагають не менш як 10 млрд доларів.
Приводом для позову став витік податкових декларацій, які Чарльз Літтлджон, колишній співробітник консалтингової фірми Booz Allen Hamilton, яка виконувала роботи для Податкової служби США, передав The New York Times та ProPublica у 2019-2020 роках. Перед цим Трамп відмовився оприлюднити свою податкову декларацію перед виборами.
NYT повідомляла, що у 2016 році, коли його було обрано президентом, Трамп заплатив 750 млн доларів федерального прибуткового податку, але з попередніх 15 років він 10 років не платив його, вибудовуючи фінансові схеми, завдяки яким збитки перевищували його доходи.
Літлджон у 2024 році був засуджений до п’яти років в’язниці за розкриття податкової таємниці та передачу ЗМІ інформації про Трампа та інших багатих людей.
У разі ухвалення позову до розгляду справа має бути вкрай незвичайною, зазначає The Wall Street Journal: Трамп подав позов як приватна особа, проте він також є офіційною особою. Отже, він може звільняти людей, які представляють протилежний бік у судовому процесі. Зокрема, міністра фінансів, керівника Податкової служби, а також генерального прокурора, який очолює Міністерство юстиції.

Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.

Порушень на 3 млн та нелегальні працівники: результати перевірки Буковелю

З початку 2026 року у курортній зоні Яремчанщини та на гірськолижному курорті Буковель податківці зафіксували порушень на 3,2 млн грн. Про це повідомляє Державна податкова служба у вівторок, 27 січня.
Загалом проведено 62 фактичні перевірки, виявлено 22 неоформлених найманих працівники. Окрім того, податківці зафіксували готель, який працював без держреєстрації.
Як зазначається, попри пізній старт гірськолижного сезону у 2025 році, обсяг виторгів за листопад-грудень зріс на 30 % порівняно з аналогічним періодом 2024 року – на 545,3 млн грн. Загальний виторг за цей період склав 1,78 млрд грн проти 1,24 млрд грн роком раніше.
“При перевірках суб’єктів господарювання, що декларують незначні обсяги виторгів, застосовується хронометраж господарських операцій. Такий механізм дає позитивні результати – обсяг виторгів через РРО під час спостереження збільшується в середньому на 20 %”, – зазначили у повідомленні.
Перевірки проводяться у вихідні з одночасним проведенням хронометражів, зокрема у закладах харчування на верхніх точках витягів та перехрестях гірськолижних трас.
Такі перевірки проводяться систематично з урахуванням ризиків порушення податкового законодавства. Протягом 2025 року в курортній зоні Яремчанщини та на гірськолижному курорті Буковель було проведено 214 фактичних перевірок. Виявлено 472 порушення податкового та іншого законодавства на суму 3,4 млн грн.
Раніше на Буковині викрили схему ухилення від сплати податків у мережі з 24 магазинів відомої франшизи, яка продавала заморожені напівфабрикати.
Податківці використовуватимуть бодікамери – Гетманцев

До бюджету торік надійшло понад 14,4 млрд грн “податку на Google”

У 2025 році “податок на Google” приніс до бюджету понад 14,4 млрд гривень. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Зазначається, що сплачено 150,1 млн євро та 177,4 млн доларів США.
Найбільшими платниками податку залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
Як повідомляється, коло платників розширюється. У 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів. З початку 2026 року – ще 5 компаній. Загалом в Україні вже 150 нерезидентів – платників ПДВ у сфері електронних послуг.
У податковій службі нагадали, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг в Україні перевищує суму, еквівалентну 1 млн гривень.

У Мінцифри розповіли, як працюватиме онлайн-моніторинг азартних ігор

Україна розпочала впровадження Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ) у два етапи. Першим етапом є фіксація базових фінансових операцій на гральному ринку, що дозволить державі контролювати легальний гральний бізнес в реальному часі. На другому етапі планується розширення функціоналу системи для контролю результатів гри, роботи гральних автоматів та захисту прав гравців. Це крок до створення прозорого ринку азартних ігор в Україні. Важливою є також боротьба з нелегальними організаторами азартних ігор, щоб забезпечити рівний підхід до всіх учасників ринку. Запуск ДСОМ вже отримав позитивну оцінку від операторів грального бізнесу, які підкреслюють важливість прозорості та відповідальності у цій галузі.

МВФ наполягає на запровадженні обовʼязкового ПДВ для ФОП в Україні

Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва здійснила несподіваний візит до Києва. Вона планує винести на розгляд ради директорів МВФ нову програму кредитування України на суму 8,1 млрд доларів. Мета цієї програми – допомогти розблокувати фінансування з інших міжнародних інституцій. Під час візиту Георгієва зустрілася з українськими чиновниками, відвідала об’єкти енергетичної інфраструктури та вшанувала пам’ять загиблих українських військових. Україні потрібно виконати умови МВФ, щоб отримати новий кредит, включаючи впровадження податків та бюджетну політику. Попередня угода передбачала чотирирічну підтримку, а нову програму планують зробити заміною попередньої на суму 15,5 млрд доларів.

Ціна російської нафти впала нижче $40 за барель

У грудні 2025 року ціна російської нафти Юралс для розрахунку податків впала до $39,18 за барель, що стало мінімумом з травня 2020 року. Про це повідомляє Міністерство економічного розвитку РФ.

Для порівняння, у травні 2020 року середня місячна ціна Юралс становила $30,38 за барель. У листопаді 2025 року композитна ціна була $44,87 за барель, тож падіння за місяць становило майже $6.

Ціна Юралс за грудень використовується для розрахунку податків, які мають бути сплачені у січні. Середня ціна Юралс за весь 2025 рік знизилася до $55,62 за барель з $67,85 у 2024 році. Цей показник виявився нижчим за прогноз уряду, який у жовтні очікував ціну на рівні $58 за барель.

Низькі ціни на нафту та зміцнення рубля змусили уряд РФ двічі переглядати прогноз дефіциту федерального бюджету 2025 року, який зріс майже у п’ять разів – з 1,2 трлн рублів до 5,7 трлн рублів (2,6% ВВП).

За даними Мінфіну РФ, за 11 місяців 2025 року доходи від нафти та газу скоротилися на 22,4% порівняно з минулим роком, а за результатами року, за оцінками Reuters, вони будуть на мінімумі з 2020 року.

Бюджет РФ на 2026 рік сформований виходячи з прогнозу середньорічної ціни на нафту $59 за барель.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель.
Аналітики прогнозують зниження цін на нафту через зростання пропозиції