Зеленський назвав суму, яку заробив Путін через війну з Іраном

Російська Федерація лише за два тижні конфлікту на Близькому Сході заробила близько 10 млрд доларів, що спонукає главу Кремля на подальшу війну. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в Telegram.
Зеленський наголосив, що ситуація навколо Ірану приносить главі Кремля Володимиру Путіну більше грошей, а пом’якшення санкцій, запроваджених проти РФ – теж допомагає йому.
За словами президента, через усі санкції США та ЄС, а також через удари України по російській енергетичній інфраструктурі, РФ лише у 2026 році зіткнулася з дефіцитом понад 100 млрд доларів. Однак тепер через Іран та послаблення обмежень Путін заробляє.
“Тепер ми бачимо, що вони заробили близько 10 мільярдів за два тижні війни на Близькому Сході. Це справді небезпечно. Це дає Путіну більше впевненості в тому, що він може продовжувати війну”, – резюмував Зеленський.
Раніше ЗМІ розкрили доходи РФ через кризу Близького Сходу. Росія наразі є одним з найбільших вигодонабувачів поточного конфлікту, оскільки має додатковий дохід від експорту нафти.
Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном

США пропонують союзникам спільне патрулювання Ормузької протоки

США ведуть активні переговори з країнами-союзниками щодо спільного патрулювання Ормузької протоки для захисту судноплавства на тлі військової напруженості в Ірані. Про це заявив посол США в ООН Майк Вольц, пише CNN.
Майк Вольц підтвердив, що Вашингтон розглядає залучення міжнародних партнерів як необхідний крок для стабільності світової економіки. Він зазначив, що переговори щодо допомоги у відкритті протоки вже тривають.
“Ми безумовно вітатимемо, заохочуватимемо і навіть вимагатимемо їхньої участі для допомоги власним економікам”, – наголосив посол США в ООН.
Заклик до союзників пролунав після того, як Дональд Трамп заявив, що очікує від Китаю, Франції, Японії, Британії та інших країн відправки військових кораблів до регіону для спільної місії зі США.
У Великій Британії підтвердили факт консультацій, але без конкретних зобов’язань щодо флоту.
“Велика Британія наразі обговорює з нашими союзниками та партнерами низку варіантів забезпечення безпеки судноплавства в регіоні”, – повідомили в британському Міноборони.
Раніше президент США Дональд Трамп написав у соцмережі, що низка країн може направити військові кораблі до району Ормузької протоки, щоб забезпечити безпечне судноплавство на тлі загрози її блокування Іраном. Він висловив сподівання, що до операції можуть приєднатися Китай, Франція, Японія, Південна Корея та Велика Британія, які також залежать від безпеки морських перевезень у цьому регіоні.
Сенатор США: Трамп втратив контроль над війною

Трамп спрогнозував майбутнє санкцій проти російскої нафти

Президент США Дональд Трамп пообіцяв повернути санкції проти російської нафти після завершення війни проти Ірану. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу NBC News.
Зокрема, коментуючи зняття деяких санкції на тлі різкого зростання світових цін на нафту, Трамп заявив: “Я хочу, щоб у світі була нафта. Я хочу мати нафту”.
Він зазначив, що таке рішення щодо санкцій має тимчасовий характер, і санкції повернуться, щойно криза завершиться.

Норвегія домагається зняття мораторію на видобуток нафти в Арктиці – ЗМІ

Норвегія переконує Брюссель прибрати вимогу мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці з оновленої арктичної стратегії ЄС. Це дозволить блоку зменшити свою енергозалежність від диктаторських режимів пише Politico.
Зазначається, що розширення конфлікту на Близькому Сході вже підвищило ціни на нафту й скоротило поставки. На цьому тлі прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Європа потребує стабільних енергетичних партнерів.
“У такі непередбачувані часи Норвегія має бути надійною”, – сказав він на щорічній конференції Offshore Norge в Осло 13 березня.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія стала найбільшим постачальником трубопровідного газу до Європи. За словами глави норвезької нафтогазової компанії Equinor Андерса Опедала, весь газ, який видобуває Норвегія, йде до Європи, а 90–95% нафти також постачають на європейський ринок.
ЄС зараз переглядає свою арктичну стратегію – громадське обговорення завершується 16 березня, оновлену версію документа очікують до літа. Чинна політика блоку зобов’язує ЄС домагатися міжнародного мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявляв, що РФ захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

Угорська місія з інспекції Дружби їде додому

Угорська місія зі встановлення фактів щодо пошкодження нафтопроводу Дружба повертається до Будапешта “з результатами”. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у Facebook у суботу, 14 березня.

Політик провів розмову з державним секретарем Міністерства енергетики Угорщини Габором Цепеком, який очолює місію. Частину розмови він виклав у соцмережі.

Цепек сказав, що “в нього була трохи важча ніч”, оскільки Україна та її столиця також були під серйозною атакою. Щодо роботи комісії зі встановлення фактів щодо пошкодження нафтопроводу Дружба він сказав, що “є результати”.
“Справа в тому, що тільки починається зустріч, яку проводить українська компанія Нафтогаз для всіх представників посольств. Там є і наша людина, посол Антал Хайзер”, – розповів Цепек, додавши, що на зустріч були допущені тільки посли.

“Ми запустили машину, а українці не змогли цього зробити, не змогли висунути свою версію. Ми змусили українців рухатися”, – заявив Орбан.

Цепек зазначив, що місія може поїхати з Києва “з фактами”, хоча учасників групи і не допустили до самого нафтопроводу. “В результаті сьогоднішньої експертної консультації ми будемо знати набагато більше про стан труби”, – вказав він. Міністерство закордонних справ України разом із Нафтогазом провели сьогодні брифінг для представників іноземних дипломатичних місій, на якому представили вичерпні матеріали щодо російських атак на інфраструктуру нафтопроводу Дружба, повідомила пресслужба МЗС. У заході взяли участь представники 31 країни, серед яких держави G7 та європейські партнери України. Серед учасників були посли та представники дипломатичних місій, акредитованих в Україні. Дипломатам представили технічну інформацію про стан інфраструктури після російського обстрілу нафтопроводу Дружба 27 січня. “Щоб надати посольствам максимально повну картину подій, продемонстрували матеріали безпосередньо з місця обстрілу. Вони наочно показують технічні пошкодження, що виникли внаслідок атаки, їх наслідки для роботи системи, а також ті заходи, які необхідні для відновлення пошкоджених об’єктів”, – розповіли в МЗС. Зазначається, що відновлення такої інфраструктури – складний технологічний процес, який потребує часу та спеціалізованого обладнання.

Нагадаємо, 11 березня в Україну прибула угорська делегація з метою з’ясувати стан нафтопроводу Дружба. В МЗС України зазначили, що делегація не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей. Орбан заявив, що Україна нібито вже 19-й день продовжує шантажувати Угорщину, не поновлюючи постачання нафтопроводом Дружба. Політик закликав громадян країни на недільний Марші миру, аби спільно “надіслати повідомлення” Зеленському.

Інтереси Росії та США ситуативно збіглися – Кремль

В питанні тимчасового зняття санкцій США з російської нафти на танкерах інтереси Москви та Вашингтона “ситуативно збіглися”. Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, передають росЗМІ. За його словами, після пом’якшення санкцій США з’явилося багато охочих купувати російську нафту.

“Намагаючись стабілізувати світові енергетичні ринки, американці пішли на виняток із санкцій терміном на один місяць. Ми в цьому випадку збігаємося з американцями в цій зацікавленості. Але ситуація очевидна: міжнародна енергетична інфраструктура не може дозволити собі випадіння великих обсягів російської нафти. Російська нафта необхідна”, – сказав прессекретар Кремля. Пєсков додав, що інтереси Росії та США “ситуативно збіглися”.

Нагадаємо, США тимчасово послабили санкції на купівлю нафти з Росії на один місяць через нафтову кризу, спричинену війною в Ірані. Дозвіл діятиме до 11 квітня. Росія значною мірою виграє від зростання цін на енергоносії у світі, викликаного війною на Близькому Сході. Аналітики підрахували, що щоденні додаткові доходи російського бюджету можуть сягати до 150 мільйонів доларів.
Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном

США почали екстрено вивільняти нафту з резервів

Адміністрація президента США Дональда Трампа почала процес масштабного вилучення нафти зі стратегічних запасів країни, направивши запит щодо 86 млн барелів сирої нафти. Про це повідомив Bloomberg з посиланням на американське Міненерго в суботу, 14 березня.
У заяві відомства сказано, що поставки зі стратегічного нафтового резерву є частиною оголошеного в середу масштабного вивільнення нафти в обсязі 172 млн барелів. Нафта має надійти на ринок вже до кінця наступного тижня.
Згідно з умовами угоди, компанії повинні будуть повернути взяту в оренду нафту Міненерго, додавши до неї додаткові барелі як компенсацію.
Загалом вилучення, як очікується, триватиме чотири місяці і є частиною скоординованої з іншими країнами ініціативи з вивільнення 400 млн барелів. Це покликано знизити ціни на нафту, бензин, дизельне та авіаційне пальне, які різко підскочили в ціні після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Що стосується виділення 172 млн барелів нафти, в Міненерго заявили, що Білий дім вжив заходів щодо поповнення вилучених запасів нафти приблизно на 200 млн барелів протягом наступного року. Там уточнили, що обсяг поповнень буде на 20% перевищувати обсяг вилучень.

Трамп повторив обіцянку щодо супроводу танкерів в Ормузькій протоці

Президент США Дональд Трамп пообіцяв, що американські Військово-морські сили “дуже скоро” почнуть супроводжувати комерційні нафтові танкери під час проходження Ормузької протоки. Про це глава Білого дому заявив на об’єднаній базі Ендрюс у п’ятницю, 13 березня.
Таким чином Трамп відповів на питання журналіста, щодо того, коли це станеться.
“Скоро, дуже скоро”, – сказав Трамп і перейшов до інших питань.
Він також вкотре повторив заяви, про те, що американська операція в Ірані йде дуже добре, а сили противника розгромлені.
Раніше ЗМІ писали, що Трамп не виконав свою обіцянку страхувати танкери в Ормузькій протоці.
Також повідомлялося, що Іран мінував Ормузьку протоку, після чого Трамп почав вимагати, щоб міни були прибрані, інакше “військові наслідки для Ірану будуть на рівні, якого світ ще не бачив”.

Сіярто: Країни Балтії грають за нотами Зеленського

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країни Балтії нібито діють за вказівками українського президента Володимира Зеленського. Про це угорський чиновник у п’ятницю, 13 березня, написав у соцмережі Х, відповідаючи на заяву литовського колеги.
“Країни Балтії вже давно грають за нотами Зеленського, але Угорщина не піддасться шантажу з боку президента України”, – йдеться в повідомленні.
Таким чином Сіярто відреагував на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, в якій він висловився щодо того, що Угорщина продовжує купувати в Росії нафту.
“Міністр закордонних справ Литви сьогодні заявив, що йому було б соромно жити в країні, яка купує дешеву російську нафту, стверджуючи, що це означає відмову від автономії”, – написав Сіярто.
Він зазначив, що Будапешт не дозволить диктувати собі умови в енергетичній політиці й ніхто не може змушувати Угорщину купувати енергоносії за вищими цінами.
“Ніхто не може вказувати нам, у кого ми повинні або не повинні купувати нафту, і ніхто не може змусити нас купувати нафту за вищою ціною, ніж раніше”, – зауважив очільник МЗС Угорщини.
За словами Сіярто, багато сімей в країнах Європи наразі платять за комунальні послуги втричі або вчетверо більше, ніж угорські домогосподарства.
Раніше Сіярто звинуватив Володимира Зеленського у брехні щодо візиту угорської делегації до Києва.
“Я пам’ятаю тебе іншим”: Ющенко написав відкритий лист Орбану

Дві країни ЄС ведуть переговори з Іраном щодо Ормузької протоки – ЗМІ

Франція та Італія розпочали непублічні переговори з Іраном з метою забезпечення безпечного проходу танкерів через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Financial Times у п’ятницю, 13 березня.

Європейські столиці розпочали попередні обговорення, намагаючись відновити експорт нафти та газу без розширення конфлікту.

Переговори мають на меті дозволити постачання енергоносіїв без розширення конфлікту, зазначили чиновники, ознайомлені з процесом. Франція вже активно бере участь у дискусіях, а Італія намагається відкрити діалог з Тегераном. Водночас немає гарантій, що Іран погодиться на переговори чи що перемовини призведуть до конкретних результатів.

Європейські уряди стурбовані тим, що будь-яка тривала блокада Ормузької протоки призведе до зростання енергетичних витрат для підприємств та домогосподарств. Ціни на нафту зросли приблизно до 100 доларів за барель із майже 60 доларів за барель на початку 2026 року, тоді як європейські ціни на природний газ зросли на 75% за той же період.

Італія, Франція та Греція мають військові кораблі у Червоному морі у рамках військово-морської захисної місії ЄС Aspides. Однак жоден європейський флот не готовий супроводжувати танкери через Ормуз, якщо існує ризик нападу.