РФ створює нові військові підрозділи поблизу кордонів НАТО і готується до можливого масштабного зіткнення з Альянсом протягом наступних шести років. Про це повідомили литовські спецслужби, передає Reuters.
Зазначається, що Москва активно впроваджує досвід, отриманий у війні проти України, для реформування своїх збройних сил.
Як очікується, після завершення бойових дій російська армія стане значно чисельнішою та модернізованою.
“Росія, ймовірно, створить не лише на 30-50 відсотків більшу армію, ніж та, що була до війни, але й відносно сучасну. Стратегічні резерви озброєння та боєприпасів будуть повністю відновлені”, – йдеться у звіті.
Аналітики наголошують, що за умови стабільного функціонування економіки та обходу санкцій Кремль досягне повної бойової готовності до “звичайного військового конфлікту з НАТО” вже за шість років.
Також зазначається, що важливим фактором посилення РФ стала допомога Китаю, яка дозволила російському ВПК зменшити залежність від західних технологій.
Крім нарощування регулярних військ, Москва посилює гібридний тиск на Європу, включаючи диверсії та саботаж.
“Російський саботаж у Європі стає небезпечним для людського життя”, – наголошують автори документа, згадуючи про операції з підпалами та вибухами посилок, за якими стоїть ГРУ.
Інциденти з пошкодженням підводних комунікацій у Балтійському морі литовська розвідка наразі вважає ненавмисними, хоча регіон перебуває у стані підвищеної готовності.
Позначка: Литва
Справа “вибухових” посилок: у Литві судитимуть п’ятьох осіб
У Литві скерують до суду справи п’яти осіб, зокрема двох українців, котрих звинувачують у спробі теракту на замовлення російської розвідки. Про це повідомляє LRT. Генеральна прокуратура та Бюро кримінальної поліції частково завершили розслідування щодо спроби здійснити терористичний акт на замовлення РФ, коли з Литви до інших країн через кур’єрські компанії DHL та DPD відправили самозаймисті побутові прилади.
За словами заступника генерального прокурора Литви Артура Урбеліса, у справі фігурують 16 підозрюваних, проте матеріали щодо п’яти осіб відокремили та передали до суду.
П’ять осіб, справи яких розглядає суд, – чоловіки: двоє громадян України, по одному громадянину Росії та Литви, а один має подвійне громадянство Росії та Литви. Литовцем є Александрас Шурановас, котрий і відправив самозаймальні посилки.
За скоєне їм загрожує до десяти років ув’язнення. Кілька учасників справи співпрацювали зі слідством і були звільнені від кримінальної відповідальності.
За даними слідства, 19 липня 2024 року з Литви було відправлено чотири пакунки з самозаймистими приладами, захованими в масажних подушках для шиї. Вони містили електронні механізми для активації вибухівки та додаткові матеріали для посилення запального ефекту. Сировина та допоміжні матеріали надходили з Росії.
Відправником усіх пакунків був литовець, який котрий під фальшивим ім’ям Ігоря Пруднікова у змові з іншими учасниками.
Нагадаємо, глава РФ Володимир Путін продовжує вести гібридну війну в Європі. Його агенти вербують на континенті “витратний матеріал” для підготовки і здійснення диверсій, актів саботажу та вандалізму – передусім у тих країнах, які найактивніше підтримують Україну.
Диверсії РФ в Європі. Використовували українців
Україна вперше отримає СПГ через термінал у Клайпеді
Україна вперше отримає партію скрапленого природного газу через термінал у литовській Клайпеді. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль в Телеграм у четвер, 26 лютого.
За його словами, група Нафтогаз у співпраці з литовською Ignitis Group забезпечить постачання 90 млн кубів до кінця березня цього року.
“Диверсифікуємо маршрути поставок. Посилюємо гнучкість і стійкість нашої системи. Це особливо важливо на тлі щоденних російських атак проти нашої енергетичної інфраструктури. Дякую Литві та партнерам за співпрацю”, – написав Шмигаль.
Він додав, що Україна також працює над розвитком інших регіональних маршрутів постачання, зокрема Вертикального газового коридору.
“Разом з партнерами ми будуємо нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця російській молекулі, а Україна буде одним із енергетичних хабів регіону”, – запевнив урядовець.
Уряд Литви оновив Стратегію нацбезпеки
Уряд Литви у середу, 25 лютого, затвердив оновлену Стратегію нацбезпеки, в якій йдеться про екзистенційну загрозу для країни та всієї євроатлантичної спільноти з боку Росії. Тепер документ має затвердити Сейм, повідомляє LRT.
У Стратегії вказується ймовірність того, що до 2030 року Росія буде мати спроможності, з якими може наважитися на повномасштабну конвенційну війну з НАТО.
Окрему увагу звертають на загрози з боку розвідок недружніх країн, та ймовірності агресивних дій з боку Білорусі щодо європейських сусідів.
Відзначають також виклики й загрози, пов’язані зі стрімким розвитком технологій і цифровізацією, ризики через вразливості критичної інфраструктури.
Ключовими завданнями у стратегії визначають посилення армії, колективних гарантій безпеки та оборонних спроможностей Європи в цілому, розбудову національної системи оцінки загроз і раннього попередження, посилення інтеграції Стрілецької спілки Литви у систему національної оборони, робота над економічною безпекою. Йдеться і про політику стимулювання народжуваності.
Попередню версію національної безпекової стратегії затвердили у 2021 році.
У Литві пожертвували 4 млн євро на підтримку України
У Литві благодійна кампанія на підтримку України Radarom! зібрала 4 млн євро. Кошти будуть використані для придбання робототехнічних систем оборони та медичної евакуації. Про це повідомляє LRT.
Як очікується, збільшиться, оскільки найближчими днями будуть додані корпоративні пожертви та кошти, зібрані через аукціони.
Кампанія закликала до пожертв, щоб забезпечити українські війська передовими технологіями, призначеними для захисту їхнього життя.
Литва вироблятиме озброєння для України
Литва вироблятиме озброєння для України на своїй території. Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
“Ми підписали угоду з президентом України Володимиром Зеленським про виробництво оборонної техніки для України в Литві. Проєкти фінансуватимуться з фонду ЄС SAFE та інших джерел”, – зазначив він.
Науседа додав, що Литва підтверджує своє зобов’язання щорічно виділяти 0,25% ВВП на потреби України. Цього року планується виділити 223 мільйони євро.
Крім того, як повідомив глава литовського Міноборони Робертас Каунас, Україні буде передана партія ракет для переносного зенітного ракетного комплексу RBS-70, призначеного для ураження низьколітаючих повітряних цілей.
“З метою забезпечення захисту критичної інфраструктури ми передаємо Україні 30 ракет RBS. Наразі це вкрай необхідна для України зброя, що сприяє зміцненню протиповітряної оборони”, – заявив Каунас, якого цитує пресслужба відомства.
За його словами, що цієї зими Литва передала Україні 90 генераторів на суму понад EUR2 млн.
“Наразі також готуються до передачі дизель-генератори, трансформатори, електродвигуни та інше енергетичне обладнання, необхідне для відновлення електропостачання та пошкодженої інфраструктури”, – зазначив глава Міноборони Литви.
Президента Литви виписали з лікарні після операції
Президента Литви Гітанаса Науседувранці 23 лютого виписали з лікарні після проведення операції. Про це повідомляє LRT.
Як відомо, Науседа зазнав побутової травми вдома.
За даними адміністрації президента Литви, після надання першої допомоги глава держави вирушив до Республіканської Вільнюської університетської лікарні, де йому було проведено операцію через рвану рану лівого передпліччя.
Планувалося, що після операції президент залишиться у лікарні на ніч.
Зеленський запросив Тихановську у Київ
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зустрілася із президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту до Вільнюса у неділю, 25 січня. Про це вона розповіла у Telegram.
“Мала за честь зустрітися із президентом Зеленським сьогодні у Вільнюсі. Він втілює сміливість нації, яка відмовляється поступитися своєю свободою”, – написала Тихановська.
За її словами, боротьба України й Білорусі спільна, а їхнє майбутнє – “європейське”.
Тихановська висловила підтримку українському народу, а також відзначила прийом в Україні звільнених білоруських політв’язнів. За повідомленням, сторони також обговорили готовність Києва надавати аналогічну підтримку в майбутньому.
Розмова також стосувалася санкційної політики, спільної стратегії з країни Європи та Сполученими Штатами, притягнення білоруського керівництва до відповідальності, зокрема, за викрадення українських дітей.
“Тихановська запропонувала (Україні – ред.) призначити спеціального посланника з питань Білорусі, так само, як це зробили багато інших демократичних країн. А також тіснішу співпрацю з Місією демократичних сил у Києві. Вони також обговорили візит Тихановської до України: Президент Зеленський запросив Тихановську відвідати Київ”, – йдеться в повідомленні.
Тихановська наголосила, що долі вільної Білорусі та України взаємопов’язані, і що вона та її команда будуть раді ще тіснішій співпраці з Україною.
Українці виграли гру в Литви на Євро з футзалу
У неділю, 25 січня, національна збірна України з футзалу проводила зустріч зі збірною Литви в рамках другого туру групового етапу чемпіонату Європи з футзалу 2026 року.
Підопічні Олександра Косенка змогли реабілітуватися після поразки в першому матчі від збірної Вірменії, який українці програли з рахунком 1:2.
Перемога над литовською збірною (4:1) принесла футзалістам України перші очки на турнірі цього року.
Українці поділили свої забиті м’ячі на два тайми. У першому їм удалося відзначитися на 7-й хвилині зустрічі. Ігор Чернявський відпрацював відмінно на дальній дистанції, відправивши з уражаючої відстані м’яч у ворота суперників. Далі Владислав Первєєв після розіграшу кутового, не обробляючи м’яч, пробив низом.
Після перерви воротар української збірної Олександр Сухов узявся вершити контратаку, віддавши гольову передачу на Ігоря Корсуна. Гравцеві залишалося лише збільшити рахунок на користь українців.
Заключний гол “синьо-жовті” створили завдяки Данилу Абакшину. Він практично без видимих зусиль розписався у воротах литовців, у яких відсутній був воротар литовської команди. І свій удар він зробив із середини майданчика.
Збірна Литви здобула свій єдиний гол зусиллями Володимира Дерендяєва.
Євро-2026 з футзалу
Група В, другий тур
Україна – Литва – 4:1
Голи: Дерендяєв, 36 – Чернявський, 7, Первєєв, 13, Корсун, 23, Абакшин, 33
В іншому матчі групи В між збірними Вірменії та Чехії перемогу святкували вірмени (5:4). Такий результат позбавив Україну шансів зайняти перше місце у четвірці команд групи.
Це випливає з того, що за рівної кількості очок в українців і вірмен, у яких наразі є шість балів, вагомим буде врахування поразки в зустрічі, що відбулася між обома збірними.
У збірної України наразі три бали та друге місце в групі B. Збірні Чехії і Литви мають по одному очку.
Слід відзначити, що до плейофу чемпіонату Європи із чотирьох команд можуть вийти лише дві найкращі серед них.
У заключному турі групового етапу Євро-2026 збірна України зіграє зі збірною Чехії. Матч відбудеться в середу, 28 січня. Початок – о 20:30 за київським часом.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Зеленський назвав ключові теми переговорів у Литві
Зміцнення протипровітряної оборони, підтримка енергетики та євроінтеграція стали основними темами переговорів у Вільнюсі лідерів України, Литви та Польщі. Про це заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції у Вільнюсі в неділю, 25 січня.
“Ми сьогодні говорили про енергетику в Україні, як непросто нашим людям, ми говорили, як ще підтримати українців. Також говорили про ППО, протиповітряну оборону, яким чином ми можемо посилити Україну. Ми домовилися з Каролем і з Гітанасом, що наші команди будуть працювати і далі щодо питань програми SAFE, програми PURL. Це дуже важливі програми, які, дійсно нам допомагають», – сказав глава держави.
Зеленський висловив вдячність Литві та Польщі за підтримку України. “Зараз це дуже болюче питання – люди, які переживають наслідки російських ударів дронами, ракетами. Енергетичне обладнання та інша допомога, яка надходить від європейських друзів, має значення. І дякую за це”, – наголосив президент.
Окремо Зеленський відзначив важливість міжнародних програм, які зміцнюють українську обороноздатність – PURL та SAFE.
“Програма PURL вже показує свою ефективність. Завдяки цій програмі наші європейські партнери можуть закуповувати ракети для ППО, для нас це дуже важливо. SAFE – нова програма Європи, яка потребує принципових рішень. На мою думку, повинен бути чіткий відсоток (з цієї програми – ред.) на співпрацю, на копродакшн з Україною, тоді буде результат, швидкий результат”, – зазначив президент.
За його словами, під час переговорів йшлося також про євроінтеграцію України. Зеленський висловив вдячність Литві та Польщі за підтримку України на цьому шляху. “Просто хочу ще раз нагадати, що головування Литви (у Раді ЄС – ред.) буде саме у 2027 році”, – додав глава держави.