Антикор

Позначка: Голосування

  • Президент вніс у Раду законопроєкт щодо НАБУ і САП

    Президент вніс у Раду законопроєкт щодо НАБУ і САП

    Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає зміцнення інституційної незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це свідчать дані картки проєкту закону №13533.
    Проєкт закону поданий як невідкладний. У пояснювальній записці вказано, що ініціатива містить норми, спрямовані на відновлення всіх процесуальних повноважень і гарантій незалежності НАБУ та САП, а також запровадження механізмів захисту антикорупційних органів від впливу держави-агресора.
    Президентська ініціатива містить:

  • генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП;
  • працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, впродовж шести місяців будуть зобов’язані пройти поліграф, організований СБУ;
  • НАБУ можуть отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. для цього треба рішення директора НАБУ та погодження з прокурором САП;
  • керівник САП може передавати справи НАБУ іншим органам у випадках, коли НАБУ не може здійснювати досудове розслідування через обʼєктивні причини;
  • прокурори САП мають можливість письмових вказівок детективам НАБУ, якщо детектив відмовляється – за це відповідальність;
  • співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон на час воєнного стану окрім службових поїздок;
  • генпрокурор може передавати справи БЕБ іншим органам.

    • Своєю чергою, НАБУ та САП у власних заявах підтвердили, що документ відновлює всі повноваження та гарантії незалежності цих відомств.
    “Законопроект 13533, поданий Президентом України як невідкладний, відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП. НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП”, – мовиться у повідомленні.
    Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що документ винесуть на розгляд парламенту на найближчому пленарному засіданні.
    “Документ буде розглянуто парламентом на найближчому пленарному засіданні”, – написав він у Фейсбук.
    Хоча Рада нещодавно оголосила чотиритижневу перерву, спікер у коментарях уточнив, що депутати зберуться набагато раніше, ніж через місяць.

  • Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП

    Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП

    Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
    Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
    Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
    Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
    Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день.

  • У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
    Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
    “Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
    Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
    “Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
    Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
    Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький.

  • У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років

    У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років

    Британський уряд планує розширити право голосу для 16-річних на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підвищити явку виборців, зокрема серед молоді. Такі зміни вирівняють Велику Британію з Шотландією та Уельсом, де вже дозволено 16-річним голосувати на місцевих виборах. Крім того, уряд планує внести реформи у систему політичних пожертвувань, зокрема, зробити більш жорстким контроль за внесками від непідзвітних організацій та уникнути використання фіктивних компаній. Також планується дозволити голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав та карток ветеранів.

  • У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років

    У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років

    Уряд Великої Британії планує розширити виборчі права, дозволяючи 16-річним голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підняти явку на виборах, яка зараз є дуже низькою. Дослідження показали, що молодь голосує активніше, ніж особи, які отримують право голосу у 18 років. Крім того, уряд також планує встановити більш жорсткі правила щодо політичних пожертвувань та уникнути фіктивних компаній у політиці. Нововведення також охоплює можливість голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав та карток ветерана.

  • Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету

    Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету

    Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що стало першою голосною політичною перемогою президента Дональда Трампа. За це рішення проголосували 51 сенатор, проти – 48. Хоча ця перемога не є великою з урахуванням розміру бюджету, республіканці вважають її важливим кроком до фінансової розсудливості. Пакет документів направлено до Палати представників для остаточного голосування після 12-годинного засідання. Раніше Трамп не зміг ухвалити пакет пропозицій щодо скасування резолюцій на суму 15 мільярдів доларів, але ця перемога в Сенаті вважається важливим досягненням.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Голосування показало підтримку Свириденко з боку різних фракцій, зокрема, Слуга народу, Платформа за життя та мир, За майбутнє, та інші. Таким чином, Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який регулює отримання грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні або померли у російських застінках. Раніше проблемою було те, що судмедексперти встановлювали причину смерті військових, які поверталися з полону, і часто фіксували загибель від хвороб, а не від дій на полі бою. Тепер родини отримають державну допомогу у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також буде призначатися в разі поранень або травм, що призвели до часткової втрати працездатності. Закон також передбачає збільшення видатків на оборону.

  • Рада дозволила військові контракти 60+

    Рада дозволила військові контракти 60+

    Українська Верховна Рада прийняла законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби. Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану особи віком 60+ можуть підписати однорічні контракти зі згоди командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібне погодження від Генерального штабу ЗСУ. Ці громадяни можуть бути прийняті на різні посади, включаючи рядових, сержантів, старшин або офіцерів, якщо вони були звільнені після 1 січня 2015 року. Контракт може бути перерваний, якщо військовослужбовець не пройшов випробування або не відповідає вимогам служби. Цей закон прийняли, щоб допомогти збільшити кількість військовослужбовців.

  • Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні

    Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні

    “Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
    Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
    Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
    Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
    А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
    Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом.