Уряд Китаю прийняв рішення тимчасово зняти обмеження на постачання товарів подвійного призначення 31 американським компаніям, які раніше були внесені до чорного списку. Це стосується компаній у галузі оборони та аерокосмічної промисловості. Рішення прийнято з метою виконання угод, досягнутих під час торговельних переговорів між Китаєм і США. Китай також уточнив, що китайські компанії, які хочуть експортувати товари цим американським фірмам, повинні подати відповідну заявку для отримання дозволу.
Позначка: Експорт
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року. Обсяги експорту скоротилися через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та зростання міжнародних санкцій. За даними Vortexa Ltd., середні постачання складали 1,89 млн барелів на добу, що є мінімальним показником. Експорт дизельного палива частково збільшився, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів продовжив зменшуватися. Атаки на термінал в Усть-Лузі спричинили зниження постачань мазуту та сирої нафти. Ризики для експорту збільшилися через довгі рейси до Азії та нові санкції США проти російських нафтових компаній. Російські експортери змушені адаптувати маршрути та графіки постачань. Українські військові ударили по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії.
-
В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України
В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року
Україна з початку 2025 року відкрила 17 нових ринків для експорту сільськогосподарської продукції, що перевищило річний план. Загалом українські товари постачаються до 381 ринків. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук зазначив, що уряд планував відкрити 15 нових ринків, але вже відкрито 17. Українські виробники отримали доступ до ринків 11 нових експортних напрямків для постачання 17 різних груп сільськогосподарських товарів. Наприклад, до Албанії можна буде постачати яйця, до Євразійського економічного союзу – сировину для виробництва кормів, до Грузії – композитні продукти з м’яса птиці та молочних інгредієнтів. Україна також отримала можливість експортувати до різних країн продукцію птахівництва, молочні та яєчні продукти. Також варто відзначити, що Україна активно працює над відкриттям нових ринків в Африці та інших регіонах. У жовтні 2025 року Україна мала право експортувати свою сільськогосподарську продукцію до 381 ринку, що є більшим показником порівняно з попереднім роком. Нагадаємо, що Україна втратила безмитний режим експорту агропродукції до Європейського Союзу, що може призвести до збитків у розмірі близько 800 мільйонів доларів до кінця року за оцінками Національного банку України.
-
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
Голова італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA, Роберто Вавассорі, застерігає, що нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть суттєво вплинути на європейську автомобільну промисловість. Китай є основним світовим центром переробки цих металів, які є важливими для виробництва не лише автомобілів, а й напівпровідників, військової техніки та електромоторів. Попередні обмеження вже призвели до вичерпання запасів цих матеріалів у Європі. Вавассорі підкреслює, що будь-які проблеми з постачанням рідкоземельних металів можуть призвести до збоїв у виробництві автомобілів по всьому світу.
-
Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ
Завод з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці, що належить Росії, інтенсивно збільшує своє виробництво та експорт продукції. За даними агентства Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію газу з кінця червня. Раніше газ поставлявся в один з портів на півдні Китаю або в російські сховища на Далекому Сході. Однак у зв’язку зі зростанням напруги між США та Китаєм, Америка утримується від посилення санкцій проти російського газу. Останнім часом вісім партій газу прибули в китайський термінал у Бейхаї, який підпадає під дію санкцій. Це сталося через те, що Китай намагається захистити свій газовий сектор від можливих відповідей на санкції. Проект Арктик СПГ-2 минулого літа вже відправив вісім партій газу, але в жовтні тимчасово припинив роботу через відсутність покупців та льодові обставини.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
У вересні експорт китайських товарів до Росії значно зменшився, показавши найбільше падіння за останні сім місяців, згідно з даними митниці Китаю. Обсяг постачань скоротився на 21% у порівнянні з попереднім роком, до 63,11 млрд юанів (приблизно 8,85 млрд доларів). Це найнижчий показник з лютого. Протягом перших дев’яти місяців поточного року, експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, постачання з Росії до Китаю показали зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між обома країнами за період з січня по вересень збільшився на 8,6%, до 1,17 трлн юанів.
-
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт
В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:- машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
- продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів;
- паливно-енергетичні – $7,6 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів.
До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн. -
Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ
Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу.