Blog

  • “Імперіалізм Росії”. Як Путін образив Азербайджан

    “Імперіалізм Росії”. Як Путін образив Азербайджан

    Протягом останніх місяців відносини між Азербайджаном та Росією складаються не найкращим чином. Минулого тижня масла у вогонь підлили масові затримання азербайджанців у російському Єкатеринбурзі, під час яких правоохоронці РФ жорстоко вбили двох людей на етнічному підґрунті.
    Таким чином рейди в Єкатеринбурзі переросли з дипломатичного скандалу у широкі зміни у відносинах колишніх союзників. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Відміна усіх заходів Азербайджан скасував усі культурні заходи, заплановані російськими державними та приватними установами, на знак протесту проти загибелі двох азербайджанців після поліцейських рейдів у російському місті Єкатеринбург.
    Міністерство закордонних справ Азербайджану 28 червня заявило, що Зіяддін та Гусейн Сафарови загинули під час рейду, проведеного російською владою. Баку назвав вбивства “етнічно мотивованими публічними та навмисними незаконними діями” та заявив, що дії Росії “останнім часом набули систематичного характеру”.
    Міністерство закордонних справ Азербайджану зажадало “негайного розслідування справи та якомога швидше притягнути до відповідальності винних у цьому неприйнятному акті насильства”. Що відомо про операцію російських силовиків Рейд, у результаті якого загинули двоє чоловіків та ще дев’ять отримали тяжкі поранення, за інформацією російських ЗМІ, був частиною розслідування нерозкритого вбивства 2001 року.
    Жертв ідентифікували як Зіяддіна та Гусейна Сафарових, обом приблизно по 60 років.
    Сайфаддін Гусейнлі, брат одного із загиблих, розповів азербайджанському громадському мовнику ITV, що його братів закатували до смерті “без будь-якого суду чи розслідування, незважаючи на їхню невинність”. Однак офіційна причина смерті ще не оголошена.
    “Так звані російські правоохоронні органи вривалися в будинки посеред ночі, били та забирали людей, як тварин”, – сказав Гусейнлі.
    У суботу міністерство викликало повіреного у справах посольства Росії в Баку Петра Волокових, вимагаючи повного розслідування та притягнення винних до відповідальності. Очікується, що тіла братів Сафарових будуть перевезені до Азербайджану в понеділок.
    Суд у Єкатеринбурзі направив шістьох громадян Азербайджану, затриманих під час рейду, до СІЗО. Усі шестеро заперечують свою провину. Захист заявив, що вони піддавались тортурам. Водночас російська влада та державні ЗМІ стверджують, що затримані мають російські паспорти. “Репресії, шовінізм та імперіалізм” Уряд Азербайджану оголосив про скасування запланованого візиту віце-прем’єр-міністра Росії Олексія Оверчука.
    “Уряд Азербайджану не вважає за доцільне за нинішніх обставин візит Оверчука чи будь-якого іншого офіційного представника Росії до країни”, – повідомляють державні ЗМІ.
    Окрім цього на азербайджанському телебаченні Росію звинуватили у “репресіях, шовінізмі та імперіалізмі”.
    “Що трапилося, Путін? Вас турбує, що Азербайджан став сильною країною вперше за 200 років, повернув землі та відновив суверенітет?” – сказав ведучий, додавши, що Москва звикла до панування над народами, які насильно включила до свого складу.
    Зазначимо, що відео поширюють російські канали, які занепокоєні, що азербайджанці почнуть “діяти проактивно” в столиці РФ та інших регіонах.
    Сьогодні МВС Азербайджану заявили, що поліція проводить операцію в офісі російського інформаційного агентства Sputnik-Азербайджан у Баку (ЗМІ припинило свою діяльність у лютому, але його співробітники продовжували працювати).
    Зараз будівлю взято під контроль правоохоронними органами. Місцеві ЗМІ повідомляють, що під час операції азербайджанські силовики затримали двох співробітників Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, які працюють у цьому агентстві. Як РФ втрачає союзників Загалом, напруженість між Баку та Москвою продовжує загострюватися в останні місяці після того, як Росія збиття літака Азербайджанських авіаліній, в результаті якого загинуло 67 пасажирів. Відтоді парламент країни звинуватив РФ у лютневій кібератаці, а президент країни Ільхам Алієв відмовився відвідувати парад Перемоги в Москві в травні.
    Оскільки відносини погіршуються, Україна прагне налагодити їх з Баку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відвідав Азербайджан у травні.
    У лютому офіс Алієва оголосив про надання Україні гуманітарної допомоги на суму 1 мільйон доларів у вигляді електрообладнання для підтримки енергомережі країни в умовах російських атак.
    Головний регіональний ворог Азербайджану, Вірменія, яка також є історичним союзником Москви, також фактично розірвала відносини з Кремлем.
    Раніше цього року Єреван офіційно підписав закон про початок процесу вступу Вірменії до Європейського Союзу. Це рішення було прийнято на тлі посилення розбіжностей у відносинах з Росією після того, як Кремль не зміг запобігти наступу Азербайджану в Нагірному Карабаху у вересні 2023 року, що призвело до масового виїзду вірменського населення регіону.

  • Нюрнберг для росіян: як працюватиме новий Спецтрибунал

    Нюрнберг для росіян: як працюватиме новий Спецтрибунал

    Навіщо потрібен Спеціальний трибунал Історія створення Спеціального трибуналу – це хроніка наполегливої дипломатичної та юридичної боротьби України та її союзників, спрямованої на заповнення прогалини у міжнародному праві.
    Справа в тім, що наявні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС), не мали юрисдикції щодо злочину агресії, скоєного Росією. МКС має юрисдикцію розслідувати тільки військові злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, але він не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії проти України, оскільки до початку війни ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Україна, до слова, вже ратифікувала документ.
    Повернемось до Спецтрибуналу. Протягом 2022-2023 років низка ключових міжнародних організацій ухвалила резолюції на підтримку створення цього органу:

  • Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стала однією з перших міжнародних інституцій, що рішуче підтримала ідею, ухваливши відповідні резолюції.
  • Європейський парламент також неодноразово закликав до створення Спецтрибуналу.
  • Ідею підтримали парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ.
  • Для практичної реалізації ініціативи було створено неформальну “Core Group” (Ключову групу). Перше засідання групи відбулося у січні 2023 року за участі 21 країни, а згодом коаліція значно розширилася.
    Важливим переговорним майданчиком стала Гаага (Нідерланди) – світова столиця правосуддя. Саме тут проходили ключові дискусії щодо юридичної моделі трибуналу, його статуту та механізмів фінансування. Розглядалися різні варіанти: створення трибуналу на основі угоди між Україною та ООН, або ж на базі багатосторонньої угоди за підтримки регіональних організацій, таких як Рада Європи.
    Ключовий прорив стався у 2024-2025 роках. Політична підтримка почала трансформуватися в конкретні юридичні кроки.
    Важливою датою стало 25 червня 2025 року. Тоді у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни.
    Разом з угодою було оприлюднено і статут майбутнього судового органу. Яким буде трибунал для Росії Спеціальний трибунал буде створено у межах Ради Європи. Він переслідуватиме вище політичне та військове керівництво Росії, а також лідерів країн, які підтримали її агресію, зокрема Білорусі та Північної Кореї. Йдеться про злочин агресії – незаконне застосування збройної сили проти України.
    За даними Офісу президента, статут новоствореного трибуналу не містить жодних згадок про персональні імунітети. Це означає, що під слідством можуть опинитися і Путін, і Лавров, і Мішустін. Імунітет не стане перешкодою, хоча обвинувальні акти й ордери на арешт можна буде видавати лише після зняття недоторканності.
    Трибунал отримає міжнародну суб’єктність і стане незалежною інституцією. Підставою для його діяльності є стаття 8 Римського статуту, що визначає воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС).
    Окремий блок у роботі трибуналу стосуватиметься компенсації завданих збитків, зокрема шляхом переказу заморожених російських активів.
    Водночас цей спецтрибунал не дублює функції Міжнародного кримінального суду, а лише доповнює їх. У разі передачі обвинуваченого до МКС, процес у спецтрибуналі буде призупинено, написала у Facebook заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. “Створення спецтрибуналу відкриває можливість для першого офіційного міжнародного визнання злочину агресії з боку Росії, починаючи з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичним підтвердженням того, хто, коли і як розпочав цю війну, подібно до того, як це зробив Нюрнберзький трибунал”,- написала Мудра. Швидко не буде Очікується, що суд винесе рішення щодо злочинів близько 20 представників вищої влади Росії. На відміну від Міжнародного кримінального суду, їх можна судити заочно – in absentia. Але, зазначає в розмові з виданням Наше время заступниця голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді України Євгенія Кравчук, навіть заочно Путін навряд чи виявиться підсудним. Згідно зі статутом трибуналу, у так званої “трійки” – глави країни, глави уряду та міністра закордонних справ – є “функціональний імунітет”. Можна готувати розслідування – усе буде передано до суду. Але, поки особа обіймає цю посаду, рішення суду чи розгляд справи буде призупинено.
    Крім того, зазначає обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010р.р.) Володимир Точиловський, існують скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність, каже експерт в розмові з Радіо Свобода, може звестися до вироків, винесених у заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.
    Разом з тим, каже Точиловський, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, після Нюрнберзького та Токійського, може скласти прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.
    Втім голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застеріг щодо завищених очікувань від роботи майбутнього Спецтрибуналу, аби не наступило швидкого розчарування, оскільки його робота може бути довготривалим процесом.
    Нардеп в коментарі Укрінформу заявив, що створення Спецтрибуналу не значить, що Путін і його поплічники вже за місяць опиняться в тюрмі. Однак це означає, що можуть бути розглянуті всі справи та будуть зафіксовані всі факти всіх абсолютно злочинів росіян проти України. І можуть бути винесені нехай і заочні, але вироки, які вже самі по собі будуть відповідати нормам міжнародного права.
    Потураєв підкреслив, що створення Спецтрибуналу буде також “сигналом для міжнародних партнерів, які вагаються, чи хочуть ставати відкритішими до співпраці з Росією”.
    Але чи уловлять ці сигнали американці? Демарш США триває

  • Розстріляв полоненого бійця ЗСУ: військовий РФ отримав підозру

    Розстріляв полоненого бійця ЗСУ: військовий РФ отримав підозру

    Служба безпеки зібрала доказову базу на військового РФ, який брав участь у розстрілах полонених воїнів ЗСУ під час повторного вторгнення росіян на Харківщину у 2024 році. Про це повідомила пресслужба СБУ в понеділок, 30 червня. Невдовзі після вчинення воєнних злочинів окупант сам потрапив у полон до ЗСУ і наразі перебуває під вартою.
    Йдеться про 36-річного громадянина Росії Сергія Тужилова, стрільця-штурмовика 69-ї мотострілецької дивізії 6-ї армії РФ. Зловмисник має дві судимості за розбій і наркоторгівлю.

    Як встановило розслідування, Тужилов брав участь у боях під Вовчанськом у червні 2024 року. Під час штурму місцевого заводу росіянин разом зі спільником розстріляли трьох військовослужбовців ЗСУ, які потрапили у полон.

    Задокументовано, що Тужилов особисто з табельного автомата здійснив постріл у потилицю зв’язаного українського воїна.
    Крім цього, зловмисник обирав місця для вбивства ще двох полонених та охороняв “периметр” під час розстрілів. Усі троє потерпілих загинули на місці внаслідок вогневого ураження з автоматичної зброї.

    За даними слідства, перед розстрілами росіяни катували полонених, прив’язавши їх до стовпів.

    Під час нових боєзіткнень українські захисники знищили підрозділ Тужилова, а його самого як єдиного вцілілого взяли у полон. У процесі слідчих дій правоохоронці встановили всі обставини злочинів фігуранта та його спільників.

    Слідчі СБУ повідомили Тужилову про підозру. Зловмиснику загрожує довічне позбавлення волі.

  • Історія України. Заняття 26. Творення нової України

    Історія України. Заняття 26. Творення нової України

    Доєднуйтеся до сторінок Університету в соціальних мережах:
    Офіційний сайт Університету: http://nlu.edu.ua
    Facebook: https://www.facebook.com/nlu.official
    Instagram: https://www.instagram.com/nlu_official/
    Telegram: https://t.me/NLU1804official
    Google maps: https://cutt.ly/ulSfG0e
    Twitter: https://twitter.com/nlu_edu_ua
    LinkedIn: https://www.linkedin.com/edu/school?id=372095

  • Сіренко: Мені нецікаво було б бачити бій Усика з блогером

    Сіренко: Мені нецікаво було б бачити бій Усика з блогером

    Український боксер суперважкої ваги Владислав Сіренко (22-0, 19 КО) висловився про майбутнє чемпіона WBC, WBO, WBA та IBO у суперважкій вазі Олександра Усика (23-0, 14 КО).

    Сіренко зазначив, що він не хотів би, щоб Усик проводив бій з блогером Джейком Полом.

    “Мені, як спортсмену, у такі речі слабо віриться. Але в цьому світі можливо все. У будь-якому випадку це більше заробіток грошей для кожного з них.

    Мені, як спортсмену-професіоналу, цей бій не цікавий. Але для звичайних людей, які просто хочуть подивитися шоу, це, мабуть, може бути цікаво”, – цитує Сіренка vRINGe.

    Нагадаємо, що бій Усика та Дюбуа пройде 19 липня, а Сіренко боксуватиме в андеркарді – проти Новицького.

  • Норвегія розгорне винищувачі F-35 у Польщі

    Норвегія розгорне винищувачі F-35 у Польщі

    Норвегія посилить свій внесок у протиповітряну та протиракетну оборону НАТО, відправивши винищувачі F-35 до Польщі та аеропорту міста Жешув цієї осені. Про це повідомило норвезьке Міноборони в понеділок, 30 червня.
    Вказано, що місія підтримає захист польського повітряного простору та ключовий логістичний центр для допомоги Україні.
    “Це життєво важливий внесок. Ми допомагаємо забезпечити, щоб підтримка України досягла свого місця призначення, і щоб Україна могла продовжувати свою боротьбу за свободу”, – заявив міністр оборони Торе О. Сандвік.
    Наголошується, що операцію було ретельно оцінено, щоб забезпечити підтримку національної готовності та безпеки.
    Раніше стало відомо, що Норвегія надасть Україні 550 млн євро на дрони. Це перша масштабна закупівля БпЛА, що здійснюється безпосередньо у іноземних виробників, зазначили в Осло.

  • 🇺🇦🇩🇪 Спільна пресконференція Андрія Сибіги та Йоганна Вадефуля

    🇺🇦🇩🇪 Спільна пресконференція Андрія Сибіги та Йоганна Вадефуля

    🇺🇦🇩🇪 Спільна пресконференція міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та федерального міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля

  • Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України

    Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України

    Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом, наголосивши, що підтримка України – його пріоритет. Про це міністр заявив на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києвіу понеділок, 30 червня.
    Він запевнив, що Німеччина “твердо стоятиме на боці України”.
    Також додав, що Німеччина продовжуватиме супроводжувати Київ на шляху до Європейського Союзу, позаяк Україна є “частиною нашої вільної європейської сім’ї”.
    “Для мене захист України є центральним, найважливішим завданням Німеччини та Європи”, – заявив Вадефуль.
    Водночас міністр назвав блефом заяви Володимира Путіна про нібито готовність до миру у війні.
    “Його нібито до переговорів – це лише фасад. Він хоче, про що він ще раз чітко заявив, підкорити всю Україну і одночасно налякати всю Європу”, – поянив він.
    Вадефуль зауважив, що останні тижні Росія зокрема посилила свої атаки на Україну. Глава відомства впевнений, що “Путін готовий пожертвувати будь-якими людськими життями і розраховує на те, що наша увага ослабне” та “переключиться” на інші кризи.
    “Тому я чітко заявляю, що йому це не вдасться в Німеччині та з Німеччиною”, – запевнив міністр.

  • Атака на Дрогобич: по одному об’єкту було понад 20 влучань

    Атака на Дрогобич: по одному об’єкту було понад 20 влучань

    У ніч проти 29 червня російські війська здійснили наймасовішу ракетно-дронову атаку на Дрогобич Львівської області за період повномасштабної війни. Про це повідомила пресслужба міської ради в понеділок, 30 червня.

    Зазначається, що один із промислових об’єктів був уражений 21-м ворожим засобом повітряного нападу, внаслідок чого утворилося шість осередків загоряння.

    До ліквідації наслідків були залучені до 250 одиниць особового складу ДСНС, 47 одиниць спеціалізованої техніки з різних регіонів та 150 представників правоохоронних органів.
    Потерпілих внаслідок атаки немає.

    Внаслідок удару постраждали житлові приміщення – вибито понад 50 вікон у шести багатоквартирних будинках. У тому ж числі атака спричинила знеструмлення частини міста.

    Нагадаємо, вночі 29 червня росіяни атакували Львівщину ударними дронами та крилатими ракетами. Війська РФ били по критичній інфраструктурі області. Через обстріли в частині Дрогобича зникла електроенергія. Згодом стало відомо, що у місті зафіксовано незначне перевищення діоксиду азоту, сірчистого ангідриду та оксиду вуглецю. Жителів Дрогобича закликали зачинити вікна та без потреби не виходити на вулицю.

  • Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані

    Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані

    У Кремлі висловили жаль через реакцію Азербайджану на події в Єкатеринбурзі та заявили, що дії правоохоронців “не мають ставати приводом для політичних демаршів”. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
    “Ми щиро шкодуємо з приводу таких рішень. Важливо, мабуть, продовжити роботу з роз’яснення причин і характеру тих подій, які, на думку азербайджанської сторони, стали підставою для таких демаршів. Ми вважаємо, що все, що відбувається, пов’язане з роботою правоохоронних органів і не може й не повинно бути приводом для такої реакції”, – заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
    Так він прокоментував скасування в Азербайджані культурних заходів за участі Росії, візиту парламентської делегації до РФ і виклик російського дипломата до МЗС.
    Рішення ухвалили після затримань у Єкатеринбурзі кількох осіб у справі про замовні вбивства в межах перерозподілу сфер впливу в бізнесі.
    “Ми зацікавлені й надалі розвивати наші добрі відносини з Азербайджаном”, – акцентував Пєсков.
    На запитання, чи планується розмова між Путіним та Ільхамом Алієвим, Пєсков відповів, що наразі така розмова не запланована.
    “Але, з іншого боку, якщо вона знадобиться, вона, безумовно, відбудеться у найкоротші терміни”, – вважає він.
    Тим часом уБаку поліція провела обшуки в редакції російського пропагандистського агентства Sputnik-Азербайджан, повідомляє місцеве видання Qafqazinfo. Правоохоронці взяли під контроль будівлю, де розташована редакція.
    У Міністерстві внутрішніх справ Азербайджану підтвердили проведення операції та пообіцяли згодом надати подробиці.
    Діяльність агентства була офіційно заборонена в лютому, однак агентство продовжувало роботу, всупереч законодавству, і, як зазначається, “проводило інформаційну політику, що суперечить інтересам країни”.
    За даними Minval, співробітники Sputnik продовжували відвідувати офіс, отримувати зарплати, брати участь у заходах і заявляли, що очікують на швидке відновлення повноцінної роботи агентства.
    Заборона Sputnik і закриття “Русского дома” в Баку відбулися після катастрофи літака азербайджанської авіакомпанії AZAL.
    Нинішні обшуки відбуваються на тлі нового загострення у відносинах між Баку та Москвою.