Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів.
Blog
-
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
-
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Кращий за цих, але гірший, ніж ті: Усик дав характеристику собі як боксеру
Чемпіон світу з боксу за версіями WBC, WBO, WBA та IBO Олександр Усик став учасником опитування, під час якого давав швидкі відповіді на короткі запитання.
Український боксер без роздумів сказав, що він кращий за Дерека Чісору, Деонтея Вайлдера, Денієла Дюбуа та Віталія Кличка.
Водночас він уважає, що не може зрівнятися з Ентоні Джошуа, Тайсоном Ф’юрі, Майком Тайсоном, Джо Фрейзером, Джорджем Форманом, Володимиром Кличком та Мухаммедом Алі.
У своєму наступному бою, що відбудеться 19 липня, Усик вийде на ринг проти Дюбуа та битиметься за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі.
Крім того, Усик пояснив, чому Дюбуа заслуговує на реванш.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp -
Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються
Невирішені проблеми Загалом кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 – це 12,7% від загальної кількості. При цьому наша країна має низку проблем, на які вказує ЄСПЛ та які не вирішуються роками.
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. “Водночас на шляху до євроінтеграції виконання рішень суду набуває особливої актуальності. Бо для ЄС рішення Європейського суду з прав людини є важливими сигналами про проблеми з дотриманням прав людини. Також вирішення проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС”,- зазначають у цій організації. Значна частина рішень цього суду вказує не лише на порушення прав конкретної людини, а й на причини проблем,що призвели до порушень прав людини. І ці проблеми держава зобов’язана усунути.Томурішення ЄСПЛ – один з найчіткіших індикаторів, які вказують на проблеми, які потрібно вирішити.
Ще на початку 2000 року у звітах Парламентської Асамблеї Ради Європи неодноразово піднімалося питання причин, що заважають втіленню рішень Європейського суду з прав людини.
На думку керівника відділу у Департаменті виконання рішень ЄСПЛ Павла Пушкара, є чотири ключові перешкоди:
– матеріальні або організаційні труднощі;
– відсутність ефективного внутрішнього механізму реалізації рішень;
– навмисне політичне неприйняття постанов ЄСПЛ;
– спротив, який виправдовується захистом національної конституційної ідентичності.
“Якщо дивитися на процес виконання рішень Європейського суду з прав людини в цьому контексті виконання і імплементації стандартів Ради Європи, можна говорити про три основні проблеми в контексті України”, – зазначив він.
Перший фактор – це політико-адміністративний рівень, де недостатньо уваги приділяється темі впровадження рішень ЄСПЛ. “Що таке рішення Європейського суду з прав людини? Це юридичний носій стандартів Ради Європи, відповідно, виконання саме по собі не може відбуватися у правовому вакуумі, воно забезпечується також шляхом синхронізації правового поля держави з екосистемою права Ради Європи”, – пояснив експерт. Він підкреслив, що останнім часом є певне послаблення інтересу до стандартів Ради Європи та їх втілення. Хоча і рух в напрямку імплементацій все ж відбувається, але не так, як хотілося з погляду євроінтеграційних процесів.
Друга проблема, за його сллвами, – інституційна ієрархія, зокрема пов’язана з роллю Уповноваженого уряду у справах ЄСПЛ. В одному з експертних аналізів Ради Європи щодо закону 2006 року зазначається, що саме ієрархічний інституційний рівень не до кінця забезпечує інституційну вагу з метою координації саме щодо виконання рішення ЄСПЛ.
Окрім того, він зазначив, що офіс Уповноваженого має обмежені ресурси – як кадрові, так і професійні.
Третій аспект стосується складності питань, які знаходяться на виконанні, їх багатошаровість, яка в тому числі пов’язана і з тим, що особливо великі системно-структурні питання не вирішуються протягом тривалого проміжку часу.
Також, він вважає, що є недостатнім рівень уваги до діяльності Комітету міністрів Ради Європи – головного органу, відповідального за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. “Наш департамент є юридичним радником Комітету міністрів Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ. Рішення Комітету створюють певне правове поле, це певна квазі-судова практика. І коли ми моніторимо виконання рішень ЄСПЛ, нам не вистачає бачення громадянського суспільства, недержавних організацій, щодо того, як мають виконуватися рішення ЄСПЛ, зокрема з погляду заходів загального характеру”, – вважає Пушкар. Недосконала система За даними на 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень Європейського суду з прав людини. У 1421 справі виконання вже закрите. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
Найгірше те, що деякі рішення ЄСПЛ в Україні не виконуються вже 10-20 років. “Наприклад, справа “Іванов проти України” не закрита, вона стосується ухваленого в 2010 році рішення ЄСПЛ, яке було визначене як пілотне. На сьогодні є загалом невиконаних 106 “leading cases” (провідних справ), а загалом 842 справи з рішеннями ЄСПЛ не закриті, за статистикою 2024 року”, – зазначив у коментарі ZMINA виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Але, за його словами, останнім часом Україна має значний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ. Кількість справ, які державі необхідно виконати за рішенням ЄСПЛ, скоротилася у 2,5-3 рази. Велика кількість рішень опрацьовується і виконується, тож можна говорити, що державна стратегія на подолання цього недоліку успішно реалізується.
Павліченко переконаний, що головним чинником у контексті невиконання рішень ЄСПЛ в Україні є недосконалість нашої системи судочинства – це і невиконання судових рішень, і тривалість проваджень.
Він вважає, що це пов’язано з нестачею суддів, з процесами і процедурами, які властиві українській судовій системі. До 30-40% ухвалених національними судами рішень не виконувалися через різні причини. Можна взяти за приклад “чорнобильські” пенсії. Якщо ухвалювалося рішення, яке не було підкріплене бюджетом – воно не може фізично бути виконаним, тому що в Пенсійному фонді цих коштів немає. Але суд ухвалює рішення, що відповідна особа має право на ці виплати, хоч виплачувати немає з чого.
Тому через такий розрив між ухваленим рішенням і бюджетним підкріпленням виконання цього рішення проходять десятки тисяч справ, які не виконуються.
До слова, справа “Іванов проти України” – теж невиконання судового рішення. Його неможливо було виконати через примусове стягнення, оскільки це стягнення було захищене окремим законом (у випадку справи Іванов проти України йшлось про стягнення боргу з військової частини).
Є також певні системні проблеми. Зокрема, це проблема щодо умов утримання в місцях несвободи. Як зазначають в ЄСПЛ, окремі адвокати, які спеціалізуються на поданні заяв від засуджених, користуються цією проблемою і “штампують” заяви, які поставлені на потік.
Тому, на думку Павліченка, Україна має звернути на це увагу і докласти зусиль до реальної реформи пенітенціарної системи. “Ефективність судочинства вирішить 90% проблем із виконанням рішень ЄСПЛ. Решта – це політичні рішення на рівні парламенту з ухваленням законів, які врегулюють окремі часткові проблеми”,- підсумував експерт. Галина Гірак -
Польща планує збудувати три заводи з виробництва снарядів
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту в середу, 9 липня, в штаб-квартиру Польської зброярської групи, оголосив про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів. Про це повідомляє польське радіо RMF FM.
Косіняк-Камиш запевнив, що виробництво боєприпасів для польського уряду є абсолютним пріоритетом, оскільки країна повинна досягти “абсолютного суверенітету” в цьому питанні.
“Ми досягли ситуації, коли ми виробляємо 250 мільйонів одиниць малокаліберних боєприпасів на рік. Чверть мільярда одиниць – це вп’ятеро більше, ніж ще кілька місяців тому”, – заявив він.
Він додав, що польська влада прагне “побудувати три заводи боєприпасів у межах Польської зброярської групи”.
В межах програми з виробництва боєприпасів на суму 2,4 млрд злотих у Польщі будуть не тільки побудовані три нові заводи, але й модернізовані вже діючі підприємства, а також придбані нові технології, сказав Косіняк-Камиш. -
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
Жахливо травмований Мусіала висловив християнську позицію: Винних немає
Півзахисник Баварії Джамал Мусіала у чвертьфінальному матчі Клубного чемпіонату світу отримав серйозну травму. Футболіст коментує своє зіткнення з воротарем ПСЖ Джанлуїджі Доннаруммою в матчі, у якому парижани здобули перемогу з рахунком 2:0.
Тренер ПСЖ заступився за свого гравця, дії якого призвели до травми
“Дякую за любов і підтримку, яку я отримав від усіх вас. Це дуже багато значить для мене. Приємно бачити, як футбольний світ об’єднується в такий час, і я дійсно ціную це. Операція пройшла добре. Я перебуваю під пильним наглядом лікарів. Хочу сказати, що в тому, що сталося, нікого звинувачувати не варто. Подібні ситуації трапляються, і тепер я маю намір використовувати цей час, щоб знову набратися сил і позитивного настрою. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з вами.”Переглянути цей допис в Instagram
-
Зеленський оцінив зустріч з Папою Римським
Президент Володимир Зеленський провів “ґрунтовну розмову” з Папою Римським Левом ХІV. Про це він повідомив у Телеграм в середу, 9 липня.
За його словами, наша держава цінує всю підтримку та кожну молитву заради миру в Україні.
“Вдячний за зустріч і дуже ґрунтовну розмову з Папою Римським Левом ХІV… Залишається відкритою та абсолютно можливою пропозиція зустрічей на рівні лідерів у Ватикані, щоб зупинити російську агресію та досягти стабільного, тривалого й справжнього миру. Наразі лише Москва відкидає цю пропозицію, як і всі інші мирні пропозиції. Будемо й надалі нарощувати глобальну солідарність, щоб дипломатія все ж таки могла спрацювати”, – написав президент.
Зеленський подякував Папі за підтримку українських дітей, зокрема повернутих із російської неволі. Вони мають можливість реабілітації та відпочинку в Італії. Сьгодні обговорювались подальші зусилля Ватикану для повернення українських дітей, яких викрала Росія.
“Розказав його святості про повагу в українському суспільстві до постаті Андрея Шептицького, його вчинків, зокрема до порятунку євреїв у час Другої світової війни й захисту християнської віри. Сподіваємося, що внесок і заслуги митрополита Шептицького отримають належне визнання. Запросив Папу відвідати Україну”, – додав глава держави.
Дивіться фото: Зеленський оцінив зустріч з Папою Римським -
“Відмова від нафти РФ”: Угорщина прагне доступу до порту Одеси
Угорщина прагне доступу до трубопроводу з одеського порту, щоб диверсифікувати постачання нафти. Їй це необхідно, щоб “знизити залежність від російської нафти”. Про це в коментарі Bloomberg заявив старший віце-президент угорської компанії Mol Сабольч Пал Сабо.
Mol прагне доступу до нафтопроводу Одеса-Броди, що проходить від українського порту на Чорному морі до кордону з Польщею, що дасть їй змогу налагодити постачання нафти від кількох світових компаній.
Поставки можуть здійснювати в Угорщину через південну ділянку трубопроводу Дружба, який нині транспортує російську нафту в країну і з’єднується з трубопроводом Одеса недалеко від українсько-польського кордону.
“Трубопровід з Одеси означає доступ до всіх видів альтернативної нафти завдяки морському з’єднанню. Цей трубопровід слугуватиме забезпеченню безпеки поставок у регіоні, ЄС та Україні”, – стверджує Сабо.
Угорська компанія прагне, щоб ЄС взяв участь у “відродженні” Одеського трубопроводу, який “стане альтернативою” російській нафті для Сербії.
“Якщо ЄС наполягає на тому, щоб регіон відмовився від надійного маршруту поставок, то він повинен зіграти свою роль у створенні реальної альтернативи”, – запевняє чиновник. Інфографіка Bloomberg -
Збитки на 340 млн: ексвисокопосадовцю Міноборони оголосили підозру
Колишньому виконувачу обов’язків керівника департаменту Міноборони, відповідального за закупівлі, повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинило збитки державі на понад 340 млн грн. Про це інформує ДБР у середу, 9 липня.
Колишній високопосадовець влітку 2023 року закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість.
Так, за 19 угодами на державні потреби були придбані мастильні засоби, нафта і дистилятори для техніки спеціального призначення на загальну суму 2 млрд гривень. Відтак, сума збитків становила понад 340 млн гривень.
Вже колишньому посадовцю повідомили про підозру у недбалому ставленні до військової служби за ч. 4 ст. 425 КК України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
До суду також скерують клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Зауважується, що нині фігурант справи вже відшкодував майже 330 млн грн.