Blog

  • Бешикташ – Шахтар: онлайн-трансляція матчу Ліги Європи

    Бешикташ – Шахтар: онлайн-трансляція матчу Ліги Європи

    Гра відбудеться на стадіоні Бешикташ Парк у Стамбулі (Туреччина). Початок – о 21:00 за київським часом.
    Судді матчу:
    Поєдинок другого раунду кваліфікації Ліги Європи між Бешикташем і донецьким Шахтарем обслужить болгарська бригада арбітрів на чолі з Георгієм Кабаковим.
    Про команди:
    Шахтар і Бешикташ ще жодного разу не перетинались у рамках офіційних турнірів. Водночас команди тричі зустрічалися у товариських матчах: дві перемоги здобули донеччани, ще один поєдинок завершився внічию.
    Востаннє клуби грали між собою влітку 2024 року, і тоді Шахтар здобув мінімальну перемогу з рахунком 1:0.
    Суперником переможця двоматчевого протистояння між Шахтарем та Бешикташем стане команда, яка поступиться у дуелі Рейнджерс (Шотландія) – Панатінаїкос (Греція).
    У разі невдачі, представник України або Туреччини продовжить боротьбу в третьому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій, де зустрінеться з переможцем пари Сент-Патрікс (Ірландія) / Німме Калью (Естонія).
    Орієнтовні склади:
    Орієнтовний склад Бешикташа: Гюнок, Свенссон, Габріель, Удуохай, Юрасек, Кокчу, Тікназ, Їлмаз; Рафа Сілва, Абрахам, Жоау Маріу.
    Орієнтовний склад Шахтаря: Різник, Конопля, Бондар, Матвієнко, Педро Енріке, Марлон, Бондаренко, Судаков, Аліссон, Еліас, Кевін.

    Онлайн-трансляція

  • Міносвіти оголосило конкурс на посаду президента Київського авіаінституту

    Міносвіти оголосило конкурс на посаду президента Київського авіаінституту

    Міністерство освіти і науки оголосило про проведення конкурсу на посаду президента Державного некомерційного підприємства Державний університет Київський авіаційний інститут (КАІ), який є учасником експериментального проєкту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти.
    Конкурс проводиться наглядовою радою Київського авіаційного інституту у формі співбесіди з кандидатом.
    Кандидат на посаду президента вишу повинен відповідати таким вимогам: вільно володіти державною мовою; мати досвід роботи не менше п’яти років на керівних посадах підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від форми власності або 10 років на педагогічних, науково-педагогічних посадах закладу вищої освіти; відповідати вимогам доброчесності.
    Серед додаткових вимог: кандидат повинен вміти (мати здібності) розв’язувати перспективні завдання розвитку КАІ, залучати фінансові ресурси для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснювати контроль за використанням зазначених ресурсів, ефективно взаємодіяти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності з питань розвитку та підвищення якості освітньої діяльності та конкурентоспроможності КАІ, бути здатним до розробки та виконання стратегії КАІ, розробки та виконання його фінансового плану, здійснення інноваційної та наукової діяльності.
    Не може бути обрана на посаду президента особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення та позбавлена права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення; піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; підпадає під дію закону “Про очищення влади”; є членом наглядової ради КАІ.
    Строк подання заяв на участь в конкурсі: з 24 липня по 12 серпня 2025 року (включно).
    Співбесіди з кандидатами проводитимуться 26 серпня 2025 року, а у разі, якщо у конкурсі братимуть участь понад сім кандидатів, співбесіди з кандидатами проводитимуться 26 та 27 серпня 2025 року.

  • Медінспектор у Дніпрі вимагав хабар у пораненого бійця

    Медінспектор у Дніпрі вимагав хабар у пораненого бійця

    У Дніпрі затримали працівника медзакладу, який вимагав $4 тис. за комісування пораненого бійця. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
    Військовослужбовець, маючи бойові травми та контузії, звернувся до ВЛК у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Попри наявність законних медичних підстав, комісування затягувалося. Скориставшись ситуацією, підозрюваний – інспектор медзакладу, який раніше працював у цій же лікарні заступником керівника, запропонував бійцю “допомогу” – за 4 тисячі доларів.
    У травні 2025 року фігурант отримав першу частину неправомірної вигоди, а у липні – другу. Того ж дня бійцю надали висновок ВЛК, згідно з яким він визнаний лише обмежено придатним до військової служби, попри обіцянки повного звільнення.
    Під час передачі другої частини коштів та документів, експосадовця затримали, йому повідомили про підозру за надання та отримання неправомірної вигоди, поєднану з її вимаганням.
    Нині перевіряються й інші можливі учасники протиправної схеми.
    Прокурори готують клопотання про обрання запобіжного заходу для підозрюваного.

  • В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    Акція протесту співробітників однієї із субпідрядних організацій пройшла на будівництві турецької АЕС «Аккую» у середу, 23 липня. Причина заходу полягає в затримці заробітної плати. Про це повідомляє російська провладна інформагенція РБК, посилаючись на коментар Росатому.
    Причиною затримок виплат “послужили дії недружніх країн”, які конкурують із російськими проектами атомної галузі, заявила російська компанія. Мова про блокування “істотного обсягу коштів внаслідок впливу третіх сторін”.
    Напередодні в соцмережах х з’явилися відеозаписи із будмайданчика, на яких робітники перекривають дорогу транспорту. На кадрах видно сутички та бійки, стверджувалося, що робітники протестують через невиплачену зарплату за кілька місяців.
    Компанія Аккую нуклеар – дочірнє підприємство Росатома, що реалізує проект будівництва станції – перебуває у тісній взаємодії з основними підрядними організаціями.
    У компанії запевнили, що реалізація проекту продовжується: на майданчику “ведуться роботи” на об’єктах чотирьох енергоблоків, допоміжних будівель та споруд атомної електростанції. Водночас “ведеться пошук вирішення питань” для забезпечення безперебійного фінансування проекту. АЕС Аккую зводиться на південному узбережжі Туреччини в провінції Мерсін.
    Проект включає будівництво та запуск чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1200 покоління 3+. Потужність кожного блоку становитиме 1200 МВт, загальна потужність АЕС – 4800 МВт.

  • На Одещині затримали дезертира при спробі пограбувати бізнесмена

    На Одещині затримали дезертира при спробі пограбувати бізнесмена

    В Одеській області затримали військовослужбовця-дезертира та його спільника при спробі розбійного нападу на будинок підприємця і засновника кількох громадських об’єднань (ГО). Про це повідомив Офіс генпркурора в четвер, 24 липня.
    Вказано, що чинний військовослужбовець самовільно залишив військову частину та тривалий час ухилявся від проходження служби.
    Дезертир та його спільник хотіли заволодіти грошовими коштами та майном підприємця. Зловмисники заздалегідь підготувалися до нападу: озброїлись “обрізом”, одягли балаклави та військову форму. Вони також мали при собі скотч, рукавиці та пластикові стяжки.
    “Нападники перелізли через огорожу приватного будинку, проникли всередину, але були затримані співробітниками спецпідрозділу КОРД безпосередньо на місці злочину. Під час затримання спільники чинили активний опір правоохоронцям”, – йдеться у повідомленні.
    Дії обох зловмисників кваліфіковано за статтею про розбій (ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України).
    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюються всі обставини та інши можливи співучасники злочину.
    Дивіться фото: На Одещині затримали дезертира при спробі пограбувати бізнесмена

  • Завершено розслідування щодо розкрадання 2,2 млрд Укрнафти

    Завершено розслідування щодо розкрадання 2,2 млрд Укрнафти

    Завершено спецрозслідування у справі про масштабне привласнення коштів ПАТ Укрнафта. Посадовець укладав фіктивні договори, за якими на рахунки підконтрольних структур виводились державні гроші. Підозрюваний перебуває в міжнародному розшуку. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
    За даними слідства, посадовець відігравав ключову роль у реалізації масштабної злочинної схеми, організованої однією з осіб, що до 2022 року мала фактичний контроль над ПАТ Укрнафта, та діяв за розробленим нею планом заволодіння коштами.
    За версією слідства, організована група була створена з метою заволодіння коштами учасників договору про спільну інвестиційну діяльність, зокрема у ПАТ Укрнафта.
    Загальна сума збитків, завданих у результаті реалізації схеми, перевищує 2,2 млрд грн.
    У межах схеми голова правління ПАТ Карпатське управління геофізичних робіт укладав завідомо фіктивні договори на проведення геолого-тематичних та сейсморозвідувальних робіт.
    Роботи фактично не виконувались, однак на підставі підроблених актів підприємство отримувало гроші, які перераховувались на рахунки підконтрольної структури. Цими коштами розпоряджалась організована група в інтересах її учасників, включно з ініціатором схеми.
    Посадовцю повідомили про підозру у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому як співвиконавцем у складі організованої групи, а також у службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
    Підозрюваного оголосили в міжнародний розшук.
    Обвинувальний акт скерують до суду після завершення ознайомлення з матеріалами провадження адвокатами.
    Раніше екс-виконувачу обов’язків першого заступника голови правління Укртатнафти вручили нову підозру в привласненні палива на два млрд гривень.
    Як ми вже писали, 2 вересня, 2022 року прокурори САП та детективи НАБУ повідомили восьми посадовим особам про підозру в заволодінні майном та коштами ПАТ Укрнафта на суму майже 13 мільярдів гривень.
    Укрнафта збільшила річний видобуток газу і нафти

  • Михайло Подоляк про переговори з Росією в Стамбулі: що відбувається за лаштунками

    Михайло Подоляк про переговори з Росією в Стамбулі: що відбувається за лаштунками

    Михайло Подоляк, Радник Голови Офісу Президента України

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Подоляк #переговори #УкраїнаРосія #війна #Стамбул #Зеленський #Путін #Ердоган #новини #політика #інтервю #ОфісПрезидента #шляхдомиру #Туреччина

  • Нова роль Туреччини: Ердоган готовий моніторити припинення вогню в Україні | Олександр Мусієнко

    Нова роль Туреччини: Ердоган готовий моніторити припинення вогню в Україні | Олександр Мусієнко

    Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил ТРО Збройних Сил України, військовий експерт

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #новини #війнавукраїні #переговори #Стамбул #УкраїнаРосія #ОлександрМусієнко #ЗСУ #ТРО #ударипоРосії #дрони #атакадронів #Ердоган #ППО

  • Росія передала Україні не всі дані про викрадених дітей – ОП

    Росія передала Україні не всі дані про викрадених дітей – ОП

    Росія за результатами перемов у Стамбулі надала інформацію про менш ніж п’яту частину дітей з початкового списку з 339 імен викрадених українських дітей. Відомості про понад 200 дітей, включно з вихованцями Херсонського будинку дитини, відсутні. Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у Telegram.
    “Відповідь… від російської сторони є фрагментарною… Твердження про “повне відпрацювання списку”, м’яко кажучи, не відповідає дійсності”, – написав він у коментарі.
    За його словами, з такими коментарями він змушений вийти, бо після завершення раунду переговорів у Стамбулі представник російської делегації озвучив для медіа кілька тверджень щодо раніше переданого Україною початкового списку викрадених дітей.
    Нині українська сторона “свідомо дає стримані публічні коментарі, прагнучи зберегти простір для предметного діалогу та уникнути політизації чутливого треку”.
    “Водночас, з огляду на викривлений та маніпулятивний характер окремих заяв, вважаємо за необхідне надати роз’яснення.
    ⁠Окремо було згадано про нібито вже повернуту частину дітей. Насправді йдеться про лише шістьох дітей, п’ять з яких з однієї родини, що були повернені минулого тижня. Це стало можливим завдяки тривалому гуманітарному процесу за посередництва Держави Катар, що тривав більше року. Цей кейс демонструє насамперед результати посередництва Катару”, – наголосив Єрмак.
    ⁠Щодо осіб, про яких російська сторона заявила як про таких, що досягли повноліття — мова, зокрема, про вихованців Олешківського інтернату з інвалідністю, серед яких були і діти, і особи, що досягли повноліття. Останні обставини “не відміняє факт вчинення воєнного злочину й не позбавляє цих осіб права на повернення додому”, підкреслив очільник ОП.
    “⁠Також було публічно заявлено, що частина дітей з початкового списку нібито перебуває в Європі. Водночас усе, що повідомила Україні російська сторона з посиланням на власні правоохоронні органи, — це те, що двоє дітей нібито залишили територію РФ. При цьому не вказано ані країни перетину кордону, ані інших деталей. У разі, якщо двоє українських дітей дійсно залишили територію РФ, Україна чекає від Росії повної інформації про обставини їхнього виїзду”, – додав він.
    Як ми вже писали, делегація України вже прибула до Туреччини і провела двосторонні зустрічі з турецькою стороною в Анкарі. Зокрема, керівник Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
    Зеленський назвав вимогу України в Стамбулі

  • В Україні з початку року закрилося 77 банківських відділень

    В Україні з початку року закрилося 77 банківських відділень

    Банки України скорочують відділення і переводять обслуговування в онлайн-формат. За останні 15 років відділень стало вчетверо менше, свідчать дані Національного банку України.

    Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 4 934 діючих структурних підрозділів банків. З початку року кількість скоротилася на 77.

    Крім того, 812 відділень банків перебувають у статусі “тимчасово зупинених”.

    Найбільша кількість відділень у державному Ощадбанку – 1147. Роботу 622 його відділень тимчасово зупинено.

    Державний ПриватБанк перебуває на другому місці – 1 102 відділення. Ще 65 тимчасово призупинено.

    Далі йдуть банк іноземної банківської групи Райффайзен Банк (321), приватний ПУМБ (219) і банк іноземної банківської групи УкрСиббанк (218). Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 60 банків.
    Нагадаємо, раніше НБУ назвав найприбутковіші банки України. Також стала відома сума збитів українських банків від агресії Росії.