Півзахисник Саутгемптона Адам Лаллана вирішив завершити професійну кар’єру у віці 37 років. Про своє рішення футболіст повідомив клуб, який офіційно поінформував уболівальників.
Як відомо, Лаллана є вихованцем Саутгемптона, де й розпочав свій шлях у великому футболі. У 2014 році він приєднався до Ліверпуля, з яким виграв Лігу чемпіонів і Прем’єр-лігу. У 2021-му Адам перейшов до Брайтона, а згодом повернувся до рідного клубу, щоб завершити кар’єру саме там, де вона починалася. За свою кар’єру Лаллана провів 283 матчі за Саутгемптон, 178 – у футболці Ліверпуля та ще 108 – за Брайтон.
Blog
-
Ексгравець Ліверпуля вирішив завершити кар’єру
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду. -
Рубіо пояснив ситуацію з санкціями США проти Росії
Влада США поки не запроваджує нові санкції проти Росії, бо хоче мати простір для переговорів про угоду щодо завершення війни в Україні. Про це сказав державний секретар США Марко Рубіо, повідомляє Politico в середу, 25 червня.
Виданя нагадує, що президент України Володимир Зеленський та інші європейські лідери сподіваються переконати президента США Дональда Трампа на саміті НАТО в Гаазі ввести нові санкції проти Росії, бо її Володимир Путін неодноразово відхиляв американські пропозиції про припинення вогню.
“Якщо ми зробимо те, чого всі тут від нас хочуть, а саме втрутимося і розгромимо їх (росіян – ред.) новими санкціями, ми, ймовірно, втратимо можливість вести з ними переговори про припинення вогню, і хто тоді буде з ними розмовляти?”, – сказав Рубіо.
Він запевнив, що Трамп “знатиме правильний час і місце” для нових економічних заходів і Білий дім працює з Конгресом, щоб забезпечити президенту США відповідну гнучкість.
Водночас Рубіо підкреслив, що коли США вирішать ввести санкції, то це означатиме, що вікно для переговорів з Росією, ймовірно, закриється.
“Якщо він (Трамп – ред.) це зробить, це буде майже визнанням того, що переговори найближчим часом не відбудуться. Ми будемо продовжувати взаємодію. У тому сенсі, що якщо у нас з’явиться можливість щось змінити і змусити їх сісти за стіл переговорів, ми нею скористаємося”, – зазначив очільник Держдепу.
За словами Рубіо, Москва вважає, що може досягти своїх територіальних цілей на полі бою – з чим у Вашингтоні не згодні.
“Наше відчуття таке, що росіяни будуть намагатися досягти на полі бою того, чого вони вимагали за столом переговорів, а саме збереження адміністративних кордонів певних територій тощо. Ми вважаємо, що їм буде набагато складніше досягти цього, ніж вони думають”, – додав Рубіо. -
Ринок елекрокарів Європи росте, продажі Tesla валяться
Продажі нових автомобілів Tesla у Європі у травні впали на 27,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року на фоні зростання продажів електромобіліву регіоні на 27,2%. Про це повідомляє Reuters у середу, 25 червня.
За даними Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA), загальні продажі автомобілів у Європі зросли на 1,9%, причому найбільше зростання спостерігалося за рахунок гібридів із підзарядкою та автомобілів на альтернативному паливі.
“Європейські продажі Tesla падають вже п’ять місяців поспіль, оскільки клієнти переходять на дешевші китайські електромобілі, а в деяких випадках протестують проти політики генерального директора Tesla Ілона Маска. Частка Tesla на європейському ринку впала до 1,2% у травні з 1,8% рік тому”, – пише Reuters. -
Засідання НКЕК від 26 червня 2025 року
Ключові рішення НКЕК від 25 червня 2025 року
Адміністративні послуги:
✔ видано 1 ліцензію на користування радіочастотним спектром України;
✔ визначено можливість використання на території України визначених двох типів радіообладнання та випромінювальних пристроїв;
Розгляд проєктів законів України та нормативно-правових актів:
✔прийнято постанову про внесення змін до уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері надання послуг поштового зв’язку;
✔ погоджено без зауважень проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення проекту Рішення Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі про взаємне надання Україною та Європейським Союзом режиму внутрішнього ринку для сектора роумінгу в мережах мобільного зв’язку загального користування».
Інші рішення:
✔ внесено зміни до фінансового, інвестиційних та Стратегічного планів УДЦР на поточний та наступні роки;
✔вирішено повідомити постачальників електронних комунікаційних послуг про обов’язок щодо обмеження доступу до вебсайтів, які Державне агентства України ПлейСіті визначило як такі, що використовуються для організації, проведення або надання доступу до азартних ігор без відповідної ліцензії.🔗 Детальніше – на сайті НКЕК: https://nkek.gov.ua/news/kliuchovi-pidsumky-zasidanvid-25-06-2025
🔔Друзі, обов’язково перевірте, чи підписані ви на наш канал.
Підписуйтеся на наші офіційні канали!
FACEBOOK👉 / ncec.gov.ua
LinkedIn👉 / ncec-gov-ua
Дякуємо, що ви з нами в ці непрості для країни часи! Україна на зв’язку! 🇺🇦
#україна #news #регулятор #підсумки #засідання #нкек
-
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:- захист інформації про виробників зброї;
- звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
- збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.
Резиденти Defence City отримають:
- спрощення митних процедур та експортного контролю,
- додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
- підтримку в релокації підприємств,
- можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп. -
Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн
Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Китай впроваджує штучний інтелект у військову розвідку – ЦПД РНБО
Китайськийцентр оборонного штучного інтелекту China National University of Defense Technology розробляє власні мовні LLM-платформи для обробки OSINT-даних (розвідки з відкритих джерел), SIGINT(радіоелектронної розвідки), GEOINT(геопросторової розвідка) та HUMINT(умовно агентурної розвідки). Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко у власному телеграм-каналі.
“Армія Китаю інтегрує такі моделі у свої командно-аналітичні ланки. Мета – автоматизація аналізу великих обсягів даних: від соцмереж і супутникових знімків до перехоплень і агентурних звітів. Алгоритм сам класифікує джерело, генерує оперативні зведення і навіть прогнозує дії противника. Фактично в армії Китаю буде цифровий аналітик, який працює цілодобово”, – написав він.
За словами Коваленка, моделі на базі Meta LLaMA вже адаптовані під військові задачі.
“Створено спеціалізованого AI-асистента ChatBIT, здатного давати відповіді на рівні ChatGPT-4 – з фокусом на розвіддані, планування та виявлення вразливостей”, – пише він.
Керівник ЦПД РНБО додав, що подібне робить не тільки Китай, та наголосив, що “майбутнє – гонка ШІ у різних сферах, і в кого буде краще використання і технологічність, той буде попереду”. -
Трамп підтвердив зустріч із Зеленським
Президент США Дональд Трамп підтвердив зустріч з українським президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Гаазі в середу 25 червня.
“Ми обговоримо очевидне. Ми обговоримо його труднощі, про деякі проблеми. Зеленський, чудовий хлопець, я маю на увазі. Я сьогодні з ним зустрічаюся. Не знаю. Я припускаю, що ми будемо обговорювати Україну. Так, це здається найбільш імовірним”, – сказав Трамп журналістам під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Також президент США згадав, що раніше “багато розмовляв із Путіним” і той “був дуже люб’язним”. “Він (Путін – ред.) запропонував допомогу, як ви знаєте, щодо Ірану. Я сказав, ні, мені не потрібна допомога з Іраном. Мені потрібна допомога з Росією. Я сказав: зроби мені послугу, допоможи нам із Росією, а не з Іраном. Але він (Путін – ред.) був дуже приємним. Ми збираємося поговорити про це. Я думаю, що прогрес є”, – сказав Трамп.
Напередодні в Офісі президента заявили, що Зеленський і Трамп обговорять шляхи завершення війни в Україні.
А сам Трамп визнав, що йому потрібна допомога з Путіним. Американський лідер вважає “ганьбою” той факт, що угоди про завершення війни в Україні досі немає. -
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО
Важливі відсотки Головне, що мають вирішити на саміті, – питання підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого закликає президент США Дональд Трамп. “Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як “саміт 5%”. Тобто все – від участі американського президента до підсумкової декларації – “підв’язано” під виконання вимоги адміністрації Трампа зобов’язати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі”, – зазначила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі РБК-Україна. Генсек НАТО Марк Рютте пропонує розділити цільовий показник 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій на логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо.
Проте не всі країни одразу погодилися на це: Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання до 2035 року, а Іспанія прямо виступила проти. Але напередодні саміту стало відомо, що усі 32-і країни Альянсу дійшли згоди щодо підвищення оборонних витрат. Саме цього й вимагає Трамп. “Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися”, – прокоментував ситуацію політолог Володимир Фесенко. За його словами, у Трампа вже давно немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому нині НАТО бореться за виживання, намагаючись зробити все, щоб США залишилися в його складі. Перевірка на міцність Північноатлантичний Альянс нині як ніколи має бути потужним. Адже військові експерти попереджають, що президент РФ Путін може влаштувати перевірку на міцність.
Нідерландський адмірал Роб Бауер, який був головою військового комітету НАТО в інтерв’ю WELT сказав, що відповідь Альянсу на атаку Росії однієї з країн Балтії залежатиме від типу нападу. Якщо він буде невеликим, то ніякої негайної відповіді може й не бути.
Він також зазначив, що зараз Європа не зможе відбити ракетні атаки РФ на своїй території, оскільки не має низки ресурсів, запаси яких необхідно збільшити і можливості яких потрібно поліпшити.
Проте, на думку адмірала, якщо Росія дійсно вторгнеться в Естонію, застосовуватиметься стаття 5 альянсу. Якщо це відносно невеликий напад і територіальна цілісність Естонії загалом не перебуває під загрозою, буде час для консультацій. Необхідно буде зважити, чи потрібно починати війну.
А очільник німецької розвідувальної служби (BND) Бруно Каль в інтерв’ю Deutsche Welle сказав ще в березні, що вважає ймовірним випробування Росією єдності країн Заходу та дієвості ст. 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на всіх.
На думку керівника розвідслужби ФРН, час та ймовірність такої “перевірки” прямо пов’язані з тим, як розвиватимуться події на російсько-українській війні: якщо бойові дії закінчиться раніше 2029-2030 року, то Росія зможе швидше стати загрозою для Європи.
Він вважає, що надмірно швидке завершення війни в Україні дозволило б росіянам використати свою енергію там, де вони цього хочуть, – проти Європи. Адже справжня мета Путіна – не лише Україна, але й новий світовий порядок, послаблення захисту НАТО і розширення сфери впливу Росії на Захід. І бажано без американців у Європі.
Каль зазначив, що досі цього хотіли лише росіяни. І звернув увагу на загрози, які несе зближення США і Росії. “Я особливо стурбований загальною ситуацією у світі. Війна, яку Росія веде проти України, є центральною темою. Але немає майже жодного конфлікту, оцінка якого не змінюється новою адміністрацією у Вашингтоні”, – підсумував керівник німецької розвідслужби. Відповідь на загрози Президент України Володимир Зеленськийтеж вважає, що російський диктатор Путін може атакувати одну з країн-членів НАТО вже у найближчі п’ять років, щоб випробувати міцність Альянсу. “Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більші можливості”, – зазначив Зеленський в інтерв’ю Sky News. Нині, за словами президента, Україна стримує Росію, але попереду можуть бути нові загрози.
Окрім того, Зеленський жорстко прокоментував оборонні плани НАТО, згідно з якими витрати мають зрости до 5% ВВП до 2035 року. Він вважає ці плани дуже повільними, і закликав Захід не зволікати, наголошуючи, що Росія вже планує нові військові кампанії. Але для здійснення їх Путіну потрібна пауза, йому необхідні скасування санкцій і навчена армія. І 10 років для цього – це дуже довгий термін. До того часу у нього буде готова нова армія.
Тим часом федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу у Бундестазі зауважив, що уряд Німеччини інвестує в оборону не тому, що цього вимагає адміністрація Сполучених Штатів Америки. Берлін робить це з власного досвіду та переконання, адже Росія активно та агресивно загрожує безпеці й свободі в усьому євроатлантичному просторі.
Канцлер сказав, що слід побоюватися, що Росія може продовжити війну й за межами України. То ж потрібно бути настільки сильними разом, щоб ніхто не наважився атакувати, пише Welt.
Тим часом п’ять країн Європи будують нову “залізну завісу” з мільйонів мін. В умовах зростаючої загрози з боку Росії вони зміцнюють оборону, вдаючись до тактики, яку раніше прагнули заборонити, повідомляє The Telegraph.
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє протипіхотні міни. Таким чином ці країни отримають право виробляти, накопичувати та розгортати міни вже з кінця 2025 року. Разом вони охороняють 2150 миль (3460 км) зовнішнього кордону НАТО з Росією і Білоруссю.
Повернення до виробництва та застосування протипіхотних мін свідчить про занепад глобальної кампанії з їхньої заборони, підтриманої свого часу принцесою Діаною, колишнім прем’єром Британії Тоні Блером і низкою впливових політиків. Адже нині те, що раніше вважалося неприйнятним, стало необхідним.
Галина Гірак