Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
Галина Гірак
