Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту
Blog
-
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
-
МАГАТЕ зафіксувало дрони біля двох українських АЕС
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі виразив стурбованість з приводу військових дій поблизу Рівненської і Хмельницької АЕС минулої ночі. Про це йдеться на сайті агентство у середу, 10 вересня.
“Я глибоко стурбований подіями минулої ночі. За даними наших команд на місці, поблизу цих двох АЕС велися надзвичайно масштабні військові дії, чого в жодному разі не повинно відбуватися. Я знову закликаю до максимальної стриманості у військовому плані поблизу таких об’єктів. Серйозна ядерна аварія не відповідає інтересам нікого і їй необхідно запобігти за будь-яку ціну”, – заявив Гроссі.
Члени групи МАГАТЕ, які працювали на Хмельницькій та Рівненській АЕС, чули безпілотники, а також постріли, перебуваючи у своїх житлових приміщеннях у містах Нетішин та Вараш, розташованих лише за кілька кілометрів від цих станцій.Вранці 10 вересня група МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС отримала інформацію про те, що за ніч станція зафіксувала дев’ять безпілотників, що пролітали на відстані всього трьох кілометрів від об’єкта, а Рівненська АЕС повідомила, що спостерігала 13 таких БпЛА у своїй зоні спостереження.
Гендиректор МАГАТЕ заявив, що подібна військова діяльність поблизу АЕС становить загрозу принципам забезпечення ядерної безпеки під час збройного конфлікту.“Увага всього світу – і це справедливо – прикута до вкрай складної ситуації на Запорізькій АЕС, розташованій на передовій. Однак ситуація з ядерною безпекою та фізичним захистом залишається вкрай вразливою і на чотирьох (включаючи Південноукраїнську АЕС та непрацюючу Чорнобильську АЕС – ред.) інших об’єктах, де працюють наші групи, що було наочно продемонстровано вчора ввечері”, – наголосив Гроссі.
-
Сибіга: Україна пропонує Польщі разом збивати цілі
Україна закликає країни НАТО щонайшвидше ухвалити рішення про збиття російських ракет та дронів в українському повітряному просторі. Україна готова допомогти Польщі в майбутньому відбитті повітряних атак. Про це заявив міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Він наголосив, що інцидент з російськими дронами над Польщею – це нова фаза російської агресії. Російський диктатор Володимир Путін демонстративно насміхається з усіх мирних планів західних країн, а надто – США.
Сибіга підкреслив, що настав час діяти рішуче і засуджень вже недостатньо: необхідна реакція як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівні.
“Що це означає? Швидке рішення, і ми дуже на це очікуємо, про збиття повітряних російських об’єктів над територією України. Ми вели про це мову з нашими сусідами – з Румунією, з Польщею та іншими сусідами, на території яких вже фіксували подібні випадки: чи падіння уламків, чи порушення повітряного простору” – зазначив він.
За його словами, важливо надати Україні більше спроможностей у сфері протиповітряної оборони. Партнери мають можливість допомогти в побудові повітряного щита над Україною та позбавити РФ можливостей виготовляти свою “високоточну” зброю.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
Водночас у Польщі знайшли 10 дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
Вбивство учнів: колишній вчитель отримав підозру
Колишньому вчителю повідомили підозру в умисному вбивстві двох школярів у Шаргороді Вінницької області. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 10 вересня. Керівник обласної прокуратури Олег Ткаленко підписав повідомлення про підозру. Наразі з підозрюваним тривають слідчі дії.
Нагадаємо, вранці 10 вересня у Шаргороді було виявлено тіла двох школярів із ножовими пораненнями. Невідомий чоловік жорстоко вбив двох підлітків – учнів 10 та 11 класу, які йшли до школи.
Згодом поліцейські затримали 23-річного колишнього вчителя, який підозрюється у жорстокому вбивстві дітей. Чоловік намагався втекти в напрямку україно-молдавського кордону. За словами мера Шаргорода, вчителя англійської мови звільнили з роботи у березні. З одним з убитих хлопців і нього були конфлікти. У Шаргородській громаді 10-11 вересня оголосили днями жалоби за вбитими старшокласниками.
-
У Франції в навчальному закладі сталась різанина
У Франції внаслідок нападу з ножем у коледжі садівництва постраждали двоє людей. Про це повідомляє BFMTV у середу, 10 вересня.
Інцидент стався у південному місті Антіб, що на Лазурному узбережжі між Ніццою і Каннами.
За попередніми даними, молодий чоловік, озброєний ножем, зайшов на територію навчального закладу і поранив двох людей – 52-річну викладачку і 16-річну ученицю.
Відомо, що 18-річний нападник – колишній учень коледжу. Поліція встановлює мотиви його вчинку.
-
Число жертв серед цивільних в Україні у 2025 році зросла на 40% – ООН
Кількість жертв серед цивільних в Україні різко у 2025 році зросла на 40% порівняно з попереднім роком. Зокрема, кількість загиблих зросла на 17%, а поранених – на 46%. Про це повідомляє Монігорингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
В серпні удари безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя. В результаті загинуло 58 цивільних осіб і 272 дістали поранення.
У серпневій доповіді ММПЛУ зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій та Херсонській областях.
Окрім посилення атак на лінії фронту, у 2025 році значно зросло використання зброї дальнього радіусу дії, ракет та баражувальних боєприпасів, для ураження територій, розташованих далеко від фронту, і ця тенденція продовжилася у вересні після перерви в серпні.
Під час масованої атаки 6-7 вересня російські збройні сили, згідно з повідомленнями, застосували 810 баражувальних боєприпасів та 13 ракет. Це була найбільша кількість озброєння, використана в одній атаці з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Атака охопила кілька областей країни. Внаслідок атаки щонайменше п’ятеро цивільних осіб загинули, ще 41 особа дістала поранення в шести областях, включно з Києвом.
У серпні 2025 року також посилилися атаки на енергетичну інфраструктуру, зокрема на об’єкти газопостачання.
Всього з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала щонайменше 14 116 загиблих цивільних осіб, серед яких 733 дитини.
Кількість поранених становить 36 481 особу, з них 2 285 – діти.
Як ми вже писали, генсек ООН Антоніу Гутерреш на саміті Шанхайської організації співробітництва закликав до припинення війни в Україні.
В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям -
Нападник Ман Сіті травмував коліно: найближче дербі пройде без нього
Один з учасників гри нападу Манчестер Сіті найближчим часом буде відсутній на полі. Він травмувався.
Клуб не зможе зараховувати до свого основного складу нападника Омара Мармуша.
На офіційному сайті клубу повідомляють, що гравець травмував коліно в матчі за єгипетську збірну у кваліфікації ЧС-2026 з національною командою Буркіна-Фасо (0:0).
Отримавши ушкодження, 26-річний футболіст покинув поле на дев’ятій хвилині поєдинку.
Проведене відразу в Єгипті МРТ підтвердило травмування. Мармуш найближчим часом повернеться до Манчестера, де пройде більш ретельне обстеження та почне реабілітацію.
Мармуш не братиме участі в дербі з Манчестер Юнайтед у неділю, 14 вересня.
У нинішньому сезоні Мармуш зіграв за Манчестер Сіті в трьох матчах, на його рахунку одна результативна передача.
Манчестер Сіті домовився про новий контракт зі своїм лідером
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp -
У Вільнюсі вибухнули вагони зі зрідженим газом
У Вільнюсі загорілися та вибухнули вісім вагонів зі зрідженим природним газом. Внаслідок інциденту постраждала одна людина. Про це повідомляє LRT в середу, 10 вересня.
Горить резервуар місткістю 50 кубічних метрів. Загальна місткість газосховища становить 2000 кубічних метрів, резервуари між собою з’єднані, тож існує ризик подальшого поширення вогню. Загасити таку кількість газу фактично неможливо, потрібно чекати, поки він вигорить, і не допустити поширення вогню на інші резервуари. Зазначається, що оголошено евакуацію в радіусі 1 кілометра. Станція зрідженого газу, де виник інцидент, належить компанії UAB Jozita, а вагони – власність Orlen Lietuva. За попередньою версією, причиною інциденту могла стати необережність одного зі співробітників. У Вільнюсі загорілися вагони зі скрапленим газом. Фото: LRT За даними Delfi.lt, через ризик вибухів гасіння пожежі ведеться дистанційно, за допомогою дронів та довгих рукавів.Свідки повідомили про кілька потужних вибухів, які було чути навіть у віддалених районах Вільнюса. Через пожежу мешканцям у радіусі п’яти кілометрів було надіслано попередження з рекомендацією залишатися вдома та зачиняти вікна.
-
Білоруси масово побігли в Польшу на тлі закриття кордону
Величезні черги утворилися на польсько-білоруському кордоні біля пунктів пропуску з боку Білорусі. Це сталося після повідомлення Варшави про тимчасове закриття кордону з РБ. Про це повідомила прес-служба Державного прикордонного комітету Білорусі.
За добу черга легкових автомобілів перед польським пунктом пропуску Тереспіль у Бересті (Бресті) зросла на 210 одиниць, досягнувши 1360 машин та 30 автобусів.
Польська сторона пропускає тільки 38% нормативного обсягу легкового транспорту. На переході Кукурики у Козловичах зібралося 340 вантажівок – на 180 більше, ніж вчора. Пропускна спроможність становить лишень 59% від норми.
Досі на кордоні працювали два прикордонні переходи: Кукурики – Козловичі та Тереспіль – Берестя.
Рішення про закриття кордону, включаючи залізничні переходи, пов’язане із початком спільних навчань Росії та Білорусі Захід-2025.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск наголосив, маневри мають “агресивний з погляду військової доктрини характер” і моделюють операцію із захоплення Сувалкського коридору, що з’єднує країни Балтії з іншими членами НАТО. Спільні стратегічні навчання Захід-2025 відбудуться з 12 по 16 вересня. Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін повідомляв, що на навчаннях відпрацьовуватиметься застосування ядерної зброї та ракетної системи Ліщина.
Як відомо, керівник ГУР МО Кирило Буданов раніше заявив, що інформаційні атаки, найчастіше з боку РФ, почнуться з перших днів російсько-білоруських навчань Захід-2025.
РФ на навчанні у Білорусі відпрацює бойові аспекти -
Долар в Україні відступив від мінімуму за п’ять місяців
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара, після того як американська опинилася на мінімальному рівні з квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 10 вересня.
Офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,2138 гривень за 1 долар (+0,0901 грн). У свою чергу офіційний курс євро впав і у четвер становитиме 48,2408 гривень за 1 євро (-0,0508 грн).
На міжбанку долар додав у ціні 13 копійок і піднявся до рівня 41,26-41,29 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках середній курс продажу долара залишився на рівні 41,40 гривень, а курс євро знизився до 48,65 гривень.
Раніше стало відомо, що за минулий тиждень Нацбанк зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн, або на 3,8% – до $551,3 млн, що відповідає рівню позаминулого тижня.