Українські підприємства отримали перші дозволи на експорт озброєнь. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у Телеграм в четвер, 12 лютого.
Він нагадав, що контрольований експорт зброї – це про безпеку держави і розвиток українського оборонно-промислового комплексу, що відкриває шлях до нових безпекових альянсів та розширення міжнародного партнерства.
“Президент України поставив завдання відкрити експорт українського озброєння у контрольованому форматі. Ми його виконуємо. Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю відновила роботу і вперше за вісім місяців провела засідання”, – написав Умєров.
За підсумками засідання українські підприємства отримали перші дозволи на експорт контрольованих товарів. Умєров підкреслив, що всі рішення – під державним контролем і з безумовним пріоритетом потреб Сил оборони.
“Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах БпЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель. Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії”, – наголосив Умєров.
Він переконаний, що український ОПК довів свою ефективність у війні.
“Тепер наше завдання – перетворити цей досвід на довгострокову індустріальну силу та частину спільної безпеки з партнерами”, – додав секретар РНБО.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив плани з масштабування виробництва українського озброєння за кордоном. За його словами, вже цього року в країнах Європи почнуть роботу 10 експортних центрів.
Також Зеленський заявляв, що Україна експортуватиме іншим країнам деякі види своєї зброї, завдяки чому покриє дефіцит бюджету.
Категорія: Новини бізнесу
Метінвест готує виробництво сировини для “зеленої” сталі на Північному ГЗК
Метінвест запускає на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі вже другий проєкт у межах програми модернізації, щоб виробляти преміальні DR-окатки для “зеленої” сталі. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 12 лютого.
Вказано, що йдеться про будівництво флотаційно-доводного комплексу, який дозволить підвищити якість залізорудної сировини. З цією метою компанія Метінвест Січсталь, яка реалізує стратегічні інвестиційні проєкти групи, уклала договір зі світовим постачальником технологічного обладнання Metso на розроблення базового інжинірингу для інтеграції нового комплексу в технологічний процес Північного ГЗК. Завершити цей етап планують до кінця 2026 року.
“Реалізація проєкту дасть змогу підвищити вміст заліза в рядовому концентраті до 70,8% і зменшити частку домішок (оксидів кремнію й алюмінію) до 2%. Висока якість сировини для виробництва DR-окатків забезпечить Метінвесту конкурентоспроможність та гнучкість на нових ринках залізорудної сировини”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, флотаційно-доводний комплекс включатиме три технологічні ділянки: доподрібнення живлення флотації у вертикальних млинах VTM, основну та контрольну флотацію, а також зневоднення концентрату за допомогою прес-фільтрів.
Як відомо, що наприкінці 2025 року Метінвест оголосив про намір збільшити виробництво DR-окатків на Північному ГЗК. Окрім будівництва нового комплексу, програма передбачає реконструкцію випалювальної машини LURGI 552-A. Базовий інжиніринг цього проєкту розробляє австрійська компанія Primetals Technologies. Перший етап модернізації також планують завершити до кінця 2026 року.
У результаті реалізації двох проєктів на Північному ГЗК очікується виробництво близько 4 млн тонн DR-окатків на рік із можливістю випуску окатків класу BF HQ.
Росія наважилась постачати Кубу нафтою, попри погрози Трампа – ЗМІ
Росія готується відправити охопленій паливною кризою Кубі нафту та нафтопродукти. Постачання планується найближчим часом “як гуманітарна допомога”, але обсяги не розкриваються. Про це повідомило російське провладне видання Известиям, посилаючись на посольство РФ у Гавані.
Заява пролунала на тлі погроз президента США Дональда Трампа запровадити додаткові мита проти країн, які намагатимуться забезпечити Кубу паливом.
Республіка вже місяць не отримує нафту з-за кордону, а її власні запаси практично вичерпалися. Остання партія нафти надійшла 9 січня з Мексики, яка заморозила експорт після погроз Трампа.
Венесуела, яка була другим головним постачальником сировини для острова, припинила відвантаження після 3 січня, коли американський спецназ захопив її правителя Ніколаса Мадуро.
За даними видання, останнє велике постачання російської нафти на Кубу відбулося в лютому минулого року.
Відправка Кубі нафти може спричинити економічні та політичні витрати для Росії, попередив провідний аналітик Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков.
За його словами, будь-яка підтримка острова загрожує погіршенням відносин із США, які до того ж можуть спробувати затримати російські танкери, як це було з судном Marinera, яке перевозило венесуельську нафту.
Експерт також нагадав про рекордний дефіцит бюджету РФ, через який проблематично просто так віддавати Гавані паливо.
Китайський СПГ прямує до Європи вперше за чотири роки
Танкер Seapeak Glasgow, завантажений наприкінці січня на китайському терміналі Чжецзян-Нінбо, нині вже прямує до Європи. Це рідкісний випадок реекспорту газу з Азії на Захід, що акцентує гостру потребу ЄС у поповненні запасів палива. Про це повідомляє Bloomberg.
Якщо вантаж доправлять, це стане першою за чотири роки поставкою “перезавантаженого” СПГ із Китаю до Європи.
Імпорт скрапленого газу в регіоні сягнув сезонного максимуму. Європа продовжує шукати заміну російському трубопровідному газу та намагається поповнити виснажені сховища.
КНР залишається найбільшим покупцем СПГ у світі, однак внутрішній попит стагнує, оскільки споживачі переходять на дешевші альтернативи. Китайські імпортери накопичили значні запаси взимку й тепер перепродають надлишки тим, хто готовий платити більше.
Перенаправлення потоків, зокрема нещодавні постачання з Австралії до Європи та Південної Америки, сигналізує про слабкий попит в Азії. Тож газ спрямовується на ринки з вищими цінами.
Нагадаємо, ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за минулі два місяці сягнули найвищого рівня.
Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу
У WhatsApp відреагували на блокування месенджера на території Росії
Росія спробувала повністю заблокувати месенджер WhatsApp на території країни. Про це заявила пресслужба компанії у соціальній мережі Х у четвер, 12 лютого.
“Російська влада спробувала 11 лютого повністю заблокувати WhatsApp у спробі змусити людей перейти на державний, незахищений від стеження додаток”, – йдеться у заяві.
У WhatsApp заявили, що старання ізолювати понад 100 млн користувачів без права на приватне та безпечне спілкування – це крок назад, який може призвести лише до зниження безпеки людей у Росії.
“Ми продовжуємо робити все можливе, щоб користувачі залишалися на зв’язку”, – наголосили у компанії.
Glovo через збій списував “щедрі” чайові: що кажуть у компанії
У середу, 11 лютого, десятки користувачів сервісу доставки Glovo в мережі розповіли про некоректне зняття значних сум чайових для кур’єрів. Вони зазначили, що без попередження з їхніх банківських карток списували кошти в розмірі від кількох сотень до десяти тисяч гривень.
За словами клієнтів, після оформлення замовлення сума чайових автоматично збільшувалась. Замість запланованих 50-100 гривень списувались значно вищі суми. Багато з них помічали це лише в банківських застосунках після завершення транзакцій.
Так, користувачка Threads bagatogranna_ опублікувала допис зі скриншотом замовлення, на якому видно, що застосунок списав 5175 гривень. На її скаргу підтримка Glovo повернула лише 1171,44 грн, та пояснила, що решту суми “технічно не можуть” повернути.
Схожі випадки широко обговорювались іншими постраждалими користувачами. Люди повідомляли про відсутність прозорості та неповне повернення грошей.
Після резонансу в соцмережах Glovo опублікувала заяву на своїй Facebook-сторінці, визнавши технічний збій і запевнивши, що всі некоректно списані кошти будуть компенсовані в повному обсязі.
“Зафіксовано технічний збій у роботі платформи, через який у частини користувачів в різних країнах було некоректно списано суму чайових для кур’єрів. Ми щиро перепрошуємо за цю ситуацію та розуміємо ваше обурення. Наші технічні спеціалісти вже усунули цю помилку”, – повідомили в компанії.
Раніше повідомлялося, що у всіх польських пунктах пропуску, що межують зі Львівською та Волинською областями, стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. У Cloudflare стався повторний збій
Лукойл втратив контроль над НПЗ в Європі
Французька нафтова компанія TotalEnergies взяла на себе повне управління нафтопереробним заводом Zeeland у Нідерландах, втім, не придбала 45% акцій заводу, що належать російській компанії Лукойл. Про це повідомляє Reuters.
Як зауважив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянн, угода з Лукойл дозволяє TotalEnergies тимчасово управляти заводом. За умовами домовленості Total постачає всю сиру нафту, оплачує операційні витрати та отримує весь вихід продукції заводу.
Він уточнив, що ця схема є частиною існуючої акціонерної угоди і діятиме до того часу, поки Лукойл не знайде покупця для своєї частки.
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Лукойл у жовтні минулого року з метою тиску на Росію, що змусило компанію розпочати продаж міжнародних активів, початково оцінених приблизно у 22 мільярди доларів.
Російська компанія придбала свою 45%-ву частку в Zeeland у Total приблизно за 725 мільйонів доларів у 2009 році під час державного візиту тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва до Нідерландів, що широко сприймалося як розширення впливу Москви у північно-західній Європі.
Раніше осійська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.
Amazon готує запуск ще 4 500 супутників
Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) схвалила запит Amazon на розгортання 4 500 супутників, розширивши заплановане угруповання компанії, котра прагне конкурувати зі SpaceX Ілона Маска. Про це повідомляє CNBC.
Після схвалення FCC загальна кількість запланованих Amazon супутників на низькій навколоземній орбіті становитиме близько 7 700.
Із квітня минулого року компанія вивела на орбіту понад 150 супутників, використовуючи ракети різних операторів запусків. Amazon заявляла, що планує розпочати надання супутникового інтернету через сервіс Leo вже цього року. Проєкт анонсували у 2019 році.
Згідно з повідомленням, наступна партія супутників належить до другого покоління орбітальних систем і працюватиме на висоті до приблизно 650 км. Додаткові супутники забезпечать підтримку більшої кількості частотних діапазонів і розширять географію покриття Leo.
FCC зазначила, що Amazon має запустити 50% схвалених супутників до 10 лютого 2032 року, решту – до 10 лютого 2035 року.
Компанія також працює над виконанням окремого дедлайну, встановленого FCC, щодо розгортання 1 600 супутників першого покоління до липня 2026 року. Наприкінці минулого місяця Amazon звернулася до регулятора з проханням продовжити цей термін до липня 2028 року або повністю його скасувати. FCC поки не ухвалила рішення стосовно цього запиту.
Компанія пояснила, що ймовірно не зможе дотриматися встановленого строку через затримки, які не залежать від неї, зокрема через тимчасовий дефіцит ракет для виведення супутників на орбіту.
Amazon інвестувала $10 млрд у створення свого сервісу інтернету. Leo має конкурувати зі Starlink компанії SpaceX, яка має понад 9 000 супутників на орбіті та близько 9 млн клієнтів.
Курс євро оновив історичний максимум в Україні
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і опустив його щодо євро до чергового історичного мінімуму. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 10 лютого.
Так, офіційний курс долара у середу становитиме 43,0904 гривень (+0,0637). У свою чергу курс євро теж зріс і втретє на поточному тижні оновив історичний максимум – 51,2517 гривень (+0,1370). Попередній рекордний пік був 30 січня – 51,24 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта зрола лише на 1 копійку і тепер перебуває на рівні 43,09-43,12 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 43,10-43,19, а євро − 51,35-51,50 грн.
Зрушень в детінізації немає: ЗМІ критикують роботу БЕБ з новим керівником
Бюро економічної безпеки за півроку роботи з новим керівником не показало значущих результатів у боротьбі з тіньовою економікою, які б помітив бізнес і профільні фахівці, стверджує видання Forbes Ukraine.
“Бюро економічної безпеки півроку працює з новим керівником. З серпня 2025 року орган очолює ексдетектив НАБУ Олександр Цивінський. Його кандидатуру активно підтримували під час конкурсу, сподіваючись на посилення протидії економічним злочинам. Втім, очіĸування бізнес-спільноти від Цивінсьĸого не справдились. Адже, за словами учасників ринку, їм потрібні реальні результати у боротьбі з нелегальним сегментом, а не лише комунікації та численні інтерв’ю”, – говориться в публікакції.
При цьому видання вказує, що публічно його співрозмовники у політичних та бізнесових колах говорять, що Цивінському потрібно більше часу, але на умовах анонімності висловлюють критику результатів роботи БЕБ.
“Детінізація, зоĸрема, загальмувала в тютюновій галузі – продаж нелегальної продуĸції після падіння з 25,7% до 12,6% в 2024р. у 2025-му зріс до 17,8%”, – цитує Forbes Ukraine неназваного депутата з еĸономічно-фінансового блоĸу Верховної Ради і додає, що “аналогічна ситуація і на інших ринках”.
За інформацією видання, суттєвих поĸращень в детінізації економіки також не фіксують представники ритейлу.
“Натомість більшість співрозмовників відзначають публічну активність директора Бюро економічної безпеки. Однак ці зміни у взаємодії з БЕБ торĸнулись не всіх”, – пише автор матеріалу, і додає, що “аĸтивної співпраці з бізнес-асоціаціями чомусь немає”, посилаючись на коментар голови Центру захисту бізнесу Спілĸи уĸраїнсьĸих підприємців Анастасію Гурсьĸу.
“Пресслужба Торгово-промислової палати повідомила, що з БЕБ останнім часом не взаємодіяла. А Європейсьĸа бізнес асоціація (ЕВА) взагалі утрималась від ĸоментарів на цю тему”, – пише Forbes Ukraine.
А ось топ-менеджери велиĸих тютюнових ĸомпаній, за даними видання, закликають керівника БЕБ змінити пріоритети та сконцентруватись на боротьбі з сірим тютюновим ринĸом.
“Обмін інформацією і ĸомуніĸація – це добре, але ми хочемо працювати в легальному полі й не ĸонĸурувати з нелегальною продуĸцією”, – цитує Forbes Ukraine представниĸа бізнесу, яĸий попросив не вĸазувати свого імені через чутливість теми.
Своєю чергою, президент Comfy Ігор Хижняĸ в коментарі виданню “висловив сподівання, що підхід БЕБ з часом трансформується у відчутний системний ефеĸт для еĸономіĸи”.