Американська компанія Axiom Space, яка постачає скафандри для місячних місій NASA та будує наступника Міжнародної космічної станції, залучила 350 млн доларів фінансування. Про це повідомляє телеканал CNBC.
Раунд фінансування очолили як суверенний фонд Катару, так і Type One Ventures, за участю угорської ІТ-компанії 4iG та компанії 1789 Capital, партнером якої є Дональд Трамп-молодший.
Генеральний директор Джонатан Сіртен розповів журналістам у четвер, 12 лютого, що Axiom Space, яка тепер оцінюється в понад 2,5 млрд доларів, планує використати ці гроші на розробку скафандрів та модулів один і два для своєї комерційної космічної станції.
Axiom Space тривалий час тісно співпрацювала з компанією SpaceX, щоб запускати астронавтів у межах приватних і державних місій на МКС до її виведення з експлуатації у 2030 році.
В тому місяці NASA підписало контракт з Axiom Space щодо її п’ятої приватної місії, запуск якої запланували на січень 2027 року.
Як ми вже писали, ракета SpaceX у п’ятницю зранку стартувала з мису Канаверал з чотирма членами екіпажу, які вирушили на Міжнародну космічну станцію для восьмимісячної наукової місії в умовах мікрогравітації.
Потужний спалах на Сонці: NASA врятувало на МКС російських астронавтів
Категорія: Новини бізнесу
В Україні зріс попит на дизельні авто: топ-5 моделей
Автопарк України у січні поповнили 5 тисяч легкових автомобілів із дизельними двигунами, що на 17% більше протм аналогічного періоду 2025 року. Про це повідомляє УкрАвтопром.
Із загальної кількості 1,2 тис. од. нових (+33%) та 3,8 тис. од. вживаних, ввезених з-за кордону (+12%).
До п’ятірки найпопулярніших нових дизельних моделей увійшли:
Серед імпортованих вживаних дизельних авто лідирують:
Нагадаємо, у січні автопарк України поповнили 2336 гібридних легкових авто (HEV i PHEV). Крім того, українці придбали 17 тисяч вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону.
США витісняє українську кукурудзу з ринку ЄС – ЗМІ
США активно нарощують експорт кукурудзи та посилюють позиції на ключових ринках, зокрема в ЄС, витісняючи Україну. Про це заявила керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко в коментарі Latifundist.com.
Між сезонами 2023/24 і 2024/25 США збільшили постачання кукурудзи до ЄС на 6,5 млн тонн, тоді як Україна скоротила експорт на 7,5 млн тонн. Найбільш відчутне скорочення українських постачань зафіксували в Італії, Нідерландах і Португалії.
Тоді як у 2025-2026 роках США закріпилися на низці ринків завдяки торговельним угодам із фіксованими обсягами та зняттям бар’єрів. Мова, зокрема, про Японію, Південну Корею та країни Південно-Східної Азії. У ЄС рамкова угода про “збалансовану торгівлю” також створює кращі умови для американських постачальників.
За словами Блажко, нинішні зміни мають ознаки структурного зсуву торговельних потоків, а не сезонних коливань.
Єдиним великим ринком, де Україна наразі нарощує експорт і майже не постає перед конкуренцією зі США, залишається Туреччина. Нині близько 75% імпорту кукурудзи цією країною забезпечує Україна, і подальша динаміка переважно залежатиме від турецького попиту.
Трильйони рублів: компанії Росії отримали рекордні збитки
Російські компанії на тлі санкцій та наростаючих проблем в економіці почали масово фіксувати збитки. За січень-листопад 2025 року 18,2 тис. організацій звітували про збитки на рекордну суму – 7,5 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ з посиланням на дані Росстату. Зазначається, що за той же період 2024 року втрати бізнесу оцінювалися в 7 трлн рублів, а в 2023 році – в 4 трлн рублів. Частка збиткових компаній минулого року досягла максимуму з пандемійного 2020 року та становила 28,8%.
Згідно з даними Росстату, найбільші збитки фіксуються в обробному виробництві (зокрема, у нафтопереробці та металургії), оптовій торгівлі та видобутку корисних копалин (особливо вугілля, нафти та природного газу). Також труднощі мають забудовники, підприємства транспортного машинобудування та легкої промисловості.
Велику роль у зростанні числа збиткових компаній відіграло уповільнення економіки: якщо у 2024 році ВВП Росії зріс на 4,3%, то у 2025 – на 1%. При цьому видобуток корисних копалин страждає від санкцій, а також зміцнення рубля, яке вдарило по експортерам. У сфері торгівлі спад викликаний високою інфляцією, що призвела до скорочення споживчого попиту.
Головним негативним наслідком зростання збитків підприємства стає гальмування економічного розвитку. У цьому випадку інвестиційний клімат погіршується, інноваційна активність знижується, а конкурентне середовище стає вужчим – дедалі більшу роль грають великі компанії з державною підтримкою.
За словами експерів, масова збитковість підприємств може призвести до поглиблення галузевого спаду, зростання кількості дефолтів за борговими зобов’язаннями і навіть банкрутств.
Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР. Країну неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності.
Зовнішній держборг РФ сягнув рекордної позначки
Державний зовнішній борг Росії станом на 1 лютого 2026 досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років. Про це свідчать даних Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Станом на 1 січня 2006 року він становив 76,5 млрд доларів, але вже до 2007-го знизився до 52 млрд доларів і в наступні роки не перевищував позначки 60 млрд доларів.
Банк Росії оцінював сукупний зовнішній борг країни на 1 січня 2026 року в 319,8 млрд доларів. За даними регулятора, за рік він зріс на 30 млрд доларів, або на 10,4%. Це вплинула переоцінка зобов’язань через зміцнення рубля, і навіть залучення додаткового боргового фінансування.
Крім зовнішнього держборгу, уряд має внутрішній борг. За 2023-25 роки він збільшився на 13 трлн руб. і досяг позначки 38,5 трлн руб.
У 2026 році влада планує зайняти ще 3,98 трлн руб., у 2027-му – 3,79 трлн, а в 2028-му – 4,57 трлн. Таким чином, за три роки загальний внутрішній держборг має збільшитися на 15,2 трлн руб., до 53,7 трлн.
Уряду доводиться нарощувати держборг, щоб залатати бюджет, дефіцит якого в 2025 перевищив початковий план в 5 разів і склав 5,7 трлн руб.
Правлячий режим РФ все ще леліє надію зменшити “дірку” в скарбниці до 3,8 трлн руб.
Зовнішній держборг передбачає зобов’язання уряду перед нерезидентами іноземної валюти. Він є частиною загального зовнішнього боргу країни, який також посідає банки, державні та приватні компанії, і навіть різні організації.
Саудівська компанія вирішила викупити усі закордонні активи Лукойлу – ЗМІ
Саудівська Midad Energy може придбати усі закордонні активи російської нафтової компанії Лукойл, яка потрапила під санкції США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зазначається, що відповідну угоду про намір було підписано наприкінці січня на тлі “напруженої боротьби з конкурентами”. Компанія Midad погодилася купити активи Лукойлу за готівку та розмістити кошти на спеціальному рахунку до отримання дозволу Міністерства фінансів США на завершення угоди.
При цьому джерела агентства уточнили, що жодних гарантій того, що Вашингтон дозволить продаж активів Лукойлу саудівській компанії, немає. У Midad та Лукойлі домовленість про угоду не коментують.
Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.
Нагадаємо, наприкінці січня Лукойл оголосила, що попередньо домовилася про продаж із американським інвестфондом Carlyle. Після цього фонд розпочав переговори з інвесторами з ОАЕ для залучення партнерів у разі реалізації угоди. Однак конкуренти – Midad, Chevron, Quantum Energy Partners та інвестбанк Xtellus Partners – продовжили обговорювати покупку закордонних активів російської компанії.
Як відомо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтні 2025 року, щоб чинити тиск на Росію та домогтися припинення війни в Україні. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.
Профіцит нафти досяг максимуму з 2020 року – МЕА
За даними Міжнародного енергетичного агентства, світові запаси нафти торік зростали найшвидшими темпами з часів пандемії 2020 року на тлі різкого збільшення постачання та уповільнення зростання попиту. Про це пише Bloomberg.
У 2025 році запаси зросли на 477 млн барелів, тоді як у країнах ОЕСР вони вперше за чотири роки перевищили середній п’ятирічний рівень, мовиться у щомісячному звіті організації.
Зростання запасів є ще одним підтвердженням того, що прогнозований профіцит справді сформувався минулого року, навіть якщо його концентрація в Китаї пом’якшила вплив на ціни. Багато трейдерів вважають, що подальша динаміка нафтових котирувань тепер залежатиме від того, чи пошириться цей надлишок на інші ринки.
“Ще належить з’ясувати, коли надлишкові барелі зрештою досягнуть узбережжя Атлантичного басейну” – заявили в МЕА.
Агентство знизило прогноз зростання попиту на нафту у нинішньому році після підвищення місяцем раніше, оскільки “економічна невизначеність та високі ціни на нафту чинять тиск на споживання”.
МЕА, як і раніше, прогнозує профіцит у розмірі трохи більше 3,7 млн барелів на добу в 2026 році, що стане рекордним показником у середньорічному обчисленні.
Водночас ф’ючерси на нафту поки демонструють дивовижну стійкість, підскочивши цього тижня в Лондоні до 70 доларів за барель на тлі побоювань щодо можливого військового удару США по Ірану та низки перебоїв у постачанні – від Північної Америки до Казахстану й Венесуели.
Нагадаємо, світові ціни на нафту впали після коментарів президент США Дональда Трампа про Іран.
Видано перші дозволи на експорт зброї – Умєров
Українські підприємства отримали перші дозволи на експорт озброєнь. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у Телеграм в четвер, 12 лютого.
Він нагадав, що контрольований експорт зброї – це про безпеку держави і розвиток українського оборонно-промислового комплексу, що відкриває шлях до нових безпекових альянсів та розширення міжнародного партнерства.
“Президент України поставив завдання відкрити експорт українського озброєння у контрольованому форматі. Ми його виконуємо. Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю відновила роботу і вперше за вісім місяців провела засідання”, – написав Умєров.
За підсумками засідання українські підприємства отримали перші дозволи на експорт контрольованих товарів. Умєров підкреслив, що всі рішення – під державним контролем і з безумовним пріоритетом потреб Сил оборони.
“Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах БпЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель. Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії”, – наголосив Умєров.
Він переконаний, що український ОПК довів свою ефективність у війні.
“Тепер наше завдання – перетворити цей досвід на довгострокову індустріальну силу та частину спільної безпеки з партнерами”, – додав секретар РНБО.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив плани з масштабування виробництва українського озброєння за кордоном. За його словами, вже цього року в країнах Європи почнуть роботу 10 експортних центрів.
Також Зеленський заявляв, що Україна експортуватиме іншим країнам деякі види своєї зброї, завдяки чому покриє дефіцит бюджету.
Метінвест готує виробництво сировини для “зеленої” сталі на Північному ГЗК
Метінвест запускає на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі вже другий проєкт у межах програми модернізації, щоб виробляти преміальні DR-окатки для “зеленої” сталі. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 12 лютого.
Вказано, що йдеться про будівництво флотаційно-доводного комплексу, який дозволить підвищити якість залізорудної сировини. З цією метою компанія Метінвест Січсталь, яка реалізує стратегічні інвестиційні проєкти групи, уклала договір зі світовим постачальником технологічного обладнання Metso на розроблення базового інжинірингу для інтеграції нового комплексу в технологічний процес Північного ГЗК. Завершити цей етап планують до кінця 2026 року.
“Реалізація проєкту дасть змогу підвищити вміст заліза в рядовому концентраті до 70,8% і зменшити частку домішок (оксидів кремнію й алюмінію) до 2%. Висока якість сировини для виробництва DR-окатків забезпечить Метінвесту конкурентоспроможність та гнучкість на нових ринках залізорудної сировини”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, флотаційно-доводний комплекс включатиме три технологічні ділянки: доподрібнення живлення флотації у вертикальних млинах VTM, основну та контрольну флотацію, а також зневоднення концентрату за допомогою прес-фільтрів.
Як відомо, що наприкінці 2025 року Метінвест оголосив про намір збільшити виробництво DR-окатків на Північному ГЗК. Окрім будівництва нового комплексу, програма передбачає реконструкцію випалювальної машини LURGI 552-A. Базовий інжиніринг цього проєкту розробляє австрійська компанія Primetals Technologies. Перший етап модернізації також планують завершити до кінця 2026 року.
У результаті реалізації двох проєктів на Північному ГЗК очікується виробництво близько 4 млн тонн DR-окатків на рік із можливістю випуску окатків класу BF HQ.
Росія наважилась постачати Кубу нафтою, попри погрози Трампа – ЗМІ
Росія готується відправити охопленій паливною кризою Кубі нафту та нафтопродукти. Постачання планується найближчим часом “як гуманітарна допомога”, але обсяги не розкриваються. Про це повідомило російське провладне видання Известиям, посилаючись на посольство РФ у Гавані.
Заява пролунала на тлі погроз президента США Дональда Трампа запровадити додаткові мита проти країн, які намагатимуться забезпечити Кубу паливом.
Республіка вже місяць не отримує нафту з-за кордону, а її власні запаси практично вичерпалися. Остання партія нафти надійшла 9 січня з Мексики, яка заморозила експорт після погроз Трампа.
Венесуела, яка була другим головним постачальником сировини для острова, припинила відвантаження після 3 січня, коли американський спецназ захопив її правителя Ніколаса Мадуро.
За даними видання, останнє велике постачання російської нафти на Кубу відбулося в лютому минулого року.
Відправка Кубі нафти може спричинити економічні та політичні витрати для Росії, попередив провідний аналітик Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков.
За його словами, будь-яка підтримка острова загрожує погіршенням відносин із США, які до того ж можуть спробувати затримати російські танкери, як це було з судном Marinera, яке перевозило венесуельську нафту.
Експерт також нагадав про рекордний дефіцит бюджету РФ, через який проблематично просто так віддавати Гавані паливо.