М’якість, якість, чистота — ці характеристики вже давно не привілей дорогих пляшок. Виявляється, оптимальний баланс «ціна-якість» закінчується десь на позначці 250–300 гривень.за 0,5 л та навіть 0,7л пляшки.Все, що дорожче — часто лише про імідж, але не про напій.
1. Спирт «Люкс» — це вже норма, а не виняток
Більшість дорогих горілок активно акцентують на тому, що використовують якийсь особливий спирт. Але варто зауважити: сьогодні спирт класу «Люкс» — це стандарт для горілки високої якості середнього цінового сегменту,
Наприклад, у складі горілки Green Day, ціна якої від 130 грн за 0,5 від грн, також використовується спирт класу «Люкс», що проходить кілька ступенів контролю. То чому тоді деякі бренди ставлять цінник у 300–500 гривень? Це вже питання не якості спирту.
2. Податки й упаковка однакові для всіх
Держава встановлює фіксований акциз на міцний алкоголь — приблизно 27 грн на кожну пляшку об’ємом 0,5 л. Скло, логістика, ПДВ, етикетка, марка акцизу — усе це в середньому коштує однаково незалежно від бренду.
Горілка, яка коштує 130-150 грн, проходить усі ті самі процеси, що й та, яка продається за 300+ грн. Єдине, що додається — вкладення у брендинг, рекламу, дорогі пляшки або пакування.
3. Різниця в технології? Не завжди
Деякі виробники преміум-сегменту хизуються фільтрацією іонами золота, алмазним пилом тощо. Це добре звучить у рекламі, але чи справді відчутно в смаку?
Горілка Green Day, до прикладу, використовує класичну багаторівневу фільтрацію: вугільну, срібну, мембранну — і це робить напій м’яким, збалансованим та безпечним для організму.
На практиці — більшість споживачів не відрізнить на смак «преміум» за 300 – 400 грн від якісно виготовленої горілки за 130-250 грн.
4. За що ми тоді насправді платимо?
Коли ціна перевищує 300 грн, варто поставити собі питання: за що конкретно я переплачую? За декоративну пляшку? За міжнародну рекламу? За глянцеву коробку?
В українських реаліях горілка — це передусім про чистоту і м’якість, а не про необгрунтовану у багатьох випадках лакшері-подачу.
Green Day доводить – переплачувати не треба,.купуючи 0,5 л за 130-150 гривень ви отримуєте і якісний спирт, і сучасні способи фільтрації, і ретельний контроль за виробництвом .
5. Оптимальна ціна існує
Як показує ринок, якісну горілку можна купити від 130 до 300 грн. Ви платите не за назву, а за реальний продукт.
Green Day — яскравий приклад того, як можна запропонувати преміальні характеристики за середню ціну. І таких брендів — чимало.
Все, що дорожче, — це вже про хвастощі, упаковку чи “статус”. А не про напій. ⸻
Отже, якщо ваша мета — м’який смак, чистий склад і якісний спирт, немає жодної потреби переплачувати. Сегмент до 300 гривень вже охоплює всі технологічні можливості якісного виробництва.
Решта — питання маркетингу. А не здорового глузду..
Категорія: Новини бізнесу
-
Чому немає сенсу купувати горілку дорожче 300 гривень
-
Долар і євро наблизились до психологічних рубежів
Курс гривні продовжує знижуватись відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в середу, 2 липня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок і досяг 42,0 гривень, а курс євро підскочив на 20 копійок до 49,70 гривень.
Сьгодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,70 гривень.
На міжбанку американська валюта поки стабільна і перебуває на рівні 41,85-41,88 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8191 гривень за 1 долар (+0,0403 грн). А офіційний курс євро учетверте поспіль оновив історичний максимум і сьогодні становить 49,4093 гривень за 1 євро (+0,4237 грн). -
Україна отримала від МВФ транш у 500 млн доларів
Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 1 липня.
“Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
“З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві. -
Долар і євро подорожчали у перший день липня
Курс гривні продовжив зниженя відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 1 липня.
Так, вранці середній курс продажу долара зріс на 5 копійок до 41,95 гривень, а курс євро підскочив на 20 копійок до 49,50 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,45 гривень, а євро – по 48,50 гривень.
На міжбанку американська валюта знизилась на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,76-41,79 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,7788 гривень за 1 долар (+0,1379 грн). Офіційний курс євро знову оновив історичний рекорд – 48,9856 гривень за 1 євро (+0,2033 грн). -
Україна перейшла на європейський стандарт напруги
З 1 липня 2025 року в Україні діє європейський стандарт напруги 230/400 В. Про це йдеться у постанові Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП).
Документ вносить зміни до Кодексу системи розподілу, передбачаючи європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення. Номінальна напруга відтепер становить 230/400 В. Допустиме відхилення від номінальної напруги передбачене у межах 10% (від 207 до 253 В)
Очікується, що перехід на європейські стандарти позитивно вплине на якість електропостачання. Так, стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також знизить потребу в додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори. Крім того, це сприятиме підвищенню енергоефективності – електроприлади зможуть працювати в оптимальному режимі, без перевантажень і втрат потужності.
Побутова техніка виробляється із врахуванням вимог Європейського Союзу, тому перехід на новий стандарт напруги їй не зашкодить.
-
В Росії засекретили дані про стан економіки країни – СЗР
Правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі. Про це повідомляє Служба зовнішьної розвідки (СЗР) України.
Розвідники зазначають, що серйозні кризові процеси спостерігаються у вугільній, нафтопереробній, будівельній, автомобільній та логістичній галузях РФ, які загалом забезпечують близько 17% доходів федерального бюджету країни-агресора.
Сьогодні в стагнації перебуває понад половина російської економіки – насамперед обробна промисловість.
Основна причина цього полягає в тому, що понад 40% підприємств мають зобов’язання, які втроє перевищують їхній прибуток.
Оборотний капітал РФ дедалі більше залежить від кредиторської заборгованості, оскільки банківське фінансування залишається надто дорогим і майже недоступним. -
У США запідозрили OnePlus у передачі даних користувачів до Китаю
Американські законодавці закликали Міністерство торгівлі США розпочати розслідування щодо того, як китайська компанія OnePlus обробляє дані користувачів на території США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист конгресменів Джона Муленаара та Раджі Крішнамурті, членів Комітету з питань Китаю Палати представників.
У документі йдеться про аналітичний звіт комерційної компанії, який нібито свідчить, що смартфони OnePlus можуть без згоди користувача збирати конфіденційну інформацію, зокрема скріншоти, і передавати її на сервери, розташовані в Китаї.
Це викликає особливе занепокоєння на тлі посилення вимог до захисту персональних даних у США. У квітні 2025 року Міністерство юстиції запровадило обмеження на передачу даних до країн-конкурентів, серед яких є Китай.
OnePlus активно присутня на американському ринку – її смартфони продаються на Amazon, у мережі Best Buy і підтримуються основними операторами, такими як T-Mobile і Verizon. Це підсилює ризики, які бачать законодавці, і змушує вимагати негайного втручання.
Конгресмени просять активувати програму ICTS, яка відповідає за кібербезпеку критичної інфраструктури, щоб з’ясувати, які саме дані збирають пристрої OnePlus, чи попереджено про це користувачів, і чи передаються ці дані за межі країни без згоди.
Це вже не перший випадок, коли китайські виробники телефонів опиняються під прицілом американських органів. У минулому схожі розслідування проводилися щодо Huawei та ZTE – обидві компанії зрештою опинилися у списку санкцій США.
На момент публікації компанія OnePlus офіційно не прокоментувала ситуацію.
Трамп знайшов покупців для TikTok -
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Нацбанк рекордно підняв курс євро
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара, а курс євро вчергове оновив історичний максимум. Про це свідчать дані на сайті регулятора в понеділок, 30 червня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7788 гривень за 1 долар (+0,1379 грн). А офіційний курс євро зріс ще більше і сновитиме 48,9856 гривень за 1 євро (+0,2033 грн).
На міжбанку американська валюта зросла на 6 копійок до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж порівняно із закриттям ринку в п’ятницю.
В обмінних пунктах долар подорожчав на 25 копійок до 42 гривень, а курс євро злетів відразу на 30 копійок – до 49,35 гривень. -
Україна отримала від Канади $1,7 млрд
Україна отримала від Канади близько $1,7 млрд (2,3 млрд канадських доларів) в межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в понеділок, 30 червня.
“Спільно з партнерами змушуємо росію платити за вчинені нею злочини та руйнування. Від початку року із врахуванням останнього траншу отримали близько 17,6 млрд доларів за рахунок знерухомлених активів рф”, – написав він.
Прем’єр нагадав, що Україна наполягає на на повній конфіскації заморожених коштів РФ.
“Вони потрібні для виплати компенсацій постраждалим від агресії та для відбудови нашої держави. Це також буде актом справедливості для попередження агресивних воєн у майбутньому”, – додав він.