Категорія: Без категорії

Кабінет міністрів України схвалив проєкт нового Трудового кодексу. Він має замінити застарілий Кодекс законів про працю, ухвалений ще у 1971 р. Що нового зафіксовано у документі, наскільки проєкт відповідає сучасним реаліям та кому більше сподобається: працівникам чи для роботодавцям? Дискусійна реформа Проєкт нового Трудового кодексу України, нещодавно схвалений урядом на початку 2026 р., став однією з найбільш очікуваних і водночас дискусійних реформ останнього десятиліття. Протягом багатьох років ринок праці в Україні регулювався Кодексом законів про працю, ухваленим ще у 1971 р. Попри численні правки, цей документ залишався спадком радянської епохи, орієнтованим на планову економіку та великі державні підприємства, що абсолютно не відповідало реаліям цифрової ери та умов воєнного стану. Новий кодекс покликаний не просто змінити правила гри, а повністю перезавантажити філософію відносин між тим, хто дає роботу, і тим, хто її виконує, адаптуючи українське законодавство до жорстких стандартів ЄС.
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко вважає, що оновлення законодавства є критичним кроком для виходу бізнесу з тіні та залучення інвестицій. “Ми будуємо цифрову країну з гнучким ринком праці, де застарілі радянські норми більше не заважатимуть розвитку. Новий кодекс – це передусім про свободу договору та можливість для кожного працювати легально в сучасних умовах”,- каже вона. Чому потрібний новий Трудовий кодекс Головною причиною розробки нового документа стала тотальна невідповідність старого КЗпП сучасним форматам зайнятості. У радянському документі не було місця для таких понять, як дистанційна робота, фріланс або нефіксований робочий час, що стало критичним під час пандемії та повномасштабного вторгнення. Крім того, складна бюрократична процедура найму та звільнення змушувала бізнес шукати обхідні шляхи, що призводило до розширення тіньового сектору. Уряд розраховує, що завдяки легалізації нових форм праці вдасться вивести з тіні значну частину економіки, що принесе бюджету десятки мільярдів гривень щорічно. Важливим фактором є і європейська інтеграція, адже Україна взяла на себе зобов’язання привести трудові норми у відповідність до директив ЄС, що стосуються захисту прав працівників та рівності на робочому місці.
Своєю чергою лідери профспілок наполягають на тому, що для них ключовим залишається питання недопущення звуження вже наявних прав громадян. “Будь-яка реформа трудового права повинна базуватися на принципах соціального діалогу. Ми наполягаємо на тому, що новий кодекс має гарантувати не лише право на працю, а й невід’ємне право на колективний захист та безпечне робоче середовище”, – сказав голова Федерації профспілок України Григорій Осовий в інтерв’ю для видання “Дзеркало тижня”. Ключові відмінності від старого кодексу Основна зміна полягає у переході від директивного регулювання до договірного. Якщо раніше держава детально прописувала кожен крок, то новий проєкт дає більше простору для індивідуальних домовленостей між сторонами. Кількість типів трудових договорів збільшується з шести до дев’яти, що дозволяє юридично закріпити роботу надомників, дистанційних працівників та тих, хто працює за проєктним принципом. Важливим нововведенням є цифровізація: паперові трудові книжки та громіздка паперова звітність остаточно відходять у минуле, а електронні документи тепер мають таку ж юридичну силу, як і завірені печатками оригінали. Також документ чітко визначає вісім ознак трудових відносин, що допоможе контролюючим органам відрізняти справжніх приватних підприємців від найманих працівників, яких маскують під ФОПів для мінімізації податків. Переваги та нові виклики для працівника Для найманого персоналу новий кодекс пропонує значне розширення соціальних гарантій у сферах, які раніше ігнорувалися. Вперше на законодавчому рівні впроваджуються дієві механізми боротьби з мобінгом, цькуванням та харасментом на робочому місці. Роботодавець тепер зобов’язаний створювати безпечне психологічне середовище, а за порушення цих норм передбачена серйозна відповідальність. Окрім цього, реформа пропонує більш сучасний підхід до батьківства. Зокрема, і мати, і батько отримують рівні права на відпустку для догляду за дитиною, що стимулює гендерну рівність.
Також створено законодавче підґрунтя для нових форм зайнятості.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова вбачає в новому документі інструмент для легалізації мільйонів українців, які працюють поза правовим полем. “Ми маємо визнати, що світ змінився, і дистанційна робота або робота з нефіксованим часом – це нова реальність. Наше завдання – створити законодавчу рамку, яка зробить таку працю престижною, захищеною та зрозумілою для обох сторін”, – каже вона. Водночас працівники можуть відчути певний тиск через спрощення процедур звільнення.
Голова громадської організації Соціальний рух та експерт із трудового права Віталій Дудін висловлює критичну позицію щодо спрощення процедур звільнення. “Надання роботодавцям права розривати трудовий договір без вагомих причин під виглядом економічної доцільності створює атмосферу незахищеності. Це може призвести до того, що найманий працівник стане найбільш вразливою ланкою в економічній системі держави”, – сказав він на ресурсі Hromadske. Що отримає роботодавець від реформи Бізнес тривалий час нарікав на надмірну зарегульованість трудових відносин, і новий проєкт став кроком назустріч підприємцям. Найбільшим плюсом для роботодавця є гнучкість у керуванні людськими ресурсами. Можливість укладати короткострокові контракти або договори з нефіксованим часом дозволяє компаніям швидше адаптуватися до економічних коливань. Спрощення кадрового діловодства завдяки електронному документообігу суттєво зменшує адміністративні витрати. Також змінюється підхід до перевірок: впроваджується ризик-орієнтований контроль, що означає менше уваги до сумлінного бізнесу і більше – до тих, хто систематично порушує права людей. Для великих компаній важливою є можливість легального контролю робочого листування та використання ресурсів підприємства, що раніше було сірою зоною в юриспруденції. “Ринок праці вже давно живе за правилами, які КЗпП 1971 року просто не міг передбачити. Новий кодекс нарешті дає легальні інструменти для HR-фахівців та власників компаній, дозволяючи будувати відносини з персоналом на основі довіри та прозорих контрактів, а не формальних папірців”, – сказала в коментарі Obozrevatel експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. Баланс інтересів та стратегічний розвиток Відповідаючи на питання, для кого цей кодекс кращий, експерти сходяться на думці, що це спроба знайти баланс у світі, де стабільність радянського зразка змінилася динамікою глобального ринку. Працівник отримує захист своєї гідності та можливість працювати офіційно в будь-якому зручному форматі, а роботодавець – інструменти для ефективного розвитку компанії без страху перед застарілими штрафними санкціями. Новий Трудовий кодекс стає фундаментом для післявоєнного відновлення країни, оскільки сучасне законодавство є критично важливим сигналом для міжнародних інвесторів. Воно демонструє, що Україна готова грати за прозорими європейськими правилами, де праця є не тягарем, а платформою для розвитку особистості та економіки держави.
Вікторія Хаджирадєва