В 2025 році помітно зростає частка жінок серед користувачів онлайн-казино, зокрема в сегменті слот-ігор, і це є однією з кдючових тенденцій ринку азартних ігор. Про це свідчить звіт компанії Business Research Company Революціонізація світового ринку азартних ігор за 2025 рік – розмір ринку, тенденції та глобальний прогноз на 2025-2034 роки, опублікований на порталі EIN Presswire.
“Світовий ринок азартних ігор зазнав значного зростання за останні роки, і очікується, що ця тенденція продовжиться протягом наступного періоду. Він зросте з $572,55 млрд доларів у 2024 році до $618,69 млрд у 2025 році. Помітне зростання протягом періоду можна пояснити, головним чином, зростанням ринків, що розвиваються, значним збільшенням кількості жінок-гравців та збільшенням ставок на кіберспорт”, – говориться в повідомленні.
Наразі одним із ключових драйверів ринку стало зростання популярності брендованих слотів – ігор, заснованих на відомих фільмах, серіалах, музичних брендах і культурних феноменах.
“Брендовані слоти апелюють до ширшої аудиторії, особливо до жінок, які цінують якісний візуал, знайомий сюжет і емоційне занурення”, – зазначають автори дослідження.
Прогнози показують, що світовий ринок азартних ігор продовжить зростати і досягне $754,78 млрд до 2029 року.
“Ключовими факторами зростання в прогнозований період можна пояснити легалізацію азартних ігор, швидку урбанізацію, зростання використання соціальних мереж та зростання населення. Основні тенденції, які домінуватимуть у прогнозований період, включають значні інвестиції в азартні ігри з використанням технологій доповненої реальності (AR) та віртуальної реальності (VR), впровадження передових технологій для запровадження живих казино, посилення уваги до спортивних ставок, зосередження на пропонуванні мобільних азартних послуг, онлайн-казино, впровадження криптовалют для забезпечення прозорості транзакцій, інвестиції в брендовані ігрові автомати та азартні послуги через додатки для смарт-годинників, надання офшорних послуг ставок”, – пишуть автори звіту.
Коментуючи глобальні тенденції, директор української компанії Casino UA Олександр Бабенко наголосив, що подібні тренди дедалі більше враховуються і локальними операторами.
“Ми бачимо, що й в Україні попит на брендовані продукти зростає. Це особливо помітно серед молодшої аудиторії та жінок. Українські гравці швидко підхоплюють глобальні тренди, і зараз важливо, щоб легальні оператори встигали адаптувати свої портфелі ігор до нових очікувань користувачів”, – сказав він.
Категорія: Без категорії
-
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження
-
Світоліна з легкістю пройшла перший раунд Вімблдону
Українська тенісистка Еліна Світоліна, яка займає 14-ту позицію в рейтингу WTA, здолала угорку Анну Бондар у двох сетах. Матч першого кола змагань тривав лише 63 хвилини.
У першій партії ключовим став четвертий гейм. Світоліна взяла подачу суперниці та отримала стратегічну перевагу. У сьомому геймі українка могла закривати сет, але Бондар відстрочила невдачу до наступного.
Другий сет пройшов під тотальним домінуванням Світоліної. Вона взяла чотири гейми зі старту (два брейки) і дозволила опонентці набрати лише пункт. Матчбол українська тенісистка реалізувала на подачі Бондаря.
Вімблдон
Жінки, 1-й раунд
Анна Бондар (Угорщина) – Еліна Світоліна (Україна, 14) – 3:6, 1:6
Нагадаємо, що Світоліна піднялася на одну позицію в оновленому рейтингу WTA.
-
Світоліна піднялася на одну позицію в оновленому рейтингу WTA
У понеділок, 30 червня, було представлено оновлений рейтинг Жіночої тенісної асоціації (WTA).
Першою ракеткою світу є Аріна Соболенко, американка Корі Гауфф посідає другу позицію. Трійку найкращих замикає ще одна представниця США – Джесіка Пегула. Польська тенісистка Іга Швентек піднялася на 4-е місце.
Рейтинг WTA від 30 червня 2025 року:- (1). Арина Соболенко (Білорусь) – 11640
- (2). Корі Гауфф (США) – 7899
- (3). Джессіка Пегула (США) – 6483
- (8). Іга Швьонтек (Польща) – 4943
- (4). Жасмін Паоліні (Італія) – 4806
- (5). Чжен Ціньвень (Китай) – 4803
- (7). мірра андрєєва – 4743
- (6). Медісон Кіз (США) – 4484
- (9). Паула Бадоса (Іспанія) – 3684
- (10). Емма Наварро (США) – 3610
…
13. (14). Еліна Світоліна (Україна) – 3094 26. (26). Марта Костюк (Україна) – 1736 42. (42). Даяна Ястремська (Україна) – 1306 68. (67). Юлія Стародубцева (Україна) – 935 117. (107). Ангеліна Калініна (Україна) – 613 162. (163). Дар’я Снігур (Україна) – 451 193. (196). Олександра Олійникова (Україна) – 366 234. (234). Анастасія Соболєва (Україна) – 312 256. (256). Валерія Страхова (Україна) – 288 290. (290). Леся Цуренко (Україна) – 245 350. (348). Катаріна Завацька (Україна) – 176 -
UFC: Топурія став чемпіоном у легкій вазі, достроково здолавши Олівейру
Іспанський боєць грузинського походження Ілія Топурія (17-0) здобув дострокову перемогу в поєдинку за вакантний титул UFC у легкій вазі, здолавши його колишнього володаря бразильця Чарльза Олівейру (35-11).
Бій відбувся у ніч на неділю, 29 червня, на T-Mobile Arena в американському Лас-Вегасі, ставши головною подією турніру UFC 317.
У своєму дебютному поєдинку у новому для себе дивізіоні Топурія дуже швидко розправився з опонентом уже у першому раунді.
Іспанський боєць добре приклався супернику в голову праворуч, додав ліворуч, після чого Олівейра опинився у тяжкому нокауті. Ілія кинувся добивати супротивника, але бій одразу зупинено.
Зазначимо, що Топурія без поразок підкорив уже другу вагову категорію. Раніше він виступав у напівлегкому дивізіоні, де також виборов чемпіонський титул, який звільнив для підйому у вазі.
-
Альварес та Кроуфорд провели дуель поглядів
Абсолютний чемпіон суперсереднього дивізіону Сауль Альварес (63-2-2, 39 КО) 13 вересня зустрінеться у рингу з володарем титулу WBA у першій середній вазі Теренсом Кроуфордом (41-0, 31 КО).
Бій відбудеться на Елліджент Стедіум у Лас-Вегасі, США.
Промо-тур майбутнього поєдинку мексиканський та американський боксери завершили напередодні прес-конференцією у Лас-Вегасі, під час якої влаштували традиційну битву поглядів.
Психологічна дуель суперників цього разу вийшла напруженою, але без зайвих емоцій.
The super fight between Canelo Alvarez and Terence Crawford can’t come soon enough 🤩#CaneloCrawford live on Netflix l Sept 13th in Las Vegas 🥊 pic.twitter.com/qcKPfVgFKe — Ring Magazine (@ringmagazine) June 28, 2025
Can’t wait for this mega fight in Vegas 🍿#CaneloCrawford live on Netflix l Sept 13th in Las Vegas 🥊 pic.twitter.com/gU3Rys4WA7 — Ring Magazine (@ringmagazine) June 27, 2025
-
Не Європа: чому у нас працює втричі менше людей з інвалідністю, ніж в ЄС
Немає контакту Серед українців – близько 3 млн осіб з інвалідністю. “У нас 3 млн людей з інвалідністю і, на жаль, тільки близько 420 тисяч з них працюють, це трохи більше ніж 16%. В той час як в європейських країнах цей відсоток стартує від 50%. Тому нам точно є до чого прагнути”, – сказала міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Підприємці, які взяли участь в опитуванні, оприлюдненому Конфедерацією роботодавців України, вказали на недоліки, що заважають працевлаштуванню людей з інвалідністю. “Головною проблемою у працевлаштуванні людей з інвалідністю є їх фізична відсутність у регіоні, де працюють підприємства. Причому відсутність як людей потрібної кваліфікації, так і інформації про них. Роботодавці не мають можливості напряму або через посередників вийти на контакт з такими людьми для того, щоб запросити їх на роботу або принаймні поінформувати про такі можливості”, – зауважив радник Конфедерації Родіон Колишко у коментарі Укрінформу. Зазначається, що 92% опитаних роботодавців вказали, що не відчувають підтримки у пошуках працівників з інвалідністю ні від державних органів, ні від приватних агентств із працевлаштування, ні від громадських організацій.
За результатами опитування, 60% підприємств не можуть знайти людей з інвалідністю потрібної кваліфікації для найму на роботу. Тому 48% респондентів шукали працівників з інвалідністю через знайомих, ще 27% знайшли їх за сприяння Держслужби зайнятості.
Окрім того, серед основних проблем, що виникають при працевлаштуванні працівників з особливостями, 23% роботодавців назвали труднощі при створенні архітектурної доступності, 22% опитаних бракує коштів на розумне пристосування робочого місця особи з інвалідністю, 18% назвали відсутність доступної інформації щодо внесення змін до посадових інструкцій, нормативів виробітку, графіку робіт.
Але попри це 90% керівників підприємств розуміють важливість пристосування робочого місця під потреби конкретного працівника з інвалідністю, 73% зазначили, що вони адаптували робочий простір за власний кошт, 20% скористалися державною підтримкою для облаштування робочих місць.
Варто зазначити, що за рахунок компенсацій роботодавцям фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ групи від Держслужби зайнятості в 2024 році було створено робочі місця для майже 1,9 тис. працівників, з них 164 – з інвалідністю І групи. У 2025 році в держбюджеті передбачено близько 300 млн грн, яких має вистачити на облаштування 5 тис. інклюзивних робочих місць. Без вибору Громадська спілка “Ліга сильних”теж провела комплексне дослідження, поспілкувавшись також і з самими людьми з інвалідністю. “Поміж цифр, які мене особливо вразили, – те, що 68% учасників проведено в межах дослідження опитування говорили, що їм вистачає коштів лише на харчування та одяг. І тільки 3% сказали, що можуть дозволити собі придбати якісь дорогі речі”, – сказала виконавчий директор спілки Дар’я Сидоренко під час презентації результатів дослідження “Потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступу до ринку праці в умовах війни в Україні”. Серед інших неприємних вражень вона назвала й те, що більшість опитаних кажуть, що готові виконувати будь-яку, навіть найбільш некваліфіковану роботу. А це, на думку Сидоренко, свідчить не про їхню гнучкість, а про те, що в них немає особливого вибору. Тому виникає ризик загроз залучення людей з особливими потребами у різні неправомірні схеми, а також вчинення проти них різних злочинів.
В цілому ж, запевняє експерт, результати дослідження свідчать про те, що люди з особливими потребами – неоцінений потенціал в Україні з огляду на те, що триває війна, зростає кількість інвалідів, посилюються проблеми на ринку праці. На її думку, критично важливо створювати такі умови, щоб люди з пораненнями могли якнайшвидше повернутися до активного способу життя. Коли чекати змін Міністр соцполітики зауважила, що нині в Україні ухвалені нові законодавчі норми, спрямовані на те, щоб кожна людина, яка хоче і може працювати, отримала таку можливість. Ці зміни наберуть чинності вже з 1 січня 2026 року.
Зокрема, передбачене виконання квоти у 4 % при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Ця норма буде поширена на всі підприємства, в тому числі й державної сфери, на державні органи, органи місцевого самоврядування.
Також, за її словами, буде скасовано обмеження щодо сфер зайнятості для осіб з інвалідністю. Їх залишать тільки на ті сфери, де робота людини з особливостями може загрожувати життю або здоров’ю її самої чи оточуючих. “Ще ми запроваджуємо підтримку роботодавцю у вигляді компенсації за те, що працевлаштована ним людина з інвалідністю виконуватиме свої обов’язки не з повною продуктивністю. Саме цю різницю, цей відсоток, ми надаватимемо у вигляді субсидії”, – додала Жолнович. До слова, Кабмін погодив законопроєкт, який передбачає значне посилення відповідальності за порушення правил паркування на місцях, призначених для людей з інвалідністю.
Як повідомило Міністерство у справах ветеранів, відповідні зміни пропонують внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законопроєкт передбачає, зокрема, збільшення штрафів за незаконну зупинку чи стоянку на місцях для людей з інвалідністю порушникам загрожує штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн (зараз це покарання становить від 60 до 100 таких мінімумів).
За офіційними даними, кількість порушень правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для людей з інвалідністю щорічно зростає: у 2023 році було зафіксовано 5756 випадків, а у 2024 – вже 7259. Тож ухвалення урядового законопроєкту допоможе зменшити кількість правопорушень і створити комфортні умови для людей з інвалідністю.
Цей проєкт закону незабаром направлять до Верховної Ради. Наскільки швидко його розглянуть та ухвалять – залежить від народних депутатів.
Галина Гірак -
Дві стіни чи укриття: де безпечно перебувати під час повітряної тривоги
Найнебезпечніші місця Фахівці вважають, що росіяни навмисне цілять в панельні будинки, як це двічі останнім часом було в Києві. “Ракета не просто схибила і влучила в житловий будинок, а ракета спеціально влучила в житловий будинок, щоб знищити житло і зробити якомога більше шкоди. Може й когось із нас, українців, убити. Це стандартна практика будь-якої держави, яка займається тероризмом. В даному випадку – це РФ”, – зазначив президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків Геннадій Хазан в ефірі “Київ24”. За його словами, через особливості конструкції після попадання панельний будинок фактично “складається”.
При прямому влучанні ракети врятувати може лише спеціалізоване укриття: бомбосховище, герметична споруда, протирадіаційне укриття та споруди подвійного призначення – наприклад, підземні переходи, підземні паркінги, станції метро тощо. Проте такі споруди, що можуть забезпечити найвищий рівень захисту є лишу у великих містах. “Бомбосховища, якщо говорити за Кодексом цивільного захисту, взагалі передбачені переважно для стратегічно важливих об’єктів, таких як великі підприємства, органи управління, наприклад КМДА. Це заглиблені сертифіковані споруди, які частково здатні витримати навіть певні типи озброєння. Але навіть вони не всесильні. Ми це бачимо на прикладі Ірану, де були зруйновані надглибокі об’єкти, які за ідеєю мали бути недосяжними. Тобто, такі сховища існують, але їх дуже мало, і, як правило, вони є лише в обласних центрах або в столиці”, – зазначив експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини Ігор Молодан у інтерв’ю Фокусу. Якщо під час повітряної тривоги спеціального укриття поруч немає, то, за його словами, треба чітко розуміти, що найпростіші укриття не витримають прямого влучання. Але це не означає, що ними слід нехтувати, бо все ж краще перебувати в якомусь безпечнішому місці, ніж звичайна квартира.
Найгірші з точки зору безпеки – приміщення з вікнами. Трохи безпечніше бути всередині будинку, в кімнаті без вікон і за двома стінами.
У багатоповерхівці краще перебувати на нижніх поверхах, наприклад, у ліфтових холах або на сходових клітинах. Ще краще – в підвальних або напівпідвальних приміщеннях будинку.
Проте іноді навіть відкрита місцевість може бути безпечнішою, ніж перебування всередині будівлі. Якщо є можливість, варто вийти на відстань 50-100 м від споруд – у бік парків, зелених зон, лісосмуг. Адже на відкритій місцевості буде можливість зреагувати, почувши чи побачивши підліт ракети, “Шахеда” чи іншого об’єкта. Буде кілька секунд, щоб впасти на землю, прийняти безпечне положення, що може врятувати життя.
Але якщо летітиме гіперзвукова ракета, часу може дуже мало, та навіть 2-3 секунди можуть стати вирішальними.
Безпечними на відкритій території можуть бути:
– бордюри, заглиблення в землі, рівчаки;
– міцні дерева;
– будь-які природні укриття, які можуть погасити вибухову хвилю або уламки.
Але всі ці варіанти – лише тимчасовий вихід, якщо немає доступу до справжнього укриття. Захист – лише для половини населення За даними Кабміну на грудень 2024 року, загальна чисельність фонду захисних споруд цивільного захисту на території України, підконтрольній уряду України, становить 62 655 об’єктів, які забезпечують укриття 48,8% населення. Причому 19 541 об’єкт – це захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення, а решта 42 443 об’єкти – найпростіші укриття.
Захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення забезпечують укриття орієнтовно 17,5% населення, а найпростіші укриття розраховані на 31,3%.
Серед усіх цих приміщень готовими до використання за призначенням є лише 54 167 (85,3%) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що фактично зменшує кількість об’єктів, які можна використовувати для укриття цивільного населення.
У документі Кабміну наголошується, що протягом 2024 року біло зафіксовано майже 60 тис. обстрілів із використанням артилерійських, мінометних боєприпасів, ракет та інших засобів ураження. Причому руйнівна сила озброєння, що застосовує ворог, дедалі збільшується.
За інформацією ООН, від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2024 року в Україні загинуло 11 973 цивільні особи (з них 622 дитини), а число поранених сягнуло 26 тис. осіб (з них 1 686 дітей).
На початку березня цього року Кабмін затвердив Стратегію розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на 2025-2034 роки. Вартість цього проєкту – 789,3 млрд грн. Планується, що 81,2 млрд грн профінансують з державного бюджету України, а 642,5 млрд грн (14,69 млрд євро) надасть Коаліція з питань розвитку фонду захисних споруд.
Стратегія передбачає, що створення мережі захисних споруд для цивільного населення допоможе мінімізувати втрати в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження.
Реалізація стратегії відбуватиметься у три етапи:
– 2025-2027 роки – будівництво 2 300 нових споруд;
– 2028-2030 роки – збільшення фонду ще на 3 тис. об’єктів, включно із захисними спорудами публічного доступу;
– 2031-2034 роки – будівництво додаткових 8 тис. споруд.
А днями у Кабміні ухвалили рішення стосовно продовження будівництва захисних споруд у закладах освіти.
Прем’єрміністр Денис Шмигальзазначив, що безпечність освітнього процесу – ключова умова для навчання дітей і важливий фактор для повернення українських родин з-за кордону. Саме тому розбудова надійної інфраструктури захисту у школах залишається одним із пріоритетів уряду.
Голова Уряду нагадав, що цьогоріч держава надала регіонам субвенцію обсягом 6,2 млрд грн на будівництво шкільних укриттів. За ці кошти заплановано реалізацію 144 проєктів у 100 громадах 22 областей.
Цьогоріч облаштовано 218 укриттів у навчальних закладах.
Тим часом за даними КМДА, в Києві, який чи не найбільше обстрілює ворог, налічується близько 4 тис. укриттів, але придатними до використання визнані лише 60%. До того ж багато з них – це далеко не найнадійніші споруди, оскільки це підвали житлових будинків.
Для того, щоб збільшити чисельність надійних захисних споруд, Департамент муніципальної безпеки КМДА закликає власників приватних підземних паркінгів та інших приміщень, що можуть використовуватися як укриття, направляти заявки на включення їх до фонду захисних споруд.
Згідно з Кодексом цивільного захисту України паркінги належать до споруд подвійного використання, як і підземні переходи та підземні заглиблені станції метрополітену. “У Києві зараз налічується 461 підземна стоянка. Більшість із них пройшла перевірку і нанесена на мапу укриттів для населення Києва. Як бачимо, паркінги є суттєвою частиною системи захисних споруд столиці, і в періоди ракетної небезпеки паркінгами користується велика кількість людей. В умовах масованих ворожих атак маємо використовувати всі споруди й приміщення, які можуть слугувати укриттями. Власнику або балансоутримувачу необхідно подати заявку до районної у місті Києві державної адміністрації. Потім фахівці перевіряють технічний стан приміщень, рівень безпеки й облаштування, після чого приймає рішення”, – пояснив директор Департаменту Роман Ткачук. За його словами, підземні стоянки є різної форми власності, зокрема й приватної. Щоб офіційно їх перетворити на укриття, необхідна згода власників. Якщо паркінг не належить до фонду захисних споруд, то власник не зобов’язаний пускати туди людей навіть під час атак.
Галина Гірак -
Середня зарплата зросла на чверть
Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва -
З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає
Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:- чоловік, дружина;
- неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
- неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
- особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
- пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.
Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
І ось, як він розраховується для родини:- 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
- 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.
“4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:- батько – 4 500 грн (100%)
- мати – 3 150 грн (70%)
- дитина – 4 500 грн (100%)
“Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
- допомоги на дітей одиноким матерям;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:
- в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
- у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.
Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:
- заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
- здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
- заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.
І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:- вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
- дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
- після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.
Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:- не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
- здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
- мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
- мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.
Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
Валерія Шипуля -
Стрибки у висоту: Левченко здобула срібну медаль
Українська легкоатлетка Юлія Левченко здобула срібну медаль на етапі Континентального туру зі стрибків у висоту у Брно. Вона перемогла, перестрибнувши висоту 1,96 м з першої спроби, а потім також подолала 1,98 м з третьої спроби. Це стало її кращим результатом за останні два роки. У боротьбі за 2 м вона поступилася лише Ніколі Оліслагерс з Австралії. Юлія Чумаченко, інша українська спортсменка, посіла 11-те місце. Це був дуже успішний виступ для Левченко, яка раніше висловлювала незадоволеність своїми виступами у Парижі.