Викрито начальника військової частини, що оформив незаконні бойові доплати

Працівники ДБР повідомили про підозру командиру однієї з військових частин на Миколаївщині, що організував незаконне нарахування бойових доплат військовослужбовцям. Про це ДБР повідомило на своєму сайті у вівторок, 3 лютого.
“У 2024–2025 роках, перебуваючи на посаді начальника штабу — заступника командира військової частини, він нараховував підлеглим доплати за нібито виконання бойових завдань на Херсонському напрямку. Фактично ці військові до виконання таких завдань не залучалися.
Після зарахування коштів підлеглі були змушені повертати фігуранту половину отриманих виплат. Щоб утримати контроль над ситуацією, підполковник тиснув на військових та погрожував у разі розголошення направити їх на виконання реальних бойових завдань”, – ідеться в повідомленні.
Загальна сума збитків, завданих державі, становить майже два мільйони гривень.
Командира відсторонили від посади та повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Тепер вирішується питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає до 6 років позбавлення волі.

На Прикарпатті викрили екозлочини на 8 млн

На Прикарпатті викрили екологічні правопорушення на понад 8 млн грн. Мова зокрема про незаконне використання земель заповідного фонду, забруднення ґрунтів і водойм та видобуток копалин. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у четвер, 29 січня.
“Прокурори спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури задокументували системні порушення у сфері охорони довкілля на території Прикарпаття”, – зазначили у повідомленні.
Так, у десяти кримінальних провадженнях про підозру повідомлено 12 особам, серед яких троє колишніх посадовців органів державної влади та місцевого самоврядування.
Загальна сума збитків перевищує 8 млн грн.
Землі заповідного та лісового фонду
Яремче. Колишній державний реєстратор без законних підстав змінив координати чотирьох земельних ділянок площею 0,52 га.
У результаті вони були зареєстровані на території Карпатського національного природного парку.
Збитки становлять понад 1,8 млн грн.
Микуличин. Колишній землевпорядник незаконно погодив передачу у приватну власність 1,4 га земель природно-заповідного фонду, знаючи про їх належність до нацпарку.
Богородчани. Колишній керівник районного відділу ДП Центр державного земельного кадастру оформив неправдиву документацію, на підставі якої 0,063 га лісових земель передали у приватну власність.
Забруднення ґрунтів
У селі Хриплин директор приватного підприємства організував нелегальний цех з утилізації автомобільних шин.
Токсичні відходи зберігалися просто неба, що призвело до забруднення ґрунту важкими металами.
Шкода довкіллю майже 500 тис. грн.
Землі водного фонду
Голова фермерського господарства незаконно зняв родючий шар ґрунту на землях водного фонду для створення штучної водойми.
Утворився котлован об’ємом майже 8,5 тис. куб. м – співмірний із чотирма олімпійськими басейнами.
Незаконний видобуток копалин
Прокурори викрили факт незаконного видобутку корисних копалин місцевим цегельним заводом.
Слідством встановлено, що підприємство мало спеціальний дозвіл на видобування суглинків на визначеній ділянці Велико-Потоківського родовища поблизу села Черче. Водночас директор заводу організував видобування поза межами дозволеної ділянки, поблизу виробничих потужностей у сусідньому населеному пункті.
Збитки державі 3,4 млн грн.
У повідомленні зауважили, що наразі робота з виявлення та припинення екологічних злочинів триває.

Директора компанії обвинувачують у збитках Укрнафті на понад 16 млн грн

Директор приватної компанії став обвинуваченим у суді через заволодіння коштами ПАТ Укрнафта, ухилення від сплати податків та службове підроблення. Виявилося, що під час війни у 2023 році, компанія переміщувала запаси нафтопродуктів у безпечніші місця, укладаючи договір з директором для транспортування цих матеріалів. Однак директор використав цю ситуацію для шахрайства: подавав неправдиві акти про перевезення пального, за які компанія сплачувала, але послуги не надавалися. Таким чином, Укрнафта зазнала збитків на суму понад 16 млн грн. Крім того, обвинувачений організував податкову схему, укладаючи фіктивні договори для ухилення від сплати ПДВ, через що до бюджету не надійшло майже 10 млн грн.

Стало відомо, скільки заяв надійшло до Реєстру збитків від агресії РФ

До Реєструзбитків для України надійшло 100 тисяч заяв від фізичних осіб щодо компенсації шкоди, збитків або шкоди здоров’ю, завданих російською агресією. Про це повідомляється на офіційному сайті Реєстру.
Заяви стосуються таких категорій: смерть або шкода здоров’ю, катування та сексуальне насильство, вимушене переміщення, пошкодження або знищення житлового майна, а також інші форми матеріальної та нематеріальної шкоди, завданої фізичним особам.
За словами виконавчого директора Реєстру Маркіяна Ключковського, цей показник охоплює лише частину завданих збитків, і очікується подання значно більшої кількості заяв у міру підвищення обізнаності та відкриття додаткових категорій.
Раніше Реєстр збитків для України (RD4U) відкрив подання заяв для громадян, які постраждали від порушень прав людини внаслідок російської агресії.

Porsche зафіксувала найбільше падіння продажів з 2009 року

Компанія Porsche оголосила про найбільше за останні 16 років щорічне зниження продажів. У 2025 році вони продали 279449 автомобілів, що на 10% менше, ніж у 2024-му. Особливо впав попит на Porsche в Китаї, де продажі знизилися на 26% через жорстку конкуренцію в сегменті преміум та нішу електромобілів. Щоб відновити попит, компанія зробила ставку на більш надійні моделі з двигунами внутрішнього згоряння та відклала випуск електричних новинок. У Німеччині продажі Porsche знизилися на 16%, а в Європі загалом – на 13%, через проблеми з постачанням моделей. У США продажі залишилися на попередньому рівні, що відрізняється від інших конкурентів, які втратили популярність. За результатами року, більше 22% продажів Porsche припали на електричні моделі, а понад 12% – на плагін-гібриди. Незважаючи на це, компанія визнала, що попит на їх продукцію загалом впав, і це призвело до збитків у розмірі близько €1,8 млрд від недоотриманого прибутку.

В Росії заявили про втрату “трильйонів доларів” через ціну на нафту

Росія могла втратити “трильйони доларів” через заниження цін на російську нафту та нафтопродукти. Про це заявив голова Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі Ігор Артем’єв, передає TMT.

За словами Артем’єва, ще з радянських часів і донині Росія, на його думку, втрачала не мільярди, а трильйони доларів через системне заниження вартості російської нафти. Він зазначив, що протягом десятиліть це пояснювали процесами на глобальних ринках, однак нині, з огляду на непрозорість розрахунку котирувань, “існують серйозні умови для можливих маніпуляцій”.

Артем’єв заявив, що міжнародні цінові агентства формально використовують заявлені методики для розрахунку котирувань російської нафти, проте сам механізм розрахунку залишається незрозумілим. У відповідь на це Петербурзька сировинна біржа просуває створення власних російських цінових індикаторів.

Раніше Артем’єв анонсував створення Національного біржового цінового агентства. За його словами, джерелами інформації для нього стануть ліквідні біржові торги, зокрема дані строкового ринку, ціни учасників, позабіржові дані, а також зовнішні джерела – галузеві відомства, міністерства, асоціації та союзи. Він наголошував, що поява власного цінового агентства дозволить збільшити надходження податків до федерального та регіональних бюджетів шляхом стягнення “справедливих” податків.

Водночас, за даними Reuters, видобуток нафти для деяких російських нафтових компаній став збитковим через значні знижки, які вони надають покупцям в Індії та Китаї. У період з 22 по 28 грудня ціна російської нафти марки Urals знижувалася до 33-34 доларів за барель у портах Балтійського та Чорного морів, що стало найнижчим рівнем з часів пандемії.

Водночас дисконт до марки Brent сягнув 27 доларів за барель. У результаті нафтова галузь РФ опинилася на межі рентабельності, тоді як низка нафтових проєктів уже стала збитковою, зокрема через складність видобутку.
Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.

Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

Екслісничому загрожує до десяти років за вирубку майже трьох тисяч дерев

У колишнього директора ДП Рава-Руське лісове господарство скерували обвинувальний акт за організацію незаконної вирубки понад 3 тисяч дерев у Львівській області. Виявилося, що у 2023 році він особисто затверджував та підписував дозвільні документи на рубку у заборонених зонах, в результаті чого було зруйновано понад 3 тисячі дерев. Збитки державному підприємству Ліси України оцінені практично у 14,5 млн гривень. Підозрюваному оголосили про підозру у червні цього року, а тепер його судитимуть за порушення закону про лісове господарство та перевищення службових повноважень. За ці злочини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах

Компенсаційна комісія, яка займатиметься питанням компенсації збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, буде розташовуватися в Нідерландах. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Гаазі, повідомляє Укрінформ.
“Було прийнято резолюцію з проханням до Нідерландів прийняти Компенсаційну комісію. Ми із задоволенням погодимося на це”, – запевнив голова нідерландського уряду.
За його словами, практично щодня Росія здійснює безжальні атаки проти українського населення, економіки та інфраструктури.
“Будинки обстрілюють, підприємства знищують, енергетичні об’єкти зазнають серйозних пошкоджень. Такі цілеспрямовані напади не можуть бути безкарними. Сьогодні ми разом підписали рішення про створення компенсаційної комісії, яка зосередиться на компенсації завданих збитків вашій країні.
Нідерланди також заявили про готовність розмістити тут цю інституцію під егідою Ради Європи… Раніше ми вже запропонували себе як країну для розміщення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що відповідає нашій традиції – саме тут, у цій міжнародній столиці миру і справедливості, у Гаазі”, – сказав він.
Схооф також відзначив, що нині ще не вирішене питання, чи готовий Путін справді зробити кроки до миру.
“Поки що ніщо на це не вказує. Тому ми маємо й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну на всіх рівнях, насамперед у військовій сфері”, – наголосив урядовець.

Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

  • 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
  • 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
  • 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
  • 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
  • Пожежі, вибухи та токсичні викиди
    Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
    Руйнування водних екосистем
    Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
    Під ударом природоохоронні території
    Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
    Забруднення ґрунтів
    Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
    Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
    Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

    Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна

    Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
    Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
    Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
    За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
    Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
    З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
    Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
    Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
    Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
    Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна.