Позначка: Законопроект

Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку.
Сьогодні спікер парламенту Руслан Стефанчук відреагував на обговорення суспільством цієї скандальної норми нової редакції Цивільного кодексу.
У соцмережі він написав, що критика не відповідає дійсності. Адже в проекті закону передбачено, що у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, виключно за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Тому така норма не має спонукального характеру для укладення шлюбу з 14 років. Вона є захисною – щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Юридичні аргументи тут – однозначні. “Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення – за результатами дискусій – вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині”, – повідомив Стефанчук і додав, що не можна ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Підсумовуючи, він подякував усім за небайдужість та дискусію. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак

Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак