Українська Верховна Рада прийняла закон, що вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Цей закон спрямований на приведення законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, удосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Зміни стосуються назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії, виконаним у січні 2024 року. Тепер під захистом Хартії перебувають певні мови, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. У пояснювальній записці зазначили, що російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а тому не є загроженою. Молдавська мова пропонується вилучити зі списку у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.
Позначка: Законопроект
-
Рада прийняла Бюджет-2026
3 грудня Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає зростання зарплат вчителів. Згідно з законом, зарплати педагогічних працівників збільшаться на 30% з 1 січня і на 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а прожитковий мінімум також зросте. Для працездатних осіб він складе 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 2 595 грн. Бюджет також передбачає збільшення доходів за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків. Зауважено, що видатки на сектор безпеки і оборони, освіту та соціальний захист громадян залишаються пріоритетними. Видатки бюджету збільшуються, а обсяг дефіциту становитиме 1,9 трлн грн. Додаткові кошти передбачені для місцевих бюджетів на погашення заборгованості за енергоносії та для утримання тарифів на комунальні послуги на тому ж рівні.
-
У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026
Парламентарі не можуть домовитися про ухвалення бюджету на наступний рік через розбіжності в позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші вимагають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі, покращення роботи правоохоронних органів та бюджетні правки. Затримка ухвалення бюджету може вплинути на переговори з МВФ, оскільки це є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Доходи держбюджету зростають на 40%.
-
Трамп підпише закон про санкцій щодо РФ, але є “але” – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп готовий підписати закон про введення санкцій проти Росії, якщо йому залишиться остаточне право прийняття рішень у цих питаннях. Високопосадовець Білого дому повідомив, що Трамп висловив підтримку законопроекту про санкції під час розмови з журналістами. Законопроект про санкції проти країн, які співпрацюють з Росією, був внесений республіканцями. Трамп також висловив готовність додати до цього законопроекту Іран. Білий дім продовжує переговори з Росією щодо припинення війни, але ці питання не знаходяться у центрі уваги ЗМІ.
-
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Палата представників США планує припинити шатдаун – ЗМІ
Палата представників США планує голосувати за законопроєкт, який припинить шатдаун уряду та забезпечить фінансування його роботи. Республіканці готують компромісний закон для цього. Конгресмени повертаються до Вашингтона, незважаючи на проблеми з транспортом, щоб взяти участь у голосуванні. Сенат уже ухвалив закон щодо відновлення роботи уряду, що є важливим кроком до завершення найпродовженішого шатдауну в історії США. Очікується, що президент Трамп підпише цей закон після його ухвалення обома палатами Конгресу.
-
Закон про борги: колектори без суду зможуть забрати єдину квартиру
Пресслужба парламенту повідомила про законопроєкт, який передбачає автоматизацію виконавчого провадження для забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів. Законопроєкт передбачає розширення можливостей автоматизованої системи виконавчого провадження і встановлює механізм виключення боржника з реєстру та зняття арештів після погашення заборгованості. Це може призвести до автоматичного блокування майна боржників без участі суду. Є думки, що така система може поставити під загрозу права громадян і соціальну стабільність. Зокрема, боржники можуть втратити можливість продати чи заставити своє житло для погашення боргів. Наголошується, що від такої автоматизації можуть виграти великі банки, колекторські компанії та комунальні монополії. Така система може негативно вплинути на пересічних українців, які стали боржниками через обставини, на які вони не мають впливу.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії готується законопроєкт, який надасть уряду можливість взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій. Бургаський завод є єдиним нафтопереробним підприємством у країні та важливим активом російської компанії, який став під загрозу після введення санкцій США та Британії проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Згідно з інформацією від Mediapool, законопроєкт передбачає призначення спеціального керівника, який матиме право продати завод без залучення або опозиції з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ та колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт буде внесено до парламенту найближчим часом. Експерти вважають, що цей крок має забезпечити енергетичну безпеку країни, уникнути кризи у постачанні та знизити ризик вторинних санкцій. Раніше Лукойл оголосив про намір продати свої закордонні активи швейцарській компанії Gunvor, але поки неясно, чи охоплює ця угода завод у Бургасі.
-
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає збільшення щомісячної грошової виплати для членів сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед Батьківщиною. Виплата тепер становитиме півтора мінімальних заробітних плат. За проєкт закону №13164 проголосували 259 депутатів. Документ також передбачає, що якщо є два чи більше членів сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною, виплата буде розподілятись між ними рівними частинами. Це рішення спрямоване на регулювання виплати грошової допомоги для сімей загиблих осіб з високими заслугами перед Україною.