Верховна Рада ухвалила законопроєкт “Про основні засади житлової політики”, який скасовує Житловий Кодекс 1983 року та змінює правила житлової сфери. Закон передбачає надання безкоштовного житла чотирьом категоріям населення: військовослужбовцям, рятувальникам, поліцейським та дітям-сиротам. Інші громадяни, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, можуть скористатися доступним або соціальним житлом. Закон також встановлює правила для службового житла, оренди з правом викупу та цифровізацію житлової сфери для уникнення корупції. Планується створення єдиної інформаційно-аналітичної системи для обліку громадян, житла та програм підтримки. Закон є рамковим і вимагає ухвалення додаткових нормативно-правових актів для його реалізації.
Позначка: Законопроект
-
Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+
У Верховній Раді не підтримали поправку до законопроєкту, яка мала скасувати відстрочку від мобілізації для студентів, які почали навчання після 25 років. Цю новину повідомив нардеп Олексій Гончаренко. За включення поправки до закону проголосували лише 137 депутатів, хоча для прийняття потрібно було 226 голосів. Поправку представляв член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який аргументував її необхідністю, вказуючи на зловживання правом на відстрочку від призову на військову службу. Наразі діючі правила стосовно відстрочки для студентів залишаються без змін.
-
В США підготували законопроєкт для анексії Гренландії
Республіканець із Палати представників США Ренді Файн вніс до Конгресу законопроєкт про “анексію Гренландії”. Про це повідомляє прореспубліканський телеканал Fox News.
Законопроєкт має уповноважити президента США Дональда Трампа “вжити таких кроків, які можуть бути необхідними”, для придбання Гренландії та запуску процесу її приєднання до Сполучених Штатів.
Сам Файн у коментарі виданню розповів, що суверенітет США над Гренландією нібито в інтересах усього світу. На думку конгресмена, контроль США над Гренландією був би “вигідний” для самих жителів острова.
“У них високий рівень бідності. Данія погано з ними поводилася. Коли війна прийшла до них, Данія не змогла їх захистити. Хто захистив Гренландію під час Другої світової війни? Ми”, – стверджує американський політик.
Файн вважає, що найкращий спосіб для США “здобути” Гренландію – придбати її.
“Рівень бідності в Гренландії значно вищий, ніж у Данії. Країною керують соціалісти, і не в інтересах Америки, щоб така велика територія між Сполученими Штатами і Росією управлялася соціалістами”, – переконаний він.
Як відомо, президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
Данія окупувала Гренландію – спецпосланник Трампа -
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Трамп дав “зелене світло” законопроєкту про санкції проти РФ – Грем
Сенатор Ліндсі Грем повідомив, що президент США Дональд Трамп підтримав законопроєкт про санкції проти Росії. Він наголосив на важливості цього кроку у зв’язку з діями Росії в Україні та інших країнах. Законопроєкт також передбачає можливості накладення санкцій на країни, що купують російську нафту, яка фінансує російську військову агресію. Сенатор сподівається на швидке голосування за цей закон. Також повідомлено, що американські військові захопили два танкери, пов’язаних з Росією, які здійснювали незаконну діяльність у міжнародних водах.
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
В Україні планують розширити повноваження ТЦК
В Україні можливе розширення повноважень територіальних центрів комплектування (ТЦК) у сфері військового обліку та мобілізації. Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №14320, який пропонує оновити механізми їхньої роботи. Про це в неділю, 21 грудня, повідомили Економічні новини.
Згідно з інформацією, документ передбачає покращення процесів військового обліку, проходження служби, мобілізації та підготовки до них. Уряд прагне внести зміни до кількох нормативно-правових актів, включаючи Кодекс законів про працю України та низку законів, що стосуються військового обов’язку, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців і функціонування Єдиного державного реєстру призовників.
Одним із ключових нововведень є пропозиція змінити статус селищних територіальних центрів комплектування. Вони мають отримати ширші повноваження та фактично прирівнюватись за функціями до районних та міських центрів. Це дозволить їм працювати з Єдиним державним реєстром призовників і резервістів, а також виконувати інші завдання, пов’язані з мобілізаційною роботою і обліком.
Очікується, що у разі ухвалення законопроєкту модель роботи ТЦК стане більш децентралізованою. Уряд переконаний, що це сприятиме ефективнішому контролю за виконанням мобілізаційних заходів і полегшить громадянам взаємодію зі структурою на місцях.
Раніше повідомлялося про запровадження нових правил вручення листів через пошту: тепер лист вважається доставленим навіть без отримання його особисто адресатом.
Як ми писали, на підприємстві на Волині працівники ТЦК застосували сльозогінний газ.
-
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
Рада підтримала законопроєкт про загальнонаціональну хвилину мовчання
Верховна Рада 16 грудня проголосувала у першому читанні проєкт закону щодо вшанування пам’яті загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Відповідну ініціативу №14144 підтримали 314 нардепів.
Метою документу є визначення на законодавчому рівні загальнонаціональної хвилини мовчання у якості щоденного комеморативного заходу в сфері національної пам’яті.
Як зазначили у пояснювальній записці, зоканопроєктом пропонують внести зміни до Закону “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу” та Кодексу цивільного захисту України.
Пропонується, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводитиметься щоденно о 9 годині 00 хвилин.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, котрі належать до сфери їх управління.
Як передбачається, ухвалення ініціативи зокрема сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв і відповідальності живих перед загиблими. -
Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту
Українська Верховна Рада прийняла закон, що вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Цей закон спрямований на приведення законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, удосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Зміни стосуються назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії, виконаним у січні 2024 року. Тепер під захистом Хартії перебувають певні мови, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. У пояснювальній записці зазначили, що російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а тому не є загроженою. Молдавська мова пропонується вилучити зі списку у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.