Президент України Володимир Зеленський підписав закон про встановлення на державному рівні загальнонаціональної хвилини мовчання о 9 ранку. Про це повідомляється на сайті парламенту.
Закон встановлює обов’язкове проведення загальнонаціональної хвилини мовчання як ритуалу подяки, пошани та пам’яті. Йдеться про щоденне вшанування військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також медичних працівників, поліцейських, рятувальників, журналістів, волонтерів і мирних жителів, що стали жертвами збройної агресії РФ проти України.
Встановлюється, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати інформування про її початок і завершення на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління, а також на відповідних територіях, де вони здійснюють свої повноваження.
Повідомлення про хвилину мовчання також мають здійснювати медіа незалежно від форми власності.
Порядок використання таких систем під час комеморативних заходів визначає Кабмін.
Рекомендації щодо організації проведення хвилини мовчання для органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань затверджує Український інститут національної пам’яті.
Окремо закон передбачає щорічне вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років.
У четверту суботу листопада о 16:00 проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається всеукраїнська акція «Запали свічку».
Місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють організації цієї акції. Оголошення про акцію також мають здійснювати медіа.
Позначка: Законопроект
Рада затвердила соцзахист військових до, під час і після служби
Верховна Рада проголосувала закон, що встановлює комплексну систему соціальних гарантій для військовослужбовців базової служби та їхніх родин. Відповідний законопроєкт № 13646 у цілому підтримано 284 голосами, передає Укрінформ.
“Це про справедливість для людей, які стали на захист країни, і про відповідальність держави перед ними та їхніми родинами”, – наголосив міністр оборони Михайло Федоров.
Відповідно до закону, під час служби військові мають гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення. Окрім того, передбачені відпустки за сімейними обставинами, лікування й реабілітація за рішенням ВЛК. Держава забезпечує проживання, безоплатний проїзд і поштовий зв’язок.
Передбачено, що час базової та строкової служби зараховуватиметься до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, а також до пільгового стажу для призначення пенсії.
Працівники, котрих призвано чи направлено на базову службу, за бажанням отримають компенсацію за всі невикористані щорічні та додаткові відпустки. Відповідну заяву особа має подати до кінця місяця, в якому працівника увільнили від роботи.
Після повернення зі служби для особи зберігається право повернутися на роботу – на посаду, не нижчу за попередню.
Також передбачена фінансова допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік.
Водночас особи отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи.
Окремий блок стосується родин Захисників і Захисниць, які загинули або зникли безвісти. Закон запроваджує єдиний і прозорий підхід до виплат – без різних правил за однакових обставин.
“Сьогодні держава забезпечує: родинам загиблих – ₴15 млн; родинам зниклих безвісти – щомісячні виплати близько ₴120 тис. Ми пропонуємо чітке правило: загальний обсяг допомоги – ₴15 млн”, – додав Федоров.
Він уточнив, якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько ₴120 тис. на місяць, а в разі підтвердження загибелі рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила ₴15 млн.
Рада готує нові обмеження для ухилянтів: що відомо
ЄС підготує €90 млрд Україні, попри вето Угорщини
Рада ЄС у вівторок, 24 лютого, затвердить два законодавчих акти Євросоюзу про надання Україні кредиту у 90 млрд євро. Вони дозволять продовжити технічну роботу над кредитом навіть в умовах блокування Угорщиною третього законопроєкту, необхідного для завершення процесу. Про це повідомив європейський комісар Валдіс Домбровскіс, повідомляє Європейська правда.
За його словами, Єврокомісія продовжить готуватися надати Україні перший транш з кредиту в 90 млрд євро у квітні 2026 року, попри перешкоди з боку Будапешта.
“Найперше, що відбудеться завтра: завтра відбудеться фіналізація Регламенту щодо кредиту на підтримку України, і цей процес йде за планом”, – заявив Домбровскіс.
За його словами, затвердження цього документа 24 лютого “завершить політичне ухвалення рішень щодо кредиту на підтримку України”. Політичні дискусії нині точаться стосовно питання внесення поправок до багаторічної фінансової рамки – довгострокового бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки.
“Ці поправки потрібні для того, щоб Європейська Комісія могла фактично здійснити запозичення на рівні ЄС для надання цієї підтримки Україні”, – уточнив Домбровскіс.
Відмова Угорщини ухвалити зміни до довгострокового бюджету ЄС не створює негайної загрози, адже Єврокомісія має підготуватися до залучення коштів для України на міжнародних фінансових ринках.
“У грудні всі лідери ЄС, включно з прем’єр-міністром Угорщини, паном Орбаном, погодилися підтримати кредит – і, до речі, Угорщина разом зі Словаччиною та Чехією не бере участі в цьому фінансовому забезпеченні. Тому ми очікуємо, що вони дотримаються цієї угоди…
Ми воліли би почати виплати Україні вже на початку квітня”, – наголосив Валдіс Домбровскіс.
Як відомо, 20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала кредит у 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європейським парламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Туск відповів на “вето” Орбана на €90 млрд Україні
У Фінляндії не підтримали легалізацію канабісу
Парламент Фінляндії (Eduskunta) відхилив громадянську ініціативу щодо легалізації канабісу. Рішення ухвалили у середу 145 голосами проти 18. Про це повідомляє Yle у середу, 18 лютого.
Голосування відповідало позиції парламентського комітету з правових питань, який у грудні минулого року рекомендував відхилити ініціативу. Комітет обґрунтував позицію, зокрема, висновками Інституту охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за багатьма показниками є менш шкідливим, ніж низка інших психоактивних речовин.
Окрему думку до висновку комітету подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження розвитку галузі, а також оцінити наслідки та можливі моделі регулювання легалізації канабісу.
Петиція на підтримку легалізації канабісу, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023 року зібрала необхідні 50 тис. підписів. Автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити його оподаткування. На їхню думку, державне регулювання могло б ефективніше зменшити шкоду, пов’язану з уживанням наркотиків.
Примусова евакуація дітей: як це працюватиме
Верховна Рада у вівторок, 10 лютого, ухвалила законопроєкт №12353, згідно з яким поліція зможе евакуювати з територій активних бойових дій дітей без згоди їхніх батьків і передавати органам опіки. Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті парламенту.
У МВС пояснили, що рішення про оголошення обов’язкової евакуації ухвалюють військові адміністрації за письмовим проханням військового командування й узгодженням із Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів.
Зазначається, що евакуація може бути загальною і частковою – для окремих категорій населення, які не можуть самостійно евакуюватися з огляду на вік чи стан здоров’я (діти, люди з інвалідністю, люди похилого віку тощо).
Після ухваленого рішення про обов’язкову евакуацію дітей принаймні один з батьків або опікунів повинен вивезти свою дитину до безпечних районів. Якщо вони відмовляються, її евакуює поліція без їхньої згоди. Далі правоохоронці передають дитину органам опіки.
В’їзд на територію, з якої проводиться загальна обов’язкова евакуація, можливий тільки за спеціальними перепустками.
Тим, хто виїхав із зони бойових дій, надають житло для тимчасового проживання евакуйованих людей.
Заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий наголосив, що “це давно назріла законодавча ініціатива” в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Він нагадав, що понад рік цей законопроєкт проходив процедури узгодження та “пошуку оптимальних механізмів” забезпечення безпеки, насамперед для дітей, які через вік не можуть самостійно подбати про це.
Як повідомлялося, за відповідний законопроєкт у другому читанні проголосували 259 депутатів. Документ зобов’язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня його опублікування забезпечити прийняття та приведення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.
Рада підтримала законопроєкт про обов’язкову евакуацію
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12353, котрий визначає порядок її проведення, категорії населення, що підлягають евакуації, та умови розміщення й життєзабезпечення евакуйованих. Про це мовиться на сайті парламенті у вівторок, 10 лютого.
За документ у другому читанні проголосували 259 депутатів.
Своїм рішенням парламент удосконалив законодавство, що діє у галузі цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується також підвищення ефективності реалізації держполітики з питань організації заходів з евакуації населення.
Зокрема, пропонується встановити, що обов’язкова евакуація проводитиметься з територій, визначених урядом в установленому порядку. Рішення щодо проведення прийматиметься за пропозицією військового командування на відповідній території обласними та Київською міською військовими адміністраціями.
Водночас обов’язкова евакуація може бути як загальною, так і частковою – для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших категорій населення.
“Однією з основних цілей Закону є захист життя та здоров’я дітей у разі загрози їхній безпеці. Мова, зокрема, про врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб”, – зазначили у пресслужбі.
Документ містить норми про розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, а також евакуацію матеріальних і культурних цінностей. Евакуйовані громадяни мають право на тимчасове житло з фондів для проживання.
Закон зобов’язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня його опублікування забезпечити прийняття та приведення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.
Рада погодила нові правила для “зеленої” енергетики
Верховна Рада ухвалила проєкт закону про вдосконалення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Законопроєкт №13219 у другому читанні підтримали 247 народепів, передає Укрінформ.
Документ передбачає продовження терміну дії аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики до 31 грудня 2034 року.
Водночас на період до 31 грудня 2029 року передбачене впровадження механізму підтримки для переможців аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики у вигляді “чистої” премії замість контрактів на різницю.
Для гарантування реалізації проєктів енергетики з ВДЕ як додаткова альтернатива банківської гарантії впроваджується фінансове забезпечення, надане безпосередньо “Гарантованому покупцю”.
Тоді як банківська гарантія зменшиться: до укладення договору переможця аукціону з “Гарантованим покупцем” – з 15 євро до 10 євро за кожний кіловат потужності; при продовженні строку будівництва та введення об’єкта в експлуатацію – з 30 до 10 євро за кожний кіловат потужності. Це має зменшити фінансове навантаження на учасників аукціону.
Окремо передбачене допустиме відхилення фактичної встановленої потужності об’єкта в межах 10% величини потужності, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Шлюб з 14 років: чому з нового Цивільного кодексу приберуть цю норму
Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку.
Сьогодні спікер парламенту Руслан Стефанчук відреагував на обговорення суспільством цієї скандальної норми нової редакції Цивільного кодексу.
У соцмережі він написав, що критика не відповідає дійсності. Адже в проекті закону передбачено, що у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, виключно за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Тому така норма не має спонукального характеру для укладення шлюбу з 14 років. Вона є захисною – щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Юридичні аргументи тут – однозначні. “Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення – за результатами дискусій – вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині”, – повідомив Стефанчук і додав, що не можна ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Підсумовуючи, він подякував усім за небайдужість та дискусію. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак
Шлюб з 14 років: нова ініціатива депутатів, яка може зашкодити дітям
Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак
З проєкту Цивільного кодексу вилучили норму про шлюб із 14 років
З проєкту закону Цивільного кодексу вилучать норму, яка стосується можливості укладення шлюбу з 14 років за визначених умов. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, коментуючи суспільну критику відповідного положення документа.
Стефанчук наголосив, що інформація про нібито зниження шлюбного віку до 14 років не відповідає дійсності. Він пояснив, що проєктом закону передбачалася норма, котра дозволяла укладення шлюбу особам, що досягли 14 років, виключно за рішенням суду і лише у разі народження дитини або вагітності. За задумом авторів, ця норма мала захисний характер і була спрямована на захист інтересів новонародженої дитини.
Спікер запевнив, що положення не мало спонукального характеру й не заохочувало укладення шлюбу з 14 років, натомість застосування такої можливості обмежувалося двома умовами – фактом народження дитини або вагітності та обов’язковим судовим рішенням.
Водночас робоча група врахувала неоднозначне сприйняття цієї норми у суспільстві. За результатами обговорень ухвалили рішення вилучити її з проєкту закону та залишити чинне регулювання.
“Цієї норми у проєкті не буде”, – резюмував голова Ради, додавши, що одна стаття не може ставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту, який містить 1949 статей.
Нагадаємо, раніше Рада підвищила мінімальний вік жінок для вступу в шлюб
У Києві засудили чоловіка, який розбещував 14-річну дівчину