Рада ЄС ухвалила закон про клімат, визначивши ціль до 2040 року

Рада ЄС ухвалила змінений європейський закон про клімат, встановивши обов’язкову проміжну кліматичну ціль на 2040 рік щодо скорочення викидів парникових газів на 90% порівняно з рівнями 1990 року. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС
Зазначається, що ця нова ціль зміцнює шлях ЄС до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року в усіх секторах економіки. З 2036 року високоякісні міжнародні кредити можуть використовуватися до ліміту 5% від викидів ЄС за 1990 рік, щоб зробити адекватний внесок у досягнення цілі на 2040 рік у спосіб, який є одночасно амбітним та економічно ефективним. Це означає, що щонайменше 85% скорочення викидів має бути досягнуто в межах ЄС. Кредити повинні базуватися на ефективній роботі зі скорочення викидів у країнах-партнерах, відповідно до Паризької угоди.
“Європейський Союз залишається відданим лідерству в глобальній боротьбі зі зміною клімату, захищаючи нашу конкурентоспроможність і гарантуючи, що ніхто не залишиться позаду. Сьогоднішнє прийняття знакової кліматичної цілі на 2040 рік дасть промисловості, громадянам та інвесторам впевненість, необхідну для чистого переходу в наступне десятиліття”, – зазначила міністерка сільського господарства, розвитку сільських районів та навколишнього середовища Республіки Кіпр Марія Панайоту.
Змінений закон про клімат визначає подальші ключові елементи, які Єврокомісія повинна враховувати під час підготовки законодавчих пропозицій на період після 2030 року, зосереджуючись на конкурентоспроможності, спрощенні, соціальній справедливості, енергетичній безпеці та доступності, поряд з іншими пріоритетами. Серед цих елементів постійне видалення вуглецю на базі ЄС (процеси, що передбачають захоплення вуглекислого газу з атмосфери та його тривале зберігання) для компенсації залишкових викидів, які важко скоротити, в межах системи торгівлі викидами ЄС; а також підвищена гнучкість у межах секторів та інструментів, щоб підтримати досягнення цілей простим та економічно ефективним способом.
Закон про клімат також зміщує дату повного функціонування системи торгівлі викидами ЄС для автомобільного транспорту, будівель та інших секторів (ETS2) на один рік, переносячи її з 2027 на 2028 рік. Це останній крок у законодавчому процесі, і змінений регламент набуде чинності через 20 днів після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу та застосовуватиметься безпосередньо в усіх країнах ЄС. Єврокомісія надаватиме відповідні пропозиції щодо виконання обов’язкової кліматичної цілі ЄС на 2040 рік.
Повідомляється, що змінений регламент також передбачає перегляд Європейського закону про клімат кожні два роки. Ґрунтуючись на науково-технічних досягненнях, Єврокомісія оцінить кліматичне законодавство з урахуванням конкурентоспроможності ЄС, цін на енергоносії, чистої абсорбції на рівні ЄС та гнучкості країн ЄС щодо використання високоякісних міжнародних кредитів для досягнення своїх цілей на період після 2030 року.
ЄК запропонує зміни до кліматичного законодавства або додаткові заходи, де це необхідно для підтримки конкурентоспроможності та довгострокового процвітання.

Президент підписав закон щодо обов’язкової евакуації

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо обов’язкової евакуації населення, зокрема дітей, з територій активних та можливих воєнних дій. Про це 2 березня повідомляється на сайті Верховної Ради.
Закон встановлює, що обов’язкова евакуація проводиться з територій, визначених урядом.
Рішення про проведення обов’язкової евакуації ухвалюють обласні та Київська міська військові адміністрації за пропозицією військового командування на відповідній території. При цьому обов’язкова евакуація може бути як загальною, так і частковою – для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю та похилого віку.
Закон містить норми про розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, а також про евакуацію матеріальних і культурних цінностей. Згідно із законом евакуйовані громадяни мають право на тимчасове житло з фондів для проживання.

Рада зробила крок до підвищення зарплат у сфері позашкільної освіти

Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про позашкільну освіту”, які дозволяють встановлювати вищі зарплати працівникам закладів позашкільної освіти. Про це повідомляється на сайті Ради.
Парламент ухвалив закон про внесення змін до статті 22 закону “Про позашкільну освіту” щодо оплати праці працівників.
Документ розширює фінансову автономію засновників державних і комунальних закладів позашкільної освіти у питаннях формування зарплат.
Згідно із законом, засновники закладів отримають право:

  • встановлювати посадові оклади вище рівня, визначеного Кабміном;
  • запроваджувати доплати, надбавки та грошові винагороди;
  • вводити додаткові механізми матеріального стимулювання за рахунок власних бюджетних надходжень.
  • Закон має на меті підвищити соціальні гарантії працівників позашкільної освіти; посилити мотивацію та престиж роботи у цій сфері; створити умови для залучення й утримання кваліфікованих кадрів; покращити якість освітніх послуг.

    “Захист суверенітету”: Путін закрив доступ до генетичних даних росіян

    Російський правитель Володимир Путін підписав закон, що обмежує передачу біологічних даних громадян Росії за межі країни. Про це в суботу, 21 лютого, повідомляє РБК-Україна.

    Як зазначає видання, новий закон забороняє передавати результати генетичних і імунологічних досліджень росіян іноземним компаніям та державам. Запроваджені зміни до закону “Про державне регулювання в галузі генно-інженерної діяльності” фактично роблять будь-які масові дані про російську популяцію недоступними для передачі за кордон. Заборона охоплює збір і зберігання генетичної інформації іноземними фахівцями у Росії, її передачу та розповсюдження через мережу, а також надання доступу до баз даних іноземним юридичним та фізичним особам

    Офіційна позиція Москви обґрунтовує ці заходи необхідністю “захисту суверенітету”. Водночас експерти вважають це кроком, продиктованим страхами щодо потенційного створення умовної “етнічної біологічної зброї”. У результаті замість того, щоб сприяти міжнародній співпраці, російська наука віддає перевагу ізоляції і закритій роботі лабораторій, що значно уповільнює впровадження сучасних методів лікування складних захворювань всередині країни, зауважує видання.

    Проте в законі залишилися винятки. Наприклад, дозволяється передача біологічного матеріалу за кордон для індивідуального лікування конкретного пацієнта, також виготовлення індивідуальних ліків або міжнародні проєкти, які прямо схвалить уряд РФ.

    На думку експертів, таке рішення Кремля для багатьох виглядає як черговий крок до технологічного відставання агресора. У світовій спільноті генетичні дослідження здійснюються через відкритий обмін інформацією, і спроби Росії “закрити” доступ до своїх даних можуть лише поглибити її відставання у сфері науки та медицини на міжнародному рівні.

    Нагадаємо, у Росії ухвалили закон про право ФСБ блокувати будь-який зв’язок у РФ на підставі актів російського диктатора Володимира Путіна. Документ був підтриманий Держдумою зараз же і в другому, і в третьому читаннях без обговорень.

    Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ

    Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

    Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

    Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

    Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

    Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

    Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

    Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

    Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

    Оцифрування трудових книжок: чому це важливо зробити до червня

    Доля паперового документа Згідно з чинним законодавством (Закон № 1217-IX), фінальною датою для переведення паперових трудових книжок у цифровий формат визначено 10 червня 2026 року. Цей момент стане логічним завершенням п’ятирічного адаптаційного періоду, який розпочався у 2021 році для остаточного впровадження електронного обліку професійної діяльності громадян.
    Процедуру оцифрування мають право ініціювати як безпосередньо роботодавці, так і самі громадяни, скориставшись вебпорталом Пенсійного фонду України (ПФУ).
    Зараз за недотримання термінів оцифрування адміністративні санкції або штрафи не передбачені, ігнорування цього процесу може створити суттєві перешкоди в майбутньому. Відсутність відомостей у державному реєстрі часто стає причиною затримок при оформленні пенсійних виплат або виникає потреба у додатковому документальному підтвердженні стажу.
    Варто зауважити, що у парламенті вже зареєстровано законопроєкт № 14257. Ця ініціатива пропонує пролонгувати термін завантаження даних на весь період дії воєнного стану та на три роки після його скасування. Проте, доки цей документ не ухвалено, офіційним орієнтиром залишається літо 2026 року.
    Після оцифрування паперова книжка повертається працівнику на зберігання як офіційний документ. Якщо працівник бажає, роботодавець може продовжувати дублювати в ній записи паралельно з електронним обліком. Вимоги до сканування У Пенсійному фонді нагадують, що набутий до 1 січня 2004 року стаж враховується за даними трудової книжки, виданої при працевлаштуванні. Після цієї дати – за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
    Тому в разі втрати трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж, його може бути важно зарахувати. Для того, щоб убезпечити себе, варто вчасно оцифрувати трудову.
    До слова, оцифрувати можна будь-які документи, що підтверджують страховий стаж. Крім трудової книжки, це також можуть бути:
    – документи про здобуття освіти;
    – свідоцтво про народження дитини (для жінок);
    – військовий квиток;
    – у разі втрати трудової: довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
    Подати до ПФУ оцифровану книжку можна через портал електронних послуг. Для цього слід зайти в особистий кабінет, обрати розділ “Комунікації з ПФУ” і “Відомості про трудові відносини”.
    Відскановані копії трудової книжки мають відповідати таким вимогам:
    – бути кольоровими;
    – повинні бути сканкопії всіх заповнених сторінок трудової книжки у хронологічному порядку;
    – бути чіткими й відображати всі реквізити документа (назву документа, серійний номер, дату видачі, печатки, підписи, ПІБ власника) та безпосередньо самі записи (рекомендована роздільна здатність при скануванні – 300 dpi);
    – формат зображення має бути .jpg або .pdf;
    – розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.
    Порожні сторінки трудової книжки не потрібно сканувати. І додатково повідомляти про те, що частина сторінок не була відсканована через відсутність записів, не треба.
    Для пенсіонерів оцифрування трудових книжок необов’язкове: якщо пенсію вже призначено, то всі дані вже враховані Пенсійним фондом. Проте для перевірки стажу або працюючим пенсіонерам рекомендують подати скановані копії через портал ПФУ до 10 червня 2026 року.
    Якщо ж немає можливості це зробити самостійно, можна звернутися за допомогою до роботодавця або у сервісний центр ПФУ.
    Важливо, що оцифрування є безкоштовним і забезпечує прозорість даних про стаж, знижуючи ризик втрати документів. Що не зарахують до стажу Найчастіше при нарахуванні пенсії не зараховують періоди зі страхового стажу, коли не сплачували єдиний соціальний внесок (ЄСВ) або були помилки в документах.
    Через це навіть тривалий трудовий стаж не завжди гарантує призначення пенсії.
    Під час визначення права на пенсію береться до уваги не весь трудовий шлях. У ПФУ пояснюють, що до страхового стажу включають лише ті місяці та роки, за які фактично сплачено єдиний соціальний внесок і які мають належне документальне підтвердження.
    Тобто Пенсійний фонд зараховує лише підтверджений страховий стаж. Через це частина його може бути втрачена, а в окремих випадках людина взагалі може не набрати мінімально необхідний стаж для виходу на пенсію.
    Найпоширенішою причиною незарахування стажу є неофіційна зайнятість. Якщо трудові відносини не були оформлені належним чином або роботодавець не сплачував ЄСВ, такий період до стажу не включається.
    У разі часткової сплати внеску стаж зараховується пропорційно сплаченій сумі. Якщо ж внески не сплачувалися зовсім, цей період повністю виключають зі стажу.
    Крім того, проблеми з обліком стажу можуть виникати через:
    – відсутність записів або помилки у трудовій книжці;
    – неправильні дати, відсутні печатки чи неточні формулювання;
    – навчання у закладах вищої освіти до 2004 року, якщо воно не підтверджене відповідними документами.
    У ПФУ також звертають увагу на роботу за цивільно-правовими договорами, особливо у період до 2016 року. У багатьох випадках при такому форматі праці ЄСВ не сплачувався, тому відповідні періоди не включаються до страхового стажу.
    Окремо варто врахувати, що період роботи за кордоном можуть не зарахувати, якщо між Україною та відповідною державою не укладено угоду про взаємне визнання страхового стажу.
    Водночас законодавство передбачає можливість зарахування окремих періодів навіть без фактичної сплати внесків. До них належать, зокрема, військова служба та мобілізація, відпустка по догляду за дитиною до трьох років, а також періоди простою – за умови сплати роботодавцем мінімального страхового внеску.
    А ось навчання у вищих, середніх спеціальних навчальних закладах, училищах та на курсах, за денною формою з 1 січня 2004 року не входить до страхового стажу. З цієї дати набув чинності Закон № 1058-IV, який запровадив поняття “страховий стаж” та враховує лише ті періоди, за які сплачено страхові внески.
    Галина Гірак

    Примусова евакуація дітей: як це працюватиме

    Верховна Рада у вівторок, 10 лютого, ухвалила законопроєкт №12353, згідно з яким поліція зможе евакуювати з територій активних бойових дій дітей без згоди їхніх батьків і передавати органам опіки. Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті парламенту.
    У МВС пояснили, що рішення про оголошення обов’язкової евакуації ухвалюють військові адміністрації за письмовим проханням військового командування й узгодженням із Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів.
    Зазначається, що евакуація може бути загальною і частковою – для окремих категорій населення, які не можуть самостійно евакуюватися з огляду на вік чи стан здоров’я (діти, люди з інвалідністю, люди похилого віку тощо).
    Після ухваленого рішення про обов’язкову евакуацію дітей принаймні один з батьків або опікунів повинен вивезти свою дитину до безпечних районів. Якщо вони відмовляються, її евакуює поліція без їхньої згоди. Далі правоохоронці передають дитину органам опіки.
    В’їзд на територію, з якої проводиться загальна обов’язкова евакуація, можливий тільки за спеціальними перепустками.
    Тим, хто виїхав із зони бойових дій, надають житло для тимчасового проживання евакуйованих людей.
    Заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий наголосив, що “це давно назріла законодавча ініціатива” в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Він нагадав, що понад рік цей законопроєкт проходив процедури узгодження та “пошуку оптимальних механізмів” забезпечення безпеки, насамперед для дітей, які через вік не можуть самостійно подбати про це.
    Як повідомлялося, за відповідний законопроєкт у другому читанні проголосували 259 депутатів. Документ зобов’язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня його опублікування забезпечити прийняття та приведення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

    США вийшли з ВООЗ, не виплативши борг розміром $260 млн

    У четвер, 22 січня, США завершили процедуру виходу з Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вашингтон припинив фінансування організації та відкликав своїх співробітників. Дональд Трамп звинуватив ВООЗ у неправильних діях під час пандемії COVID та інших проблемах. США не сплатили борг перед ВООЗ у розмірі $260 млн. Це рішення може позначитися на роботі організації, яка бореться зі захворюваннями, такими як ВІЛ, поліомієліт та Ебола. ЄС закликав Трампа переглянути це рішення, але поки що адміністрація Трампа продовжує відмовлятися від участі в глобальних ініціативах у галузі охорони здоров’я.

    Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову

    Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
    Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
    “Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
    Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
    “Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
    За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною.

    В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков

    Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
    Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
    До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
    Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
    Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії.