НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
Позначка: Загроза
Британія подвоїть війська у Норвегії через загрозу з боку Росії
Кількість британських військових у Норвегії подвоїться протягом наступних трьох років у межах зусиль щодо протидії російським загрозам у Північній Арктиці. Про це інформує BBC.
Міністр оборони Джон Гілі повідомив, що кількість персоналу збройних сил, розміщеного у країні, зросте з близько 1 000 до 2 000 осіб.
Цей крок став відповіддю на зростаюче занепокоєння союзників НАТО щодо діяльності Росії в Арктиці, включно з відновленням старих баз часів Холодної війни та нарощуванням військової присутності в регіоні.
“Вимоги до оборони зростають, а Росія становить найбільшу загрозу безпеці Арктики з часів Холодної війни”, – заявив Гілі.
У межах розширеної присутності 1500 армійців Королівської морської піхоти візьмуть участь у березневих навчаннях НАТО “Холодне реагування”. Великомасштабні маневри по всій Норвегії, Фінляндії та Швеції спрямовані на підготовку союзних військ до дій у суворих арктичних умовах.
У вересні очікується проведення навчань Lion Protector під керівництвом Британії за участю авіаційних, наземних та морських сил кількох європейських країн.
Мета операції – навчити збройні сили захищати критично важливу інфраструктуру від атак та диверсій на території Норвегії, Ісландії та данських проток.
Британія та її союзники по НАТО дедалі більше стурбовані ризиком, який Москва становить для підводних кабелів та трубопроводів після вторгнення в Україну.
За даними Міністерства оборони, за минулі два роки кількість російських підводних човнів у британських водах зросла на 30%. У відомстві заявили, що активність російських підводних човнів у Північній Атлантиці нині повернулася до рівня часів Холодної війни.
Нагадаємо, уряд Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо розгортання військових сил у Гренландії, які охоронятимуть Арктику.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
РФ опустилася на 8-ме місце у списку головних загроз у країнах G7
У 2025 році оцінка ризику загрози з боку РФ у країнах Великої сімки (G7) опустилася на восьме місце після того, як у 2024 році вона піднялася на друге місце з четвертого роком раніше. Про це свідчать результати Мюнхенського індексу безпеки (MSI) 2025 року, опубліковані 10 лютого.
“Хоча Росія все ще вважається значно більшим ризиком, ніж у 2021 році, сприйняття серйозності ризику, пов’язаного з нею, знизилося в усіх опитаних країнах з моменту проведення минулорічного опитування, зокрема серед країн G7”, – йдеться у документі.
Найбільші зміни були зафіксовані у США та Канаді, де проблема Росії тепер стоїть на 15 місці, тоді як роком раніше була на другому.
Для громадян Британії ризик загрози з боку РФ відкотився на третє місце з першого роком раніше, Німеччини – на четверте з другого, Франції – на шосте з четвертого, Італії – з 12-го на 13-те.
Лише громадяни Японії за рік зберегли свою оцінку та залишили проблему Росії на четвертій позиції.
У Китаї та Індії Росія є відповідно другою та першою проблемою з кінця списку з 32 ризиків, у Бразилії та Південній Африці – 5-ю з кінця, хоча роком раніше була 9-ю.
За рік негативний показник Росії покращився з 20,9% до 18,0%, тоді як позитивний показник України знизився з 32,6% до 28,3%.
Як зазначають укладачі, відображаючи поточні події у зовнішній політиці США, респонденти майже у всіх країнах G7 та BICS – окрім Японії та Китаю – тепер вважають Сполучені Штати більш серйозною загрозою, ніж минулого року.
Більше того, ризик, спричинений торговельними війнами, зараз сприймається як набагато серйозніший, ніж минулого року, і має вищий рейтинг, ніж будь-коли, у країнах G7 та BICS: у G7 він піднявся на 7-ме місце з 21-го, у BICS – на 10-те з 21-го.
“На тлі численних драматичних політичних та економічних криз, що домінують у світовому порядку денному, екологічні ризики стали сприйматися як менш неминучі. Хоча фактичні витрати на глобальне потепління швидко зростають, частка респондентів, які сприймають екстремальні погодні умови, лісові пожежі та зміну клімату як неминучі ризики для своєї країни, зменшується в країнах G7 та BICS з моменту першого видання MSI у 2021 році, досягнувши нового мінімуму у 2025 році”, – зазначають укладачі рейтингу.
Згідно з ним, тим не менш, респонденти в країнах BICS продовжують вважати екологічні ризики головними ризиками для своєї країни – тенденція незмінна з 2021 року. Натомість, серед країн G7 екологічні ризики поступово зменшувалися в їхньому рейтингу в останні роки. Натомість, кібератаки, економічна чи фінансова криза та дезінформаційні кампанії з боку ворогів стали вважатися найсерйознішими ризиками в країнах G7.
У більшості країн більшість ризиків сприймаються як менш серйозні, ніж минулого року. Однак протилежна тенденція спостерігається у Великій Британії, Сполучених Штатах та Індії, де зараз більше ризиків вважаються серйознішими, ніж минулого року. У Сполучених Штатах спостерігається особливо виражене зростання сприйняття серйозності ризиків, пов’язаних з економічною та політичною ситуацією в країні, наприклад, дефіцит продовольства, крах демократії, зростання нерівності, економічна або фінансова криза, громадянська війна або політичне насильство, а також торговельні війни, зазначається у досліджені.
Мюнхенський індекс безпеки складає Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) у партнерстві з Kekst CNC. В опитуванні, яке пройшло з 5 по 25 листопада 2025 року, брали участь по 1000 осіб з кожної країни. У 2022 році з опитування було вилучено Росію, але його було проведено в Україні.
Серед німців побільшало тих, хто вважає США загрозою миру у світі
Практично дві третини німців вважають, що найближчими роками Сполучені Штати Америки становитимуть серйозну загрозу для миру у світі. Про це свідчить опитування Інституту Алленсбаха, проведеного на замовлення Центру стратегії та вищого керівництва, повідомляє dpa.
Дослідження показало, що 65% респондентів, коли їх запитали, які країни становлять найбільшу небезпеку для миру у світі, назвали США.
Торік цей показник становив 46%. У 2024 році тільки близько чверті населення, або 24%, вважали США загрозою миру.
Водночас Росію більшість німців вважають загрозою. З початку вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року від 75% до 82% респондентів щорічного опитування називали Росію країною, що становить найбільшу загрозу для миру у світі. Останній показник становить 81%.
Крім того, 46% респондентів назвали Китай країною, яка загрожує миру у світі.
Респондентів також запитали, наскільки ймовірним вони вважають вступ Німеччини у війну протягом найближчих років. Тільки 3% відповіли, що такий сценарій є дуже ймовірним. Однак 28% вважають його досить ймовірним, а 24% не визначилися.
Проте 40% респондентів вважають вступ Німеччини у війну досить малоймовірним, а 5% – дуже малоймовірним.
Як ми вже писали, 73% жителів Німеччини тепер критично оцінюють відносини з Америкою.
Німці підтримують посилення допомоги Україні – опитування
Стармеру загрожує відставка через скандал з файлами Епштейна – ЗМІ
Скандал через зв’язки деяких європейських політиків з Джеффрі Епштейном загрожує перебуванню прем’єр-міністру Великобританії Кіру Стармеру на його посаді. В неділю звільнився його найближчий помічник, голова адміністрації Морган Максвіні. Про це повідомило інформаційно агентство Bloomberg
Останній взяв на себе “повну відповідальність” за раду призначити у 2025 році послом у США Пітера Манделсона, хоч було відомо про його зв’язки з Епштейном, який був заарештований і наклав на себе руки ще в 2019 році.
Тепер на Даунінг-стріт готуються до того, що міністри кабінету приватно попросять прем’єра піти з посади або пригрозять, що самі вийдуть у відставку, якщо він цього не зробить, пише з посиланням на людей, знайомих із ситуацією.
За словами помічника одного з міністрів, шанси Стармера протриматись до кінця тижня становлять 50 на 50.
Манделсон на тому тижні покинув Палату лордів британського парламенту після того, як уряд закликав його відмовитися від перства. Поліція почала проти нього кримінальне розслідування та провела обшуки.
З останньої партії документів Епштейна, оприлюднених Міністерством юстиції США, стало відомо, що Манделсон, який 2009 року обіймав тоді посаду міністра у справах бізнесу, обговорював з Епштейном податок на бонуси банкірів.
Як відомо, Міністерство юстиції США оприлюднило понад 3 млн сторінок документів, пов’язаних зі справою Джеффрі Епштейна. У файлах фігурує документ ФБР зі скаргою жінки, яка звинуватила президента Дональда Трампа у зґвалтуванні, коли їй було 13 років.
В опублікованих матеріалах у справі Епштейна вже згадувалися також ім’я Білла Клінтона, а також багатьох інших політиків та відомих особистостей. Президент США заявив, що ніколи не відвідував острів Епштейна, а був жертвою його змов.
Тегеран прокоментував погрози США
Через два дні після нового раунду переговорів зі США в Омані міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що навіть якщо його країні доведеться вести війну, Тегеран не припинить свою ядерну програму. Про це пише L’Orient–Le Jour.
“Чому ми наполягаємо на збагаченні [урану] і не відмовимося від нього, навіть якщо нам буде нав’язана війна? Тому що ніхто не має права диктувати нам, що робити”, – заявив Арагчі.
За його словами, Іран “заплатив дуже високу ціну” за свою “мирну атомну програму та збагачення урану”. Напрямок американських військових кораблів у регіон режим Ірану не лякає.
“Ми – народ дипломатії, але ми також народ війни… Однак це не означає, що ми шукаємо війну”, – уточнив міністр.
Він також поставив під сумнів серйозність дипломатичних намірів Вашингтона, оскільки одразу після завершення переговорів в Омані США запровадили нові санкції проти експорту іранської нафти. Тепер його країна буде “оцінювати всі сигнали та приймати рішення щодо продовження переговорів”.
У п’ятницю США та Іран провели в Омані непрямі переговори щодо іранської атомної програми на тлі загрози ударів США по режиму мулл. Як відомо, переговори провели на тлі масштабної військової активності США в регіоні. Американська сторона направила в зону Перської затоки авіаносну ударну групу на чолі з USS Abraham Lincoln, а також розмістила винищувачі F-35 і F-15E у безпосередній близькості до потенційних зон бойових дій. Пентагон також розгорнув додаткові системи протиповітряної оборони THAAD і Patriot у низці країн, включаючи Йорданію, Кувейт, Бахрейн, Саудівську Аравію та Катар.
Ситуація загострюється ще й через супутникові знімки Planet Labs, які показали активні відновлювальні роботи на ключових ядерних об’єктах Ірану в Натанзі та Ісфагані. Ці об’єкти були пошкоджені під час минулорічного конфлікту з Ізраїлем. Свіжі зображення демонструють завершення основних ремонтних робіт – знову з’явилися дахи, що може свідчити про перехід до відновлення функціональності об’єктів. Експерти припускають, що реконструкція може приховувати спроби зберегти обладнання або матеріали для ядерної програми. Особливу стурбованість викликає Натанз – один із головних центрів зі збагачення урану, який відіграє ключову роль у можливих військових ядерних амбіціях Ірану.
Трамп погрожує Ірану ударом. В Тегерані відповіли
Ескалація США: Куба оголосила міжнародний надзвичайний стан
Глава кубинського МЗС Бруно Родрігес оголосив “міжнародний надзвичайний стан” через напруження у відносинах зі Сполученими Штатами. Про це свідчить допис Родрігеса у соцмережі X.
Родрігес наголосив, що кубинський народ разом із міжнародною спільнотою розглядає політику США як серйозну загрозу:
“Народ Куби, за солідарності міжнародної спільноти, вважає, що ситуація щодо уряду США становить “загрозу”, й тому влада країни оголошує “міжнародний надзвичайний стан” у зв’язку з цим”.
На думку чиновника, поточна ситуація є результатом дій “антикубинської неофашистської правої фракції” у США. Він також підкреслив, що відносини між країнами створюють “загрозу національній безпеці та зовнішній політиці всіх країн, міжнародному миру та безпеці, а також виживанню людства перед обличчям ядерної загрози та зміни клімату”.
Раніше, 30 січня, президент США Дональд Трамп видав указ про оголошення надзвичайного стану щодо Куби. Це дає змогу Вашингтону запровадити мита проти країн, які продають або постачають нафту на Кубу.
Нагадаємо, у Куби запасів нафти залишалося лише на 15-20 днів після того, як США заблокувала поставки з Венесуели та тисне на Мексику – останнього постачальника енергоресурсів на острів.
В Миколаєві затримали чоловіка за погрозу підірвати станцію метро в Києві
Поліція в Миколаєві оперативно затримала чоловіка, що погрожував підірвати станцію метрополітену в Києві. Про це повідомила поліція Миколаївської області у Facebook.
“Чоловік із власного мобільного повідомив оператору спецлінії поліції, що нібито має намір здійснити вибух на одній із станції столичного метро. Правоохоронці за кілька годин встановили правопорушника. За невдалий жарт чоловікові загрожує до восьми років ув’язнення”, – мовиться в повідомленні.
Заявник повідомив 26 січня на спецлінію 112, що начебто має кілька кілограмів вибухової речовини та вчинить злочин на одній із станцій київського метрополітену.
Оперативники відділення поліції № 1 Миколаївського райуправління спільно з співробітниками регіонального управління СБУ та за підтримки поліцейських-аналітиків управління кримінального аналізу встановили, що неправдиве повідомлення надійшло від 45-річного жителя Миколаєва, який на момент дзвінка перебував вдома.
Поліцейські під час обстеження його оселі будь-яких вибухонебезпечних предметів, які могли б становити загрозу, не виявили.
Під час розмови з правоохоронцями фігурант не надав будь-яких пояснень своїм діям.
Зловмисника затримали та повідомили йому про підозру за свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху (ч. 2 ст. 259 Кримінального кодексу України ). Йому тепер загррожує до восьми років позбавлення волі.
Як ми вже писали, у Києві чоловік закріпив на даху автомобіля муляж протипіхотної міни та їздив містом.
Смертельні мішки: жителів Сумщини попереджають про дистанційне мінування
Влада Львівщини повідомила про радіаційний фон після атаки РФ
У Золочівському районі Львівської області триває ліквідація пожежі, що виникла внаслідок ранкової атаки ворожого безпілотника. Попри інцидент, радіаційний та хімічний фон залишаються в нормі. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький у Telegram-каналі.
Згідно з даними влади, станом на 21:00 вівторка рятувальники та інші служби продовжують працювати на місці події. Організовано безперервну подачу води, а також сформовано значні запаси піноутворювача та сипучих матеріалів, необхідних для боротьби з вогнем.
Як повідомив начальник ОВА, фахівці провели радіаційну та хімічну розвідку, під час якої не було виявлено перевищення допустимих рівнів шкідливих речовин. Радіаційний фон залишається в межах норми, жодних загроз для здоров’я населення не зафіксовано.
Варто зауважити, що до цього, о 18:30 у селі Смільне та у Бродах було зафіксовано незначне перевищення концентрацій оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду та сажі. Як зазначив Максим Козицький, це перевищення не несе загрози для здоров’я.
“Концентрації діоксиду азоту – в межах норми. Концентрації гасу та формальдегіду в межах житлової зони – також у нормі. Фахівці постійно моніторять якість повітря”, – повідомив він.
Нагадаємо, зранку 27 січня росіяни здійснили атаку на обʼєкт інфраструктури у Бродах. На місто ліг дим і було відчутно неприємний запах. Також виникло задимлення в результаті згорання нафтопродуктів. Навчання у школах скасовано.
За інформацією профільного видання enkorr, мовиться про об’єкт, пов’язаний із нафтопроводом Дружба.
85 секунд до кінця: оновлено Годинник Судного дня
27 січня в США було оновлено стан Годинника Судного дня до значення 85 секунд до Півночі – вигаданого моменту повного знищення людства. Це найкритичніший показник в історії цього проєкту. Про це у вівторок, 27 січня, повідомляє CNN.
Для порівняння, у 2025 році стрілки були встановлені на позначці 89 секунд, у 2023 та 2024 роках – на 90 секунд. Водночас у 2022 році через російське вторгнення в Україну стрілки перемістились на 10 секунд ближче до катастрофи. Перед початком війни вони тривалий час залишалися нерухомими.
Час до Півночі на Годиннику символізує потенційну близькість людства до самознищення через створені загрози: ядерну зброю, вплив на клімат і новітні технології. На жаль, прогрес у вирішенні цих проблем залишається недостатнім.
Президент Bulletin Александра Белл наголосила, що загрози, спричинені ядерною зброєю, кліматичними змінами та революційними технологіями, зростають. За її словами, кожна секунда має значення, а людство стикається зі скороченням часу для дій.
Годинник Судного дня – це проєкт, створений у 1947 році групою американських вчених, які були причетні до розробки першої атомної бомби. Серед засновників проєкту були Альберт Ейнштейн та Роберт Оппенгеймер. Його запуск ініціював журнал Bulletin of the Atomic Scientists.
Годинник щороку адаптують відповідно до ситуації у світі. Стрілки рухаються залежно від рівня глобальної напруженості: чим більше викликів, тим ближче час до Півночі – умовного апокаліпсису.
З моменту заснування проєкту вимірювання включали ризики ядерної війни, кліматичні зміни, а згодом додалися фактори новітніх технологій, таких як штучний інтелект. Однак творці Годинника зауважують, що його функція не полягає у точному визначенні загроз; його головною метою є привернення уваги до необхідності рішень для подолання проблем.
Найбільша віддаленість від апокаліпсису була зафіксована у 1991 році – стрілки пересунули на 17 хвилин від Опівночі. Проте з того моменту вони ставали все ближче до показника абсолютної катастрофи.
Нагадаємо, минулого року вчені перевели стрілку годинника Судного дня на одну секунду вперед. Відтоді вони стали показувати 89 секунд до ядерної опівночі, а не 90, як раніше.
Ближче до кінця світу: чому Годинник Судного дня знову перевели