Чехія заборонила пропаганду комуністичної ідеології. Відповідні поправки до кримінального кодексу країни підписав президент Петр Павел. Про це пише видання Euractiv.
Комунізм тепер фактично прирівнюється до нацизму і за його пропаганду вводиться покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Це стосується всіх, хто “створює, підтримує чи пропагує нацистські, комуністичні чи інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної чи класової ненависті”.
Поправки були розроблені з ініціативи чеських наукових установ, зокрема Інститут вивчення тоталітарних режимів. Там наголошували, що в країні необхідно скоригувати “правовий дисбаланс”.
Компартія Чехії та Моравії (КПЧМ), очолювана депутатом Європарламенту Катержиною Кінцевою, засудила цей захід влади. Там заявили, що це нібито спроба “залякати критиків чинного режиму”.
Партія не представлена в чеському парламенті, але згідно з останніми опитуваннями, альянс Досить, в якому вона перебуває, може набрати 5% голосів на виборах у жовтні. Як саме нові поправки позначаться на діяльності КПЧМ, нині не зрозуміло.
Позначка: Заборона
-
Чехія заборонила пропаганду комунізму і прирівняла його до нацизму
-
У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ
В окупованому Криму запроваджено заборону на публікацію матеріалів, які можуть розкрити місця розташування ППО, військової техніки, наслідки вибухів чи влучань дронів і ракет. Про це повідомляється у Telegram-каналі так званого “глави” Криму Сергія Аксьонова.
Відповідний указ нібито був прийнятий для забезпечення громадської безпеки, охорони військових та інших важливих об’єктів. -
В Україні викрито масштабну схему збуту вітчизняних ліків в Росію
Українська поліція розкрила велику фармацевтичну схему, в якій брали участь український олігарх та його спільники. Ця схема передбачала виробництво та продаж українських ліків на території Росії. Зловмисники отримували фармакопейні зразки, необхідні для контролю якості лікарських засобів, і передавали їх російським виробникам. Олігарху це дозволяло отримувати незаконні прибутки, уникнувши негативних наслідків ведення бізнесу на території РФ. Спільники організатора перевели документацію та технології українських компаній до Росії, де виробляли ліки під українським брендом. Після того як Україна заборонила експорт ліків, олігарх створив компанію-нерезидента за кордоном, через яку росіяни продовжували отримувати необхідну документацію. Поліція провела обшуки в офісах та приміщеннях причетних осіб, і оголосила підозру олігарху та його спільникам за кількома статтями Кримінального кодексу. Тривають подальші дії з встановлення всіх причетних осіб до злочину та арешту активів.
-
Закон у Фінляндії поставив табу на нерухомість росіянам і білорусам
У Фінляндії набув чинності закон, який забороняє громадянам Росії та Білорусі купувати нерухомість з міркувань національної безпеки. Закон набрав чинності у вівторок, про що повідомив міністр оборони Фінляндії. Цей захід був впроваджений перед війною Росії проти України для посилення безпеки країни. Також Фінляндія може блокувати угоди з нерухомістю, якщо стороною є особи з держав, що становлять загрозу. Фінляндія також очолюватиме будівництво 10 тисяч бомбосховищ для населення України протягом десяти років.
-
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
У Києві та області заборонили рух фур і вантажівок
У Києві та в Київській області 9 липня запровадили обмеження руху для великого вантажного транспорту. Про це повідомила Патрульна поліція.
Зазначається, що обмеження руху (заборону на пересування) вантажного транспорту було введено задля збереження дорожнього покриття через високі температурні показники повітря.
Заборона стосується транспорту фактичною масою понад 24 т; навантаженням на вісь понад 7 т.
Повідомляється, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки: в смугах відведення автомобільних доріг; біля об’єктів дорожнього сервісу.
Також зазначається, що обмеження руху для водіїв великовагових транспортних засобів запроваджено на таких автодорогах:- М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі;
- М-03 Київ – Харків – Довжанський;
- М-05 Київ – Одеса.
-
Остання група інспекторів МАГАТЕ залишила Іран
Група інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії виїхала з Ірану і повернулася до штаб-квартири в Відні після перебування в Тегерані під час нещодавнього збройного конфлікту. Цю інформацію агентство повідомило на платформі X у п’ятницю, 4 липня. У Тегерані залишилася остання група представників МАГАТЕ. Є занепокоєння щодо безпеки інспекцій після ударів США. У Ірані працювали 274 фахівці МАГАТЕ, які контролювали ядерні об’єкти країни, зокрема високозбагачений уран. Іран не вийшов з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але може призупинити свої зобов’язання за умови порушення його прав.
-
У Вірменії розглядають заборону російського телемовлення
Спікер парламенту Вірменії Ален Сімонян висловив думку, що необхідно серйозно розглянути можливість заборони трансляції російських телеканалів на території країни. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє державне інформаційне агентство країни Armenpress та Mamul.am.
Цю заяву він зробив у контексті суперечливої ситуації, що виникла після висловлювань російських ЗМІ на підтримку бізнесмена Самвела Карапетяна. Ці заяви вже засуджені вірменською владою.
Сімонян прокоментував, що деякі російські телевізійні програми негативно впливають на відносини між Вірменією та Росією. Він також припустив, що певні групи можуть намагатися втручатися у внутрішні справи країни через підтримку з боку Карапетяна. Засновник компанії Ташир звинувачується у публічних закликах до узурпації влади та незаконного привласнення урядових повноважень – це звинувачення базується на зробленій ним 17 червня заяві.
Слідчий комітет Вірменії відкрив кримінальну справу за відповідною статтею Кримінального кодексу. На думку правоохоронців, висловлювання Карапетяна є порушенням закону. Під час інтерв’ю він натякав на готовність до дій у разі провалу політичних лідерів, апелюючи до захисту історичної спадщини та Церкви.
Політичний контекст ускладнюється заявами міністра закордонних справ Вірменії Арарата Мірзояна, який засудив коментарі російських громадських діячів і політиків щодо ситуації навколо Карапетяна. Мірзоян вважає, що подібні висловлювання порушують суверенітет Вірменії та є прямим втручанням у її внутрішні справи. Особливу увагу привернули слова, які прозвучали в програмі Вечір із Соловйовим, що транслювалася 17 червня, – за словами Мірзояна, це були образливі висловлювання та необґрунтовані оцінки на адресу вірменського керівництва.
Сімонян підсумував, що обмеження російського телемовлення могло б стати адекватною відповіддю на втручання та маніпуляції, які надходять через інформаційний простір.
Між тим конфлікт між Азербайджаном і Росією набирає обертів. Раніше повідомляолся, що в Баку відбулися затримання сімох російських громадян.
-
Росія звинуватила Азербайджан у “недружніх діях”
Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що посла Азербайджану в Москві Рахмана Мустафаєва викликали до відомства через дії Баку щодо затримання російських журналістів. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“У зв’язку з недружніми діями Баку та незаконним затриманням російських журналістів, до яких упродовж усіх цих років влада Азербайджану не мала жодних претензій, до МЗС викликано посла Азербайджанської Республіки”, – сказала Захарова журналістам.
Вона також зазначила, що у Москві “занепокоєні ситуацією довкола громадян РФ, затриманих у Баку”.
“Ми занепокоєні тим, що вже понад дві години російські дипломати в Баку не можуть зв’язатися з журналістами – громадянами Росії”, – додала представниця МЗС РФ.
За її словами, “співробітників консульського відділу посольства Росії до журналістів не допускають”. Окрім того, “інформацію про причини таких дій не надають”.
“Ми непокоїмося за своїх журналістів. Російське посольство проінформувало МЗС, МВС і СДБ Азербайджану – відповіді немає”, – зазначила Захарова.
Раніше видання Minval оприлюднило кадри затримання російських громадян в офісі редакції Sputnik-Азербайджан у Баку.
На відео виконавчий директор бакинської філії агентства Ігор Картавих і шеф-редактор Євгеній Бєлоусов. -
У Росії заблокували 15 європейських видань
У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ