Словаччина та Угорщина вимагають вилучити семеро росіян із санкційного списку ЄС для продовження дії індивідуальних санкцій проти РФ ще на пів року. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Джозвяк з посиланням на джерела.
За словами Джозвяка, крайній термін, необхідний для продовження санкцій – 15 березня.
“Зустрічна пропозиція ЄС – продовження на 12 місяців і видалення зі списку двох осіб, яких вважають “слабкими випадками”, – зазначив він.
Позначка: ЄС
Уряд Ісландії пропонує провести референдум щодо вступу в ЄС
Уряд Ісландії схвалив пропозицію міністерки закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір щодо проведення 29 серпня референдуму про відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Про це повідомляє RUV.
Гуннарсдоттір заявила, що в уряді було досягнуто одностайності стосовно подання парламентської резолюції.
Згідно з пропозицією, 29 серпня відбудеться референдум щодо продовження переговорів з ЄС.
Міністерка наголосила, що процес залежить від волі ісландського народу – уряд поважатиме його рішення і не буде агітувати за будь-який з варіантів.
В уряді також висловили занепокоєння з приводу того, що Росія може намагатися вплинути на референдум, водночас заявили, що не толеруватимуть такий вплив ні з боку Росії, ні з боку ЄС.
Гуннарсдоттір очікує, що переговори про вступ можуть розпочатися наприкінці року, якщо результати референдуму вимагатимуть продовження переговорів. При цьому вона не думає, що вони затягнуться.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос привітала новину про референдум в Ісландії щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Свою заяву єврокомісарка опублікувала в Х.
Коментуючи новину про майбутній референдум, Кос зазначила, що на ісландський народ чекає “важливе рішення”.
За її словами, ситуація у світі кардинально змінилася з часу подання Ісландією заявки на членство в 2009 році.
Кос також наголосила, що переговори про членство є специфічними для кожної країни, і в ЄС враховують реалії країн-кандидатів.
“Ісландія вже є сильним і важливим партнером та частиною єдиного ринку. Пріоритети Ісландії добре відомі. У світі, де конкурують сфери впливу, членство в ЄС є опорою в альянсі, заснованому на цінностях, процвітанні та безпеці”, – зазначила вона.
ЄС призупинив безвіз для грузинських дипломатів
Європейська комісія зупинила безвізовий режим для власників грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів через системні порушення зобов’язань з боку Тбілісі. Рішення діятиме 12 місяців – до 6 березня 2027 року. Про це повідомила пресслужба ЄК.
Власники таких паспортів повинні будуть оформлювати візу для поїздок до Шенгенської зони з офіційною метою.
Як зазначається у заяві, дії грузинської влади з жовтня 2024 року, зокрема репресії проти протестувальників, порушили міжнародні правові стандарти та основні права. Також Грузія відмовилася приєднатися до візової політики ЄС, що є умовою збереження безвізу.
Єврокомісія рекомендувала консульським органам та прикордонним службам держав-членів посилити контроль за всіма громадянами Грузії, які перетинають зовнішні кордони ЄС.
“Якщо грузинські органи влади не вирішать питання управління та верховенства права, ЄК може продовжити призупинення до 24 місяців або поширити його на всіх громадян Грузії”, – додали у повідомленні.
Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.
У ЄС засудили слова Зеленського про Орбана
Останні висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана є неприйнятними. Про це заявив заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл, передає Європейська правда.
У Єврокомісії заявили, що Зеленський не повинен погрожувати державам-членам ЄС.
“Щодо коментарів президента Зеленського, ми як Європейська комісія чітко заявляємо, що така лексика є неприйнятною. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів ЄС”, – заявив Гілл.
За його словами, у ЄС вважають, “що така риторика з усіх боків не є ані корисною, ані такою, що сприяє досягненню спільних цілей”.
“Ми ведемо активні дискусії з усіма сторонами в цьому питанні. Наша мета тут – змусити всіх трохи заспокоїтися, знизити градус риторики та реалізувати згадані мною цілі, а саме: вжити всіх можливих заходів для тиску на Росію з метою припинення її загарбницької війни, надати кредит Україні, забезпечити енергетичну безпеку наших держав-членів”, – розповів заступник головної речниці Єврокомісії.
Він запевнив, що комісія “продовжуватиме спокійно та злагоджено працювати з усіма сторонами для забезпечення досягнення цих цілей”.
ЄС оголосив про інвестицію €1,5 млрд в Україну
Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро для підтримки життєво важливих секторів України. Про це повідомило представництво Євросоюзу в Україні в п’ятницю, 6 березня.
Вказано, що ці програми спрямовані на залучення 3,4 млрд євро нових інвестицій, нададуть підтримку в енергетиці, освіті, зв’язку, сільському господарстві та малому бізнесі, а також фінансуватимуть будівництво укриттів в освітніх закладах.
Вперше UIF також виділить кошти на технології подвійного призначення та стратегічні галузі, зауважило представництво ЄС та додало, що це відповідає зобов’язанням Єврокомісії.
Нові програми будуть реалізовані фінансовими установами, деякі з яких вже співпрацюють з Єврокомісією в Україні (ЄБРР, МБРР, KfW, МФК), а також новими партнерами (Finnvera, BPIFrance, CDP). Ukraine Investment Framework (UIF) – ключовий інструмент залучення інвестицій та складова другого компонента (Pillar II) програми ЄС Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. UIF поєднує публічні та приватні ресурси, а також гарантійні механізми ЄС для створення сталих фінансових умов відновлення та розвитку України. На сьогодні UIF вже виділив 8,4 млрд євро, що становить 90% від його загального обсягу. Очікується, що ці асигнування дозволять мобілізувати 25,2 млрд євро інвестицій в Україну. Нагадаємо, Європа змогла замінити США у допомозі Україні. Хоча підтримка України з боку США обвалилася на 99%, загальна допомога нашій державі залишилася приблизно такою ж, як і в попередні роки, завдяки європейцям.
Єврооюз надасть €1 млрд на енергетичну допомогу Україні
Фіцо “взяв під захист” Орбана після заяви Зеленського
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував президента Володимира Зеленського за згадку про угорського прем’єра Віктора Орбана, коли коментував запитання кредиту ЄС на 90 млрд. Про це свідчить відповідний допис словацького чиновника в соцмережі Х.
Він також виставив відео Зеленського, де той сказав, що “якщо одна особа в ЄС блокуватиме 90 млрд євро”, то він дасть “адресу цієї особи ЗСУ”.
Фіцо у своїй публікації заявив про “повну солідарність” зі своїм угорським колегою.
“Якщо президент України продовжить так поводитися, може статися так, що інші держави-члени ЄС також заблокують кредит для України в розмірі 90 млрд”, – пригрозив голова словацького уряду.
Фіцо також попросив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та голову дипломатії ЄС Каю Каллас “дистанціюватися від обурливих шантажних заяв президента України Володимира Зеленського”. Як ми вже писали, Зеленський, натякаючи на Орбана, заявив, що якщо кредит ЄС на 90 млрд євро і надалі блокуватиметься, “адресу цієї особи” дадуть Збройним силам України.
В угорському уряді заявили, що вважають “відкритою погрозою” заяву Зеленського. Орбан пригрозив силою змусити Україну відновити роботу Дружби
Фінляндія готова зняти табу на ядерну зброю – ЗМІ
Фінляндія має намір скасувати багаторічну заборону на розміщення ядерної зброї на своїй території. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву фінської влади.
Як зазначає агентство, законодавчі зміни стосуються закону про ядерну енергетику, ухваленого ще у 1987 році. Він забороняє імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен зазначив, що запропонована реформа є необхідним кроком для інтеграції країни в оборонну структуру НАТО.
“Ця поправка необхідна для того, щоб Фінляндія могла здійснювати військову оборону як частина альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО”, — сказав він.
Як зауважує The Straits Times, цей крок ставить Фінляндію на один рівень із її сусідами – Швецією, Норвегією та Данією. Хоча ці країни не розміщують ядерну зброю в мирний час, вони не мають законодавчих обмежень на її застосування у разі війни. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон минулого тижня також припустив можливість перегляду позиції Стокгольма в разі кардинальних змін у ситуації.
Рішення Гельсінкі значною мірою було зумовлене повномасштабною агресією Росії проти України, а також спільними ініціативами Франції та Німеччини щодо зміцнення ядерного стримування в Європі. З огляду на те, що Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю 1340 км і вже надала США доступ до 15 своїх військових об’єктів, дозвіл на розгортання ядерних засобів, приміром, винищувачів Rafale із ядерними зарядами, стане дієвим сигналом Москві.
Пропозиція має пройти розгляд у парламенті країни. Однак правляча коаліція володіє більшістю, що збільшує шанси на ухвалення змін.
Тим часом Росія продовжує посилювати стратегічну присутність в Арктиці й розбудовує військові об’єкти вздовж кордону з Фінляндією.
Раніше повідомлялося, що Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.
Німеччина та Франція створили координаційну групу з питань ядерної зброї
Рада ЄС ухвалила закон про клімат, визначивши ціль до 2040 року
Рада ЄС ухвалила змінений європейський закон про клімат, встановивши обов’язкову проміжну кліматичну ціль на 2040 рік щодо скорочення викидів парникових газів на 90% порівняно з рівнями 1990 року. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС
Зазначається, що ця нова ціль зміцнює шлях ЄС до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року в усіх секторах економіки. З 2036 року високоякісні міжнародні кредити можуть використовуватися до ліміту 5% від викидів ЄС за 1990 рік, щоб зробити адекватний внесок у досягнення цілі на 2040 рік у спосіб, який є одночасно амбітним та економічно ефективним. Це означає, що щонайменше 85% скорочення викидів має бути досягнуто в межах ЄС. Кредити повинні базуватися на ефективній роботі зі скорочення викидів у країнах-партнерах, відповідно до Паризької угоди.
“Європейський Союз залишається відданим лідерству в глобальній боротьбі зі зміною клімату, захищаючи нашу конкурентоспроможність і гарантуючи, що ніхто не залишиться позаду. Сьогоднішнє прийняття знакової кліматичної цілі на 2040 рік дасть промисловості, громадянам та інвесторам впевненість, необхідну для чистого переходу в наступне десятиліття”, – зазначила міністерка сільського господарства, розвитку сільських районів та навколишнього середовища Республіки Кіпр Марія Панайоту.
Змінений закон про клімат визначає подальші ключові елементи, які Єврокомісія повинна враховувати під час підготовки законодавчих пропозицій на період після 2030 року, зосереджуючись на конкурентоспроможності, спрощенні, соціальній справедливості, енергетичній безпеці та доступності, поряд з іншими пріоритетами. Серед цих елементів постійне видалення вуглецю на базі ЄС (процеси, що передбачають захоплення вуглекислого газу з атмосфери та його тривале зберігання) для компенсації залишкових викидів, які важко скоротити, в межах системи торгівлі викидами ЄС; а також підвищена гнучкість у межах секторів та інструментів, щоб підтримати досягнення цілей простим та економічно ефективним способом.
Закон про клімат також зміщує дату повного функціонування системи торгівлі викидами ЄС для автомобільного транспорту, будівель та інших секторів (ETS2) на один рік, переносячи її з 2027 на 2028 рік. Це останній крок у законодавчому процесі, і змінений регламент набуде чинності через 20 днів після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу та застосовуватиметься безпосередньо в усіх країнах ЄС. Єврокомісія надаватиме відповідні пропозиції щодо виконання обов’язкової кліматичної цілі ЄС на 2040 рік.
Повідомляється, що змінений регламент також передбачає перегляд Європейського закону про клімат кожні два роки. Ґрунтуючись на науково-технічних досягненнях, Єврокомісія оцінить кліматичне законодавство з урахуванням конкурентоспроможності ЄС, цін на енергоносії, чистої абсорбції на рівні ЄС та гнучкості країн ЄС щодо використання високоякісних міжнародних кредитів для досягнення своїх цілей на період після 2030 року.
ЄК запропонує зміни до кліматичного законодавства або додаткові заходи, де це необхідно для підтримки конкурентоспроможності та довгострокового процвітання.
ЄС підтвердив солідарність з країнами Перської затоки
Міністри закордонних справ Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) та ЄС засудили невиправдані удари Ірану по країнах Перської затоки та закликали Тегеран негайно припинити їх, а Євросоюз підтвердив солідарність із країнами регіону. Про це йдеться у спільній заяві міністрів щодо останніх подій на Близькому Сході 5 березня за результатами спільної віртуальної зустрічі.
Учасники зустрічі підкреслили значення стратегічного партнерства між ЄС та Радою, встановленого відповідно до Угоди від 1988 року та підтвердженого на Брюссельському саміті ЄС – РСАДПЗ у жовтні 2024 року.
Міністри засудили невиправдані напади Ірану на країни РСАДПЗ, які загрожують регіональній та глобальній безпеці. Вони також підтвердили відданість регіональній стабільності та закликали до захисту цивільного населення та повної поваги до міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та зобов’язання дотримуватися принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Учасники зустрічі нагадали, що послідовно закликали Іран стримати свою ядерну та балістичну програми, утриматися від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі, а також припинити “жахливе насильство проти власного народу”.
Вони обговорили “значну шкоду, завдану нещодавніми невибірковими нападами Ірану на держави-члени РСАДПЗ, спрямовані на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтові об’єкти, сервісні об’єкти та житлові райони, що призвело до матеріальних збитків та загрожувало безпеці, захисту та життю цивільного населення”.
Міністри наголосили на масштабних дипломатичних зусиллях ЄС та його держав-членів, а також держав-членів РСАДПЗ, що передували нападам, та на зобов’язанні останніх не використовувати їхні території для здійснення нападів на Іран.
Підписанти заяви підтвердили непохитну відданість діалогу та дипломатії як засобу вирішення кризи, високо оцінивши конструктивну роль Оману в цьому відношенні, та наголосили на необхідності відновлення регіональної стабільності та безпеки.
Також учасники нагадали про невід’ємне право країн РСАДПЗ, відповідно до статті 51 Статуту ООН, захищати себе, індивідуально та колективно, від збройних нападів Ірану. Вони підтвердили, що держави РСАДПЗ мають право вживати всіх необхідних заходів для захисту своєї безпеки та стабільності, а також захищати свої території, громадян та мешканців з метою відновлення міжнародного миру та безпеки.
Крім того, міністри нагадали про відповідальність Ради Безпеки ООН за відновлення та підтримку міжнародного миру та безпеки.
Учасники домовилися об’єднати дипломатичні зусилля для досягнення довгострокового рішення, яке запобіжить отриманню Іраном ядерної зброї, припинить виробництво та розповсюдження балістичних ракет, безпілотних літальних апаратів та будь-яких технологій, що загрожують безпеці регіону та за його межами, а також утримається від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі і, зрештою, дозволить іранському народу визначати своє майбутнє.
Міністри підтвердили важливість захисту регіонального повітряного простору, морських шляхів та свободи судноплавства, зокрема в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебській протоці, а також безпеки та захисту ланцюгів поставок та стабільності світових енергетичних ринків, – йдеться у спільній заяві.
У заяві наголошується, що безпека та стабільність регіону Перської затоки є фундаментальними стовпами стабільності світової економіки, нерозривно пов’язаними з європейською та глобальною безпекою.
Учасники визнали важливість морської оборонної операції ЄС ASPIDES та операції ATALANTA для захисту критично важливих водних шляхів та зменшення перебоїв у ланцюгах поставок, а також закликали до координації підтримки операцій. Вони підкреслили необхідність захисту регіонального повітряного простору та морських шляхів, енергетичної безпеки та ядерної безпеки.
ЄС подякував державам-членам Ради співробітництва арабських держав Перської затоки за допомогу, надану громадянам ЄС на їхній території. Європейський Союз та його держави-члени продовжуватимуть докладати всіх зусиль для забезпечення безпечного виїзду своїх громадян у тісній співпраці з державами-членам РСАДПЗ.
Війна в Ірані б’є по кишені європейських водіїв: у Німеччині рекордні ціни
У Німеччині різко зросли ціни на пальне, на деяких заправках вартість літра бензину вже перевищує 2,4 євро. Про це пише Bild в середу, 4 березня.
За даними порталу Benzinpreise, найдорожчою в країні наразі є автозаправка ESSO A3 Donautal West біля міста Пассау. Тут літр бензину Super коштує 2,479 євро (125 гривень), а дизель та бензин Super E10 – 2,419 євро (121 гривня).
Заправна станція розташована безпосередньо на автомагістралі A3 неподалік австрійського кордону, де проходить великий транзитний потік у напрямку Відня. Через відсутність конкуренції та альтернативних заправок ціни на таких трасових станціях традиційно вищі, а в умовах кризи націнка стає ще відчутнішою.
У результаті заправка 50 літрів бензину Super на цій станції стане водіям майже у 124 євро. Для порівняння, за середньої ціни по країні 1,895 євро за літр такий самий бак коштував би близько 94,75 євро. Найдорожча заправка Німеччини. Фото: Bild
Конфлікт на Близькому Сході вже кілька днів спричиняє нервозність на нафтових ринках. Будь-які збої навколо Ормузької протоки, якою зазвичай транспортується близько 20% світових нафтових потоків, негайно впливають на ціни.