Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
Позначка: Вступ до НАТО
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
-
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки -
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО
За результатами опитування Gallup виявлено, що понад половина українців вірить у можливість вступу України в Європейський Союз протягом наступних 10 років. Проте оптимізм стосовно швидкого вступу зменшився другий рік поспіль. Так, лише 52% опитаних вірять у вступ в ЄС в межах 10 років, що є найнижчим показником за останні роки. Щодо вступу України в НАТО, 32% опитаних вірять у це протягом наступних 10 років, що також є найнижчим показником за останні роки. Не вірять у вступ України в ЄС 18% опитаних, а в НАТО – 33%.
-
Нейтральна Австрія розгляне вступ до НАТО через Росію
Влада Австрії відкрита до обговорення можливості відмови від нейтрального статусу країни та вступу до НАТО через загрозу з боку Росії. Про це заявила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінґер в інтерв’ю виданню Die Welt.
“На тлі дедалі більшої невизначеності у галузі глобальної безпеки та дедалі агресивнішої Росії, Австрію можуть захистити лише інвестиції в обороноздатність та партнерства”, – зазначила міністерка.
За словами Майнль-Райзінґер, наразі в парламенті та суспільстві немає більшості на підтримку вступу до НАТО, втім, вона “відкрита до публічної дискусії про майбутнє політики безпеки та оборони Австрії”.
Австрія оголосила постійний нейтралітет у 1955 році. Статус закріплений у конституції, однак, країна співпрацює з НАТО в межах програми “Партнерство заради миру”.
Російське МЗС неодноразово звинувачувало Австрію у “порушенні нейтралітету”. Востаннє – 24 липня, коли прессекретарка МЗС РФ Марія Захарова заявила про транзит західної зброї в Україну через територію Австрії.
Райзінґер, котра очолює ліберальну партію Neos, з березня входить до нової коаліційної влади. Вона відвідала Київ ще у березні. В інтерв’ю міністерка відзначила, що Росія зазнає величезних втрат у війні проти України.
“У якийсь момент у Росії буде нагромадження трун. До цього додайте катастрофічну економічну ситуацію. Путіну дедалі складніше продовжувати війну. Він знає, що часу мало, тому веде бойові дії з такою жорстокістю”, – додала вона.
Раніше повідомляли, що Австрія до 2032 року збільшить свої оборонні витрати до 2% ВВП і зробить свій внесок у європейську безпеку.
Жахлива можливість: РФ висуває НАТО ультиматум про країни Балтії -
Зеленський пояснив, на що розраховує Україна у декларації саміту НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Гаазі. Зеленський висловив подяку за запрошення на саміт НАТО і підкреслив важливість України для альянсу. Рютте підкреслив, що шлях України до НАТО є незворотнім, і підтримав домагання країни у боротьбі з агресією Росії. Лідери узгодили кроки на саміті та обговорили спільні очікування від його результатів, зосереджуючись на підтримці українців та зміцненні обороноздатності. Також обговорювалася можливість доступу України до закупівель зброї від країн-членів НАТО. Зеленський підкреслив неприпустимість ракетно-дронового терору Росії проти цивільної інфраструктури та людей, закликавши до посилення ППО та підтримки українського оборонного виробництва.
-
Рютте підтвердив незворотний шлях України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що на саміті Альянсу у Гаазі буде прийнята важлива декларація щодо підтримки України. Він зазначив, що документ буде базуватися на результатах попереднього саміту у Вашингтоні, де був визначений шлях України до НАТО. Рютте також наголосив, що європейські та канадські союзники обіцяли виділити понад 35 мільярдів євро на підтримку України, і ця сума може збільшитися. Деталі декларації не розкриваються, але очікується, що в ній буде висловлена підтримка України, включаючи фінансову допомогу у майбутньому.
-
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядають можливість врахування витрат на оборону України до нового цільового показника. Однак у підсумковому документі, ймовірно, не буде обіцянки прийняти Україну. Також планується зняти торговельні бар’єри у сфері оборонної промисловості. Проєкт декларації саміту зосереджений на питаннях оборонних витрат і не включає питання про вступ України до НАТО. Є зазначення про загрозу союзників з боку Росії, але Росію не названо агресором стосовно України. На саміті планується обговорення нового цільового показника витрат на оборону, який становить щонайменше 5% ВВП. Наразі також не поновлена обіцянка надати Україні допомогу на $40 мільярдів. У документі підтверджується принцип колективної оборони, а також наголошується на загостренні ситуації у світі.
-
Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО
Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:- Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
- Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
- Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
- Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
- Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
- Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.