Від травня у Німеччині діють посилені прикордонні перевірки, запроваджені міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом. За даними Міністерства внутрішніх справ, з того часу на кордоні відмовили у в’їзді близько 11,900 осіб, серед них – 660 людей із заявами про притулок. Про це інформує Tagesschau у середу, 27 серпня.
Правомірність таких дій залишається спірною. Як зазначає правовий експерт ARD Франк Бройтігам, Адміністративний суд Берліна раніше визнав відмови шукачам притулку такими, що суперечать праву ЄС. Чи підтримають цю позицію інші суди, поки що відкрите питання.
Добріндт, своєю чергою, вважає заходи повністю законними та називає їх “успішними”. У коментарі ARD він акцентував, що рішення відповідають як німецькому, так і європейському праву.
Посилені перевірки означають додаткове навантаження для Федеральної поліції. Водночас у Німецькій поліцейській спілці (DPolG) закликають поступово скорочувати кількість залучених сил, оскільки зараз потік мігрантів зменшився.
Попри це, уряд уже повідомив ЄС про продовження контролю. За словами Добріндта, відмовитися від нього можна буде лише тоді, коли зовнішні кордони Євросоюзу будуть захищені надійніше.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією
Позначка: Відмова
-
Німеччина відмовила у в’їзді майже 12 тисячам осіб з травня
-
Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -
Лукашенко: Путіну пропонували вдарити по Банковій
Кремлівському диктатору Володимиру Путіну буцімто пропонували вдарити ракетою Орєшнік по Банковій в Києві, та той нібито відхилив цю пропозицію. Про це заявив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє провладний Telegram-канал Пул первого.
“Путіну пропонували вдарити “Орешніком” по Офісу президента України, але він відмовився, сказав: “У жодному разі””, – стверджує Лукашенко.Путіну пропонували вдарити "Орєшніком" по Банковій, але він відмовився – Лукашенко pic.twitter.com/TGdjWwNCf4— Максим (@lipcansmaks1) August 22, 2025 Війна пішла не так, як планував Путін – Лукашенко
-
Підрив Північних потоків: арештант зробив заяву
Українець Сергій Кузнєцов, арештований в Італії за підозрою у підриві в 2022 році трубопроводів Північний потік, заперечує обвинувачення, він стверджує, що на момент підриву був в Україні. Про це повідомляє італійське агентство Corriere di Bologna.
В апеляційному суді Болоньї відбулося слухання, на якому затриманий заявив, що не погоджується на видачу Німеччині. Він дистанціювався від обвинувачень, сказавши, що хоче ознайомитися з ними рідною мовою, та наголосив, що під час інциденту з Північними потоками в Балтійському морі він перебував в Україні. За словами Кузнєцова, в Італії, де його затримали, він опинився з сімейних причин.
Звертаючись до журналістів і фотографів у внутрішньому дворі суду, Кузнєцов підняв три пальці, показавши жест тризуба. Після цього 49-річного чоловіка під конвоєм співробітників пенітенціарного департаменту доставили до зали суду, де мали розглянути питання про підтвердження європейського ордера на його арешт.
Засідання відклали до другої половини дня, щоб знайти україномовного перекладача. У залі був англомовний перекладач, однак затриманий заявив, що недостатньо добре володіє англійською і потребує перекладача українською або російською. Суддя дав розпорядження знайти такого перекладача.
Зрештою суд підтвердив тримання під вартою Кузнєцова. Наступне слухання відбудеться 3 вересня, на якому буде ухвалене рішення щодо його можливої видачі Німеччині.
Як відомо, в Італії минулої ночі затримали чоловіка, котрого підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах Північний потік-1 та Північний потік-2. -
Трамп: Мені б не пробачили відмову від Криму
Президент США Дональд Трамп заявив, що якби окупація Криму сталася під час його президентства, то ця подія залишалася б у центрі уваги медіа протягом наступних 20 років.
Про це в середу, 20 серпня, повідомив Clash Report.“Якби я відмовився від цієї землі, я був би на перших шпальтах усіх газет протягом наступних 20 років”, – зазначив Трамп.
При цьому президент підкреслив, що нині медіа майже не згадують про те, що окупація Криму відбулася за часів президентства Барака Обами.
Trump on Crimea:If I gave up that land, I would be on the front page of every paper for the next 20 years. pic.twitter.com/J0Q0cQVE87— Clash Report (@clashreport) August 19, 2025
Як відомо, окупація Криму почалася в лютому 2014 року, коли російські військові без розпізнавальних знаків захопили стратегічно важливі споруди на півострові. Влада була взята під контроль Москвою, після чого організували псевдореферендум – дії, які міжнародна спільнота вважає нелегітимними. 18 березня 2014 року Росія оголосила про “приєднання” Криму, порушуючи суверенітет України та норми міжнародного права.
Світова спільнота негативно сприйняла цю подію. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та підтвердила, що Крим залишається її невід’ємною частиною. Президент США Барак Обама одним із перших засудив дії Москви, підкресливши нелегітимність референдуму, проведеного російськими військовими.
За його ініціативи США та Європейський Союз розпочали впровадження санкцій проти Росії, спрямованих на осіб із близького оточення Кремля та на стратегічні галузі економіки країни. Обама неодноразово наголошував, що Крим залишається територією України, а його силове захоплення є небезпечним порушенням міжнародних принципів і стабільності у світі.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в мирній угоді щодо російсько-української війни слід очікувати “певний обмін територіями”.
Нагадаємо, Зеленський також підкреслив, що питання обміну територіями можуть бути обговорені лише на рівні лідерів під час тристоронньої зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним і Трампом, яку американський президент хоче організувати.
-
Трамп: Мені ЗМІ не забули б відмову від Криму
Президент США Дональд Трамп заявив, що якби окупація Криму сталася під час його президентства, то ця подія залишалася б у центрі уваги медіа протягом наступних 20 років.
Про це в середу, 20 серпня, повідомив Clash Report.“Якби я відмовився від цієї землі, я був би на перших шпальтах усіх газет протягом наступних 20 років”, – зазначив Трамп.
При цьому президент підкреслив, що нині медіа майже не згадують про те, що окупація Криму відбулася за часів президентства Барака Обами.
Trump on Crimea:If I gave up that land, I would be on the front page of every paper for the next 20 years. pic.twitter.com/J0Q0cQVE87— Clash Report (@clashreport) August 19, 2025
Як відомо, окупація Криму почалася в лютому 2014 року, коли російські військові без розпізнавальних знаків захопили стратегічно важливі споруди на півострові. Влада була взята під контроль Москвою, після чого організували псевдореферендум – дії, які міжнародна спільнота вважає нелегітимними. 18 березня 2014 року Росія оголосила про “приєднання” Криму, порушуючи суверенітет України та норми міжнародного права.
Світова спільнота негативно сприйняла цю подію. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та підтвердила, що Крим залишається її невід’ємною частиною. Президент США Барак Обама одним із перших засудив дії Москви, підкресливши нелегітимність референдуму, проведеного російськими військовими.
За його ініціативи США та Європейський Союз розпочали впровадження санкцій проти Росії, спрямованих на осіб із близького оточення Кремля та на стратегічні галузі економіки країни. Обама неодноразово наголошував, що Крим залишається територією України, а його силове захоплення є небезпечним порушенням міжнародних принципів і стабільності у світі.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в мирній угоді щодо російсько-української війни слід очікувати “певний обмін територіями”.
Нагадаємо, Зеленський також підкреслив, що питання обміну територіями можуть бути обговорені лише на рівні лідерів під час тристоронньої зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним і Трампом, яку американський президент хоче організувати.
-
Трамп відкинув ідею Путіна щодо тристоронньої зустрічі в Москві – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп, як і президент України Володимир Зеленський, відмовився проводити за пропозицією російського диктатора Володимира Путіна тристоронню зустріч у Москві. Про це повідомляє видання The New York Times, наводячи слова високопоставленого європейського дипломата.
Під час телефонної розмови Трампа з Путіним 18 серпня останній запропонував американському лідеру можливість провести тристоронню зустріч у Москві. Свідками цієї пропозиції стали європейські лідери.
“Європейські лідери були шоковані таким сценарієм, але Трамп ввічливо відмовив Путіну”, – сказав він.
Як відомо, раніще ЗМІ повідомили, що під час саміту на Алясці Трамп і Путін начебто погодили гарантії безпеки для України. Вони будуть “у стилі п’ятої статті” Північноатлантичного договору, але не в межах НАТО. Пізніше вже сам Трамп фактично підтвердив цю інформацію ЗМІ. За його словами, США, Європа і деякі інші країни можуть надати Україні гарантії безпеки, але не у форматі НАТО.
Гарантії безпеки: Трамп пояснив можливу роль США -
Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям
Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями. -
ЗМІ: Зеленський відкинув вимоги Путіна
Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на Алясці вимагав, щоб українські війська покинули Донбас, а за це Кремль обіцяв «заморозити» лінію фронту в Херсонській і Запорізькій областях та утриматися від нових атак на Україну. Про це повідомляє Financial Times.
За даними Reuters, Трамп передав цю вимогу українському президенту Володимиру Зеленському та європейським лідерам під час телефонної розмови. Президент України у відповідь заявив, що Київ не погодиться здати Донбас.
А FT пише, Зеленський готовий обговорювати питання територій на зустрічі з Трампом у Білому домі 18 серпня, але на те, щоб віддати Донбас Росії, він не погодиться.
ЗМІ: Трамп сказав, що Путін вимагає від України віддати йому весь Донбас -
Том Круз відмовився від почесної премії Центру Кеннеді
Том Круз відмовився від престижної премії Центру Кеннеді – однієї з найвищих відзнак для діячів мистецтва у США.
Лауреатів оголосили напередодні, 13 серпня, особисто президент Дональд Трамп, повідомляє The Washington Post із посиланням на анонімні джерела в організації.
Причиною відмови, за даними видання, став нібито конфлікт у робочому графіку актора. Представники Круза утрималися від коментарів.
Окрім Круза, цьогорічними лауреатами стали Сильвестр Сталлоне, Майкл Кроуфорд, співаки Джордж Стрейт і Глорія Гейнор, а також рок-гурт KISS. Трамп заявив, що був “дуже залучений” у відбір переможців і зізнався, що сам колись мріяв про цю нагороду, але так і не отримав її.
Президент також анонсував масштабний ремонт Центру Кеннеді, на який виділять федеральне фінансування. Він пообіцяв перетворити заклад на “перлину” мистецтва та культури до 250-річчя незалежності США у 2026 році.