Судді Підгаєцького районного суду, яка збила на смерть двох людей в Івано-Франківькій області, обрали запобіжний захід у вигляді арешту. Про це повідомила регіональна прокуратура в понеділок, 3 листопада
Суд обрав судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у понад 1 млн грн, – йдеться у повідомленні.
Позначка: Суд
-
Арештовано суддю за смертельну ДТП на Прикарпатті
-
ДБР передало до суду справу нардепа Шевченка
Досудове розслідування щодо народного депутата України, який вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства, завершено, і обвинувальний акт направлено до суду. Народний депутат, якого не називають, але вказують на Євгена Шенченка, обвинувачується у вчиненні трьох епізодів злочинів, включаючи державну зраду та шахрайство. Він розповсюджував проросійські наративи та сприяв поширенню неправдивої інформації про ситуацію в Україні, навіть після початку вторгнення Росії. Депутат використав свої зв’язки в Білорусі для отримання хабара та змушував підприємців укладати невигідні для них угоди. В результаті він заволодів 14,5 млн гривень та витратив їх на придбання автомобілів преміум-класу. Йому загрожує покарання у вигляді довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Народний депутат зараз утримується у слідчому ізоляторі.
-
Ексвійськкому Борисову призначили 20 млн застави
Суд в Одесі призначив запобіжний захід для колишнього військового Євгена Борисова у вигляді застави у 20 мільйонів гривень. Засідання з цього питання тривало більше місяця, адвокати планують оскаржити це рішення. Справа проти Борисова розпочалася ще весною 2023 року, коли його знову затримали після того, як він мав вийти на волю. Раніше відомо, що ДБР розкрило корупційну схему у військовому комітеті, пов’язану з уникненням мобілізації.
-
У Литві судитимуть росіянина за воєнні злочини в Україні
Російського військовослужбовця, якого підозрюють у воєнному злочині проти громадянина Литви на території України, доправили до Литви. Генеральна прокурорка Литви Ніда Грунскене повідомила, що військовому РФ пред’явили обвинувачення у тортурах та незаконному позбавленні волі. Він може отримати від 10 до 20 років ув’язнення або довічне ув’язнення. Слідство вважає, що військові РФ організували фільтраційний табір на базі Мелітопольського військового аеродрому, де катували та принижували цивільних і військовополонених. Збройні сили України затримали старшого матроса російського полку, який брав участь у цих злочинах. Слідчі в Україні розслідують понад 160 тисяч кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією РФ.
-
Принц Вільям і Кейт виграли суд проти журналу, який порушив їх приватність
Принц Вільям і принцеса Кейт Міддлтон виграли судовий процес у Франції проти журналу Paris Match, який опублікував їхні приватні фотографії з сімейної відпустки в Альпах без їхнього дозволу. Суд визнав, що це порушує їхнє право на приватність. Журнал повинен публічно вибачитися та покрити судові витрати. Представники королівського палацу заявили, що навіть у зв’язку з публічними обов’язками, у королівської сім’ї є право на приватний простір. Вони також підкреслили, що Вільям і Кейт будуть продовжувати захищати особистий простір своєї сім’ї, щоб діти могли рости в спокої без надмірного втручання ЗМІ.
-
Розкрадання 90 млн на дронах для ЗСУ: суд заарештував двох підозрюваних
Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжних заходів до двох підозрюваних у справі про розкрадання коштів при закупівлі безпілотників для Збройних сил України. Представники приватних компаній будуть утримуватися під вартою або матимуть можливість внести заставу в значній сумі. Таке рішення було прийнято у четвер за повідомленням пресслужби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
-
Настоятеля монастиря УПЦ МП судитимуть за побиття чоловіка до смерті
На Хмельниччині священик монастиря УПЦ МП у Старокостянтинові буде судитися за те, що в стані алкогольного сп’яніння завдав тяжких тілесних ушкоджень і призвів до смерті чоловіка. Поліція повідомила, що священнослужитель під впливом алкоголю посварився з чоловіком, після чого бійка призвела до смерті потерпілого. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а обвинувальний акт вже направлено до суду. Якщо вину буде доведено, священику загрожує до 10 років ув’язнення. Також у новинах згадується, що поліція раніше спростовувала інформацію про вбивство військовослужбовця на території монастиря. УПЦ МП було відмовлено в задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви, а в Почаївській лаврі проводили обшуки.
-
Суд заарештував ексголову Укренерго
Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому голові НЕК Укренерго Володимиру Кудрицькому у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 13,7 млн грн до 26 грудня включно. Про це стало відомо в середу, 29 жовтня.
Сторона обвинувачення клопотала про тримання під вартою на 60 діб із визначенням розміру застави у 13,7 млн гривень.
Сам Кудрицький під час засідання заявив, що оголошена йому підозра є “абсурдною і необгрунтованою”.
Напередодні стало відомо, що Володимир Кудрицький і бізнесмен Ігор Гринкевич викриті у причетності до шахрайського заволодіння коштами держпідприємства на десятки мільйонів гривень. Їм оголосили підозри.
Раніше Гринкевича затримали через закупівлю неякісного одягу для ЗСУ на понад 1 млрд гривень. -
Агентку ГРУ засудили до 15 років за коригування ударів по Харкову
Агентка російської воєнної розвідки отримала 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Жінка коригувала ракетно-бомбові удари по Харкову та чекала на окупацію міста, передаючи дані ворогу про розташування українських захисників. Про це інформує СБУ у середу, 29 жовтня.
“За доказовою базою Служби безпеки 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала ще одна агентка російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), яку затримали навесні цього року у Харкові”, – зазначили у повідомленні.
Зловмисниця коригувала ракетно-бомбові удари росіян і чекала на окупацію обласного центру та всього східного регіону України.
З’ясувалося, що наведенням повітряних атак РФ займалася завербована ворогом 46-річна місцева безробітна. У поле зору окупантів жінка потрапила, коли закликала у Телеграм-каналах до захоплення Харкова.
Після вербування агентка пройшла інструктаж з прихованого стеження за локаціями Сил оборони, що базувалися на території прифронтового міста.
Згодом жінка обходила місцевість та відстежувала і фотографувала розташування українських захисників. Зібрані файли з власними коментарями вона месенджером відправляла російському гру.
Отримані дані росіяни використовували для підготовки масованих ударів по місту.
У результаті, колегія суддів визнала агентку винною у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.