У Закарпатській області посадовців Брустурянського лісгоспу обвинувачують у незаконній вирубці понад тисячі дерев у Карпатах, що призвело до збитків навколишньому середовищу на понад 12 мільйонів гривень. Керівник лісгоспу організував цю діяльність та залучив трьох підлеглих до виконання незаконних вказівок. Незаконні рубки відбувалися без дотримання встановлених норм лісовпорядкування. У результаті цих дій було вирубано більше тисячі дерев породи ялина та бук. Усі учасники цієї схеми обвинувачуються у злочині, за який може бути накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Зараз вживаються заходи для відшкодування завданих збитків. Раніше на Закарпатті були затримані члени угруповання “чорних лісорубів”, які також займалися незаконною вирубкою лісу.
Позначка: Суд
-
З ексканцлера Австрії зняли звинувачення у справі про неправдиві свідчення
Вищий регіональний суд у Відні зняв звинувачення у неправдивих свідченнях з колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца, який стверджував, що не був причетний до призначення союзника партії головою державної холдингової компанії. Рішення суду скасовує попереднє умовне ув’язнення, яке було винесене раніше. Суд вважає, що свідчення Курца не можна вважати неправдивими, оскільки він не створив враження, що дав недостовірні свідчення. У той же час умовне ув’язнення для іншого співробітника Курца залишилося в силі. Розслідування проти Курца є частиною корупційного скандалу в Австрії, що почався після витоку відео, на якому лідер ультраправих обговорює фінансування партії на курорті.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, спричинену режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсацію понад 200 мільйонів євро за витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи, які знадобилися для подолання кризи. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх транспортування та розміщення. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Інші країни ЄС також закликали переглянути правові акти у контексті міграційних викликів, щоб дати можливість країнам ефективно реагувати на ситуації, коли мігранти використовуються як інструмент тиску.
-
На Івано-Франківщині військовослужбовець отримав вирок за тричі вчинене СЗЧ
У Івано-Франківському міському суді засудили військовослужбовця до 5 років ув’язнення за те, що він тричі самовільно залишав військову частину. Чоловік був мобілізований у лютому 2022 року, але тричі порушив військову дисципліну, не повертаючись після лікування та залишаючи місце служби. Після третього порушення його затримали і повідомили про підозру. ДБР нагадали, що до серпня 2025 року військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, можна добровільно повернутися до служби без юридичних наслідків.
-
Посадовця Федерації профспілок ув’язнили за спробу підкупу судді
У Вищому антикорупційному суді винесли вирок у справі заступника голови Федерації профспілок, якого звинувачували у спробі підкупу суддів Київського апеляційного суду. За даними слідства, фігурант разом зі спільником намагалися передати 150 тисяч доларів за вирок про звільнення посадовця з-під варти. Суд визнав їх винними у кримінальному правопорушенні і засудив до чотирьох років ув’язнення з конфіскацією майна. Також іншу особу у справі звільнили від винуватості. Крім того, суд вирішив конфіскатувати 150 тисяч доларів як хабар. Вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів.
-
В РФ засудили “анархіста” до 29 років за два теракти
У другому західному військовому суді громадянина Росії та Італії Руслана Сідікі засудили до 29 років ув’язнення за два теракти, включаючи напад на об’єкт Міноборони. Представниця Слідчого комітету Світлана Петренко повідомила про це, додавши, що триває розслідування щодо інших осіб, які могли б бути причетні до цих злочинів. Встановлено, що Сідікі був залучений до терористичних актів та навчався українською розвідкою. Він підготував та вчинив два теракти, один з яких був спрямований на Міністерство оборони, а інший – на залізницю, що призвело до аварії. Хоча він визнав свою вину у цих діях, він стверджує, що не планував більше терактів після зустрічей з українцями в Туреччині та Латвії. Суд також призначив йому штраф та обмеження волі.
-
Зеленський призначив 22 суддів до місцевих судів
Президент Володимир Зеленський затвердив призначення 22 нових суддів до різних судів по всій Україні. Судді були призначені до місцевих, міських, районних та господарських судів у різних областях країни. Укази про призначення були опубліковані на офіційному сайті президента. Нові судді розпочнуть виконувати свої обов’язки у найближчий час у відповідності з законом.
-
Суд заборонив адміністрації Трампа анулювати візи іноземних студентів
Федеральний суддя у Каліфорнії заборонив адміністрації Дональда Трампа анулювати правовий статус іноземних студентів у США без індивідуального розгляду справ. Про це повідомляє Bloomberg.
Окружний суддя Джеффрі Вайт 22 травня ухвалив постанову, яка блокує спроби адміністрації автоматично позбавляти студентів легального статусу без дотримання встановлених федеральних процедур. Йдеться про студентів, зареєстрованих у системі Student and Exchange Visitor Information System (SEVIS).
На початку року команда Трампа масово анулювала реєстрації іноземців у SEVIS, аргументуючи це боротьбою з тими, хто має кримінальне минуле. Крім того, уряд США повідомив Гарвардському університету про відкликання сертифікації Student and Exchange Visitor Program, що означає заборону на прийом іноземних студентів.
Судове рішення стосується саме студентів, а не навчальних закладів. При цьому анулювання у базі SEVIS фактично позбавляє студентів легального статусу, що створює загрозу їхнього арешту, затримання чи депортації.
Попри кілька судових розглядів, у квітні уряд США частково відновив статуси багатьох студентів. Проте суддя Вайт висловив занепокоєння спробами чиновників ухилятися від судового нагляду, змінюючи позиції у конкретних справах по всій країні.
Противники дій адміністрації заявили, що масове анулювання статусів було незаконним, а деякі студенти взагалі не підпадали під жодні формальні критерії для позбавлення їх права перебування у США.
У своєму рішенні Вайт зазначив, що позивачі мають великі шанси довести, що позбавлення статусу було довільним і необґрунтованим. Суд також заборонив адміністрації вживати будь-яких юридичних заходів проти студентів, таких як арешти чи обмеження, доки триває розгляд справи.
Нагадаємо, адміністрація Трампа заборонила Гарвардському університету приймати іноземних студентів. Раніше уряд США припинив фінансування федеральних грантів для Гарвардського університету на суму 60 млн доларів через звинувачення в антисемітизмі.
-
У Мілані засудили організатора втечі сина ексгубернатора РФ
У Мілані засудили росіянина Дмитра Чіракадзе, котрого визнали координатором втечі Артема Усса – сина наближеного до Путіна олігарха, колишнього губернатора Красноярського краю. Суд виніс вирок у три роки і два місяці позбавлення волі. Про це інформує ANSA у четвер, 22 травня.
Втечу організували у березні 2023 року, коли Артем Усс перебував під домашнім арештом у муніципалітеті Базільйо під Міланом і очікував на екстрадицію до США.
На підставі вивчення телефонів, міланські слідчі наголошували, що саме Чіракадзе підтримував зв’язок із сім’єю Усса під час домашнього арешту і координував членів банди, яка допомогла організувати втечу.
Прокуратура раніше вимагала для підсудного п’ять з половиною років позбавлення волі. Дмитро Чіракадзе перебуває під вартою з червня 2024 року.
Усса затримали в аеропорту Мілана у 2022 році. Суд ухвалив відправити росіянина до США, де його звинувачують у порушенні санкцій та відмиванні грошей, однак у березні 2023 року він втік з-під домашнього арешту. -
В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів
Конституційний суд Румунії відхилив скаргу лідера Альянсу за Союз румунів Джордже Сіміона, що програв на виборах президента, про анулювання результатів голосування у другому турі – скаргу визнали необґрунтованою, рішення остаточне. Про це Коституційний суд повідомив на своєму сайті.
“На засіданні 22 травня 2025 року Конституційний Суд… обговорив клопотання про анулювання виборів на посаду президента Румунії у другому турі голосування 18 травня 2025 року, подане паном Джордже-Ніколае Сіміоном. Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив вимогу про скасування виборів як необґрунтовану”, –
Як відомо, на виборах президента Румунії 18 травня переміг проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан з результатом 53,60% голосів.
Сіміон спершу визнав свою поразку на виборах і привітав з перемогою свого суперника, але буцімто зробив це, “щоб уникнути кровопролиття”. Трохи згодом він все ж подав до Конституційного суду скаргу щодо анулювання результатів голосування.
Слід зауважити, що співзасновник Telegram Павло Дуров недавно заявив про начебто спроби французької розвідки вплинути на політичну ситуацію в Румунії.