Словаччина та Угорщина вимагають вилучити семеро росіян із санкційного списку ЄС для продовження дії індивідуальних санкцій проти РФ ще на пів року. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Джозвяк з посиланням на джерела.
За словами Джозвяка, крайній термін, необхідний для продовження санкцій – 15 березня.
“Зустрічна пропозиція ЄС – продовження на 12 місяців і видалення зі списку двох осіб, яких вважають “слабкими випадками”, – зазначив він.
Позначка: Санкції
Гроші на війну скінчилися: Кремль іде ва-банк у судах за заморожені активи
Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція кинули економіку агресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Росію йти на екстрені міри. РФ вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Чи є в неї шанси виграти цю справу? Позов проти ЄС Центральний банк Росії офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення ЄС від 12 грудня 2025 р., яке закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Загалом, в країнах ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських активів. “Рішення ЄС про безстрокове заморожування активів порушує основоположні та невід’ємні права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав та їхніх центральних банків”,- йдеться в заяві ЦБ РФ. Для Кремля заморожені активи є критичним фінансовим ресурсом. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у ВПК та армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Крім того, для РФ цей позов ще й інструмент політичного престижу. Подача позову є спробою створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку ЄС.
Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення Росії до суду. Брюссель назвав позов Москви спекулятивним та необґрунтованим. “Ми повністю впевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою”,- сказав речник ЄК Балаж Уйварі. Своєю чергою юристи ЄК наполягають, що заморожування коштів є законною контрмірою у відповідь на грубе порушення Статуту ООН.
ЄС вибудовує захист на аргументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій у грудні 2025 р. було продиктоване триваючою ескалацією та відмовою агресора відшкодовувати завдані збитки.
В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може, тому подав позов до суду, сподіваючись його виграти. Щанси виграти у РФ мізерні Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків – залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи грудневе рішення ЄС про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що прямо суперечить європейській Хартії основних прав.
Водночас позиція Брюсселя базується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну агресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише “знерухомлені” до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Це тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи агресора доступу до ресурсів. “Ці позови – це насамперед інструмент залякування. Росія хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС вже адаптовано: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на триваючу агресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембургу є мінімальними”,- каже Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур у 2024 та 2025 рр., створюють стійкий прецедент, що робить успіх нового позову вкрай малоймовірним.
Навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі та юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. “Суд ЄС може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими”, – кажуть юристи фірми Gherson LLPх. Таким чином, цей судовий процес є радше стратегією виснаження та спробою створити юридичний шум, аніж реальним шляхом до деблокади активів. Важливість рішення суду для України Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти – єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-агресору під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже сьогодні спрямовуються на закупівлю зброї та відновлення енергетики. У 2026 р. ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що Росія не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних коливань у світі. “Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд. євро у 2026 р. коштом цих активів. Нам потрібно виробляти дрони, купувати ППО в Америці та іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава”, – каже президент України Володимир Зеленський. Вікторія Хаджирадєва
США звільнили німецькі активи Роснафти від санкцій
Міністерство фінансів США надало загальний дозвіл на діяльність Rosneft Deutschland, дочірньої компанії Роснефти, яка з жовтня 2025 року перебуває під дією американських санкцій. Про це 5 березня повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США.
Як йдеться в повідомленні відомства, санкції були зняті з компаній Rosneft Deutschland GmbH та RN Refining & Marketing GmbH майже одразу після запровадження обмежень проти Роснефти – 29 жовтня. Ці послаблення мали тривати до 29 квітня 2026 року.
Тим часом Міністерство економіки ФРН повідомило, що дозвіл, спочатку обмежений терміном до 29 квітня, тепер “продовжено безстроково”, пише DW.
Німецьке видання Deutsche Welle зазначає, що скасування санкцій із Rosneft Deutschland у довгостроковій перспективі дозволяє забезпечити стабільну роботу нафтопереробного заводу в місті Шведт на сході Німеччини. Цей завод постачає паливо та мазут до Берліна і на північний схід країни.
Варто зазначити, що в жовтні Велика Британія розширила санкційний список проти РФ, включивши до нього дві найбільші російські нафтові компанії: Роснефть і Лукойл.
Трамп “був би не проти” зняти санкції з Росії
США звільнили німецькі активи Роснефти від санкцій
Міністерство фінансів США надало загальний дозвіл на діяльність Rosneft Deutschland, дочірньої компанії Роснефти, яка з жовтня 2025 року перебуває під дією американських санкцій. Про це 5 березня повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США.
Як йдеться в повідомленні відомства, санкції були зняті з компаній Rosneft Deutschland GmbH та RN Refining & Marketing GmbH майже одразу після запровадження обмежень проти Роснефти – 29 жовтня. Ці послаблення мали тривати до 29 квітня 2026 року.
Тим часом Міністерство економіки ФРН повідомило, що дозвіл, спочатку обмежений терміном до 29 квітня, тепер “продовжено безстроково”, пише DW.
Німецьке видання Deutsche Welle зазначає, що скасування санкцій із Rosneft Deutschland у довгостроковій перспективі дозволяє забезпечити стабільну роботу нафтопереробного заводу в місті Шведт на сході Німеччини. Цей завод постачає паливо та мазут до Берліна і на північний схід країни.
Варто зазначити, що в жовтні Велика Британія розширила санкційний список проти РФ, включивши до нього дві найбільші російські нафтові компанії: Роснефть і Лукойл.
Трамп “був би не проти” зняти санкції з Росії
США дозволили Індії купувати застряглу в морі російську нафту
Сполучені Штати Америки надали Індії 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти з танкерів, що перебувають у морі. Про це міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив у мережі Х у п’ятницю, 6 березня.
За заявою американського міністра, цей крок спрямований на забезпечення стабільності постачань нафти на світовий ринок. Уряд США надає Індії 30-денний період, протягом якого індійські нафтопереробні компанії можуть закуповувати російську нафту.
“Цей запобіжний короткостроковий захід не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, оскільки він дозволяє лише операції з нафтою, яка вже застрягла в морі”, – прокоментував Бессент.
Очільник мінфіну також наголосив, що Індія залишається важливим партнером для США, висловивши сподівання на збільшення імпорту американської нафти з боку Нью-Делі.
Згідно з даними суднового моніторингу, два російські нафтові танкери, які прямували до Східної Азії, змінили маршрут у бік Індії. Це свідчить про готовність Індії приймати російську нафту в контексті загострення ситуації на Близькому Сході.
Ми повідомляли раніше, що нафтопереробні заводи Індії почали купувати російську нафту, що міститься на танкерах поблизу узбережжя країни, щоб компенсувати скорочення поставок близькосхідної сировини через війну в Ірані.
Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані
Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.
Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.
Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.
Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.
The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.
Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).
Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).
Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.
Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Економіка РФ на межі прірви
Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані
Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.
Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.
Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.
Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.
The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.
Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).
Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).
Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.
Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Економіка РФ на межі прірви
Дефіцит бюджету Росії перевищив офіційні дані – розвідка
Згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Нині, як зазначили у повідомленні, майже всі сектори російської економіки демонструють негативну динаміку. Найбільший удар зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель з боку Індії Росія змушена продавати нафту зі значними знижками.
“Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів Росії від експорту нафти та СПГ”, – акцентували німецькі розвідники.
Також зауважується, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як “інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик”.
У повідомленні наголосили, що за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.
Бельгія вимагає 10 млн євро застави за арештований танкер РФ
Бельгія наклала заставу в розмірі 10 мільйонів євро на арештований танкер “тіньового флоту” РФ Ethera. Про це повідомляє видання HNL.
Бельгійська армія в неділю захопила нафтовий танкер, що належить російському “тіньовому флоту” та перебуває під санкціями ЄС та Британії.
“Було виявлено 45 порушень. Вони в основному стосувалися підроблених сертифікатів, що випливали з виявлення того, що судно ходило під фальшивим гвінейським прапором”, – сказано в заяві бельгійського уряду.
Після сплати застави, проведення перевірок, розгортання правильного прапора й отримання сертифікатів, судно Ethera зможе знову вирушити в плавання.
До того часу екіпаж з 21 особи має залишатися на борту. Він складається з російського капітана, семи офіцерів та тринадцяти інших членів екіпажу, здебільшого індійського походження.
“Наш уряд вживає рішучих заходів проти суден “тіньового флоту”. За допомогою цієї операції ми забезпечуємо додержання санкцій ЄС, захищаємо Північне море та стримуємо фінансування війни Росії в Україні”, – заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
Російський газовий танкер палає у Середземному морі
У Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував зріджений природний газ (ЗПГ). Судно перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки та Великої Британії, а причиною інциденту, за попередньою інформацією, могла стати атака морського дрона. Про це увечері у вівторок, 3 березня, повідомляє Reuters.
Згідно з даними агентства, займання судна під російським прапором сталося у вівторок, 3 березня. Інформація про стан екіпажу наразі відсутня.
Відповідно до даних платформи MarineTraffic, востаннє місце перебування танкера фіксували в понеділок поблизу берегів Мальти.
Джерела агентства в галузі судноплавства та морської безпеки припускають, що танкер міг зазнати нападу за допомогою військового морського дрона. У здійсненні цієї операції висловлюють підозри щодо України, але офіційних підтверджень цього поки що немає.
Варто нагадати, що танкер Arctic Metagaz перебуває у списку суден, на які накладені санкції США та Великої Британії через його зв’язок із російською енергетичною галуззю.
Раніше повідомлялося, що Головне управління розвідки Міністерства оборони оприлюднило дані про 31 морське судно, задіяне у перевезенні російської нафти та зрідженого газу на порталі War&Sanctions.
Україна розширила санкції проти тіньового флоту РФ