Президент США Дональд Трамп виступив із різким попередженням на адресу Москви, висунувши ультиматум Росії на оголошення припинення вогню в Україні. У разі невиконання цієї умови Вашингтон запровадить 100% мита на весь російський імпорт. Про це нагадує The Times у неділю, 20 липня.
Водночас у США визнають: справжній вплив на дії Кремля має не Вашингтон, а Пекін. На думку Трампа, президент Китаю Сі Цзіньпін тримає Володимира Путіна в політичній, економічній і навіть військовій залежності.
“Усі ключі від війни – у руках Пекіна”, – пише видання.
Тим часом на московській біржі спостерігається неочікуване зростання. Інвестори сприйняли заяву глави Білого дому як політичний жест, а не реальну економічну загрозу. Адже США наразі становлять лише 0,65% російського експорту. Водночас значно серйозніший ризик для Москви – можливість вторинних санкцій, які можуть зачепити Китай та Індію, основних імпортерів російської нафти.
Аналітики відзначають, що попри союзницьку риторику, Китай дедалі активніше витісняє Росію з її традиційних зон впливу – в Азії, Африці та Латинській Америці. Крім того, Пекін постачає Москві товари подвійного призначення, сучасні технології, а також, як припускають у розвідці, боєприпаси – через Північну Корею.
Та попри стратегічне партнерство, відносини між двома державами далекі від довіри. Обидві сторони активно ведуть шпигунську діяльність одна проти одної, тоді як інтереси країн все частіше розходяться.
У виданні зауважили, що затягування війни грає на руку Китаю: поки Захід виснажується у підтримці Києва, Росія дедалі глибше занурюється в залежність від Пекіна.
Нещодавно Сі Цзіньпін заявив про посилення підтримки Росії на тлі нещодавнього ультиматуму президента США Дональда Трампа та заяви про запровадження вторинних санкцій проти торгових партнерів Москви.
Також, за даними South China Morning Post, на зустрічі з очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас на початку липня міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може “допустити поразки” Москви у війні.Він пояснив, що у разі поразки Росії США повністю зосередяться на Китаї. Водночас Ван І додав: “Якби Пекін дійсно допомагав Москві, війна вже давно була б завершена”.
Раніше у Китаї рішуче виступили проти будь-яких односторонніх санкцій та юрисдикції “довгої руки”.
Путін відкинув ультиматум Трампа – ЗМІ
Позначка: Рф
-
The Times: Ключі від війни – в руках Китаю, а не Заходу
-
Поліції РФ платять по 100 тисяч рублів за вербування на війну – ЗМІ
Співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів. Про це повідомляє видання Верстка, посилаючись на чинних та колишніх поліціянтів.
Умовою для цього стало оновлення кримінально-процесуального кодексу, який тепер зобов’язує дільничних, оперативників та слідчих пояснювати всім затриманим від 18 до 65 років, що вони можуть піти на війну та уникнути кримінального переслідування. У регіональних відділах внутрішніх справ (ОВД) почали запроваджувати премії за вербування. Винагорода встановлюється або розпорядженням для внутрішнього користування, або усно.
Процедура вербування проходить перед першим допитом. Спершу затриманому розповідають, що його не лишень звільнять від покарання, а ще й дадуть мільйони рублів, зарплату понад 200 тис., пільги сім’ї та безкоштовну освіту дітям.
У протоколі допиту вказують, чи згоден затриманий піти воювати чи ні, після чого документ надсилається куратору з Головного слідчого управління, а він у разі згоди направляє його до військкомату.
Якщо людина йде воювати, провадження у її справі припиняється, запобіжний захід скасовується, а кримінальне переслідування в майбутньому припиняється.
Для одержання премії поліцейському потрібно принести начальнику довідку з військкомату про те, що підозрюваний підписав контракт. Також можна показати рішення судді про те, що справу закрито через вибуття обвинуваченого на війну. Гроші виплачуються наприкінці місяця разом із зарплатою. -
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким війська Росії атакували Київ, містить компоненти виробництва з Китаю. Також під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. СБУ виявила китайські комплектуючі у дроні, зокрема кріплення для катапульти запуску, які були взяті з безпілотників, якими російські окупанти атакували Київ. Служба безпеки кваліфікує атаку на столицю як воєнний злочин і розпочала кримінальне провадження. Також було пошкоджено китайське консульство в Одесі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що ці події показують, як Росія залучає різних партнерів у війну проти України, і закликав США посилити тиск на Москву для зупинки агресії та терору.
-
РФ атакує консульство Китаю, поки Пекін постачає деталі для дронів – МЗС
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси була пошкоджена будівля Генконсульства Китаю. У дроні були виявлені комплектуючі від Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd, що свідчить про їх китайське походження. СБУ класифікує атаку на Київ як воєнний злочин і розпочала розслідування. Міністр закордонних справ закликав США посилити тиск на Росію та інших, хто підтримує її воєнні дії в Україні.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
У внутрішній адміністрації президента США Трампа виникли розбіжності щодо санкцій проти російської енергетики. Один з представників Білого дому виступив за зняття санкцій на енергопостачання з Росії, тоді як інший віддав перевагу витісненню Росії з енергетичних ринків на користь американських компаній. Це відбувається в контексті заяв Трампа про закінчення війни на Україні після розмови з Путіним. У той же час, Росія веде переговори з США щодо відновлення “Північного потоку”, що може вплинути на енергетику Європи. Це створює напругу серед американських інвесторів та посадовців у Європі, які вбачають у цьому спробу поділити ринок та зони впливу між Трампом та Путіним.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
У парламенті Вірменії були схвалені поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA), яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг контролювати управління енергетичними компаніями в разі порушень. Також передбачено можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Спікер парламенту Алена Сімонян зазначив, що за законопроєкт проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Самвел Карапетян був затриманий у червні за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади. Крім того, він підтримував Вірменську Апостольську церкву та критикував владу. ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і входить до групи компаній Ташир, що належить Карапетяну.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.