Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не довіряє главі Росії Володимиру Путіну, позаяк особисто переконався у його брехні. Про це повідомляє The Guardian у середу, 25 червня.
Рютте пригадав свій досвід спілкування з Путіним після збиття малайзійського Boeing MH17 у липні 2014 року над окупованою частиною Донеччини, коли він ще очолював уряд Нідерландів.
“Я не змінив своєї думки про Володимира Путіна. Я не довіряю цій людині… Путін говорив мені, що його військ не було на Донбасі, що він не має жодного стосунку до України, тощо. Усе це було брехнею”, – заявив він.
Очільник Альянсу акцентував, що глава Кремля намагався розділити Захід, однак у відповідь на агресивні дії Росії до НАТО приєдналися Фінляндія і Швеція.
Крім того, країни Альянсу погодили збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
“Так що він не може бути дуже задоволений, і він не повинен бути дуже задоволений”, – додав Рютте.
Раніше глава Альянсу попередив, що Росія отримає нищівну відповідь, якщо спробує здійснити вторгнення на територію країн НАТО.
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО
Позначка: Путін
-
Рютте розповів, чому не довіряє Путіну
-
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про очікування посилення санкційного тиску Євросоюзу на Росію. Він також висловив підтримку України у питанні вступу до ЄС та наголосив, що Україна виконала всі вимоги для відкриття першого переговорного кластера. Сибіга висловив подяку Євросоюзу за підтримку, особливо у сфері оборони, і подякував главі європейської дипломатії Каєї Каллас за її лідерство в цьому питанні.
-
ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО
За даними Bloomberg Economics, у разі сповна розвиненої війни Росії проти Європи світовий ВВП може скоротитися на суму до 1,5 трлн доларів. Зростання військових амбіцій Кремля збільшує загрозу прямої війни між Росією та НАТО. Російський ВПК збільшує обсяги виробництва зброї, що може виходити за межі потреб армії РФ в Україні. Експерти прогнозують, що війна між Росією і НАТО може призвести до значних збитків для світової економіки, включаючи руйнування в зоні бойових дій, підвищення цін на енергоносії та обвал фінансових ринків. Це також може призвести до масових жертв, потоків біженців та зупинки торгівлі в Балтійському морі. Спеціалісти зауважують, що Росія може влаштувати провокацію, щоб розпочати війну, наприклад, інсценувати зупинку потяга Москва-Калінінград на території Литви. Це може призвести до ескалації конфлікту та активації оборонних заходів країн НАТО.
-
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, що передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Дефіцит бюджету РФ перевищить прогноз утричі, тому урізають витрати у п’ятьох ключових держпрограмах. Найбільше скорочення отримала програма розвитку промисловості, яка втратить 97,15 млрд рублів. Також скоротили фінансування програми науково-технічного розвитку, розвитку авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Очікується, що дефіцит російського бюджету сягне 3,8 трлн рублів, що втричі перевищує первинний план. Мінфін готується до подальших скорочень витрат, оскільки резерви уряду зменшуються. Аналітики попереджають, що при низьких цінах на нафту Фонд національного добробуту може бути вичерпано вже у 2026 році.
-
Диктатор у відчаї: що означають атаки окупантів на мирне населення
Україна зазнала серії атак російських військ у різних містах, зокрема у Білгород-Дністровському ліцеї на Одещині, де ракета влучила, спричинивши руйнації та жертви. Міністр освіти Оксен Лісовий підкреслив, що Росія намагається посіяти страх та зламати психологічну стійкість населення. НАТО засуджує російські удари та підтримує Україну. Генштаб ЗСУ повідомив про великі втрати російських військ у конфлікті, аналітики стверджують, що Росія втрачає стратегічно, оперативно та морально. Росія використовує різні тактики, включаючи “жуковщину”, та масово вербує ув’язнених для бойових дій. Україна прагне до миру, але готова захищати свою територію.
-
Мерц закликав покарати Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив у The Guardian свою позицію щодо ситуації з Росією. Він заявив, що Росія, очолювана Володимиром Путіним, не проявляє готовності до миру, тому потрібно вжити нові санкції, посилити НАТО та оборонний потенціал Німеччини. Мерц підкреслив, що потрібна готовність до миру з обох сторін, але Росія наразі не виявляє такої готовності. Він також наголосив на продовженні агресії Росії проти України та закликав до підтримки нових санкцій ЄС проти російського тіньового флоту. Канцлер також підтримав збільшення витрат на оборону серед країн-членів НАТО, вказавши на важливість цього кроку у зв’язку з загрозою з боку Росії. Він також зазначив, що Німеччина прагне зробити свою армію найсильнішою в Європі, щоб не лише захищати себе, але й підтримувати союзників. Мерц наголосив, що світова ситуація вимагає підготовки до нової реальності, і що важливо бути готовими до цього.
-
Путін зустрівся з главою МЗС Ірану
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі у Москві. Путін висловив обурення агресією проти Ірану, наголосивши на підтримці іранського народу. Аракчі також підкреслив важливість координації зусиль між Іраном і Росією в умовах загострення ситуації в регіоні. Нагадаю, що 22 червня США вдарили по ядерних об’єктах в Ірані, зокрема по Фордо, і президент Трамп заявив про їх знищення відеозверненням.
-
Сибіга прокоментував ідею посередництва РФ на Близькому Сході
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відмовився включати Росію до процесу врегулювання конфлікту між Ізраїлем та Іраном, наголошуючи, що Москва не може бути посередником у мирних переговорах. Він вважає, що Росія веде війну і реагує лише на силу, тому потрібно застосовувати санкції та ізоляцію проти неї. Сибіга також висловив обурення щодо ракетних обстрілів українських цілей та закликав до посилення тиску на Москву. Він наголосив, що Росія не повинна брати участь у переговорах, оскільки вона не дотримується мирних угод.
-
Глава МЗС Ірану летить до Путіна
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що вирушає сьогодні до Москви і завтра розраховує зустрітися з Путіним.
Він нагадав, що у Москви та Тегерана підписано угоду про “стратегічне партнерство”.
Раніше заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв сказав, що окремі країни готові передати Ірану свою ядерну зброю, не уточнивши при цьому, буде серед цих країн Росія. -
Україна готує “місяць тиску” на Росію – Сибіга
Президент України Володимир Зеленський поставив українській дипломатії завдання щодо “місяця тиску” на Росію. Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє сайт МЗС.
“Перед нами – важливий місяць. Місяць тиску на агресора. Місяць повної дипломатичної мобілізації, повного задіяння дипломатії з метою наближення справедливого та стійкого миру для України”, – пояснив урядовець.
Ключовим завданням є обмеження здатності Росії “виготовляти засоби терору”. Дипломатична система мобілізує всі зусилля напередодні важливих заходів. Зокрема, самітів ЄС і НАТО, які відбудуться наступного тижня.
Міністр уточнив, що в першу чергу мова про зниження стелі ціни на нафту, посилення вторинних санкцій, закриття шляхів обходу обмежень, а також доступу РФ до компонентів для зброї.
“Всі ці дії мають бути скоординовані. Маємо ЄС і його держави-члени, Велику Британію, США, Японію, Австралію та Нову Зеландію. Це найбільші економіки світу та країни, санкції яких найбільш дошкульні та болючі для Росії. Вони можуть мати руйнівний характер для економіки Росії”, – наголосив голова МЗС.
Сибіга додав, що економіка РФ близька до рецесії, а “бравурні” заяви російських чиновників тільки підтверджують цю тезу та наявність системних проблем. Голова МЗС закликав посилити контроль за виконанням вже введених обмежень, а також вводити вторинні санкції.
Окрему увагу він акцентував не необхідності ввести санкції проти всіх, хто допомагає країні-агресору обходити обмеження. Особливий акцент міністр зробив на великих країнах, які є найбільшими імпортерами російської нафти.