Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.
Позначка: Протести
-
Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
-
У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води
Знаменита екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою активістів Extinction Rebellion влаштували протест в італійській Венеції, під час якого вони пофарбували Великий канал у неоново-зелений колір і розгорнули банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила акцію, а губернатор регіону вважає її неповагою до міста та його історії. Після закінчення кліматичної конференції COP30 в Бразилії подібні протести відбулися ще в десяти італійських містах. У Венеції активісти в червоних вбраннях пройшли містом. Міська влада заявила, що Ґрета Тунберґ більше не матиме можливості проводити подібні акції у історичному центрі міста.
-
У Словаччині люди вийшли на протест проти Фіцо
У Словаччині відбулися масові протести з нагоди річниці Оксамитової революції 1989 року, коли було повалено комуністичне правління. Десятки тисяч людей вийшли на вулиці протестувати проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо та його проросійської позиції. Протести пройшли у багатьох містах країни, а у Братиславі на площі Свободи люди скандували гасла “Досить Фіцо”, “Ми хочемо змін” та “Іди у відставку”. Фіцо також викликав обурення, скасувавши національне свято 17 листопада, яке відзначало революцію, оголосивши це частиною жорстких економічних заходів.
-
“По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести
Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
“Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
“Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів -
Зятю Трампа у Сербії дозволили звести готель на місці будівлі-символа
Парламент Сербії прийняв закон, який спрощує процедуру демонтажу будівлі генштабу колишньої Югославії у Белграді. На цьому місці планується зведення готелю компанією, пов’язаною з Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа. Затверджений закон передбачає спрощену процедуру для знесення будівлі та будівництва на цій території. Проект викликав протести сербів, які вважають будівлю символом стійкості країни. Також у новинах згадується про прискорення будівництва нафтопроводу між Будапештом і Белградом, а також обіцянку президента Сербії поставити пам’ятник Трампу.
-
У Танзанії поліція таємно знищує тіла тисяч вбитих протестувальників – ЗМІ
Опозиційна партія Танзанії Чадема повідомила про те, що поліція вбила тисячі учасників протестів проти результатів виборів і таємно знищує їхні тіла. Протести виникли після скандальних президентських виборів, на яких чинна президентка Самія Сулуху Хасан здобула перемогу без реальної конкуренції. Опозиційній партії Чадема заборонили брати участь у виборах, а її лідера Тунду Ліссу затримали за звинуваченням у державній зраді. Опозиція стверджує, що поліція розстрілювала протестувальників і приховувала масштаби насильства, знищуючи тіла жертв. Уряд Танзанії відкидає ці звинувачення, але не надає власної оцінки ситуації. Міжнародні правозахисні організації та країни висловили засудження застосуванню смертоносної сили проти мирних протестувальників і вимагають розслідування цих подій. Атмосфера в Танзанії залишається напруженою та сповненою страху.
-
У Сербії оголосили про дострокові вибори через протести
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що парламентські вибори відбудуться раніше запланованого терміну. Це рішення ухвалено на тлі суспільного невдоволення, яке виникло після обвалення навісу на залізничному вокзалі торік. Про це президент заявив під час свого виступу на будівельному майданчику Національного стадіону, зазначає видання Srbija Danas.
Вучич пояснив, що точну дату голосування визначатимуть відповідні державні органи Сербії згідно з Конституцією та чинним законодавством. Він додав, що задля виконання вимог протестувальників про скорочення термінів вибори пройдуть раніше запланованого графіка. Остаточне рішення залишається за компетентними установами, а громадяни, за словами президента, під час виборів визначать курс країни та політику, якій вони віддають перевагу.
“Але, поважаючи вимоги блокувальників щодо завчасних проведення виборів, ми їх задовольнимо, і вибори відбудуться до встановленого терміну. Коли? Це вирішить компетентна установа. А народ на виборах покаже, яку політику він підтримує”, – зазначив президент.
Чутки про дострокові вибори ширяться в Сербії вже декілька тижнів, і серед найімовірніших дат згадується кінець 2026 року.
Нагадаємо, у вересні цього року у Сербії прокуратура висунула звинувачення проти 13 осіб, включаючи колишнього міністра, за їхню роль у обвалі навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад минулого року.
Раніше повідомлялося, що у Сербії тривають антиурядові протести. Протестувальники звинувачують корупцію у цій трагедії та вимагають проведення дострокових виборів.
-
ЗМІ дізнались про сотні вбитих у Танзанії після виборів
Після президентських виборів у Танзанії виникли масові протести, під час яких може загинути до 700 людей протягом трьох днів. Президентка країни Самія Сулуху Хассан стала об’єктом критики, оскільки вона звинувачується у репресіях та спробах зміцнити свою владу. На виборах були порушення, а головні опоненти Хассан були ув’язнені або позбавлені права балотуватися. Протести переросли у хаос, з вулиць викидали виборчі плакати, нападали на поліцію та виборчі дільниці. Це призвело до відключення інтернету та введення комендантської години. Є повідомлення про сотні загиблих, але точну кількість важко встановити через обмеження доступу до інформації.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. За це рішення проголосували 56 депутатів опозиційних партій, а проти виступили 32 депутати урядових партій. Під час голосування були масові протести у Ризі, де понад 5000 людей виражали свою незгоду з цим рішенням. Дипломати 15 європейських країн висловили серйозне занепокоєння та закликали Латвію не вийти з конвенції. Президенту Латвії зараз належить ухвалити рішення щодо підписання цього закону. Якщо Латвія скасує участь у конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка це зробила.
-
Ла Ліга виступила з попередженням на адресу профспілки футболістів
Лідери Іспанської футбольної ліги готові покарати футболістів, які виступають проти проведення матчів за межами країни.