У жовтні цього року українські споживчі ціни зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем. Проте річна інфляція сповільнилася і становить 10,9%, як повідомило Держстат у листопаді. Найбільше зростання цін зафіксовано на яйцях та овочах (на 11,0% та 10,4% відповідно), а також на продуктах харчування та безалкогольних напоях. Ціни на алкоголь та тютюнові вироби також зросли на 1,5% через подорожчання тютюнових товарів на 2,2%. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
Позначка: Продукти харчування
-
Оголошені закупівлі харчування для ЗСУ на 2026 рік
Державний оператор тилу Міністерства оборони України оголосив про закупівлю харчових продуктів для ЗСУ на 2026 рік на суму близько 37 млрд гривень. Це перший раз, коли такі закупівлі проводяться на весь рік, що дозволяє забезпечити безперервне постачання харчування військовим частинам. Договори будуть містити умови посиленого контролю якості, особливо для молочної продукції, для запобігання фальсифікації. Також буде продовжено регіональну стратегію, де кожен постачальник буде закріплений за певним регіоном для кращого керування логістикою та оперативністю поставок. Наразі відвантажено вже понад 599 млн кг продукції, доставлено понад 249 млн л питної води та опрацьовано понад 85 000 заявок від військових частин.
-
Україна скоротила виробництво гречки на 15%
Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).
-
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Одночасно інші базові продукти подешевшали. За даними організації, індекс цін на продукти харчування в вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Ціни на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії впали, але ціни на м’ясо зросли. Зокрема, ціни на яловичину та баранину підвищилися через підвищений попит, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишалися стабільними. Ціни на молочні продукти також знизилися через слабкий попит. Ціни на рослинні олії також впали через падіння цін на пальмову та соєву олії. У цілому, ціни на продукти харчування залишаються на високому рівні, але є коливання в залежності від попиту та постачання на світових ринках.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта, багата на жирну “швидку їжу”, може негативно впливати на мозок лише за кілька днів. Вони встановили, що такий харчовий раціон активує спеціальний тип клітин у гіпокампі, відповідальних за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Надмірна активність цих клітин може призвести до погіршення пам’яті вже на четвертий день вживання такої дієти. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може покращити роботу цих клітин та відновити пам’ять. Дослідники також виявили, що періодичне голодування після жирної дієти може покращити когнітивні функції, знизивши активність цих клітин. Ці відкриття можуть допомогти розробити нові методи профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням і метаболічними розладами.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем. Річна інфляція також сповільнилася і склала 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%, зокрема овочі та фрукти подешевшали найбільше. Однак ціни на деякі продукти, такі як сало, яйця та м’ясо, зросли. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися на 0,8%. У той же час, одяг і взуття подешевшали на 3,2%, але тарифи на мобільний зв’язок зросли на 4,7%. Такі зміни в цінах на продукти та послуги є головними факторами, що впливають на рівень інфляції в Україні.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени
У липні в Україні спостерігалося зниження споживчих цін, що є позитивним сигналом для економіки. Індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Ціни на деякі категорії товарів, зокрема на овочі і цукор, значно знизилися, тоді як на алкоголь та тютюнові вироби вони збільшилися. На фоні цих змін Національний банк України вказує на те, що ціни на українські продукти харчування ростуть швидше, ніж у Європейському Союзі. Прогнозується, що інфляція буде сповільнюватися, але залишатиметься на певному рівні. За прогнозами експертів, ціни на овочі та фрукти в Україні можуть знизитися наприкінці літа завдяки значному приросту врожаю овочів. Проте, ціни на фрукти можуть залишатися високими через малу кількість кісточкових фруктів через весняні заморозки. Успішний врожай овочів може спричинити зниження цін на них восени. Водночас, ціни на хліб, молочні продукти та м’ясо очікуються зростати восени через комплекс економічних факторів.