Чайна ложка як одиниця вимірювання Згідно з міжнародними кулінарними стандартами, одна чайна ложка дорівнює 5 мілілітрам (мл) об’єму. Мілілітр – це одиниця об’єму в межах Міжнародної системи одиниць (SI), котру регламентує International Bureau of Weights and Measures.
Але об’єм ще не є масою, і ось тут починається справжня магія фізики.
Справа у тому, що маса речовини залежить від її густини. Тобто 5 мл води, 5 мл борошна і 5 мл меду обов’язково важитимуть по-різному.
Отже, коли ми відходимо від “еталонної” води, де 5 мл завжди дорівнюють 5 грамам, починаються дуже цікаві нюанси, вкрай важливі для кулінарів, не кажучи вже про професійних кухарів. І незнання цих основ фізики може дуже швидко зіпсувати навіть просту страву.
Адже різні продукти мають різну густину, структуру частинок і навіть вологість. А, отже, й різну масу навіть при однаковому об’ємі.
Пропонуємо ознайомитися з деякими співвідношеннями о’бєму й ваги найпопулярніших харчових компонентів наших блюд.
Цукор-пісок: в одній чайній ложці без гірки міститься приблизно 4–5 грамів цукру, бо кристали досить щільні, але між ними залишається трохи повітря, що й пояснює невелику варіативність значення.
Сіль кухонна дрібна: вона важча за цукор у такому ж об’ємі, бо одна чайна ложка вміщує приблизно 5-6 грамів солі. Це пов’язано з більшою густиною кристалів натрій хлориду та їх компактнішим укладанням.
Борошно пшеничне: тут усе легше, причому буквально. Через значну кількість повітря між частинками одна чайна ложка містить у середньому лише 3-4 грами борошна. Якщо його попередньо просіяти або ущільнити, маса може змінитися.
Какао-порошок є ще більш “повітряним” продуктом. У чайній ложці пудри какао зазвичай міститься приблизно 2-3 грами продукту. Вся справа у тому, що легка текстура зменшує масу при тому самому об’ємі.
Мед, натомість, є абсолютним рекордсменом за вагою серед популярних інгредієнтів. Через високу густину (приблизно 1,4 г/мл) одна чайна ложка меду важить близько 7 грамів. Саме тому мед значно важчий за воду при однаковому об’ємі.
Рослинна олія: її густина трохи менша за густину води, тому в чайній ложці міститься приблизно 4,5 грама олії.
Вершкове масло (розтоплене): за масою воно близьке до олії, коли одна чайна ложка важить приблизно 4,5-5 грамів, залежно від жирності.
Таким чином, одна й та сама чайна ложка може “важити” від 2 до 7 грамів, і це цілком відповідає законам фізики. Об’єм сталий, а маса – ні. І саме густина продукту визначає цю різницю. Чому така різниця? Усе тут легко пояснюється фізикою.
Так, сипучі продукти (борошно, какао) мають багато повітря між частинками.
При цьому кристалічні речовини (цукор, сіль) є щільнішими.
Натомість, рідини з високою густиною (такі, як мед) значно важчі за воду.
Але водночас жири (олія) легші за воду, тому важать трохи менше при тому ж об’ємі.
Наприклад, густина меду приблизно 1,4 г/мл, тому 5 мл меду важать близько 7 грамів. Чи можна повністю довіряти ложці? Чому при виникненні саме цього запитання й починається справжня кулінарна драма?
Спочатку потрібно розібратися з самим цим поняттям. Без гірки – це коли продукт зрівняний по краю ложки. З гіркою ж маса може збільшуватися на 30-100%, залежно від продукту.
Наприклад, чайна ложка солі з гіркою може важити до 8-10 г, а борошна – до 6 г.
У професійній кулінарії зазвичай мається на увазі саме ложка без гірки, якщо не зазначено інше.
То чи можна повністю довіряти чайній ложці, як безсумнівному засобу виміру ваги продуктів на кухні під час приготування не лише кулінарних шедеврів, а й доволі простих повсякденних блюд?
Маємо вас розчарувати, бо коротка відповідь “ні” (якщо у даному випадку йдеться про точні рецептури).
Чому ж все так складно? Різні виробники столових приборів можуть виготовляти ложки, які відрізняються за фактичним об’ємом. Саме тому в лабораторних і професійних умовах використовують мірні ложки, стандартизовані на 5 мл*.
Маленька порада для точності: якщо рецепт критичний (випічка, кондитерські вироби, ферментація), краще використовувати кухонні ваги з точністю до 1 грама.
Але якщо готуєте борщ або маринад, чайна ложка цілком впорається.
Тож одна чайна ложка все ще дорівнює приблизно 5 мл, але кількість грамів залежить від густини продукту (нагадаємо, вода – 5 г, цукор – близько 4-5 г, сіль – близько 5-6 г, борошно – близько 3-4 г, мед – близько 7 г).
Однак, у будь-якому випадку, чайна ложка є не просто прибором для чаювання, а й маленьким вимірювальним інструментом, у котрому прихована ціла фізична історія. Поширені питання: *Чи однакова вага води і рослинної олії міститься у чайній ложці? Ні, бо густина рослинної олії трохи менша за густину води, тому в чайній ложці міститься приблизно 4,5 грама олії. *Чому існує така різниця у вазі продуктів в одній чайній ложці? Усе тут легко пояснюється фізикою. Так, сипучі продукти (борошно, какао) мають багато повітря між частинками. При цьому кристалічні речовини (цукор, сіль) є щільнішими. Натомість, рідини з високою густиною (такі, як мед) значно важчі за воду. Але водночас жири (олія) легші за воду, тому важать трохи менше при тому ж об’ємі. Наприклад, густина меду приблизно 1,4 г/мл, тому 5 мл меду важать близько 7 грамів. *Чи можна повністю довіряти чайній ложці, як безсумнівному засобу виміру ваги продуктів на кухні під час приготування? Ні, тому що різні виробники столових приборів можуть виготовляти ложки, які відрізняються за фактичним об’ємом. Саме тому в лабораторних і професійних умовах використовують мірні ложки, стандартизовані на 5 мл.
Віра Коваленко
Позначка: Продукти харчування
Інфляція у продуктовому кошику: як морози та блекаути впливають на ціни
Що дорожчає найбільше Масові знеструмлення внаслідок атак країни-агресора на цивільну інфраструктуру вже серйозно позначаються на витратах українців. Через суворі графіки відключень електроенергії підприємці змушені використовувати генератори, робота яких обходиться недешево. Як наслідок, ці додаткові витрати швидко відображаються на цінниках у торговельних мережах.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Отже, суворі обмеження в електропостачанні безпосередньо впливають на формування роздрібних цін. Перехід бізнесу на генератори запускає ланцюгову реакцію зростання собівартості товарів, що зрештою лягає на плечі споживачів. “Використання генераторів найболючіше б’є по секторах із безперервним циклом виробництва”, – пояснює аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка. За його словами, найбільш відчутне підвищення витрат спостерігається у таких сферах виробництва:
– молочна продукція та м’ясо – через необхідність постійного охолодження;
– овочі та фрукти – через використання дорогих сховищ із клімат-контролем, що працюють на дизельних генераторах;
– хлібобулочні вироби – через енергоємний процес випікання.
Протягом останнього місяця вже зафіксовано зростання цін на овочеву продукцію. Вартість м’яса наразі залишається відносно стабільною, однак накопичується ціновий тиск через подорожчання кормів та енергоносіїв для фермерських господарств.
За оцінками експертів, до завершення зими тенденція до зростання цін збережеться. “Молочна продукція та овочі залишаться лідерами з подорожчання, якщо відключення триватимуть. М’ясо та хліб зростатимуть системно – поступово підлаштовуючись під нові витрати на енергонезалежність”, – додає Гопка. Швидкість зростання вартості продуктів напряму залежить від тривалості відключень електроенергії. Чим довше підприємства змушені працювати на генераторах, тим відчутнішою стає інфляція у продуктовому кошику.
Разом із тим, як зазначають Факти, існує ймовірність ще більшого стрибка цін у лютому на ті продукти, зберігання яких потребує електроенергії. Причина полягає у можливому подорожчанні пального. За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, наприкінці січня – на початку лютого роздрібні ціни на пальне в Україні можуть зрости приблизно на дві гривні за літр. Такий сценарій можливий у разі подальшого зростання світових цін на нафту. Подорожчання пального для генераторів призведе до збільшення витрат бізнесу, що, у свою чергу, спричинить нову хвилю зростання цін на продукти харчування. Борщовий набір та фруктова тарілка Більш детально про динаміку цін на овочі та фрукти інформує AgroReview.
За даними видання, лише за останній тиждень суттєво зросла вартість основних овочів і фруктів. Однак овочева продукція все ще залишається доступною за цінами для усіх. Та все ж найбільше подорожчала картопля – її ціна збільшилася майже на 30% і наразі становить 12-14 грн за кілограм, тоді як раніше вона коштувала 9-12 грн/кг.
Серед овочів борщового набору також зафіксовано зростання цін на білокачанну капусту – з 8-10 до 9-11 грн за кілограм. Водночас ріпчаста цибуля, навпаки, подешевшала: зараз її продають по 5-7 грн/кг, тоді як тижнем раніше ціна становила 7-9 грн/кг.
Помітно подорожчала і цвітна капуста – її вартість зросла до 50-60 грн/кг порівняно з попередніми 35-45 грн/кг. Ціни на інші різновиди капусти протягом тижня суттєвих змін не зазнали.
Тепличні томати додали в ціні близько 10 грн і зараз коштують 90-110 грн за кілограм, тоді як раніше їх продавали по 80-100 грн/кг. Діапазон цін на огірки також розширився – з 125-140 до 130-180 грн/кг.
Серед фруктів зафіксовано підвищення цін на груші – з 25-55 до 30-55 грн/кг, а також на виноград – з 70-130 до 80-170 грн/кг. Водночас спостерігається здешевлення цитрусових: апельсини нині коштують 70-110 грн/кг замість 75-120 грн/кг, а мандарини – 65-95 грн/кг проти попередніх 75-185 грн/кг. “Роздрібні ціни демонструють аналогічні тенденції до зростання, що і гуртові. Так, на ринку картоплею торгують по 13 гривень за кілограм, тоді як до Нового року вона коштувала 10 гривень. Загалом овочі борщового набору за минулий рік здешевшали щонайменше на 50%, тож зараз відіграють свої позиції”, – йдеться у публікації. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що у найближчій перспективі в Україні очікується подальше зростання вартості овочів. За його словами, подорожчання городини триватиме щонайменше до моменту надходження на ринок урожаю з відкритого ґрунту. Яєчний лоток В Україні протягом минулого року було помітним суттєве подорожчання відносно доступного білкового продукту, на який завжди є великий і стабільний попит, – курячих яєць. Згідно з офіційними даними, у період з грудня 2024 року по грудень 2025 року ціни на них зросли на 10,8%.
Як повідомляє Держстат, у місячному вимірі (грудень 2025 року до листопада 2025 року) яйця подорожчали на 5,6%. А за підсумками січня-грудня 2025 року приріст цін становив 35,4%.
Однак наприкінці грудня 2025 року відбулося зниження цін на нефасовані яйця категорії С1 – одразу на 0,76 грн за штуку, або на 7,6 грн за десяток. А станом на січень 2026 року середня ціна в основних супермаркетах становить 5,99 грн за яйце або 59,9 грн за десяток.
Протягом 2026 року, за прогнозами експертів, вартість яєць в Україні може суттєво зрости. Економіст Володимир Чиж зазначає, що головними чинниками для подальшого зростання цін стануть значне збільшення витрат на електроенергію та подорожчання кормів. За його оцінками, ціна на яйця може збільшитися ще мінімум на 15%.
Крім того, на вартість яєць суттєво впливають ще й сезонні коливання та логістика. Перед великими святами та у періоди пікового попиту цінова динаміка може змінюватися. Наприклад, з нагоди Великодня у квітні ціни можуть тимчасово зрости, але потім – знизитися влітку.
Галина Гірак
Виробництво продуктів в Україні перевищує попит – Свириденко
У прем’єр-міністра України Юлії Свириденко була зустріч з представниками асоціацій виробників продуктів харчування, під час якої вона заявила, що в Україні виробляється достатньо їжі, і ситуація контрольована. Вона наголосила, що виробничі потужності перевищують внутрішнє споживання. Також було вирішено, що ДСНС надасть допомогу підприємствам, які виробляють базові продукти харчування у разі раптових відключень. Крім того, планується посилити співпрацю з виробниками для створення запасів їжі в разі необхідності. Міненерговугілля та НКРЕКП також мають забезпечити приєднання генеруючих установок виробників продуктів харчування, які ще не були запущені. Уряд дав усі необхідні дозволи для цього. І, нарешті, прем’єр закликала власників магазинів надавати перевагу українським товарів.
Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ
Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн.
Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні
Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.
До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.
Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.
Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.
Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.
Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.
Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.
Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.
Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.
Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.
Інфляція в Україні впала до мінімуму за рік
У жовтні цього року українські споживчі ціни зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем. Проте річна інфляція сповільнилася і становить 10,9%, як повідомило Держстат у листопаді. Найбільше зростання цін зафіксовано на яйцях та овочах (на 11,0% та 10,4% відповідно), а також на продуктах харчування та безалкогольних напоях. Ціни на алкоголь та тютюнові вироби також зросли на 1,5% через подорожчання тютюнових товарів на 2,2%. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
Оголошені закупівлі харчування для ЗСУ на 2026 рік
Державний оператор тилу Міністерства оборони України оголосив про закупівлю харчових продуктів для ЗСУ на 2026 рік на суму близько 37 млрд гривень. Це перший раз, коли такі закупівлі проводяться на весь рік, що дозволяє забезпечити безперервне постачання харчування військовим частинам. Договори будуть містити умови посиленого контролю якості, особливо для молочної продукції, для запобігання фальсифікації. Також буде продовжено регіональну стратегію, де кожен постачальник буде закріплений за певним регіоном для кращого керування логістикою та оперативністю поставок. Наразі відвантажено вже понад 599 млн кг продукції, доставлено понад 249 млн л питної води та опрацьовано понад 85 000 заявок від військових частин.
Україна скоротила виробництво гречки на 15%
Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.
Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).