Позначка: Продукти

В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ

Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.

Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу

Жителям Гренландії радять зробити запас продуктів на п’ять днів

Прем’єр-міністр Гренландії закликав мешканців острова зробити запаси продуктів на п’ять днів у зв’язку з можливою загрозою. Він зазначив, що зараз не виключено навіть застосування військової сили для забезпечення безпеки. Уряд Гренландії створить робочу групу для допомоги населенню у підготовці до можливих негараздів. Також планується поширення нових рекомендацій про необхідність мати запаси продуктів вдома на п’ять днів.

Виробництво продуктів в Україні перевищує попит – Свириденко

У прем’єр-міністра України Юлії Свириденко була зустріч з представниками асоціацій виробників продуктів харчування, під час якої вона заявила, що в Україні виробляється достатньо їжі, і ситуація контрольована. Вона наголосила, що виробничі потужності перевищують внутрішнє споживання. Також було вирішено, що ДСНС надасть допомогу підприємствам, які виробляють базові продукти харчування у разі раптових відключень. Крім того, планується посилити співпрацю з виробниками для створення запасів їжі в разі необхідності. Міненерговугілля та НКРЕКП також мають забезпечити приєднання генеруючих установок виробників продуктів харчування, які ще не були запущені. Уряд дав усі необхідні дозволи для цього. І, нарешті, прем’єр закликала власників магазинів надавати перевагу українським товарів.

Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ

Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн.

Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ

Напередодні Нового року у різних регіонах Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України відбулися одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Про це повідомляє російський Телеграм-канал Astra.

Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі. Учасники пікетів заявляють, що за рік вартість традиційних інгредієнтів для салату “Олів’є” у середньому зросла більш ніж на 230%.

Росіяни пов’язують зростання цін із фінансовою політикою Центрального банку РФ, яка, за їхніми словами, також призводить до падіння реальних доходів населення.

З початку повномасштабної війни проти України, лише за офіційними даними, ціни в Росії зросли приблизно на 40%. Водночас самі росіяни вважають ці показники заниженими. Зокрема житель Тамбова Денис у листопаді в коментарі Bloomberg заявив, що середній чек щотижневих покупок продуктів за минулі роки щонайменше подвоївся. Він додав, що його родина змушена скорочувати купівлю овочів і фруктів.

Згідно з опитуванням, 31% громадян Росії не вистачає грошей на їжу. На цьому тлі торговельні мережі закривають великі супермаркети та переходять до формату жорстких дискаунтерів, частка яких на російському ринку вже перевищила 60%.

Втім, додатковим чинником тиску на споживачів стане підвищення податкового навантаження. З 1 січня 2026 року в Росії набуде чинності закон про збільшення ПДВ до 22%.

Як свідчить опитування “Левада-центру”, зростання цін турбує 59% жителів Росії, тоді як війна проти України, конфлікт із Заходом і санкції – лише 31%. Тема здорожчання товарів і підвищення ПДВ також увійшла до трійки найпопулярніших питань, адресованих Володимиру Путіну під час “прямої лінії”. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.

КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС

Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів.

Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні

Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.

До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.

Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.

Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.

Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.

Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.

Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.

Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.

Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.

Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.

В Україні за рік сало подорожчало майже на чверть

У жовтні цього року ціна на сало в Україні зросла на 26,2% у порівнянні з жовтнем минулого року. Середня вартість кілограма сала становить 206,81 грн, що на 6,6% більше, ніж у вересні. Причиною такого стрімкого зростання цін є дефіцит поголів’я через війну, підвищення вартості утримання тварин та зростання цін на комбікорми та зберігання продуктів тваринництва. Також вплинуло значне скорочення поголів’я через спалахи африканської чуми свиней в різних регіонах України. У грудні можна придбати сало за цінами від 150 до 700 грн за кілограм в залежності від сорту та якості продукту.

Аналітики підрахували вартість цьогорічного різдвяного столу

У 2025 році вартість різдвяного столу у супермаркетах України залишилася майже на рівні минулого року і становить 1374 грн. Це пояснюється тим, що ціни на деякі овочі знизилися удвічі через рекордний врожай у цьому році. Найбільше подорожчали олія, вишня заморожена, бочкові огірки, квасоля біла суха, борошно, короп живий та помідори свіжі. Серед найдорожчих інгредієнтів на святковому столі – мак, волоські чищені горіхи та родзинки. Серед страв найбільш дорогими є смажена риба та пшенична кутя. Узвар, який буде третьою за вартістю стравою, складатиметься з сушених яблук, груш та чорносливу. Також на столі буде салат Вінегрет, вареники з картоплею, капустою та вишнею, тушкована капуста, смажена картопля, квашена капуста, свіжі овочі – огірки та помідори.

Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

За даними Росстату, в Росії вперше з 2009 року виробництво харчових продуктів скоротилося через економію населення на їжі. У січні-вересні випуск продуктів зменшився на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше та переходячи на дешевші продукти. Кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві також скоротилася на 46% у порівнянні з попереднім роком, а загальна сума інвестицій значно зменшилася. Зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, зростання кредиторської заборгованості та вибір росіян простішої та дешевшої їжі.