Податки та мита

Скасування тарифів Трампа: долар падає, бізнес вимагає компенсацій

Долар США послабився після рішення Верховного суду США скасувати основну частину тарифної політики президента Дональда Трампа. Про це пише Reuters в понеділок, 23 лютого. Зазначається, що це було сприйнято як сигнал на користь глобального економічного зростання, хоча невизначеність щодо нових тарифів і геополітичні ризики, повʼязані з Іраном, стримували різкі рухи валют.

Євро піднявся приблизно до 1,18 долара, британський фунт до близько 1,35 долара, тоді як долар знизився майже на 0,4% до 154,40 єни. Швейцарський франк, який традиційно вважають безпечною валютою, додав 0,5% і досяг рівня 0,7727 франка за долар.

Окрім тарифного питання, ринки відстежують нарощування військової присутності США на Близькому Сході, що посилює тиск на Іран, аби той відмовився від ядерних амбіцій. Інвестори також очікують на звернення Трампа до нації 24 лютого. Тим часом американський бізнес почав масово вимагати компенсації після скасування тарифів Трампа. Наразі вже подано позовів на понад 130 млрд доларів, повідомляє Financial Times. Торгова палата США та Національна федерація роздрібної торгівлі (NRF) одразу закликали до відшкодування мільярдів доларів мит, сплачених після запровадження тарифів Трампа минулого року.

NRF, що представляє таких ритейлерів, як Walmart, а також власників незалежних магазинів, наголосила на необхідності “забезпечити безперебійний процес повернення тарифів імпортерам США, що стимулюватиме економіку та дозволить компаніям реінвестувати у власну діяльність, персонал та клієнтів”.

Торгова палата підтримала цю ініціативу та закликала менші компанії домагатися повернення сплачених мит. Американська асоціація одягу та взуття також заявила, що рішення передбачає обов’язкове повернення коштів.

Невідомий в ефірі розкритикував суд США: у мережі підозрюють Трампа

Невідомий чоловік, який назвався Джоном Барроном, зателефонував під час прямого ефіру до телеканалу C-SPAN та розкритикував заборону мит Верховним судом США. У мережі припускають, що це був президент Дональд Трамп, повідомила газета New York Post в неділю, 22 лютого.
Так, чоловік, що представився республіканцем з Вірджинії Джоном Барроном, та голосом, який дуже нагадував мову Трампа з затиснутим пальцями носом, розкритикував рішення Верховного суду.
“Це, по суті, найгірше рішення у вашому житті”, – заявив Баррон.
Після цього він назвав лідера демократів у Палаті представників Хакіма Джеффріса “дурнем”, а лідера демократів у Сенаті Чака Шумера – людиною, “яка навіть чизбургер приготувати не може”.
Невідомий заявив, що демократи нібито будуть раді рішенню Верховного суду, але, за його словами, “справжні американці” не радітимуть.
Після цього ведуча C-SPAN Грета Браунер перервала дзвінок і переключилася на інших співрозмовників.
Газета зазначає, що на початку свого першого терміну Дональд Трамп використовував ім’я Джона Баррона, аби “анонімно” коментувати журналістам події, які стосувалися його як політика.
Журналісти пишть, що незабаром після телефонної розмови в ефірі C-SPAN справжній Трамп піднявся на трибуну у залі для прес-брифінгів Білого дому та різко розкритикував Верховний суд.
“Вони просто дурні та посіпаки республіканців-новачків та радикальних лівих демократів, і їм взагалі не місце в ньому. Вони дуже непатріотичні та нелояльні до нашої Конституції”, – заявив Трамп.

a guy who claimed to be named John Barron and sounded a lot like Trump called into C-SPAN to complain about the Supreme Court’s tariff decision and call Hakeem Jeffries “a dope” (John Barron is a pseudonym Trump has used for himself when talking to journalists) pic.twitter.com/UixNjll7NB — Aaron Rupar (@atrupar) February 22, 2026

Трамп анонсував жорсткіші мита у відповідь на рішення Верховного суду США

Президент США Дональд Трамп оголосив про підготовку нових тарифів після того, як Верховний суд визнав незаконними частину митної політики. Про це повідомляє CNN у п’ятницю, 20 лютого. Американський лідер заявив, що “глибоко розчарований” рішенням Верховного суду й що йому соромно за суддів. За словами Трампа, його адміністрація розглядає альтернативні механізми, які можуть виявитися навіть жорсткішими. Підхід до тарифної політики буде змінено.

“Тепер я збираюся піти в іншому напрямку, ймовірно, в тому напрямку, в якому я повинен був піти спочатку”, – заявив президент США, додавши, що новий варіант може бути “навіть сильнішим, ніж наш первісний вибір”.

Трамп також наголосив, що рішення суду не означає повної відмови від мит у майбутньому. За його словами, адміністрація може застосувати інші правові механізми, зокрема закон про розширення торгівлі та попередні законодавчі акти, включаючи закон про мита 1930 року. “У нас є альтернативи. Чудові альтернативи”, – заявив лідер США.

Нагадаємо, Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Трамп пригрозив митами країнам, які будуть проти анексії Гренландії

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.

Прем’єр Канади відповів на тарифні погрози Трампа

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні відповів на погрозу президента США Дональда Трампа запровадити 100% тарифи проти канадських товарів, якщо Оттава укладе торговельну угоду з Китаєм. Про це повідомляє CBC News в неділю, 25 січня. За його словами, Канада не має наміру укладати угоду про вільну торгівлю з Китаєм.

“Канада не може домовлятися про повноцінну торговельну угоду з Китаєм через зобов’язання в межах USMCA – тристороннього договору між Канадою, США та Мексикою”, – заявив Карні.

Ця угода передбачає, що будь-яка зі сторін має завчасно повідомити партнерів про намір укласти договір з країною з неринковою економікою, до яких відносять і Китай.

Карні зазначив, що контакти Оттави з Пекіном стосувалися лише врегулювання окремих торговельних суперечок, які накопичилися впродовж останніх років. Зокрема, йдеться про постачання китайських електромобілів, аграрної продукції та рибних товарів.

“Ми вирішили кілька проблем у торгівлі з Китаєм, але це не має нічого спільного з угодою про вільну торгівлю”, – пояснив він.

Канада повністю дотримується своїх міжнародних зобов’язань і не планує кроків, які могли б поставити під сумнів співпрацю з США, додав Карні.

Мита Трампа майже повністю оплачують американці – ЗМІ

Експерти з Кільського інституту світової економіки повідомили, що мита, які вводить президент США Дональд Трамп на імпортні товари, практично повністю оплачуються американськими імпортерами та споживачами. Це означає, що американські підприємства і господарства понесли втрати у розмірі 200 мільярдів доларів через зростання митних платежів. Дослідження показало, що лише 4% митного навантаження припадає на іноземні компанії, а решта 96% переноситься на американських покупців, які або самі оплачують мита, або відчувають підвищення цін на товари. Генеральний директор Amazon зазначив, що деякі мита впливають на ціни на товари на їхній платформі, і споживачі можуть очікувати подорожчання. Ці мита не так вплинуть на закордонних виробників, як на американські компанії, що закуповують товари для продажу. У результаті іноземні виробники можуть змінити свою стратегію продажів, шукаючи інші ринки збуту, де вони не зіткнуться зі значними митами.

Трамп пригрозив Індії новим збільшенням мит за купівлю нафти РФ

Президент США Дональд Трамп погрожує збільшити мита на індійські товари, якщо Індія не припинить закуповувати російську нафту. Трамп висловив своє невдоволення й заявив, що Індія повинна зробити його задоволеним. Він висловив загрозу підняття тарифів для Індії, якщо та не дотримається його вимог.