Перелік торговельних мереж, де можна витратити Зимову підтримку на продукти харчування українського виробництва, розширився до десяти. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності у четвер.
Так, від 18 грудня ще п’ять мереж долучилися до програми – Auchan, SPAR, VARUS, Torba та Сім23 та Сімі, тоді як кількість магазинів по всій Україні зросла з 1 160 до понад 1 780.
Відтепер українцям також доступні й онлайн-покупки – на маркетплейсі MAUDAU можна розраховуватися карткою Національний кешбек.
Першими до програми долучилися мережі Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та Близенько – починаючи з 11 грудня допомогу можна витрачати на продовольчі товари українського виробництва, крім підакцизних.
Допомога у 1000 грн доступна всім громадянам України – як дорослим, так і дітям. На кожну дитину оформлюється окрема заявка, її можна подавати онлайн через застосунок Дія або через відділення Укрпошти, як і всі інші заявки. Прийом заявок триває до 24 грудня 2025 року.
Допомогу вже отримали 14,3 млн українців, а загалом надійшло понад 17 млн заявок.
Витратити кошти можна на комунальні та поштові послуги, товари українського виробництва – ліки, книги, продукти харчування – і на благодійність. Найчастіше українці кошти спрямовують на оплату комунальних послуг.
Кошти, отримані на картку Національний кешбек, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Станом на сьогодні загальна сума платежів через цю картку перевищила 6 млрд грн.
Позначка: Підтримка
-
Зимову тисячу можна витратити вже в 10 торговельних мережах
-
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Шмигаль озвучив результати Рамштайну
Міністр оборони Денис Шмигаль 16 грудня за результатами 32-го засідання у форматі Рамштайн повідомив про зобов’язання партнерів щодо довгострокової підтримки України. “У 2025 році партнери взяли на себе зобов’язання спрямувати майже 5 млрд доларів на українське оборонне виробництво та ще близько 5 мільярдів – на закупівлю американського озброєння для України. Обидва показники стали рекордними, і ми прагнемо підтримувати таку динаміку у 2026 році”, – зазначив він. Сьогодні у межах засідання формату “Рамштайн” наша країна отримала важливі зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки: Німеччина
- 11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони України. Фокус – ППО, БпЛА, артилерійські постріли
- Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T
Велика Британія
Посилення спроможностей ППО України на суму 600 млн фунтів за рахунок заморожених активів рф, коштів партнерів та власного бюджету загалом у 2025 році
Канада- Додаткові 30 млн канадських доларів на українські дрони
- Ракети AIM-9
- Постачання електрооптичних сенсорів та іншої військової допомоги
Нідерланди
700 млн євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва
Чорногорія
Готує внесок у PURL та фонд NSATU на підтримку України
Данія- Новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності України
- Передача 29-го пакета підтримки на 250 млн євро – дрони, ППО та підтримка української авіації
Естонія
- Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро)
- Внесок в IT Коаліцію розміром в 9 млн євро
Латвія
Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – фокус на БпЛА, РЕБ, PURL
Литва
Понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, «чеську ініціативу» та коаліцію розмінування
Люксембург- 100 млн євро у 2026 на підтримку України
- Другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL
Нова Зеландія
15 млн доларів на PURL
Норвегія- Близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році
- Внески на підтримку американських систем ППО та «чеську ініціативу»
Польща
- Постачання 155-мм снарядів
- Реалізація спільних з Україною проєктів у межах SAFE
Португалі
- Внесок у “чеську ініціативу”
- 10 млн євро на БпЛА
Чехія
У межах “чеської ініціативи” на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів
Шмигаль висловив вдячність партнерам за ці внески, наголосивши, що саме ця допомога рятує життя, посилює усю Європу та наближає справжній мир. -
Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ
Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
“Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
“Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
“Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
“Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він. -
Навроцький засумнівався у “відкритості” України
Президент Поль Кароль Навроцький наголосив, що його країна підтримувала і продовжить підтримувати Україну, оскільки це відповідає її стратегічним інтересам, проте, Варшава вимагає партнерського ставлення з боку Києва, позаяк не хоче бути “молодшим партнером”. Про це він заявив в інтерв’ю Wirtualna Polska.
“Ми маємо підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера. Конфлікт триває вже майже чотири роки, і в мене складається враження, що ми, поляки, часто не відчуваємо себе партнерами в цих відносинах”, – пояснив Навроцький.
За словами польського президента, партнерство передбачає “відкритість” навіть під час війни, зокрема щодо важливих для польського суспільства питань, включно з історичними.
“Ми втратили елемент партнерства між Польщею та Україною, і я кажу це відкрито. Як президент, я не можу, не хочу і не погоджуватимуся на те, щоб Польщу розглядали лише як “передпокій” чи “коридор” у питаннях, які є стратегічно важливими для нас. У нас є свої очікування щодо України, як і у всіх інших країн світу”, – додав він.
Навроцький вважає, що для української сторони не є предметом реальної уваги важливі для Польщі питання, зокрема ексгумацій на Волині. Після чого він висловив сподівання, що “це зміниться”.
Польський президент наголосив, що мова не лише про історичні питання.
“Якщо захист ринку від недобросовісної конкуренції, наприклад, з боку українських аграріїв, є пріоритетом для наших громадян, то я маю намір послідовно вирішувати ці питання. Таких питань багато, і жодне з них не впливає на стратегічну підтримку України у війні проти жорстокого загарбника”, – зазначив він.
Разом з тим, Навроцький вірить, що партнерські відносини з Україною можна встановити найближчим часом.
Окрема він зазначив, що візит президента Володимира Зеленського до Варшави 19 грудня стане нагодою обговорити справи, які ще не вирішені.
Раніше глава польського МЗС Радослав Сікорський заявив, що президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами. -
Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром віч-на-віч і в розширеному складі в палаці Бельвю, резиденції Федерального президента Німеччини. Про це йдеться в публікації прес-служби голови української держави.
Глава держави подякував за підтримку, яку Німеччина надає Україні й українцям від самого початку повномасштабної російської агресії, та за лідерство ФРН у захисті тисяч людей завдяки посиленню української ППО.
Зеленський розповів про координацію з партнерами у США та Європі для наближення достойного і гарантованого миру й відзначив особисті зусилля Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Президенти обговорили напрацювання рамкового документа щодо закінчення війни та зміст окремих пунктів.
Сторони мають однакову позицію: важливо забезпечити суверенітет, територіальну цілісність і захист національних інтересів України.
Окрема увага була приділена гарантіям безпеки, що мають запобігти будь-яким проявам російської агресії в майбутньому. -
Нове опитування: рейтинг Трампа стрімко падає
Рівень підтримки Дональда Трампа серед американців суттєво знизився, свідчать дані останнього опитування від NBC News, оприлюднені у понеділок, 15 грудня.
З моменту квітня 2025 року рейтинг схвалення діяльності президента США упав на 3%, і станом на тепер його підтримують лише 42% населення країни.
Схвалення серед республіканських виборців також просіло: частка підтримки зменшилася з 38% до 35%. Особливо помітне падіння зафіксовано серед прихильників руху MAGA – підтримка Трампа серед них скоротилася на 8%, досягнувши позначки у 70%.
Зниження рейтингу пояснюють такими факторами, як економічна інфляція та скандал, пов’язаний із його ймовірними контактами із Джеффрі Епштейном.
До того ж, результати іншого опитування демонструють, що значна частина американців, включно із республіканцями, припускає, що Дональд Трамп міг бути в курсі незаконних дій Епштейна, не зважаючи на відсутність прямих доказів його причетності.
Дослідження агентств Reuters-Ipsos показало: лише 18% учасників опитування вважають, що Трамп не був обізнаний про злочини Епштейна. Натомість 60% респондентів переконані, що він про них знав.
Нагадаємо, економічну політику президента США Дональда Трампа підтримують лише 31% американців. Про це свідчить опитування Associated Press. Раніше рейтинг схвалення Дональда Трампа за підсумками 1-го кварталу його другого терміну на посаді президента США становив 45%.
-
Українцям дозволили витрачати Зимову підтримку на продукти
Уряд України дозволив витрачати 1000 гривень на продукти у межах програми “Зимова підтримка”. Ця опція стала доступною з 11 грудня і спочатку можуть скористатися нею покупці мереж Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та “Близенько”. Всього це стосується понад 1 160 магазинів по всій країні, а з часом перелік буде розширюватися. Важливо зазначити, що можливість не поширюється на онлайн-замовлення. Крім продуктів, 1000 гривень допомоги можна використовувати на комунальні послуги, благодійність, ліки, книги та товари від українських виробників, за винятком підакцизних.
-
Макрон анонсував зустріч Коаліції охочих на четвер
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про заплановану зустріч Коаліції охочих у форматі відеодзвінка на 11 грудня. Це сталося після того, як у понеділок Володимир Зеленський зустрівся з керівниками Німеччини, Франції та Великої Британії для обговорення переглянутого мирного плану для України. Деталей про зустріч Макрон не розкрив, але зазначив, що Київ має підтримку своїх союзників. США також збільшують тиск на Зеленського щодо погодження територіальних втрат та інших умов мирного плану.
-
Дослідження: Допомога Києву з боку союзників падає
Німецький дослідницький центр Kiel Institute попередив, що у 2025 році військова допомога Україні може зменшитися до мінімуму. Раніше США надавали понад половину військової підтримки, але після повернення Дональда Трампа в Білий дім вони почали відступати від цього. Європейці спочатку зуміли компенсувати цей розрив, але потім почали знижувати свою допомогу. За даними центру, у перших місяцях 2025 року Україні було виділено 32,5 млрд євро військової допомоги, переважно від Європи. Однак з липня по жовтень виділення скоротилися і становили в середньому лише 2 млрд євро на місяць. Деякі країни, такі як Франція, Німеччина та Велика Британія, збільшили обсяги своєї допомоги, але інші країни, наприклад Італія та Іспанія, зменшили або не виділили жодної нової військової допомоги Україні у 2025 році.