Позначка: Пенсія

У Мінсоцполітики пояснили ситуацію з пенсіями для ВПО

Інформація про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів ВПО не відповідає дійсності. Про це повідомило Мінсоцполітики в суботу, 31 січня.
“Станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів, які: не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року; не повідомили, що не отримують пенсію від Російської Федерації”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що від початку 2026 року частині з них пенсії поновлено і виплачено вже у січні, а ще понад 48 тисяч осіб отримають поновлені пенсії у лютому.
“Наразі без підтвердженої інформації залишаються справи у чиїх пенсійних справах досі зазначені населені пункти на ТОТ, як адреси отримання виплат, або які виїхали з ТОТ та не повідомили про неотримання виплат”, – пояснили у міністерстві.
Наголошується, що внутрішньо переміщені особи (ВПО), які перевели пенсію на підконтрольну Україні територію, не зобов’язані проходити ідентифікацію, але мають повідомити про неотримання виплат від РФ.
“Фізична ідентифікація – це загальноприйнята світова практика. В умовах війни вона необхідна, щоб держава, у тому числі у межах міжнародних фінансових зобовʼязань, була впевнена: виплату отримує саме той, кому вона призначена”, – пояснили в Мінсоцполітики.
Чиновники також нагадали, що поновити виплати можна:

  • онлайн за допомогою Дія.Підпису (вебпортал або застосунок ПФУ);
  • через відеоідентифікацію;
  • особисто у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду або в уповноважену банку;
  • з-за кордону надіслати посвідчення про перебування в живих.

    • Повідомити про неотримання виплат від РФ можна:

  • у кабінеті на вебпорталі ПФУ;
  • під час відеоідентифікації;
  • у відділенні ПФУ;
  • поштовим переказом документів, якщо людина перебуває закордоном.

    • “Детальні інструкції, відео та покрокові алгоритми – на офіційних ресурсах Пенсійний фонд України”, – нагадали в Мінсоцполітики.
    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що пенсіонери ВПО масово залишилися без пенсій у січні і серед постраждалих його мати. Він звинуватив у цьому складну процедуру верифікації. За даними омбудсмена, на обліку понад 1,3 млн пенсіонерів ВПО.

    Пенсіонери ВПО масово залишилися без пенсій у січні – Лубінець

    Пенсіонери, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи (ВПО), масово залишилися без пенсій у січні через необхідність пройти процедуру підтвердження того, що вони не отримують виплати від органів РФ. Про це напередодні повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини (омбудсмен) Дмитро Лубінець в Телеграм.
    За його словами, таких пенсіонерів понад 1,3 млн. Для отримання грошей ці люди мали авторизуватися на вебпорталі Пенсійного фонду України через особистий кабінет, використавши кваліфікований електронний підпис Дія.Підпис або Дія ID, що ускладнило процес для більшості з них.
    Лубінець стверджує, що тисячі люди дізналися про нові вимоги вже тоді, коли пенсійні виплати просто не надійшли на рахунок, а “в результаті – черги, паніка і фактично паралізована робота органів Пенсійного фонду”.
    “Як бачимо по факту, інформаційна кампанія провалена повністю! Права мільйонів громадян опинилися під загрозою через недолугу бюрократичну процедуру і провалену інформаційну роботу… Проблема не в людях. Проблема в тому, що обов’язок держави перевіряти інформацію переклали на самих пенсіонерів, навіть нормально їх про це не повідомивши!”, – заявив Лубінець і додав, що серед постраждалих його мати, яка раніше проживала у місті Волноваха на Донеччині.
    Він закликав уряд спростити процедуру та використовувати наявні державні реєстри для підтвердження даних: “Люди не повинні доводити державі те, що держава може перевірити сама. Не можна змушувати людей проходити нові складні процедури, якщо в держави вже є реєстри ВПО, дані про місце проживання і всі необхідні бази”.
    За його словами, для багатьох пенсія – єдине джерело існування, і держава зобов’язана гарантувати це право, а не ставити пенсіонерів у залежність від вміння розібратися в новій довідці або електронній процедурі.

    Пенсіонерів чекає рекордне зростання виплат

    У березні поточного року в Україні відбудеться масштабна індексація пенсій. Підвищення може становити 14,6%. Водночас перерахування стосуватиметься не всіх. Як це відбуватиметься та хто залишиться без надбавки? Масштабна індексація Уряд України планує провести одну з наймасштабніших індексацій пенсій за останні роки. Її мета – пом’якшити вплив інфляції та подорожчання товарів та послуг. Станеться це вже в березні. “У державному бюджеті закладено 1 трлн 27 млрд грн на пенсійне забезпечення, що на 123,4 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Передбачена індексація пенсій, яка відбудеться з 1 березня 2026 р.”, – казала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За приблизними розрахунками ЗМІ підвищення може становити аж 14,6%. Фактичний розмір доплати буде різним для кожного пенсіонера: у грошовому еквіваленті найбільше зростання отримають ті, чия базова пенсія є вищою. Зокрема, підвищення майже на 1 тис. грн можуть отримати пенсіонери, чия нинішня пенсія становить близько 6 850 грн. Очікується, що мінімальний розмір підвищення складе 100 грн, а максимальний буде обмежений сумою 1 500 грн. Також з 2026 р. заплановано зростання мінімальної пенсії до 2 595 грн. Це може зробити весняну індексацію рекордною за останні роки. “Перерахунок здійснюватиметься за формулою, закріпленою у пенсійному законодавстві. Вона враховує два базові показники: рівень інфляції та динаміку середньої заробітної плати за минулий рік”, – пояснюють у Пенсійному фонді. На основі цих даних формується індексаційний коефіцієнт, який застосовується до чинних пенсійних виплат. Перерахунок охопить більшість пенсіонерів та відбудеться автоматично, без подання заяв. Перерахують пенсії не всім Водночас березнева індексація охопить не усіх пенсіонерів. Законодавство передбачає винятки для окремих категорій осіб, пенсійні виплати яких не підлягають загальному механізму щорічного перерахунку.
    Зокрема, без індексації залишаться громадяни, які вийшли на пенсію протягом останніх трьох років. Їхні виплати вже були призначені з урахуванням актуального рівня середньої заробітної плати.
    Також перерахунок не застосовується до осіб, які отримують спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про суддів, прокурорів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших пільгових категорій. Звідки візьмуть гроші Фінансування запланованої індексації та інших соціальних зобов’язань у 2026 р. спирається на комбіновану стратегію використання внутрішніх ресурсів та залучення масштабної зовнішньої допомоги. Основну роль у забезпеченні виплат відіграють власні надходження Пенсійного фонду, які формуються переважно завдяки сплаті єдиного соціального внеску працюючими громадянами та бізнесом. Прогнозоване помірне відновлення економіки дозволило закласти в бюджет зростання цих надходжень, що створює необхідну базу для перерахунку пенсій. “На трансферт Пенсійному фонду у проєкті бюджету передбачено 251,3 млрд грн. Це дозволить забезпечити вчасні виплати для 10,3 млн українських пенсіонерів та реалізувати індексацію з початку весни 2026 р.”, – кажуть в Міністерстві фінансів України. Паралельно з цим держава запроваджує нові фіскальні механізми, зокрема спрямування 50% податку на прибуток банків до спеціального фонду державного бюджету. Хоча частина цих коштів орієнтована на інвестиційні проєкти, загальне наповнення скарбниці дає змогу вивільнити додаткові ресурси для трансфертів ПФУ. У поточному проєкті держбюджету на дотації фонду вже передбачено понад 251 млрд грн, що значно перевищує показники минулого року.
    Критично важливою складником залишається підтримка міжнародних партнерів, оскільки внутрішні податкові надходження України майже повністю спрямовуються на потреби сектору оборони. Соціальна стабільність значною мірою тримається на фінансовій допомозі ЄС, який у межах нового пакету підтримки виділяє значні кошти для прямого бюджетного фінансування. Ці ресурси дозволяють вчасно виплачувати пенсії та зарплати бюджетникам, не створюючи надмірного тиску на внутрішню економіку.
    Додатковим джерелом виступає механізм G7, що передбачає використання прибутків від заморожених російських активів для покриття дефіциту українського бюджету. Водночас продовжується активна співпраця з МВФ та Світовим банком через спеціалізовані трастові фонди, як-от PEACE, що створені саме для підтримки адміністративної спроможності держави виконувати свої соціальні зобов’язання. Таким чином, березнева індексація стає можливою завдяки поєднанню податкової дисципліни всередині країни, стабільності банківського сектору та консолідованої допомоги світової спільноти. Якою буде пенсія для учасників бойових дій? Мінімальна пенсія для учасників бойових дій (УБД) теж змінилась поточного року. “Мінімальний розмір пенсії для УБД становить 210% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб”, – повідомили у Пенсійному фонді. Учасники бойових дій також отримують додаткові виплати, такі як щомісячна надбавка у 25% від прожиткового мінімуму, цільова допомога на проживання (40 грн), та разові виплати до державних свят.
    На розмір пенсії для УБД також впливають страховий стаж, а ще грошове забезпечення, з якого сплачувались внески.
    В Україні щодо учасників бойових дій діє певне законодавство. Зокрема, людям із цим статусом гарантують мінімальний розмір пенсійних виплат.
    Своєю чергою прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у 2026 р. становить 2 595 грн. Така сума затверджена з 1 січня поточного року. Тобто без урахування усіх обов’язкових надбавок гарантований державою розмір виплати становить 5449,5 грн. на місяць.

    В Україні змінився розмір пенсій з 1 січня

    Розмір мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів з повним трудовим стажем із 1 січня становить 2 595 грн (+234 грн). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
    У повідомленні нагадали, що Законом “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено підвищення в 2026 році соціальних стандартів, зокрема, розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
    Так, з 1 січня мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 8 647 грн (до 1 січня – 8 000 грн).
    Зміна мінімальної заробітної плати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж (30/35 років для жінок/чоловіків відповідно): з 1 січня цей розмір не може бути меншим за 3 458,80 грн – 40% мінімальної зарплати.
    З урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати, з 1 січня збільшено розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема тим, кому, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”, кавалерам орденів Богдана Хмельницького, “За мужність”, княгині Ольги, тим, кого нагороджено відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”.
    Відповідно держбюджету-2026, із 1 січня зростають розміри прожиткового мінімуму.
    Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився із 2 361 грн до 2 595 грн, що є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, які обчислюються, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо).
    Водночас для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком зростає на 234 грн – до 2 595 грн.
    Тоді як у тих непрацюючих пенсіонерів, хто має більш як 30/35 (20/25) років страхового стажу та пенсії яких більші від мінімальних, перераховано доплату за понаднормовий стаж. За кожний повний рік понаднормового страхового стажу пенсія збільшується на 1% від 2 595 грн.
    Незалежно від факту роботи з 1 січня перераховано розміри:

  • мінімальних пенсій шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
  • підвищень ветеранам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих / померлих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України);
  • підвищень жертвам нацистських переслідувань;
  • пенсій за особливі заслуги перед Україною.

    • Отримувачів соцвиплат проінспектують: до кого прийдуть з перевірками

    Підстави для контролю Декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг можуть перевірити для того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.
    Про це повідомило видання “На пенсії”. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Зазначається, що така перевірка та складання відповідного акту передбачена для отримувачів субсидій та пільг на оплату ЖКП у таких випадках:
    – якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість, зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
    – якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
    – для підтвердження, що житло не здається в оренду;
    – якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
    Також у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної допомоги, зокрема:
    – щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
    – на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду. Хто в пріоритеті Тим часом у Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. За його словами, загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Акцент – на підтримці людей, які потрапили у тяжкі життєві обставини внаслідок війни, втратили доходи та роботу.
    Зокрема, підвищено розмір прожиткового мінімуму на 9,9% порівняно з 2025 роком: зараз загальний показник його становить 2920 грн (для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн), а з 1 січня 2026 року він збільшиться до 3209 грн (для непрацездатних – до 2595 грн). Це означає, що мінімальна пенсія зросте, хоч і несуттєво, з 2361 грн до 2595 грн, зате максимальна, яка й так немаленька, бо становить 10 прожиткових мінімумів, збільшиться, відповідно, з 23 610 грн до 25 950 грн.
    Окрім того, планується забезпечення всіх необхідних заходів для того, щоб усі 10,3 млн українських пенсіонерів отримували свої пенсії вчасно та в повному обсязі. Одним із кроків у цьому напрямку є збільшення коштів, які будуть направлені в Пенсійний фонд, до 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн до 2025 року).
    Це дозволить забезпечити всі зобов’язання держбюджету на виплату пенсій, а також – доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які, згідно з чинним законодавством, фінансуються за бюджетні кошти. Разом з тим видатки на покриття дефіциту бюджету Фонду не враховані, оскільки в наступному році він не прогнозується.
    Як і в попередні роки, з 1 березня 2026-го буде проведено масштабну щорічну індексацію пенсій. Однак коефіцієнт зростання виплат поки що невідомий, адже його традиційно визначать лише у лютому.
    Також у бюджеті на наступний рік акцентується увага на підтримці осіб з інвалідністю – на їх потреби буде виділено 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн до 2025 року). Ці кошти спрямують на повне забезпечення у протезуванні та в отриманні допоміжних засобів реабілітації. Дитячі виплати У Мінфіні також звернули увагу на те, що загальна сума видатків на соцвиплати і різні види допомоги становить 133,5 млрд грн (зокрема й 1,5 млрд субвенції на підтримку регіонів для формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості).
    З цієї суми на соцвиплати, з урахуванням підвищеного розміру прожиткового мінімуму, спрямують 132 млрд грн. Це забезпечить усі діючі соціальні виплати, які отримують понад 5 млн українців.
    Окрім того, на нові заходи з підтримки родин у бюджеті закладено 24,5 млрд грн. Зокрема, ці гроші спрямують на збільшення допомоги на дітей:
    – одноразової виплати при народженні малюка, яка зросте з 10 000 грн до 50 000 грн;
    – щомісячної допомоги на догляд за дитиною до однорічного віку, яка збільшиться з 860 грн до 7 000 грн (на догляд за дитиною з інвалідністю – до 10 500 грн);
    – нової програми “єЯсла” – по 8 000 грн щомісяця на догляд за дитиною віком від 1 до 3 років (за дитиною з інвалідністю – 12 000 грн) за умови виходу матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснювали догляд, на роботу;
    – одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” на суму 5 000 грн.
    На продовження підтримки населення щодо оплати житлово-комунальних послуг (субсидій) і придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено 42,3 млрд грн – така ж сума закладена і в бюджеті на цей рік. Такою допомогою зможуть скористатися, як і зараз та і в попередні роки, приблизно 2,7 млн домогосподарств.
    Також у 2026 році буде продовжено фінансування програм і заходів із оздоровлення та відпочинку дітей різних категорій, розвитку сімейних форм виховання тощо. На це заплановано виділити 1,6 млрд грн.
    Галина Гірак

    В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії

    Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
    Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
    Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
    Показники по місяцях у поточному році:

  • у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
  • у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
  • у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
  • у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
  • у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
  • у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
  • у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
  • у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
  • у січні – 18 660 гривень 32 копійки.

    • Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
    На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:

  • 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
  • 59 млрд гривень – через уповноважені банки.

    • На інші соціальні напрями виділено:

  • 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
  • 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
  • 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.

    • У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
    Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
    Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні

    Грудневі зміни: субсидії, бронювання, ваучери на житло, зимові канікули

    Субсидії по-новому З 1 грудня почнуть діяти оновлені правила призначення житлових субсидій на газ, електроенергію, тепло, воду та утримання житла. Особливість їх в автоматичному продовженні надання субсидій через базу Пенсійного фонду, завдяки чому більшість отримувачів зможуть уникнути повторного подання документів. Експерти зазначають, що завдяки новій системі субсидії стануть більш гнучкими та адресними.
    За новими умовами, розрахунок допомоги здійснюватиметься з місяця звернення, а для пенсіонерів – з урахуванням доходів останнього місяця. Сім’ї з дітьми до 14 років отримають додатковий коефіцієнт, який збільшить соціальну норму споживання енергії.
    Деякі категорії громадян, котрі опалюють житло твердим паливом або рідким пічним паливом, зможуть претендувати на одноразову виплату до 19,4 тис. грн на сезон. А учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих захисників ця допомога надаватиметься без урахування доходів. Мобілізація з 1 грудня: бронювання порушників правил У жовтні Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану”, який набуде чинності 4 грудня 2025 року.
    Згідно з цим документом, усім установам та підприємствам, визнаним критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, дозволено бронювати військовозобов’язаних, незалежно від кількості заброньованих,
    Причому бронювання для таких працівників буде можливим навіть якщо вони порушили правила військового обліку. Кому з переселенців дадуть мільйони на житло Мінрозвитку повідомило, що буде запроваджено нову житлову програму для переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Вона передбачає надання їм ваучерів на 2 млн грн на людину для придбання нового житла.
    Прийом заявок на участь у програмі компенсації за втрачене житло на тимчасово окупованих територіях почнеться з 1 грудня.
    На першому етапі стати учасниками програми зможуть ті ВПО з ТОТ, які мають окремий статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Йдеться про тих громадян, які з 2014 року стали на захист суверенітету і територіальної цілісності України.
    Подати таку заявку можна лише через мобільний застосунок “Дія”, а згодом це можна буде зробити у ЦНАПах або через нотаріуса.
    Розгляд звернень проводитимуть комісії за місцем фактичного проживання заявника, що вказаний у довідці ВПО.
    Ця допомога спрямована на придбання нового житла для громадян, чия нерухомість залишилася на ТОТ. Її стан чи підтвердження права власності на неї не проводитиметься, однак інформація про житло на ТОТ має бути вказана у заявці.
    Головна умова участі у цій програмі – щоб у заявника та його родини не було іншого житла на підконтрольній території України, а також щоб він раніше не отримував державної житлової допомоги. Пенсіонери можуть залишитися без виплат Пенсійний фонд повідомив, що пенсіонери та одержувачі страхових виплат, які тимчасово проживають за межами України або – на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Ті, хто цього не зробить, не зможуть скористатися своїми виплатами.
    Таку ідентифікацію можна пройти, зокрема, через відеоконференцзв’язок в органах Пенсійного фонду. “Зимова підтримка” від держави З 15 листопада почала діяти “Зимова підтримка” – програма грошової допомоги для громадян України на суму в 1 тис. грн. Подавати заявку на отримання її можна буде ще до 24 грудня через “Дію”, відділення “Укрпошти” або банки. А використати допомогу можна буде протягом 180 днів, оплативши комуналку, вартість ліків, товарів українських виробників або віддати її на благодійність, зокрема, переказавши на потреби ЗСУ. Однак ці кошти заборонено використовувати на оплату мобільного зв’язку та інтернету.
    Також почала діяти програма, за якою окремі категорії українців зможуть отримати одноразову виплату 6 500 грн. Ця допомога доступна для найуразливіших громадян – дітей, які вже отримують державні виплати, людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів.
    Заявку на отримання такої допомоги можна до 17 грудня подати онлайн у застосунку “Дія”, або через відділення Пенсійного фонду. Особливості зимових канікул Як повідомляли в Міністерстві освіти і науки (МОН), нинішній навчальний рік в усіх школах країни стартував 1 вересня і закінчиться 30 червня наступного року. Проте тривалість і структура навчального року, розклад і форма організації навчання регулюються педрадами. Саме вони можуть вирішувати, коли саме у тій чи іншій школі будуть зимові канікули.
    Місцеві управління освіти можуть лише дати рекомендації стосовно орієнтовних дат, але остаточне рішення залишається за навчальним закладом. Він має право погоджуватися з порадою або обрати інший час для зимового відпочинку школярів. Проте є одна умова: загальна тривалість усіх канікул протягом навчального року не має бути меншою за 30 календарних днів.
    Зважаючи на важкий нинішній період через атаки країни-агресора та відключень електроенергії, МОН рекомендує подовжити зимовий відпочинок за рахунок весняних канікул, і вчитися потім по шість днів на тиждень.
    Як повідомив УНІАН, у деяких містах уже запланували приблизні дати канікул, але дати канікул відрізняються не лише залежно від області, а й населеного пункту.
    Наприклад, у Києві на сайті Департаменту освіти йдеться про те, що школярі почнуть відпочивати з 25 грудня, а повернуться до навчання лише 11 січня 2026 року.
    В Івано-Франківську, за повідомленням ZAXID.NET, канікули почнуться ще раніше – з 22 грудня, а почнеться навчання, як і в столиці, – 11 січня.
    У Рівному міськрада вирішила, що школярі відпочиватимуть із 20 грудня по 4 січня.
    Водночас, деякі області перенесли осінні канікули, щоб за їх рахунок збільшити зимові. Зокрема, так зробили деякі навчальні заклади Полтавської, Одеської, Чернівецької та Кіровоградської областей.
    Галина Гірак

    Українці 60 плюс: що зміниться в новому році для пенсіонерів

    Українцям потрібно мати більше стажу для виходу на пенсію у 60 років. Кожного року вимога до страхового стажу буде зростати на один рік, до того моменту, коли у 2028 році вона досягне 35 років. Це означає, що для отримання пенсії у 2026 році потрібно мати 33 роки стажу. Також встановлено, що для тих, хто не має необхідного стажу, право на пенсію настане лише у 63 або 65 років, залежно від наявності відпрацьованих років. У жовтні в Україні нараховувалося 10,2 млн пенсіонерів, середній розмір пенсії становив близько 6,5 тис. грн. Однак більшість пенсіонерів отримують менше за прожитковий мінімум. З початку 2026 року планується збільшення прожиткового мінімуму для різних категорій населення, а також зростання мінімальної пенсії та максимальної розмірів пенсій. Також передбачено збільшення мінімальної зарплати та доплати за понаднормовий стаж. Деяким пенсіонерам потрібно пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року, інакше вони можуть залишитися без доступу до своїх коштів. Також планується зменшення пенсій отримувачам найвищих виплат.

    Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп

    Народний депутат України Олексій Гончаренко заявив, що ініціатива голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева може призвести до позбавлення українців пенсій. Гетманцев пропонує створити реєстр дропперів, до якого потраплять ті, хто передає свої банківські картки іншим особам. Людину, яка буде внесена в цей реєстр, обмежать у фінансових операціях, і вона навіть може бути позбавлена пенсії. Гончаренко вважає, що такі заходи не сприятимуть довірі громадян до держави і можуть негативно позначитися на молоді. Гетманцев пояснив, що мета цієї ініціативи – зупинити фінансові злочини, де використовуються чужі банківські картки. Якщо законопроєкт буде прийнятий, особа, яка передала свою картку, буде обмежена у фінансових операціях.

    Всі надії – на суд: через що пенсіонери позиваються до Пенсійного фонду

    Що ухвалив уряд Як повідомили у Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, в Україні накопичилась системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів – до 758 тисяч, а загальна сума боргу сягнула вже майже 85 млрд грн.
    При цьому єдиного підходу, за яким держава має здійснювати виплати за рішеннями судів, не існувало до липня цього року. “Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи”,- пояснили в міністерстві. Тому уряд, щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі та зрозумілі правила в умовах обмеженого фінансового ресурсу, ухвалив постанову № 821, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень – як за минулі періоди, так і поточні.
    І вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів держбюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. “Завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень”,- зазначили в Мінсоцполітики. Також важливо, що окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ та публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
    Постанова вже набула чинності і вже йде технічна підготовка до її впровадження.
    Ці нововведення мають сприяти більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини – міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи. Очікуються зміни ЄСПЛ вже багато років вказує на те, що борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, є однією з проблем України.
    Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA. “До прикладу, ухвалили рішення в справі “Бурмич та інші проти України”. Тоді передали 12 тисяч скарг Комітету міністрів Ради Європи, бо той має більше можливостей перевіряти перебіг змін, які мала зробити українська влада в цій сфері. Також у справі “Шмалько проти України” суд дійшов висновку, що держава не може посилатися на брак коштів, коли мова йде про гарантовані виплати за рішеннями судів. Українська влада нібито намагалася розв’язати проблему, але серед ідей лунали саме звільнити від обов’язку виконувати рішення, бо немає грошей на це”, – йдеться в публікації. І станом на березень 2021 року, як свідчили дані казначейства, борг за рішеннями судів становив 5 млрд грн. Нині ж він лише щодо пенсій збільшився у понад 26 разів, тож держава заборгувала громадянам уже 85 млрд грн.
    Частково ці кошти виплачують, але стосується це переважно рішень, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Новий порядок, ухвалений Кабміном, має усунути цю прогалину. Більшість позовів від військових Найбільше ПФУ заборгував військовим пенсіонерам – їм нараховано 51,3 млрд грн за рішеннями суду.
    Про це, посилаючись на відповідь Пенсійного фонду, повідомив народний депутат Данило Гетманцев. “У відповіді – дві новини: добра й погана. Добра в тому, що відсутня заборгованість з виплати призначених поточних пенсій для цієї категорії пенсіонерів. Погана – що станом на 1 липня 2025 року Пенсійний фонд має 51,3 млрд грн заборгованості перед військовими пенсіонерами”, – зазначив політик у своєму Telegram-каналі. За його словами, ця сума співставна з усіма доходами на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень, коли ЄСВ та інші платежі склали 52,5 млрд грн.
    Нардеп вважає, що знайти потрібні ресурси можна в тому числі й за рахунок детінізації, оскільки втрати бюджету від тіні сягають 900 млрд гривень щороку, а також шляхом впровадження дієвої цензури видатків – економії на неефективних програмах. Що призводить до соціальних спорів Головна проблема масових звернень пенсіонерів до суду полягає в тому, що в Україні пенсійне законодавство постійно змінюється. І дуже часто воно звужує пенсійні права людей, на які вони могли розраховувати раніше, пояснило видання “На пенсії”. “Яскравий приклад – діти війни. Свого часу було ухвалено закон, який обіцяв таким особам доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму. Потім закон кілька разів переписували: спочатку зменшили розмір надбавки, а потім взагалі зазначили, що розмір має встановлюватися Кабінетом Міністрів. Кабмін встановив надбавку спочатку в розмірі 7% прожиткового мінімуму, а потім взагалі – у фіксованому розмірі 66,43 гривні. З 2014 року ця сума не переглядалася. Звісно, юристи не стояли осторонь і допомогли тисячам пенсіонерів отримати через суд підвищену надбавку, передбачену першою редакцією закону (з доплатою за попередній час)”, – пояснюють у публікації. Окрім того, законодавство не лише переписується, але й дуже часто виписано недостатньо чітко. Це також дає підстави вишукувати лазівки для оскарження тих чи інших рішень або дій ПФУ. Також, можливо, ще однією причиною численних звернень пенсіонерів до суду є те, що держава свого часу взяла на себе дуже багато зобов’язань, які тепер не може виконати, оскільки вони не відповідають економічній ситуації, що спричиняє збільшення кількості соціальних спорів.
    Галина Гірак