Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік. Про це у четвер, 12 червня, заявив радник президента України з питань стратегії Олександр Камишін на конференції GLOBSEC у Празі, пише Радіо Свобода. “Ми перебуваємо у війні поколінь, і жодна країна не здатна самостійно протистояти російській агресії. Наша оборона залежить від сильного партнерства з Європою та США”, – зауважив він.
Його заява стала реакцією на слова міністра оборони США Піта Геґсета, який напередодні повідомив про можливе скорочення військової допомоги Україні в 2026 фінансовому році.
Камишін зазначив, що українська влада вже шукає заміну критичним озброєнням, зокрема системам ППО. Проте він визнав, що частину американських комплексів надзвичайно складно замінити.
“Вся команда сьогодні працює над тим, щоб ці рішення були знайдені”, – додав радник, не конкретизуючи варіанти або технічні рішення.
У поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро.
Позначка: Озброєння
-
Україна готується до ймовірного припинення постачання систем ППО зі США
-
Гексакоптер Волиняка нищитиме бліндажі й бронетехніку росіян
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс Волиняка. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Волиняка – бомбардувальний гексакоптер, призначений для знищення широкого спектра ворожих цілей.
Перші модифікації цього “бомбера” працюють на фронті з перших місяців широкомасштабної війни. На рахунку вже сотні знищених зразків ворожої військової техніки, бліндажів та скупчень ворожої сили.
Зауважується, що вони здатні виконувати бойові завдання за будь-якої погоди, у сутінках, при сильному вітрі. Водночас останні версії мають значно покращені характеристики.
Так, безпілотний комплекс складається із пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і багаторазового гексакоптера, обладнаного шістьма потужними безколекторними двигунами.
Літальний апарат спроєктований спеціально для перевезення вантажів у складних бойових умовах. Може скидати на ворожі цілі боєприпас, уражальної сили якого вистачає для знищення важкоброньованих цілей. Окрім того, Волиняка може виконувати логістичні завдання: доставляти на позиції необхідне спорядження.
Раніше до використання у ЗСУ допустили ударний безпілотний авіаційний комплекс Білий вовк.
Також Міноборони кодифікувало та допустило на озброєння у Силах оборони України безпілотні авіаційні комплекси BATON українського виробництва.
Працює Баба Яга: ДПСУ показала кадри знищення ворога на Харківщині -
Міноборони допустило до фронту новий бомбардувальний гексакоптер
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс Волиняка. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Волиняка – бомбардувальний гексакоптер, призначений для знищення широкого спектра ворожих цілей.
Перші модифікації цього “бомбера” працюють на фронті з перших місяців широкомасштабної війни. На рахунку вже сотні знищених зразків ворожої військової техніки, бліндажів та скупчень ворожої сили.
Зауважується, що вони здатні виконувати бойові завдання за будь-якої погоди, у сутінках, при сильному вітрі. Водночас останні версії мають значно покращені характеристики.
Так, безпілотний комплекс складається із пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і багаторазового гексакоптера, обладнаного шістьма потужними безколекторними двигунами.
Літальний апарат спроєктований спеціально для перевезення вантажів у складних бойових умовах. Може скидати на ворожі цілі боєприпас, уражальної сили якого вистачає для знищення важкоброньованих цілей. Окрім того, Волиняка може виконувати логістичні завдання: доставляти на позиції необхідне спорядження.
Раніше до використання у ЗСУ допустили ударний безпілотний авіаційний комплекс Білий вовк.
Також Міноборони кодифікувало та допустило на озброєння у Силах оборони України безпілотні авіаційні комплекси BATON українського виробництва.
Працює Баба Яга: ДПСУ показала кадри знищення ворога на Харківщині -
Путін наказав “кратно” посилити сухопутні війська
Президент Росії Володимир Путін вимагає збільшити бойові можливості Сухопутних військ країни у найближчі роки. Він заявив це під час засідання про державну програму озброєння на 2027-2036 роки. Путін наголосив, що сухопутні війська залишаються ключовою силою у веденні військових дій, тому важливо розвивати їх та створювати нову техніку. Крім цього, президент доручив розвивати військово-морський флот та забезпечити модернізацію авіатехніки. Путін також зазначив, що Росія має найбільшу частку сучасних зразків озброєнь у світі. У той же час, прибуток ритуальних компаній в Росії зросла на тлі рекордної смертності та війни.
-
На озброєння ЗСУ спорядили два бронеавтомобілі класу MRAP
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Силах оборони нові тактичні бронеавтомобілі Варта-2 та UAT.GYURZA-02 українського виробництва. Про це повідомив заступник міністра оборони Валерій Чуркін.
“Нові бронеавтомобілі мають відповідати жорстким критеріям ефективності, надійності та насамперед мати високий ступінь захисту екіпажу та десанту. Важливо, щоб в нове озброєння та техніку, які пропонуються для війська, закладався значний технологічний потенціал, зокрема щодо вогневої потужності, захищеності, функціональності”, – зазначив Чуркін.
Варта-2 – сучасний спеціалізований бронеавтомобіль класу MRAP, створений із врахуванням бойового досвіду та потреб українських військових.
Машина виробляється у трьох версіях: базова модель, з броньованою туреллю для кулемета 12.7 мм, а також із дистанційно керованим бойовим модулем (для зброї калібру 12.7 мм, 14.5 мм або 30 мм).
Бронемашина має серйозний рівень захисту. Балістична стійкість відповідає стандарту ПЗСА-6 – захист від куль калібру 7.62×54 мм та бронебійно-запалювальних набоїв типу Б32 з відстані 10 м. Протимінний захист витримує підрив до 8 кг у тротиловому еквіваленті. Салон оснащений протимінними сидіннями, підвісною підлогою та іншими елементами безпеки.
Під капотом – 6.7-літровий турбодизель. Машина має автоматичну коробку передач, сучасну гальмівну систему, системи навігації, пожежогасіння, маскування, а також фільтрації повітря – для захисту від хімічної та біологічної загрози.
Ще одна новинка – спеціальний бронеавтомобіль UAT.GYURZA-02 – це модернізована версія вже відомої GYURZA-01, яка вже використовується нашими воїнами.
У новій моделі покращено рівень бронезахисту, динамічні та позашляхові характеристики.
Автомобіль також обладнано 6.7-літровим турбодизелем, автоматичною трансмісією, двоконтурною гальмівною системою тощо.
Десантний відсік автомобіля має високий рівень захисту від пострілів бронебійно-запалювальних куль 7.62х39 або 7.62х54 мм. V-подібне днище забезпечує стійкість до підриву на міні з еквівалентом до 8 кг тротилу. На машину можливо встановити будь-який кулемет калібром до 14.5 мм.
Як відомо, з початку року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у війську понад 10 роботизованих комплексів вітчизняного виробництва.
На озброєння ЗСУ допустили броньовик Джура-ЕВАК -
Москва погрожує вийти з мораторію на ракети середньої дальності
Росія розглядає можливість виходу з мораторію на розміщення наземних ракет середньої та меншої дальності (РСМД). Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков стверджує, що цей мораторій наближається до кінця через нові ракетні загрози. Росія вважає, що США планують розмістити такі ракети у різних регіонах світу, і це може призвести до збільшення напруженості. Російська сторона вважає, що їхня стриманість після розірвання ДРСМД не була оцінена адекватно. США вважають, що Росія порушувала ДРСМД через ракету 9М729, яка має надмірну дальність. Росія заперечує такі звинувачення і у 2019 році пропонувала мораторій на розміщення таких ракет у Європі.
-
Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% від ВВП вже у цьому фінансовому році. Це стане можливим завдяки новому плану оборонних інвестицій, який дозволить досягти цієї цілі в 2025 році. Карні зазначив, що Канаду загрожують Росія та Китай, а також висловив занепокоєння щодо залежності від США. Він також відзначив критичний стан військової інфраструктури, зазначивши, що лише частина флоту та бронетехніки є боєздатними. Канада раніше витрачала лише 1,45% ВВП на оборону, тож це є великим кроком у покращенні оборонної сфери країни.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Ізраїль наростив експорт зброї: основний покупець – Європа
Ізраїль торік експортував рекордні обсяги озброєнь на 14,8 млрд дол. Це на 13% більше, ніж у 2023 році. Про це заявили в Міністерстві оборони країни, повідомляє місцеве видання The Times of Israel.
Понад 50% контрактів у 2024 році припали на європейські країни проти 35% роком раніше. Зростання європейського попиту експерти пов’язують із ситуацією, що змінилася у сфері безпеки у світі.
Крім того, 23% експорту припало на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а ще 9% – на Північну Америку.
Особливий інтерес у покупців викликали ізраїльські системи ППО. Практично половина всіх експортних контрактів (48%) припала на такі комплекси, як Залізний купол, Праща Давида, Стріла та інші. Це значно вище за показник у 36% у 2023 році повідомили у військовому відомстві.
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) в опублікованій у квітні доповіді повідомив, що у 2024 році зафіксовано найрізкіше як мінімум з часів кінця холодної війни зростання оборонних витрат по всьому світу – 9,4%.
Оборонні витрати зросли в усіх регіонах і найбільше в Європі та на Близькому Сході. -
Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників
На 28-му засіданні у форматі Рамштайн партнери оголосили про рекордну військову допомогу Україні. Країни анонсували нові пакети допомоги на мільярди доларів – із фокусом на дрони, ППО, артилерію та виробництво зброї в Україні. Про це поінформував глава Міноборони Рустем Умєров у середу, 4 червня.
“Маємо значні результати – у 2025 році безпекова допомога перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни”, – зазначив Умєров.
За результатами зустрічі партнери оголосили про нові пакети допомоги та важливі кроки підтримки.
Велика Британія оголосила рекордну допомогу на постачання дронів – 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 000 дронів у 2025 році. Загалом, у 2025 році британська військова підтримка становить 4,5 млрд фунтів, з яких 247 млн фунтів буде спрямовано на підготовку Збройних Сил України.
Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги на 5 млрд євро. Бундестаг уже затвердив це рішення. До пакета входить:
· фінансування далекобійного озброєння, яке буде вироблятися в Україні
· передача систем ППО, зброї та боєприпасів
Нідерланди надають пакет допомоги вартістю 400 млн євро. До нього входять протимінний корабель, катери та морські дрони
Бельгія оголосила довгострокову ініціативу:
· щорічна допомога Україні в розмірі 1 млрд євро до 2029 року,
· передача протимінного корабля.
Норвегія виділяє:
· 700 млн доларів на дрони, з фокусом на підтримку українського оборонно-промислового комплексу,
· 50 млн доларів – до фонду NSATU Trust Fund.
Канада: 45 млн доларів на дрони, засоби РЕБ, IT-рішення, а також броньовані машини Coyote та Bison.
Швеція: 440 млн євро – на міжнародні програми із закупівлі артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння для України.
Міністр подякував усім країнам, які продовжують підтримувати Україну. Окремо висловив вдячність міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі.
“Мир в Україні має бути справедливим, тривалим і захищеним міжнародною єдністю. Разом ми працюємо над досягненням цього”, – додоав він.
Контактна група з питань оборони України – ініціатива, яка була створена для того, щоб оцінювати оборонні потреби України й надавати допомогу.
Перша зустріч Контактної групи відбулася 26 квітня 2022 року на авіабазі ВПС США Рамштайн у Німеччині. До Контактної групи входять приблизно 50 країн, які надають військову допомогу Україні.