Нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, розслідує Європейська прокуратура в Словаччині. В межах розслідування затримали 8 осіб, серед яких є чотири співробітники Міністерства оборони. Про це повідомляє Європейська прокуратура (ЕРРО).
Прокуратура 18 червня провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 млн євро.
Європейська прокуратура в квітні 2025 року почала розслідування щодо високопосадовців Міністерства оборони, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні.
З лютого по березень 2022 року високопосадовці Міністерства оборони Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за поставлені боєприпаси. Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов’язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній.
Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель була сфальсифікована і що боєприпаси могли бути придбані за завищеною ціною. Європейська прокуратура – незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС.
Позначка: Озброєння
-
Зброя для ЗСУ: Словаччина розслідує фальсифікацію
-
Зброя для ЗСУ: Словаччина розслідує фальсифікації
Нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, розслідує Європейська прокуратура в Словаччині. В межах розслідування затримали 8 осіб, серед яких є чотири співробітники Міністерства оборони. Про це повідомляє Європейська прокуратура (ЕРРО).
Прокуратура 18 червня провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 млн євро.
Європейська прокуратура в квітні 2025 року почала розслідування щодо високопосадовців Міністерства оборони, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні.
З лютого по березень 2022 року високопосадовці Міністерства оборони Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за поставлені боєприпаси. Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов’язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній.
Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель була сфальсифікована і що боєприпаси могли бути придбані за завищеною ціною. Європейська прокуратура – незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС. -
Французькі дрони MV-25 OSKAR допомагають оборонцям на фронті
Збройні сили України почали активно застосовувати нові баражуючі боєприпаси MV-25 OSKAR, створені французькою компанією KNDS France у співпраці з DELAIR та EOS Technologie. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Ці ударні безпілотники входять до лінійки MATARIS, що включає кілька моделей із різними технічними характеристиками.
MV-25 OSKAR призначений для ураження піхоти та легкої бронетехніки – він оснащений 550-грамовою осколково-фугасною бойовою частиною та може діяти в радіусі до 25 км, перебуваючи у повітрі до 45 хвилин.
Дрон уже отримав позитивні відгуки від підрозділів ЗСУ. Його розробка тривала два роки, тоді як перші бойові випробування відбулися у червні 2024 року.
Серед ключових переваг MV-25 – простота у використанні, автономність (не потребує злітно-посадкової смуги) та низька помітність для РЛС. Пристрій також може працювати без супутникового сигналу, використовуючи захищений канал зв’язку, стійкий до радіоелектронної боротьби.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
ЗСУ дозволили експлуатувати бойовий модуль з гранатометом
Міністерство оборони України оголосило про введення в експлуатацію нового бойового модуля ШАБЛЯ МК19(М) для Збройних сил. Цей модуль дозволяє стріляти з автоматичного гранатомета калібру 40 мм і може бути встановлений як на наземні роботизовані комплекси, так і на транспортні засоби. Він здатний вести вогонь прямим або непрямим наведенням, а також атакувати ворога з захищених позицій. Модулем може керувати лише один оператор. У додаток до цього, Міноборони також затвердило використання ударного безпілотного авіаційного комплексу Білий вовк та безпілотних авіаційних комплексів BATON вітчизняного виробництва для Сил оборони України.
-
Тайвань озброїться дронами, перевіреними в Україні
Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion для постачання програмного забезпечення для безпілотників, яке було успішно випробуване в бойових умовах в Україні. Це рішення призначене для посилення обороноздатності Тайваню у зв’язку зі зростанням військових загроз від Китаю. Auterion вже використовується в українських дронах, які беруть участь у бойових операціях проти російських військ. Угода також передбачає розробку автономних систем і технологій для рою дронів. Це дозволить Тайваню побудувати автономний флот, який допоможе стримувати Китай. Тайвань вивчає український досвід використання безпілотників, зокрема дронів-камікадзе та морських апаратів, для того щоб компенсувати кількісну перевагу Китаю у військах. Китай вважає Тайвань своєю територією і зростає тиск на острів, що змушує Тайвань модернізувати свої сили за підтримки США і використовувати асиметричну зброю для забезпечення своєї безпеки.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Четверо скандинавських країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo з метою підвищення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік відзначив, що безпека країн Північної Європи тісно пов’язана, і посилення оборони стає дедалі важливішим. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, розширення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Ця угода є ще одним кроком до створення ще більш згуртованого та стійкого Північного регіону.
-
Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI
У звіті Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру за 2025 рік відзначено загострення ситуації з ядерною загрозою. Експерти попереджають, що світова система стримування ослабла, а нова гонка ядерних озброєнь вже розпочалася. У світі налічується понад 12 тисяч ядерних боєголовок, більшість з яких перебувають на бойовому чергуванні. Китай активно збільшує свій арсенал, що є додатковим обтяженням. Росія та США залишаються найбільшими власниками ядерних зброй, але і вони посилюють свої потужності. Експерти підкреслюють, що сучасна гонка озброєнь є більш ризикованою, а нові технології ускладнюють ситуацію. Є загроза втрати контролю над ядерною зброєю, що може призвести до катастрофи. У звіті також зазначено зростання напруги між іншими ядерними державами, такими як Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль. На тлі цих викликів, необхідно вжити заходів для зменшення ризиків виникнення ядерних конфліктів.
-
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Путін наказав створити у РФ війська безпілотних систем
Глава Кремля Володимир Путін заявив, що Російська Федерація працює над створенням своїх військ безпілотних систем. Про це у четвер, 12 червня, він сказав на нараді з питань держпрограми озброєнь, повідомляє російська служба BBC.
“Ми знаємо, як противник діє. Але загалом не вважаю, що ми десь у чомусь тут запізнюємося. До того ж мені здається, що ми накопичили хороший досвід, щоб створити цей рід військ”, – додав він.
Під час наради Путін також заявив, що росіянам треба впроваджувати у своє озброєння перспективні цифрові технології та штучний інтелект.
Раніше Путін заявив, що бойові можливості Сухопутних військ Росії мають бути збільшені у найкоротші терміни.
Росія розглядає Україну як проміжний етап на шляху до нападу на країни НАТО, вважає очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль.