ГУР МО України оприлюднило інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу російського БпЛА Гєрань-2, оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом. Про це інформує пресслужба ГУР у понеділок, 12 січня.
Раніше стало відомо про застосування Гєрані-2 з радянською ракетою класу “повітря-повітря” Р-60. Вже сьогодні розкрито деталі нової конфігурації безпілотника – тепер з ПЗРК Верба на борту.
Застосування цієї модифікації передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР). “У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший – запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий – після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення”, – зазначили у повідомленні.
Важливою відмінністю, пояснили у ГУР, цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.
Відтак, після відстрілу зенітної ракети БпЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором.
“Набір блоків та компонентів стандартний для таких Гераней: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна “комєта”, трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо”, – додали у ГУР.
Як наголосили фахівці, в інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модулю SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем – автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві.
Країни походження решти електронної компонентної бази – США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.
Позначка: Озброєння
Швеція скерує $1,6 млрд на ППО
Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду країни.
Як і більшість європейських держав, Швеція істотно збільшила оборонні витрати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас через велику територію країна залишається вразливою до повітряних загроз.
Міністр оборони Пол Йонсон, виступаючи на безпековій конференції на півночі Швеції, заявив, що досвід російсько-української війни чітко демонструє критичну важливість потужної та стійкої системи протиповітряної оборони. За його словами, Швеція планує придбати системи ППО малої дальності для захисту міст, мостів, електростанцій та іншої критичної інфраструктури.
Того ж дня прем’єр-міністр Ульф Крістерссон розкритикував “загрозливу риторику” адміністрації США щодо Гренландії та Данії, заявивши, що Сполучені Штати мають дякувати Данії за її лояльність як союзника.
Раніше Швеція уклала контракт на майже 900 млн євро на закупівлі, пов’язані з будівництвом двох субмарин класу Blekinge.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні
Міноборони за рік допустило до експлуатації 1300 нових зразків зброї
Міністерство оборони допустило у 2025 році до експлуатації понад 1300 нових зразків зброї та військової техніки українського виробництва – на чверть більше, чим торік. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль на своєму Telegram-каналі.
Найбільшу частку становлять:
За його словами, це результат системної роботи українських виробників, які не тільки масштабують виробництво, а й створюють нові технологічні рішення для фронту.
“Розвиток вітчизняного ОПК – стратегічний пріоритет. Власні розробки та сучасні технології є однією з ключових основ стійкості Українського війська”, – резюмував Шмигаль.
Як ми вже писали, прем’єр-міністр України Юлія Свириденко раніше повідомляла, що більш як половина того озброєння, яке нині є в Сил оборони, було вироблено українськими компаніями.
Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва
Уряд спрямував додаткові 3,1 млрд грн на закупівлю озброєння
Уряд України вирішив виділити додаткові 3,1 мільярда гривень на закупівлю озброєння та військової техніки цього року. Ці кошти будуть взяті з існуючого державного бюджету та передані Міністерству оборони. Зазначено, що таке рішення було ухвалено для забезпечення фінансування державних контрактів на закупівлю військової продукції. Гроші для цього виділені з економії коштів інших установ за підсумками року. Перерозподіл коштів не вплине на інші сфери видатків та не потребуватиме додаткових бюджетних ресурсів.
Португалія внесе в ініціативу PURL €50 млн
Португалія зробить внесок у розмірі €50 млн до механізму PURL. Окрім того, протягом п’яти років щорічно спрямовуватиме €25 млн у межах ініціативи SAFE. Про це поінформував міністр оборони Денис Шмигаль X.
“Висловив вдячність за візит до Києва у цей важливий період. Щиро подякував Португалії за допомогу, оголошену під час засідання UDCG, та готовність зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL. Відзначив важливість рішення Португалії спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції”, – зазначив Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мело.
Як зауважується, загалом сторони обговорили продовження співпраці, зокрема у галузі оборонної промисловості, перспективи взаємовигідних проєктів і довгострокового розвитку спроможностей.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
Сполучені Штати затвердили найбільший в історії пакет військової допомоги Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Про рішення, яке стало наймасштабнішим за всю історію в контексті підтримки оборонного потенціалу острова, повідомило агентство Reuters у четвер, 18 грудня.
Це вже другий за каденції президента Дональда Трампа великий акт постачання зброї Тайваню, ухвалений на тлі посилення військового та дипломатичного тиску з боку Китаю. У межах пакету передбачено постачання восьми різновидів озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню HIMARS, гаубиць, протитанкових ракет Javelin, баражуючих дронів Altius, а також запасних частин для іншої військової техніки. Наразі угода перебуває на стадії офіційного повідомлення Конгресу США, який має право внести зміни або заблокувати продаж.
Пентагон стверджує, що ці поставки відповідають національним, економічним і безпековим інтересам Сполучених Штатів. Вони матимуть вирішальне значення для модернізації тайванських збройних сил та підтримки їхнього стабільного оборонного потенціалу.
Американська підтримка Тайваню спрямована на розвиток асиметричної моделі війни, заснованої на використанні мобільних і відносно недорогих, але ефективних систем ураження, як-от дрони чи ракетні платформи. Представниця адміністрації президента Тайваню Карен Куо подякувала США за допомогу, підкресливши готовність країни продовжувати реформи оборони та зміцнювати мир через силу.
Раніше президент Тайваню Лай Чін-де оголосив про додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів на період 2026–2033 років. Політик наголосив на важливості безкомпромісного підходу в питаннях національної безпеки.
У свою чергу Вашингтон зазначає, що продаж зброї Тайваню залишається одним із ключових джерел напруженості у відносинах із Китаєм. Острів, який Пекін вважає своєю територією, наполягає на власній незалежності, тоді як США, навіть без формальних дипломатичних контактів із Тайванем, залишаються його головним партнером у сфері озброєння та законодавчо зобов’язані підтримувати його оборонну здатність.
Нагадаємо, у листопаді США відновили постачання зброї Тайваню – винищувачів та авіаційних комплектуючих на суму 330 млн доларів.
Китай висловив протест США щодо продажу зброї Тайваню
В ЄС вперше підтвердили озброєну охорону “тіньового флоту”
На танкерах, котрі перевозять російську нафту, зафіксували військовослужбовців у формі та озброєних осіб – імовірно, найманців приватних охоронних компаній. Про це в етері SVT Nyheter повідомив начальник оперативного командування Військово-морських сил Швеції Марко Петкович.
Раніше інформацію публікували лише медіа. Зокрема, 6 грудня портал DanWatch повідомив про перебування на борту одного з танкерів “тіньового флоту” в протоці Ересунн осіб у камуфляжній формі, один із яких – колишній командир спецпідрозділу в Калінінграді.
Втім, тепер появу озброєної охорони на “тіньових судах” Росії вперше офіційно підтвердила одна з країн Європейського Союзу.
За словами Петковича, Росія загалом посилила військову присутність у Балтійському морі.
“Російська військово-морська присутність стала більш постійною і помітною на значній частині Балтійського моря. Російський флот періодично присутній у різних зонах у Балтійському морі та Фінській затоці, і, мабуть, він якось підтримує цей “тіньовий флот”, – зазначив представник ВМС Швеції.
Джерела SVT у шведській армії підтвердили, що російські військові кораблі “досить постійно присутні” у кількох конкретних зонах, що прилягають до судноплавних шляхів.
Раніше повідомляли, що Росія вперше направила військовий корабель для супроводу “тіньових” танкерів, що перевозять нафту, через Ла-Манш.
Водночас наприкінці травня міністр оборони Фінляндії Антті Гяккенен повідомляв, що Росія супроводжує “тіньові” танкери військовими кораблями у Фінській затоці.
Фінляндія придбала сотні пристроїв для глушіння та виявлення дронів
Фінляндія придбала спеціальне обладнання для боротьби з дронами через загрозу з боку Росії. Серед цього обладнання – глушники, які блокуватимуть сигнали керування дронами, детектори дронів та приціли для збивання їх. Це обладнання буде встановлене навколо важливих об’єктів, таких як військові бази. Фінляндія також планує придбати більше дронів і обладнання для боротьби з ними на наступний рік.
США модернізують ядерну тріаду
У Сполучених Штатах планують модернізувати свою ядерну тріаду, щоб мати додаткові засоби для стримування і управління ескалацією. Міністр війни США Піт Гегсет заявив про це на Форумі з національної оборони імені Рональда Рейгана. Гегсет підкреслив, що це необхідно через виклики, які стоять перед Вашингтоном від “двох інших великих ядерних держав”. Президент США віддав наказ Пентагону розпочати підготовку до ядерних випробувань, які останній раз проводилися у 1992 році. Головна мета випробувань – це забезпечення стратегії стримування.
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.