У Національному мультипредметному тесті з української мови не пройшли 0,39% вступників, з історії України – 0,16%, а з математики – 11,73%. Голова комітету Верховної Ради з освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив, що українська мова та історія мають високий прохідний бал, але природничі дисципліни, як фізика та хімія, мають менш позитивні результати. Математика виявилася найскладнішим предметом, але при цьому була й найпопулярнішою. Географія показала високий рівень успішності, що може бути пов’язане з її популярністю серед вступників. Біологія також має високу успішність, але хімія є менш популярною через недостатнє обладнання у школах для вивчення цього предмету.
Позначка: Освіта
-
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Відомо, з якого предмету учасники НМТ-2025 найчастіше набирають 200 балів
За результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки у вівторок, 1 липня.
“На сьогодні найбільша кількість 200-бальників – з математики: таких учасників уже 1163. На другому місці англійська мова – 765 максимальних результатів; на третьому – українська мова, де 658 учасників отримали 200 балів. Усього 2414 вступників склали хоча б один предмет на 200 балів. З них 250 склали два предмети на максимальний бал, 31 учасник – три предмети, а троє мають 200 балів із чотирьох предметів”, – йдеться у повідомленні.
Статистика тих, хто не склав математику, нині становить 11,7%, а торік цей показник був вищим – 14%.Водночас серед вибіркових предметів найскладнішими виявилися фізика – 10% учасників не впоралися, хімія – 6% та іспанська мова – 4,5% учасників не подолали порогового балу.
“Ті, хто не подолав поріг НМТ із деяких предметів, зберігають можливість вступити до закладів фахової передвищої та професійної освіти. Україна потребує механіків, будівельників, фахівців з агросфери, молодшого медичного персоналу – саме такі напрями є перспективними на ринку праці та ключовими для відновлення країни”, – заявили в Міносвіти.
Нагадаємо, у 2025 році НМТ включає тестування з обов’язкових навчальних предметів: українська мова, математика, історія України та навчального предмета за вибором (іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія, українська література). Тестування відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні відбулися протягом 14 травня – 25 червня; додаткові пройдуть 14-25 липня. Повідомлялося, що в основний період реєстрації для участі в НМТ 2025 року зареєструвалося 312 тис. вступників.
-
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років. -
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України осудило рішення російських влад про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України, називаючи його геноцидною політикою. У МЗС заявили, що Росія проводить політику русифікації та пригнічення культур, спрямовану на придушення національної ідентичності. Вони наголосили, що українська мова вижила всі попередні спроби її заборонити, і ці сучасні спроби також засуджені на провал. Російське Міністерство освіти виключило українську мову з федеральної програми, але це рішення отримало критику як спроба придушення мовної культури національних республік. Українське МЗС закликало до захисту української мови та впевнені, що коли російська окупація завершиться, українське слово відновить своє місце на українській землі.
-
Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН
Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький заявив, що кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується на 20-30 тисяч. Про це він сказав в інтервʼю Українському радіо.
“Тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч (випускників шкіл у 2025 році – ред.) проти 510 тисяч”, – зазначив Винницький.
За його словами, у 2025 році на НМТ зареєструвалося 312 тис. осіб, ця кількість на рівні минулого року. Так само сталою є кількість випускників шкіл, які проходять НМТ за кордоном, минулого року вона склала близько 20 тис. осіб.
Заступник міністра пояснив, що велика кількість молоді не тільки виїжджає за кордон, а й повертається в Україну.
“Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші”, – зазначив Винницький.