Уряд спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів… Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад 3 млрд грн – за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання та інституційний розвиток”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обсяг базового фінансування визначатиметься за підсумками державної атестації.
“За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ”, – повідомила очільниця уряду.
Свириденко додала, що найбільше фінансування отримають установи та університети у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, “де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів”.
Позначка: Освіта
Стало відомо, коли у школах Києва розпочнуться весняні канікули
Весняні канікули школах Києва триватимуть з 23 до 29 березня. Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“Рішення про збереження весняних канікул – це узгоджена позиція всієї освітянської команди міста. Коли у лютому відновлювали освітній процес після вимушених канікул, це питання обговорювали з освітянською спільнотою столиці, зокрема з Асоціацією директорів шкіл Києва”, – зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Під час канікул для школярів організують знаннєві гуртки, компенсаторні заняття, інформаційно-освітні та виховні заходи.Також працюватимуть заклади позашкільної освіти.
Навчальний процес після канікул продовжиться відповідно до освітніх програм і з урахуванням безпекової ситуації.
Стартувала реєстрація для участі в національному мультипредметному тесті
В Україні у четвер, 5 березня, розпочалася реєстрація для участі в основній сесії національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року, яка триватиме до 2 квітня. Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти.
Для успішної реєстрації достатньо виконати наступні кроки: зареєструвати персональний кабінет учасника НМТ; перевірити правильність введення даних і за потреби їх відредагувати; заповнити реєстраційні дані (адресу електронної пошти, телефон, категорію випускника, навчальні предмети, населений пункт, де планується проходити НМТ); завантажити необхідні документи.
“Якщо ж усе зазначено правильно – надсилайте на опрацювання до регіонального центру оцінювання якості освіти, натиснувши на кнопку “Надіслати на обробку”, – зазначили в УЦОЯО.
У центрі наголосили, що якщо не натиснути на кнопку “Надіслати на обробку” – регіональний центр оцінювання якості освіти не зможе опрацювати внесені дані, тож учасника не буде зареєстровано для участі в НМТ.
Далі, якщо не буде зауважень до надісланих на обробку копій документів – через 10 календарних днів у персональному кабінеті учасника НМТ з’явиться підтвердження успішної реєстрації, і тоді можна самостійно сформувати Сертифікат національного мультипредметного тесту 2026 року.
“Рекомендуємо переглядати інформацію в персональному кабінеті учасника НМТ, і якщо в ньому замість сертифіката буде запис про потребу виправити недоліки, вам потрібно якнайшвидше це зробити. Інформацію про те, які саме документи потребують доопрацювання, буде зазначено в повідомленні. Виправити і повторно надіслати все на перевірку можна до 7 квітня”, – розповіли у центрі.
Національний мультипредметний тест у 2026 році буде проходити за минулорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій; перелік предметів НМТ залишається незмінним – вступники складатимуть українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література. Усі результати НМТ, починаючи з 2023 року, залишаються чинними й можуть бути використані під час вступу у 2026 році.
Основна сесія НМТ-2026 відбудеться з 20 травня до 25 червня, а додаткова пройде 17-24 липня, а реєстрація триватиме з 5 березня до 2 квітня і 11-16 травня відповідно.
Нагадаємо, українська освіта готується до завершального етапу реформи Нової української школи, який стартує наступного року. Головною зміною стане перехід на 12-річне навчання та повний поділ шкіл на три незалежні рівні. НМТ-2026: важлива інформація для майбутніх вступників
Меланія Трамп вперше очолила засідання РБ ООН
Перша леді США Меланія Трамп у понеділок, 2 березня, головувала на засіданні Ради Безпеки ООН, яке було присвячене питанням дітей, доступу до технологій та освіти в умовах конфлікту. Це – вперше в історії США, коли перша леді представляє країну в ООН.
Трамп виступила з промовою, в якій говорила про важливість освіти і знань і їхню роль у суспільствах. Також вона торкнулася теми штучного інтелекту.
“Тривалий мир буде досягнуто тоді, коли знання і розуміння будуть повністю поціновані в усіх наших суспільствах”, – заявила вона.
За її словами, держава, яка “робить навчання священним”, захищає “свої книжки, свою мову, свою науку і свою математику”, “захищає своє майбутнє”.
Перша леді наголосила, що “освіта широко визнана фундаментальним правом людини”, однак “сьогодні так багато дітей і молодих людей позбавлені можливості відвідувати середні школи та університети”.
Вона зазначила, що суспільство, яке виключає значну частину населення з доступу до знань, “може реалізувати лише частину свого потенціалу”, а “суспільства, якими керують знання і мудрість, більш миролюбні”.
Трамп закликала до розширення доступу до технологій у світі.
“Світова спільнота повинна забезпечити повний доступ до технологій, щоб кожна людина могла повністю реалізувати свій потенціал за допомогою освіти”, – сказала вона.
За її словами, “сьогодні приблизно 6 млрд людей, близько 70% населення планети Земля, мають мобільні пристрої і користуються інтернетом”.
“Якщо наші країни об’єднаються, ми зможемо подолати технологічний розрив, надаючи всім можливість реалізувати свій потенціал”, – зазначила вона.
Перша леді також зосередилася на ролі штучного інтелекту. “ШІ демократизує знання, які колись були зосереджені в університетських бібліотеках”, – заявила Трамп.
“Від самотнього фермера на віддаленому грецькому острові до тихого генія в Сомалі або мрійника на околиці Мангеттена – будь-хто може ознайомитися з величезною скарбницею людських знань, створюваної століттями, яка тепер доступна завдяки штучному інтелекту”, – зазначила Трамп.
За її словами, “сьогодні майже кожен, будь-де, може отримати доступ до величезного всесвіту даних на долоні своєї руки”, а шлях до миру “залежить від того, чи візьмемо ми на себе відповідальність розширити можливості наших дітей через освіту і технології”.
Уряд запровадив дворічний цикл підготовки підручників
Кабмін оновив підходи до підготовки, друку і доставлення підручників до закладів загальної середньої освіти. Про це 26 лютого повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Зміни охоплюють ключові етапи забезпечення підручниками: оголошення потреби в навчальній літературі, проведення конкурсного добору, організацію доставлення підручників та посібників, формування резервного фонду. Їхня мета – зробити процес підручникотворення більш прогнозованим і системним, що забезпечить вчасне постачання якісних підручників учням, зокрема з особливими освітніми потребами, та вчителям”, – йдеться в повідомленні.
Зміни передбачають запровадження дворічного циклу підготовки підручників і посібників, які видають за кошти державного бюджету. Перелік навчальних книг, у яких є потреба, оприлюднюватимуть не до 15 травня, як було раніше, а до 31 січня, за два роки до друку підручників.
“Дворічне планування та річна апробація в його межах сприятимуть підвищенню якості навчальної літератури, вчасному перекладу й адаптації матеріалів для учнів, що навчаються мовами корінних народів та національних меншин, а також для учнівз особливими освітніми потребами. Чіткі строки також дають змогу завчасно планувати друк та забезпечувати доставлення підручників до початку навчального року”, -зазначили у Міносвіти.
Як повідомляється, у 2026 році розпочинається розроблення перших підручників за дворічним циклом підготовки для учнів 1-х і 5-х класів, і доставлення цих підручників до закладів освіти заплановано на 2028 рік.
Щодо нових правил друку підручників, то якщо раніше підручники друкували із запасом до 20% від потреби, то тепер наклад формують за таким принципом: 100% прогнозованої максимальної кількості учнів за наступні п’ять навчальних років та фактичної кількості педагогічних працівників; до 5% від накладу для резервного фонду Міносвіти.Такий підхід забезпечує раціональніше використання коштів державного бюджету та водночас передбачає наявність резерву підручників для потреб закладів освіти. Зокрема, для забезпечення українських освітніх центрів за кордоном.
Серед іншого, удосконалено механізм доставлення підручників для учнів з особливими освітніми потребами. Відтепер такі видання, як і інші підручники, видавництва передаватимуть безпосередньо до закладів освіти. Раніше вони надходили до обласних книжкових баз.
Нагадаєму, у 2024 році в Україні запустили послугу “єКнига”, за допомогою якої 18-річні українці отримували від держави гроші на книжки за допомогою програми Дія.
В Україні з системи освіти за рік вибули близько 40 тисяч вчителів
Приблизно 40 тис. (12%) вчителів вийшли із системи освіти у 2024/2025 навчальному році. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтервʼю Українська правда. Життя.
“Згідно з дослідженням Освіторії, у 2024-2025 навчальному році приблизно 40 тисяч (це близько 12%) вчителів вийшли із системи освіти. Безумовно, війна стала каталізатором, зокрема, для переходу в іншу сферу або, наприклад, для виїзду за кордон. Водночас серед причин зменшення кількості вчителів у професії – вихід на пенсію та звільнення” – зазначила вона.
За словами чиновниці, з одного боку, можна говорити про нестачу кадрів, зокрема для повної загальної та середньої освіти, а з іншого – загальної кількості ставок більше, ніж потребує система.
“І це цікава ситуація: одна теза не суперечить іншій, але є чітка і гостра нестача в окремих галузях, особливо в природничих науках (фізиці, біології, хімії) та математичній галузі. Натомість в інших галузях можемо фіксувати, що кількість вчителів в певних регіонах і громадах більша, ніж потребує система”, – розповіла заступниця міністра.
Також вона звернула увагу, що закриття шкіл і безробіття через це вчителів – це зовсім не системна проблема.
“Треба дивитися конкретні приклади, що там відбулося: яка кількість вчителів дійсно залишилася без роботи, якого віку вони, що їм запропонували, чи відмовлялися вони від цих пропозицій. Тому я дуже обережно ставлюся до узагальнень: “Школи закриваються, вчителі без роботи”. Є питання змін в мережі, які відбуваються. Це пов’язано з демографічною ситуацією. Безумовно, в часи війни фактор демографії посилюється, ускладнюється військовою агресією і ризиками. Це впливає на зменшення кількості учнів, які щорічно приходять до закладів загальної середньої освіти. Чисельність учнів у школах впливає на обсяг ставок учителів, які потрібні в тій чи іншій школі”, – заявила Кузьмичова.
Рада зробила крок до підвищення зарплат у сфері позашкільної освіти
Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про позашкільну освіту”, які дозволяють встановлювати вищі зарплати працівникам закладів позашкільної освіти. Про це повідомляється на сайті Ради.
Парламент ухвалив закон про внесення змін до статті 22 закону “Про позашкільну освіту” щодо оплати праці працівників.
Документ розширює фінансову автономію засновників державних і комунальних закладів позашкільної освіти у питаннях формування зарплат.
Згідно із законом, засновники закладів отримають право:
Закон має на меті підвищити соціальні гарантії працівників позашкільної освіти; посилити мотивацію та престиж роботи у цій сфері; створити умови для залучення й утримання кваліфікованих кадрів; покращити якість освітніх послуг.
Поплавський написав книгу про власні культурно-освітні проєкти
У Київському університеті культури відбулася презентація книги Михайла Поплавського Національні проєкти. Про це він повідомив на власній сторінці у соцмережі Instagram.
“Національні проєкти Михайла Поплавського – це історії успіху, у яких освіта, мистецтво, медіа та PR-технології поєдналися в єдину місію. Яскрава, як колір свободи і спалах гідності. Глибока, як українська історія. Сучасна, як вільна молодь України. Це – книга нашого життя і великої епохи Університету майбутнього”, – написав автор.
У книзі задокументовано проєкти, що в різні роки стали помітними подіями в українському культурному просторі протягом трьох десятиліть: всеукраїнський дитячий телевізійний конкурс Крок до зірок (заснований 1997 року), телевізійний конкурс Наша пісня (з 2004 р.), кулінарне телешоу Шеф-кухар країни (з 2010 р.), Шевченківський вечір Ми діти твої, Україно! (з 2013 р.), концертна програма Мамо, вічна і кохана! (з 2013 р.), національна музична премія Українська пісня року (з 2016 р.) та інші. Окремий розділ присвячено телемарафону Пісня об’єднує нас, який у 2012 році встановив світовий рекорд – 110 годин 3 хвилини 27 секунд безперервного виконання українських пісень у прямому ефірі на Першому національному телеканалі. Досягнення було офіційно зафіксовано в Світовій Книзі рекордів Гіннеса у категорії найтривалішого музичного телевізійного марафону національної пісні. Трансляцію дивилися глядачі у 116 країнах світу.
Значну увагу автор приділив розвитку університету: Поплавський називає КНУКіМ “головним проєктом життя” та наголошує, що саме там “формуються нові покоління фахівців у сферах культури, шоу-бізнесу, менеджменту, журналістики та PR”.
У книзі вміщено архівні світлини, публікації українських ЗМІ різних років, відгуки учасників і партнерів ініціатив.
На презентацію нової книги Поплавського зібралися студенти і випускники вишу різних років, професорсько-викладацький склад, представники творчих індустрій, медіа та почесні гості. З вітальним словом виступив третій президент України Віктор Ющенко, який наголосив на ролі культурних ініціатив у формуванні національної ідентичності.
“Ми пишаємося своєю культурою, ми пишаємося своєю нацією, ми пишаємося своїм походженням. Аплодую тому, що робить університет, що робить Михайло Михайлович, що за 33 роки ректорства та правління цим університетом було створено такий пласт національної культури. Дякую за вашу небайдужість до такого роду проєктів”, – сказав він.
Сам Поплавський у своєму виступі підкреслив, що головною рушійною силою всіх ініціатив була віра в молодь та в українську ідентичність.
“Національні проєкти живуть. Вони з’являються, змінюються, надихають. Бо поки є любов – буде Україна. Поки є віра – буде успіх. Поки є молодь – буде майбутнє. Я вірю в молодь. Я вірю в успіх. Я вірю в Україну. Тримаймо разом українську хвилю!”, – зазначив він.
Кабмін розподілив 3 млрд грн на освітні простори в школах
Уряд розподілив 3 млрд грн на освітні простори у межах реформи “Нова українська школа”. Про це 12 лютого повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
За її словами, кошти спрямують на лабораторії, STEM-класи, навчальні кабінети. 1,3 млрд грн виділили на гімназії, 1,2 млрд грн на пілотні ліцеї старшої профільної школи, ще 500 млн грн – осередки “Захисту України”. Для пілотних ліцеїв, що працюють дистанційно, зокрема у прифронтових регіонах, передбачено закупівлі техніки та цифрових ресурсів.
Свириденко додала, що з початку року відбувається зміна підходу від точкового дооснащення шкіл до комплексного створення освітніх просторів.
“Громади зможуть залучити держсубвенцію на умовах співфінансування з місцевих бюджетів на оновлення замовниками навчального, лабораторного, комп’ютерного та мультимедійного обладнання, а також меблів для освітніх просторів. Обов’язковою умовою залишаються прозорі закупівлі відповідно до вимог Ukraine Facility та прозора звітність… Для отримання цієї субвенції необхідне співфінансування з місцевих бюджетів, ремонт приміщень коштом громад. Закупівлі обладнання для класів повинні бути проведені відкрито і прозоро. Детальні умови можна знайти на сайті МОН”, – зазначила премʼєр-міністр.
Українську школу реформують так, аби вона стала ближчою до європейської
Українська освіта готується до завершального етапу реформи “Нової української школи”, який стартує наступного року. Головною зміною стане перехід на 12-річне навчання та повний поділ шкіл на три незалежні рівні. Які ще зміни чекають учнів та вчителів та навіщо це взагалі робиться? Реформа давно назріла Високопосадовці кажуть, що необхідність реформування школи зумовлена тривалим застоєм та очевидними ознаками деградації старої освітньої вертикалі в Україні. Застарілі методики навчання, перевантаження другорядним фактологічним матеріалом та відсутність реальної профорієнтації призвели до того, що рівень знань випускників перестав відповідати вимогам сучасності. Реформа має на меті зупинити цей занепад, замінивши пострадянську інерційну модель гнучкою системою, де якість освіти та практичні навички дитини стають важливішими за формальне перебування у шкільних стінах. “Освіта є цілісним організмом. Ми розмикаємо систему, яка оцінює сама себе. Деградація, про яку ми говоримо, відбувалася в тому числі через стару управлінську модель. Зараз ми закриваємо проблеми на рівні базової школи, щоб у старшу профільну школу діти заходили вже більш підготовленими”,- каже Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України. Школа за європейським лекалами Головним нововведенням стане впровадження 12-річного навчання та поділ навчальних закладів на три автономні рівні. Це означає, що звичний формат навчання “з першого по одинадцятий клас в одній будівлі“ поступово відійде в минуле.
Стратегія Міністерства освіти передбачає повну перебудову шкільної мережі за європейськими стандартами, де кожен освітній ступінь отримає власну автономію. Початкова ланка для учнів перших чотирьох класів залишиться максимально наближеною до домівок для комфорту найменших. На середньому етапі в гімназіях школярі з п’ятого по дев’ятий класи здобуватимуть загальну базу та шукатимуть власні зацікавлення. Фінальний етап переміститься до профільних ліцеїв, які функціонуватимуть окремо від молодших класів. Саме тут старшокласники отримають справжню свободу вибору після завершення дев’ятирічки, орієнтуючись на майбутню професію. Академічні, наукові чи спеціалізовані ліцеї дозволять готуватися до університетів за конкретними напрямками. “Будемо відверті: перший курс університету сьогодні – це зазвичай час “вирівнювання”, повторення шкільної програми. Нова профільна школа цю проблему нівелює. Це важливо для переходу на євростандарт освіти: щоб європейці без зайвих питань визнавали наші шкільні атестати, а наші діти не витрачали зайвий рік на підготовчих курсах за кордоном”, – каже Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Важливою частиною змін стане десятий клас, який діятиме як адаптаційний період для остаточного визначення профілю без зайвого тиску. Протягом наступних двох років навчання фокусуватиметься лише на важливих для учня предметах, що допоможе зняти перевтому та забути про послуги репетиторів завдяки якісній підготовці на уроках. “Головна ідея старшої профільної школи – це свобода вибору. Учень чи учениця мають отримати можливість самостійно конструювати свою освітню траєкторію, обираючи профілі, предмети та курси, які їм цікаві й потрібні для майбутньої професії”, – каже Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження НУШ. Водночас держава залишає незмінний перелік базових дисциплін для кожного випускника. Українська мова з літературою, історія нашої країни, математика, англійська, фізична підготовка та захист України залишаться обов’язковим фундаментом незалежно від обраного учнем профілю. Перехід буде поступовим Перехід до нової моделі буде поступовим. Школи, які не планують навчати дітей початкових класів, уже зараз припиняють набір до перших класів. Водночас ті учні, які вже розпочали навчання у своїх школах, матимуть змогу завершити освіту за старими правилами або обрати нові варіанти у перехідний період. “Ми вже розпочали відбір закладів, які долучаться до пілотування 12-річки з вересня 2026 р. Наше завдання – перевірити на практиці, як працює Державний стандарт профільної освіти. Учень у 10 класі має не просто “готуватися до життя”, а проживати його в школі, самостійно формуючи свій розклад з тих предметів, які йому знадобляться для професії”, – каже Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України. Якими були перші етапи реформи Трансформація української освіти розпочалася ще у 2017 р., коли концепція “Нової української школи” заклала фундамент для повної зміни філософії навчання. Перший етап, що тривав до 2022 р., докорінно змінив початкову ланку. Головний акцент змістився з простого накопичення фактів на розвиток життєвих компетентностей. Молодші школярі почали опановувати світ через гру та дослідження, а замість страху перед оцінками отримали систему вербального заохочення. У цей час утвердилася педагогіка партнерства, де вчитель став наставником, а не просто транслятором інформації.
З вересня 2022 р. реформа охопила базову середню освіту. Попри виклики воєнного стану, учні 5-9 класів перейшли до навчання, орієнтованого на критичне мислення та інтеграцію дисциплін. Школи здобули більше автономії у формуванні програм, а підлітки – можливість активніше впливати на свій розвиток. Зараз це покоління учнів рухається до фінального етапу змін. Критика реформи Реформа профільної середньої освіти, попри її амбітні цілі, стикається з гострою критикою з боку експертів, освітян та батьків. Основні зауваження стосуються несвоєчасності радикальних змін в умовах війни, ризику руйнування освітньої мережі в сільській місцевості та хронічного недофінансування. Багато хто вбачає в розділенні шкіл на три рівні загрозу “освітньої нерівності”, оскільки академічні ліцеї з якісним обладнанням концентруватимуться у великих містах, тоді як діти з сіл будуть змушені або долати великі відстані до опорних закладів, або обирати професійні коледжі не за покликанням, а за територіальною близькістю.
Ще одним болючим питанням є невідповідність між задекларованою “свободою вибору” та реальними ресурсами шкіл. Опоненти реформи зазначають, що без належної кількості підготовлених вчителів та сучасної матеріальної бази варіативність предметів залишиться лише на папері. Окрім того, додавання 12-го року навчання викликає спротив у батьків, які вважають це штучним затягуванням дитинства та зайвим навантаженням на бюджет родини й держави. ”Проблема в тому, що ми намагаємося накласти нову структуру на стару інфраструктуру та знекровлений кадровий ресурс. Якщо ліцей не запропонує принципово іншої якості викладання, 12-й рік навчання перетвориться для підлітків на ще один рік відбування черги, що тільки посилить освітні втрати та демотивацію”, – каже Микола Скиба, експерт напряму ”Освіта” Українського інституту майбутнього. Вікторія Хаджирадєва