Позначка: ООН

МЗС Росії вийшло з заявами до річниці вторгнення

Росія, через представницю МЗС Марію Захарову, вкотре висловила свою позицію щодо війни проти України, яка триває вже чотири роки. Зокрема, Захарова наголосила, що всі цілі так званої “спеціальної військової операції” будуть досягнуті. Заяви без натяку на мир були проголошені під час брифінгу 23 лютого, повідомляють росЗМІ.

У своїй заяві Захарова вказала, що стабільний мир в Україні можливий лише за умови усунення “першопричин конфлікту”, натякаючи на те, що Росія продовжуватиме наполягати на власному баченні розвитку подій. Вона також зазначила, що для врегулювання ситуації необхідно враховувати інтереси російської сторони.

Крім цього, Захарова описала вторгнення як нібито “своєчасний і виправданий” крок, обґрунтовуючи це положеннями Статуту ООН про право на самооборону.

Відзначимо, 24 лютого 2026 року світ згадує початок повномасштабного наступу Росії на Україну, що розпочався у 2022 році й став наймасштабнішою війною в Європі з часів Другої світової. Того дня російські війська здійснили масовані атаки по всій території України, завдаючи ракетних ударів, авіаційних бомбардувань та наступаючи одразу з кількох напрямків: з півночі через Білорусь, зі сходу з окупованого Донбасу і території Росії та з півдня через Крим.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський вважає, що дії російського лідера Володимира Путіна фактично розв’язали Третю світову війну. Він закликає міжнародну спільноту застосовувати посилений військовий та економічний тиск, щоб зупинити агресора.

Мерц: ЗСУ у лютому мають вражаючий успіх на фронті

Світовий банк переглянув оцінку потреб України для відновлення

Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Такий показник майже втроє перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Про це свідчить оновлена Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднили уряд України, група Світового банку, Європейська комісія та ООН 23 лютого, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проєктах та житлі для наших людей”, – прокоментувала нову оціну прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Торік оцінка потреб становила 524 млрд доларів, позаторік – 486 млрд доларів, а трьома роками раніше – 411 млрд доларів.
Оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів в оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів в оцінці RDNA3.
“Найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та мегаполісах”, – мовиться в документі.

Радбез ООН збереться у річницю війни в Україні

Рада Безпеки ООН проведе у вівторок спеціальне засідання для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної війни Росії проти України. Про це стало відомо у понеділок, 23 лютого.
Згідно з розкладом роботи Радбезу ООН, засідання почнеться пройде о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом).
Очікується, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш проведе брифінг щодо ситуації в Україні.
Тим часом Інтерфакс-Україна інформує, що сьогодні Гутерреш під час відкриття 61 сесії Ради з прав людини у Женеві підтвердив заплановане звернення 24 лютого.
“Завтра я маю виступити перед Радою Безпеки з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – сказав він і додав, що “настав час покласти край кровопролиттю”.

Генсек ООН висловився про мир в Україні

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловився про своє бачення справедливого миру для України, який має гарантувати повну територіальну цілісність держави. Це він зазначив у коментарі Укрінформу з нагоди четвертої річниці від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. “Протягом чотирьох років, від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, що є порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Україна зазнала руйнівних втрат і переміщень, неодноразових атак на цивільне населення й критичну енергетичну інфраструктуру, а також серйозних порушень прав людини, у тому числі щодо дітей”, – сказав генсек ООН.

Він підкреслив, що протягом усього періоду війни співробітники ООН не залишали Україну, надаючи важливу гуманітарну допомогу саме там, де її найбільше потребували, у тому числі на лінії фронту.

Гутерреш також згадав свої поїздки до України, де особисто бачив масштаби руйнувань, спричинених війною.

“Я добре пам’ятаю свої візити в Україну, де я на власні очі бачив руйнування, спричинені цією війною… Саме тому я вітаю всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та інклюзивного миру”, – сказав Гутерреш.

Він позитивно оцінив усі ініціативи, які спрямовані на досягнення справедливого та всеосяжного миру. Генсек наголосив, що мир для України має включати забезпечення її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Це повинно відповідати принципам Статуту ООН, нормам міжнародного права та ухваленим резолюціям ООН.

Раніше у січні Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш рішуче засудив російський обстріл України, який призвів до жертв серед цивільного населення та руйнування критично важливої інфраструктури.

Не бачу кінця війни в Україні – генсек ООН

Рада миру має наглядати за ООН: у Гутерреша відповіли Трампу

Речник Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша Стефан Дюжаррік прокоментував заяву Дональда Трампа щодо того, що створена ним Рада миру має здійснювати нагляд за діяльністю ООН. Про це у п’ятницю, 20 лютого, повідомляє Укрінформ.

“Рада миру, по суті, наглядатиме за ООН і стежитиме за тим, щоб вона працювала належним чином”, – сказав Трамп на першому засіданні своєї Ради миру.
За словами Стефана Дюжарріка, нагляд за роботою Організації Об’єднаних Націй здійснюється державами-членами через Генеральну Асамблею та Раду Безпеки, як це передбачено Статутом ООН. Він додав, що Статут залишається основним керівним документом, який визначає принципи функціонування організації.

“Думаю, якщо ви подивитеся на Статут ООН, який залишається нашим керівним принципом, то зрозуміло, що за роботою ООН наглядають держави-члени через Генеральну Асамблею і Раду Безпеки”.

Нагадаємо, президент США зібрав із учасників Ради світу 7 млрд доларів на потреби Гази та анонсував нагляд над ООН.

Рада миру від Трампа. Альтернатива ООН за гроші

Зеленський зустрівся з верховним комісаром ООН у справах біженців

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із верховним комісаром ООН у справах біженців Бархамом Саліхом, який вступив на посаду 1 січня цього року. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 19 лютого.

Зеленський зазначив, що Україна розраховує, що Управління верховного комісара ООН у справах біженців збільшить підтримку українців, які змушені жити під постійними російськими атаками.

Під час зустрічі сторони обговорили наслідки, які спричинили удари РФ по українській енергосистемі, та необхідну допомогу.
“Вони не хочуть зупинятися. Ми намагаємося зробити все, що можемо, на різних рівнях перемовин, спираючись на підтримку наших американських партнерів. Але ми відчуваємо, що нам треба більше тиску. І також більше підтримки для морального духу наших людей”, – наголосив президент.
Саліх зазначив, що хотів приїхати в Україну саме в цей час, узимку, щоб висловити солідарність із її народом.

“Ми пишаємося співпрацею з вами. УВКБ ООН продовжить і посилить нашу підтримку, доповнюючи надзвичайні зусилля органів влади, та робитиме більше для підтримки стійких громад у процесі відновлення”, – сказав він.

Різанина в Судані: за три дні загинули понад 6000 людей

Управління ООН з прав людини оприлюднило доповідь про наслідки наступу воєнізованого угруповання “Сили швидкої підтримки” (RSF) на місто Ель-Фашир у регіоні Дарфур в Судані. За даними міжнародних спостерігачів, лише протягом трьох днів наприкінці жовтня 2025 року в місті було вбито понад 6000 цивільних осіб, що стало однією з найкривавіших сторінок у сучасній історії Судану, повідомляє AP.
Напад на Ель-Фашир, який тривалий час залишався останнім оплотом регулярної армії в Дарфурі, супроводжувався хвилею неконтрольованого насильства, яке Верховний комісар ООН Фолькер Тюрк назвав “шокуючим за своєю жорстокістю”.
Офіційна доповідь на 29 сторінках детально описує численні факти масових страт без суду, систематичного сексуального насильства та викрадень людей задля викупу. Слідчі підкреслюють, що більшість атак була мотивована етнічною приналежністю жертв, що дає підстави класифікувати ці дії як потенційний геноцид та злочини проти людяності.
Окрім прямих убивств, бойовики та союзні їм арабські ополчення “Джанджавід” застосовували тортури та практику насильницьких викрадень. Генерал воєнізованих формувань Мохаммед Хамдан Дагало раніше визнавав окремі випадки зловживань з боку своїх підлеглих, проте ООН наголошує, що масштаби звірств свідчать про цілеспрямовану стратегію залякування та знищення населення.
Події в Дарфурі описуються свідками як “сцени з фільму жахів”, де безкарність агресора підживлює нові цикли насильства. ООН закликає світову спільноту до негайного втручання, оскільки відсутність належної реакції на попередні злочини призвела до повної руйнації правопорядку та масового винищення цивільного населення в регіоні. Як відомо, конфлікт у Судані між збройними силами країни та СБР триває з 15 квітня 2023 року. Точна кількість загиблих невідома. Понад 14 млн людей залишили свої будинки. Наразі військові контролюють північ і схід Судану, включаючи Хартум; СБР – південь країни та майже весь регіон Дарфур.

Торік на президента Сирії та двох міністрів скоїли п’ять замахів – ООН

Протягом 2025 року на президента Сирії Ахмеда аш-Шараа та двох сирійських міністрів було скоєно п’ять замахів. Про це повідомляє турецька газета Hürriyet, посилаючись на звіт Контртерористичного комітету Ради Безпеки ООН.
“Торік президент Сирії аш-Шараа, міністр внутрішніх справ та міністр закордонних справ стали цілями п’яти спроб замаху, яким вдалося запобігти”, – мовиться в звіті.
Спроби замахів були здійснені групою Ансар ас-Сунна, яка вважається прикриттям терористичного угруповання ІДІЛ, ідеться в доповіді.
Замахи на президента аль-Шараа були скоєні в Алеппо та Дераа.
У звіті Контртерористичного комітету не наводяться дати чи подробиці замахів.
Як ми вже писали раніше, 28 січня Ахмед аш-Шараа прибув з візитом до Москви, де він зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Кремлі.
Лідери ЄС прибули до Сирії з офіційним візитом

Генасамблея ООН схвалила комісію для вивчення ШІ попри протест США

Генеральна Асамблея Організація Об’єднаних Націй 13 лютого більшістю голосів підтримала створення наукової комісії з 40 експертів для оцінки впливу та ризиків штучного інтелекту. Сполучені Штати виступили проти. Про це пише AP.

За відповідне рішення проголосували 117 із 193 держав-членів. Проти були США та Парагвай, Туніс і Україна утрималися. Країни Європи та Азії, а також Росія, Китай і низка держав, що розвиваються, підтримали ініціативу.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, котрий ініціював створення комісії, назвав ухвалення рішення “фундаментальним кроком до глобального наукового розуміння ШІ”. За його словами, орган має забезпечити незалежну та науково обґрунтовану оцінку економічних і соціальних наслідків розвитку технологій.

Гутерреш повідомив, що членів комісії обрали з понад 2 600 кандидатів після незалежного перегляду за участі International Telecommunication Union, Офісу ООН з цифрових і новітніх технологій та UNESCO. Термін їхніх повноважень становитиме три роки.

До складу комісії увійшли фахівці з ШІ та інших дисциплін, зокрема філіппінська журналістка та лауреатка Нобелівської премії миру Марія Ресса. Серед учасників – двоє представників США та двоє експертів із Китаю.

Україна утрималася під час голосування, заявивши про заперечення щодо включення до складу комісії російського експерта Андрія Незнамова.

ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.

УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.

При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).

За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.

Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.

До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.

“Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.

За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.

У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.

Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.

Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.

Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.

Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.

Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.

Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати