Громадяни країн Центральної Азії, зокрема Узбекистану та Таджикистану, дедалі частіше стають цілями примусової мобілізації в Росії. Про це повідомило Головне управління розвідки (ГР) Міноборони України в суботу 21 червня.
“Йдеться передусім про трудових мігрантів, які прибувають до росії у пошуках заробітку. Представники російської армії вводять в оману іноземців обіцянками “швидкого заробітку” за короткостроковими контрактами”, – йдеться у повідомленні.
У ГУР наголосили, що шанси для таких осіб не лише заробити, а й вижити – мінімальні. Більшість таких “добровольців” гине. Із мобілізованих мігрантів формують окремі підрозділи, які переважно використовують на найбільш небезпечних ділянках фронту.
“Навіть у разі виживання після служби на фронті такі комбатанти не можуть повернутися до нормального життя: в країнах походження на них чекає кримінальне переслідування за участь у збройних формуваннях іноземної держави з перспективою довгострокового ув’язнення”, – додали в розвідці.
Також у ГРУ повідомили, що серед нещодавно знищених найманців із числа громадян Узбекистану і Таджикистану:
Позначка: Нелегальні мігранти
-
Росія примусово мобілізує трудових мігрантів на війну – ГУР
- Умаров Сирожиддін Сабирджанович, рядовий 164 окремої мотострілецької бригади (в/ч 11740), жетон АВ-986480, народився 19 березня 1984 року, м. Ташкент.
- Холбувозода Мухаммад Файзулло, позивний Басмач, рядовий 1 мотострілецького полку (в/ч 31135), жетон АБ-052894, народився 28 січня 1984 року. Контракт підписав 25 лютого 2025 року.
-
Біля берегів Греції врятували понад 600 мігрантів
У ніч на 20 червня поблизу узбережжя Греції врятували понад 600 мігрантів з двох дерев’яних рибальських човнів. Перший човен з 352 особами було виявлено на південь від острова Гавдос, а другий з 278 людьми – на південь від острова Крит. Мігрантів урятували судна Європейського агентства з охорони кордонів Frontex та португальський вантажний корабель. Всіх доставили на острів Крит. Інформація про громадянство пасажирів поки що відсутня. У 2020 році близько 54 тисяч мігрантів потрапили до Греції, що є другим показником у Південній Європі після Італії, більшість з них прибули морем.
-
Підозрювану у незаконному переправлення мігрантів екстрадували з Німеччини
Жінку з Житомира, яку розшукував Інтерпол, вдалося екстрадувати з Німеччини до України. Вона була членом організованої групи, яка допомагала іранським громадянам незаконно перетнути кордон, виготовляючи підроблені документи про їхнє працевлаштування. Українська поліція повідомила про це вівторок, 17 червня. Жінка створила компанію, яку використовувала для підробки документів, які використовувалися для в’їзду іранців до України. Німецькі правоохоронці затримали її за розшуком і екстрадували до України, де їй загрожує до дев’яти років ув’язнення. Також у минулому з Німеччини було екстрадовано інших українців, підозрюваних у злочинах торгівлі людьми та шахрайства.
-
Підозрювану у незаконному переправленні мігрантів екстрадували з Німеччини
Жінку з Житомира, яку розшукував Інтерпол, вдалося екстрадувати з Німеччини до України. Вона була частиною організованої групи, яка надавала фальшиві документи про працевлаштування для десяти громадян Ірану, щоб допомогти їм законно в’їхати на територію України. Після того, як їй було пред’явлено підозру, жінка втекла за кордон, але німецькі правоохоронці затримали її та екстрадували до України. Їй інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон та підроблення документів. Якщо винуватиця буде засуджена, їй загрожує до дев’яти років ув’язнення. Також у минулому з Німеччини були екстрадовані інші українці, яких підозрюють у різних злочинах.
-
До Британії прибули 1200 мігрантів – міністр визнав втрату контролю
Міністерство внутрішніх справ Великої Британії повідомило, що 31 травня через Ла-Манш прибули 1194 мігранти – це рекордний показник у 2025 році. Французькі жандарми затримали лише 184 мігрантів, що складає приблизно 15% від загальної кількості. У TikTok з’явилися відео, де мігранти переправлялися в небезпечних умовах. Британська берегова охорона заявила, що довелося залучити рибальські судна для порятунку людей. Міністр оборони Великої Британії визнав, що країна втратила контроль над кордонами і критикував Францію за необхідність змінити правила для дії поліції на морі, а не лише на узбережжі.
-
Кіпр платитиме сирійцям за добровільне повернення додому
Уряд Кіпру запускає програму фінансових стимулів для сирійських сімей, які шукають притулок на острові. За цією програмою, сім’ям запропонують грошову компенсацію за добровільний повернення до Сирії. Кожен дорослий може отримати 2000 євро, а кожна дитина – 1000 євро. Одна доросла особа може залишитися на острові з дозволом на проживання та працевлаштування на два роки. Програма буде діяти з 2 червня по 31 серпня і впроваджується у співпраці з Європейським Союзом. Кіпр прийняв тисячі сирійських біженців з початку війни в Сирії, але деякі з них вже повернулися додому або відмовились від статусу біженця.
-
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя Індіра Талвані у США вимагає від адміністрації Трампа розглянути заяви мігрантів, які перебувають у країні за програмами гуманітарного “паролю”. Це рішення надасть захист тисячам мігрантів з різних країн, яким дозволять тимчасово залишитися у США на два роки. Суддя також заборонила скасування “паролю” для інших мігрантів раніше. Адміністрація Трампа спробувала оскаржити це рішення у Верховному суді. Суддя Талвані відхилила аргументи Трампа про широкі повноваження у міграційній політиці. Рішення суду стосується політики, введеної адміністрацією Трампа після інавгурації. Також торговельний суд блокував запровадження нових мит, ініційованих Трампом.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, спричинену режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсацію понад 200 мільйонів євро за витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи, які знадобилися для подолання кризи. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх транспортування та розміщення. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Інші країни ЄС також закликали переглянути правові акти у контексті міграційних викликів, щоб дати можливість країнам ефективно реагувати на ситуації, коли мігранти використовуються як інструмент тиску.
-
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини оголосив про намір посилити міграційну політику у країні, взявши за приклад Данію. Данія вдалося зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки жорстким заходам, таким як тимчасові дозволи, мінімальні виплати та жорстка реєстрація. Крім того, Данія акцентує увагу на працевлаштуванні для інтеграції переселенців. Німеччина та Данія пропонують прискорити процедури надання притулку та перенести їх за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні.