Уряд спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів… Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад 3 млрд грн – за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання та інституційний розвиток”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обсяг базового фінансування визначатиметься за підсумками державної атестації.
“За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ”, – повідомила очільниця уряду.
Свириденко додала, що найбільше фінансування отримають установи та університети у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, “де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів”.
Позначка: Наука
Лунка на полі для гольфу відкрила 200-річну таємницю
На гольф-полі Davyhulme Park в Траффорді, Великому Манчестері, сталася незвичайна подія: утворена воронка на 13-й лунці розкрила таємний винний погріб, що зберігався під землею понад 200 років, пише The Sun.
Виявлені десятки порожніх пляшок вина, шампанського та портвейну свідчать про те, що колись це місце було частиною помістя Davyhulme Hall, яке було зруйноване ще в 1888 році.
Ситуація стала справжнім відкриттям для місцевих мешканців. Наглядач поля для гольфа, Стів Хопкінс, який першим виявив цю воронку, не міг повірити своїм очам. Погріб, оточений арочними стінами, здивував усіх, адже такі знахідки є рідкісними навіть для таких історичних регіонів, як цей.
За словами Мартіна Хамера, професійного гравця клубу, 13-а лунка неодноразово ставала місцем для прогулянок, і навіть не здогадувались, що під ногами заховано таке старовинне місце. Відкриття стало справжнім підтвердженням багатої історії місцевості.
Гольф-клуб Davyhulme Park вже почав обговорення з місцевими властями про збереження цієї унікальної історичної пам’ятки. Пляшки з погреба вже були вилучені для зберігання, а сам погріб тимчасово опечатано, поки не буде ухвалено рішення про подальші кроки.
Нагадаємо, у Панамі знайшли королівську гробницю з золотом віком понад тисячу років.
У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць
У США знайшли 1000-річну скелю з загадковими слідами
У східній частині штату Огайо археологи та туристи відкрили величезний піщаний валун під назвою Петрогліф Барнсвілля, на якому налічується понад сотню стародавніх різьблень і відбитків. Про це пише Daily Galaxy.
Зазначається, що їх походження та призначення досі залишаються загадкою, приваблюючи дослідників, місцевих жителів і прихильників теорій змови.
Скеля, яку місцеві називають Скелею слідів, містить зображення тварин, людей, змій, абстрактні спіралі та обличчя. Деякі висічення добре збереглися, інші – пошкоджені часом і зовнішніми факторами.
Науковці довгий час намагалися встановити авторів цих малюнків. Спершу їх пов’язували з культурою Адена (500 р. до н.е.-300 р. н.е.), проте пізніше з’ясували, що багато елементів схожі на пам’ятки культури Мононгахела (близько 1200 р. н.е.). Є й ознаки впливу народу оджибве.
Вчені підкреслюють, що різьблення створювали корінні народи свідомо, з чітким задумом і розміщенням.
Наразі туристи та дослідники можуть побачити понад 100 різьблень, серед яких відбитки ведмедів, оленів, птахів, людей, змій, абстрактні спіралі та вирізьблені обличчя. Частина зображень нагадує розтягнуті шкури тварин.
Проте збереження скелі ускладнене: після 1984 року деякі малюнки були зафарбовані, а окремі камені викрадені або зруйновані природними процесами, що унеможливлює точне датування.
Незважаючи на це, Петрогліф Барнсвілля залишається популярним об’єктом серед археологів і туристів, відомим ще з XIX століття.
Нагадаємо, на Кіпрі знайшли гробниці бронзової доби з розкішними скарбами. Вони використовувалися кількома поколіннями, що вказує на значення родинних зв’язків у давньому суспільстві.
У Панамі знайшли королівську гробницю з золотом віком понад тисячу років
Вчені створили бактерії, здатні “з’їдати” ракові пухлини
Науковці з Університету Ватерлоо працюють над новим підходом до лікування раку, який передбачає використання спеціально модифікованих бактерій для знищення пухлин ізсередини, повідомляє ScienceDaily. Ідея полягає в тому, щоб використати мікроорганізми, які природно розмножуються в безкисневому середовищі – саме такі умови характерні для центральної частини багатьох твердих пухлин.
В основі розробки – ґрунтова бактерія Clostridium sporogenes, яка може існувати лише за повної відсутності кисню. Внутрішня частина пухлин складається з мертвих клітин і практично не містить кисню, що створює ідеальні умови для розмноження цього мікроорганізму. Потрапляючи до пухлини у вигляді спор, бактерії починають активно рости, споживаючи поживні речовини й фактично “колонізуючи” її серцевину.
Втім, дослідники зіткнулися з проблемою: коли бактерії розширюються до зовнішніх шарів пухлини, де присутня невелика кількість кисню, вони гинуть раніше, ніж встигають повністю знищити ракові клітини. Щоб подолати це обмеження, науковці інтегрували в геном мікроорганізму ген спорідненої бактерії, більш стійкої до кисню. Це дозволяє модифікованим клітинам довше виживати на межі пухлини.
Ключовим завданням стало й безпечне керування цією властивістю. Передчасна активація гена стійкості до кисню могла б призвести до небажаного розмноження бактерій у кисневому середовищі, наприклад у кровотоці. Щоб уникнути цього, команда використала природний механізм бактеріальної комунікації – відчуття кворуму. Цей процес базується на хімічних сигналах: чим більше бактерій накопичується в одному місці, тим сильніший сигнал. Лише після досягнення певної концентрації всередині пухлини активується ген, що забезпечує стійкість до кисню.
У попередніх експериментах дослідники довели можливість генетичної модифікації Clostridium sporogenes для підвищення її витривалості. Згодом вони протестували систему контролю, “запрограмувавши” бактерії на вироблення зеленого флуоресцентного білка, що дозволило точно зафіксувати момент активації механізму.
Наступним етапом стане об’єднання гена кисневої стійкості та системи відсуття кворуму в одному організмі та його перевірка у доклінічних дослідженнях.
У НАН заявили про критичний стан мосту Патона
Міст імені Є.О. Патона у Києві визнано технічно непридатним, а його залишковий ресурс оцінюється як нульовий. Про це заявив академік НАН України, перший віцепрезидент Академії Вячеслав Богданов в інтервʼю Віснику НАН України, коментуючи ситуацію з безпекою мостових споруд в Україні.
“За даними Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН, в Україні експлуатують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, значна частина яких працює з перевантаженням. Якщо залізничні мости перебувають під постійним контролем, то автодорожні та комунальні споруди часто не відповідають сучасним вимогам безпеки, а єдиної системи технічного нагляду фактично не існує”, – зазначили у повідомленні.
Особливо складна ситуація у Києві. Так, за результатами обстежень:
Водночас найбільше занепокоєння фахівців викликає саме технічний стан мосту Патона. За результатами обстежень, у його конструкціях зафіксовано критичні корозійні пошкодження несівних елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. Фактично метал поперечних балок, на яких лежать плити проїзної частини, прокородував уже майже весь. Головні балки – а їх там чотири – нині залишаються у відносно стабільному стані, і, ймовірно, саме це поки дозволяє мосту пропускати транспортні потоки, хоча й з обмеженнями.
За словами науковців, залишковий ресурс споруди оцінюється як нульовий, а корозійні процеси стають дедалі менш передбачуваними.
Попри те, що КМДА ще у 2018 році визначила Київавтодор замовником робіт, тендери на проєктування тричі скасовувалися (у 2020 та 2021 роках). Поки міст Метро вже почали ремонтувати, міст Патона залишається заручником бюрократичної тяганини.
Як зауважєуться, міст Патона – не лише ключова транспортна артерія між берегами Дніпра. Це перша у світі суцільнозварна автодорожня споруда, символ української інженерної школи й об’єкт історичної спадщини, який визнано видатною зварною конструкцією ХХ століття.
На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітального ремонту мосту. Відзначається, що науковці НАН, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій готові долучитися до вирішення проблеми й надати експертну підтримку.
На думку фахівців, питання відновлення мосту вже перезріло і нині потребує системного державного рішення.
Вчені дослідили забруднення атмосфери від ракетних запусків
Нове дослідження посилює занепокоєння щодо зростаючого впливу комерційних космічних польотів на верхні шари атмосфери, повідомляє Ars Technica. Вчені вперше змогли простежити та виміряти забруднення, спричинене руйнуванням конкретної ракети на висоті приблизно 80-110 кілометрів над Землею.
Йдеться про частину ракети Falcon компанії SpaceX, яка 19 лютого 2025 року втратила керування під час входження в атмосферу після запуску супутників Starlink. Унаслідок руйнування в атмосфері утворився шлейф забруднення, який зафіксували спостерігачі в Північній Європі.
За словами провідного автора дослідження Робіна Вінга з Інституту атмосферної фізики імені Лейбніца, концентрація частинок була достатньою для високоточного аналізу та моделювання їхнього поширення. Зокрема, дослідники змогли відстежити наявність літію та інших елементів у верхніх шарах атмосфери.
Науковці наголошують, що зміни в цьому регіоні можуть впливати на стратосферу, де відбуваються процеси, пов’язані з озоновим шаром і кліматом. Ще донедавна людська діяльність майже не зачіпала ці висоти. В результаті кліматичні наслідки чекатимуть і країни, що взагалі не запускають жодних ракет.
Дослідження прогнозує різке зростання викидів від супутників, що згоряють під час повернення в атмосферу. За деякими оцінками, до 2040 року на орбіті може перебувати до 60 тисяч супутників, що означатиме повторні входження в атмосферу кожні один-два дні та потрапляння до верхніх шарів атмосфери до 10 тисяч тонн оксиду алюмінію щороку.
Такі аерозолі можуть підвищити температуру окремих ділянок верхньої атмосфери приблизно на 1,5°C протягом кількох років, що здатне вплинути на циркуляцію повітря, хімію озону та формування висотних хмар.
Питання забруднення від космічної діяльності також обговорювалося на конференції European Geosciences Union у Відні. Дослідники попереджають, що зростання кількості запусків, потенційно до 2000 на рік, може призвести до втрати близько 3% озонового шару в разі активного використання твердопаливних ракет із високим вмістом хлору та чорного вуглецю.
“Захист суверенітету”: Путін закрив доступ до генетичних даних росіян
Російський правитель Володимир Путін підписав закон, що обмежує передачу біологічних даних громадян Росії за межі країни. Про це в суботу, 21 лютого, повідомляє РБК-Україна.
Як зазначає видання, новий закон забороняє передавати результати генетичних і імунологічних досліджень росіян іноземним компаніям та державам. Запроваджені зміни до закону “Про державне регулювання в галузі генно-інженерної діяльності” фактично роблять будь-які масові дані про російську популяцію недоступними для передачі за кордон. Заборона охоплює збір і зберігання генетичної інформації іноземними фахівцями у Росії, її передачу та розповсюдження через мережу, а також надання доступу до баз даних іноземним юридичним та фізичним особам
Офіційна позиція Москви обґрунтовує ці заходи необхідністю “захисту суверенітету”. Водночас експерти вважають це кроком, продиктованим страхами щодо потенційного створення умовної “етнічної біологічної зброї”. У результаті замість того, щоб сприяти міжнародній співпраці, російська наука віддає перевагу ізоляції і закритій роботі лабораторій, що значно уповільнює впровадження сучасних методів лікування складних захворювань всередині країни, зауважує видання.
Проте в законі залишилися винятки. Наприклад, дозволяється передача біологічного матеріалу за кордон для індивідуального лікування конкретного пацієнта, також виготовлення індивідуальних ліків або міжнародні проєкти, які прямо схвалить уряд РФ.
На думку експертів, таке рішення Кремля для багатьох виглядає як черговий крок до технологічного відставання агресора. У світовій спільноті генетичні дослідження здійснюються через відкритий обмін інформацією, і спроби Росії “закрити” доступ до своїх даних можуть лише поглибити її відставання у сфері науки та медицини на міжнародному рівні.
Нагадаємо, у Росії ухвалили закон про право ФСБ блокувати будь-який зв’язок у РФ на підставі актів російського диктатора Володимира Путіна. Документ був підтриманий Держдумою зараз же і в другому, і в третьому читаннях без обговорень.
Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ
Біля Антарктиди вперше зафіксували акулу
У крижаних водах Антарктиди вперше зафіксували акулу. Камера зафільмувала велику особину завдовжки приблизно від 3 до 4 метрів на глибині 490 метрів, де температура води становила 1,27 градуса за Цельсієм. Про це повідомляє AP.
Камеру встановили біля Південних Шетландських островів поблизу Антарктичного півострова – в межах Антарктичного океану.
За словами директора Центру дослідження глибоководних екосистем Minderoo-UWA Алана Джеймісона, раніше вважалося, що акули не мешкають у холодних водах Антарктики. Він зазначив, що зафільмована особина була значних розмірів, близько 3-4 метрів.
Як зазначають дослідники, зміни клімату та потепління океанів потенційно можуть впливати на переміщення акул у холодніші води Південної півкулі, однак через віддаленість регіону дані про зміни ареалу обмежені.
Тож фахівці припускають, що малорухливі акули могли тривалий час мешкати в Антарктиці, залишаючись непоміченими. Зафільмована акула трималася на глибині близько 500 метрів уздовж схилу морського дна, яке переходить у значно більші глибини. Саме на цій глибині розташований найтепліший шар води серед кількох шарів, що простягаються до поверхні.
Південний (Антарктичний) океан має виражену стратифікацію до глибини приблизно 1000 метрів через поєднання різних властивостей води, зокрема холодніших і щільніших вод із глибини та прісної води від танення льоду.
Науковці припускають, що інші акули у регіоні можуть мешкати на такій глибині та живитися рештками китів, гігантських кальмарів та інших морських істот, які опускаються на дно після загибелі.
Нагадаємо, температура поверхні моря з 2019 року зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років.
У Гренландії зафіксували найтепліший січень за 109 років
Середземноморська дієта може знизити ризик інсульту на 25% – вчені
Дотримання середземноморської дієти здатне суттєво знизити ризик інсульту – в окремих випадках до 25%. Про це свідчать результати масштабного дослідження, яке тривало понад 20 років, повідомляє The Guardian.
Раціон, багатий на оливкову олію, горіхи, рибу та морепродукти, цільнозернові продукти, овочі й фрукти, раніше вже пов’язували зі зменшенням ризику серцево-судинних захворювань. Однак нове дослідження вперше продемонструвало зв’язок між середземноморською дієтою та зниженням імовірності всіх основних типів інсульту = як ішемічного, так і геморагічного.
У дослідженні взяли участь 105614 жінок із Каліфорнії, середній вік яких на початку спостережень становив 53 роки. Усі учасниці не мали в анамнезі інсульту. Їхній раціон оцінили за шкалою від 0 до 9 балів залежно від ступеня дотримання принципів середземноморської дієти. Найвищі бали отримували ті, хто споживав більше за середній рівень овочів, фруктів, бобових, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії, а також помірно вживав алкоголь. Додаткові бали нараховувалися за низьке споживання червоного м’яса й молочних продуктів.
Учасниць спостерігали в середньому 21 рік. Після корекції результатів з урахуванням куріння, фізичної активності та рівня артеріального тиску з’ясувалося, що жінки з найвищим рівнем дотримання дієти мали на 18% нижчий ризик інсульту загалом. Ризик ішемічного інсульту в цій групі був нижчим на 16%, а геморагічного – на 25% порівняно з тими, хто дотримувався дієти найменше.
Попри те, що дослідження має обмеження – воно охоплювало лише жінок і ґрунтувалося на самозвітах про харчування, – незалежні експерти позитивно оцінили його значущість. За їхніми словами, до 90% інсультів можна запобігти, а зміни в раціоні мають великий потенціал для зниження ризику цього небезпечного захворювання, яке щороку вражає понад 15 мільйонів людей у світі.
Rocket Lab запустила у космос південнокорейський супутник
Американська компанія Rocket Lab запустила у космос південнокорейський супутник NEONSAT-1A для спостереження за Землею. Про це повідомляє південнокорейське медіа Yonhap.
Південнокорейський наносупутник успішно вийшов на орбіту після запуску з космодрому в Новій Зеландії в рамках національного проєкту зі створення супутникового сузір’я для спостереження за Землею до 2027 року.
NEONSAT-1A був виведений ракетою-носієм Electron на низьку навколоземну орбіту на висоті у 540 кілометрів з космодрому компанії Rocket Lab в Новій Зеландії у п’ятницю рано вранці за київським часом.
За даними Корейського аерокосмічного управління (KASA), супутник має почати свою спостережну місію з липня після шестимісячного випробувального запуску, проведеного Корейським передовим інститутом науки і технологій (KAIST), розробником наносупутника.
Це вже другий з 11 наносупутників, які мають бути відправлені у космос для моніторингу та фотографування Корейського півострова та навколишніх регіонів.
LIFTOFF! Electron is on its way to orbit with the NEONSAT-1A satellite for @kaistpr pic.twitter.com/Y9tz4Hy9si— Rocket Lab (@RocketLab) January 30, 2026