Група європейських вчених провела дослідження на мишах і виявила, що комбінація препаратів рапаміцин і траметиніб може подовжити їхню тривалість життя на 30%. Миші, які отримували цю комбінацію, жили не лише довше, а й мали менше хронічних запалень і рідше хворіли на рак. Обидва препарати вже використовуються для лікування раку, а рапаміцин також для запобігання відторгнення органів при трансплантації. Дослідження показало, що разом ці препарати забезпечують приріст у тривалості життя мишей на 26-35%. Вчені вважають, що ця комбінація може покращити якість життя людей у похилому віці. Планується розпочати клінічні випробування на людях.
Позначка: Наука
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
У результаті збройного конфлікту між Росією та Україною, вчені в російських наукових установах почали масово залишати країну. За дослідженням Андрія Ловакова, темпи втечі вчених з Росії зросли більш ніж у 4 рази порівняно з попередніми роками. Цей процес почався ще у 90-х роках, але найбільша кількість вчених переїжджала за кордон після початку війни. Більшість вчених від’їжджають до Німеччини, США та Швейцарії, що призводить до втрат у таких галузях як фізика, астрономія, інформатика та математика. Це створює серйозні виклики для наукової системи Росії та підриває її науковий та інноваційний потенціал. Ця ситуація може мати негативні наслідки як для Росії, так і для світу в цілому.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав укази про реформування науки та ядерних технологій. Перший документ спрямований на “відродження ядерної енергетики” в країні, що передбачає тестування нових технологій та спрощення процесу отримання ліцензій для будівництва ядерних об’єктів. Другий указ встановлює “золотий стандарт науки” з принципами прозорості, відкритості та відсутності конфлікту інтересів у науковій сфері. Білий дім закликає всі федеральні наукові агентства відповідати цим стандартам, а також академічні установи та дослідників дотримуватися високих стандартів наукової доброчесності. Національний науковий фонд США також повідомив про скорочення фінансування нових наукових проєктів.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Університету науки і технологій Китаю розробили контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві, за допомогою наночастинок, що перетворюють інфрачервоне світло на видиме для людського ока. Ці лінзи можуть бути корисні для різних застосувань, таких як безпека та шифрування. Вони не потребують джерела живлення, що відрізняє їх від інших пристроїв нічного бачення. Дослідники планують підвищити чутливість наночастинок, щоб дозволити користувачам бачити ще більше інфрачервоного світла. Крім того, вони працюють над можливістю перетворення різних довжин світлових хвиль у різні кольори, щоб люди з вадами зору могли бачити кольори. У майбутньому вони сподіваються створити контактні лінзи з більшою роздільною здатністю та вищою чутливістю.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.