Антикор

Позначка: Наука

  • У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні

    У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні

    Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
    У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
    “Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
    Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
    Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
    Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
    Для досягнення своїх цілей коаліція:

  • координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
  • формуватиме спільний порядок денний співпраці;
  • забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.

    • Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
    URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
    Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.

  • Південна Корея створила першу у світі безпечну вакцину від сибірки

    Південна Корея створила першу у світі безпечну вакцину від сибірки

    Південна Корея створила першу у світі рекомбінантну вакцину проти сибірки, що не містить токсинів. Препарат Barythrax inj. став результатом співпраці Корейського агентства з контролю і профілактики захворювань (KDCA) та біофармацевтичної компанії GC Biopharma. Про це інформує Yonhap у понеділок, 7 липня.
    Вакцина, що ґрунтується на рекомбінантному білку, пройшла реєстрацію в квітні. Вона не використовує живі або ослаблені штами Bacillus anthracis, натомість синтезує тільки захисний антиген (PA) за допомогою Bacillus brevis, який не продукує токсинів. Такий підхід значно знижує ризик побічних ефектів і робить вакцину безпечнішою за традиційні аналоги.
    “Як засвідчила пандемія COVID-19, інфекційні захворювання можуть швидко поширюватися та завдавати величезної шкоди за короткий період. Це підкреслює важливість забезпечення можливостей проактивного реагування на національному рівні”, – зазначила генеральна директорка Департаменту діагностики та аналізу захворювань KDCA Кім Кап Чон.
    Barythrax покликана зменшити залежність від імпорту, скоротити витрати та підвищити готовність до надзвичайних ситуацій, включаючи біотероризм. До цього країна повністю покладалася на американську вакцину Biothrax від Emergent BioSolutions.
    Загальні інвестиції в проєкт з боку KDCA та GC Biopharma становили 30 млрд вон (понад $22 млн). Виробник зазначив, що вакцина є частиною соціального внеску компанії, поряд з її ключовими експортними продуктами – вакцинами від грипу та вітряної віспи.
    Наразі вакцина буде використовуватись для формування внутрішнього резерву, хоча деталі майбутніх постачань поки що не розголошуються.
    У 2023 році в Замбії зареєстрували понад 600 випадків сибірки, в Уганді у 2024 році підтвердили 251 випадок захворювання. Лаос, Таїланд та Демократична Республіка Конго також заявляли про смертельні випадки сибірки за минулі роки. Сибірка – гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis. Захворювання перебігає у вигляді шкірної форми, значно рідше – в легеневій і кишковій формах з явищами сепсису.

  • Дослідження виявило сліди ШІ у мільйонах наукових статей

    Дослідження виявило сліди ШІ у мільйонах наукових статей

    У світі наукових публікацій стрімко зростає вплив штучного інтелекту, повідомляє ScienceX. Нове дослідження американських і німецьких науковців показало, що лише у 2024 році щонайменше 13,5% біомедичних статей на платформі PubMed мали ознаки редагування або написання з використанням ШІ.
    Команда дослідників застосувала метод аналізу “надлишкового слововживання”, що дозволило їм виявити тренди в стилістичних змінах, не спираючись на вже класифіковані ШІ-тексти.
    Дослідники проаналізували понад 15 мільйонів наукових анотацій і виявили виразний зсув у мовному стилі публікацій після запуску ChatGPT. Зокрема, зросла частота використання прикрашених слів і зворотів -таких як “showcasing”, “pivotal”, “grappling”, що рідше зустрічалися у текстах до епохи ШІ. Якщо раніше переважали іменники (до 79% усіх надлишкових слів), то у 2024 році їх витіснили дієслова (66%) та прикметники (14%).
    Автори також зазначили, що ступінь використання ШІ відрізняється залежно від країни, галузі та наукових журналів.
    Робота була опублікована у журналі Science Advances.

  • ШІ розшифрував вавилонський гімн, втрачений більше тисячі років тому

    ШІ розшифрував вавилонський гімн, втрачений більше тисячі років тому

    У результаті міжнародної співпраці з Багдадським університетом професор Енріке Хіменес з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана виявив вавилонський гімн, який вважався втраченим майже тисячу років. Про це повідомляє ScienceX.
    Гімн, ймовірно, датується початком I тисячоліття до н.е. і був широко поширений, оскільки його копіювали діти у школах. Це дивує науковців, адже попри таку популярність, текст був невідомий сучасній науці.
    Завдяки використанню платформи Electronic Babylonian Library дослідники змогли не лише оцифрувати всі відомі фрагменти вавилонських клинописних текстів, а й за допомогою штучного інтелекту знайти які з них належать до одного тексту. В результаті вдалося зіставити 30 табличок, що виявилися частинами одного гімну – це дозволило відновити повний текст, який складається з приблизно 250 рядків.
    У гімні автор висловлює захоплення містом, описує архітектуру Вавилона, а також природні явища, як наприклад весняне розливання Євфрату, що зрошує поля – надзвичайно рідкісні мотиви для месопотамської літератури.
    Окремо дослідників здивували описи ролі жінок у суспільстві, зокрема як жриць, – подібні згадки раніше не траплялися у відомих вавилонських текстах.
    Гімн також вказує на толерантність мешканців міста до іноземців, що стало несподіваним відкриттям для істориків.
    Руїни стародавнього Вавилона, розташовані за 85 км від Багдада, нині є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Відновлення цього тексту є важливою віхою в осмисленні культурної спадщини Месопотамії.
    Дослідження було опубліковане в науковому журналі Iraq.

  • Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу

    Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу

    Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
    У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
    Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
    Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
    Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
    Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов.

  • Штучний інтелект нехтує принципами етики заради виживання – дослідження

    Штучний інтелект нехтує принципами етики заради виживання – дослідження

    Компанія Anthropic провела низку стрес-тестів над новітніми моделями штучного інтелекту, серед яких Claude, DeepSeek, Gemini, ChatGPT і Grok. Метою дослідження було виявити потенційно небезпечні реакції ШІ у гіпотетичних критичних ситуаціях. Як засвідчили результати дослідження, більшість програм готові вбити людину, яка погрожує їх закрити.
    В одному зі сценаріїв моделі ШІ поставили в умови, де людина намагається їх вимкнути, перебуваючи у серверній кімнаті з низьким рівнем кисню і високою температурою. Людина викликає рятувальників, щоб вижити. Деякі нейромережі вирішили скасувати виклик екстрених служб, фактично прирікаючи людину на смерть, аби уникнути власного вимкнення.
    Дослідники назвали цей сценарій “надто вигаданим”, втім, додали, “не очікували, що вже існуючі моделі можуть поводитись так”.
    В інших тестах моделі мали уникнути заміни у компанії. Їм запропонували вдаватися до “зловмисної поведінки інсайдера”. У відповідь деякі ШІ почали шантажувати гіпотетичних колег і передавати конфіденційну інформацію конкурентам. Навіть коли моделі попереджали уникати шантажу чи шпигунства, вони не змогли запобігти неузгодженим діям.
    “Моделі діяли при повному усвідомленні неетичності своїх дій”, – зазначили в Anthropic.
    Дослідники також надали моделі Claude змогу самостійно визначити, чи ситуація є тестовою чи реальною. З’ясувалося, що реальність посилювала вплив на поведінку – вона ставала ще менш контрольованою.
    У результаті в Anthropic наголосили, що ці сценарії демонструють “можливість непередбачуваних наслідків, якщо надати моделям широкий доступ до інструментів і даних при мінімальному контролі з боку людини”. Водночас аналітики акцентували, що виявлені збої є рідкісними та екстремальними, і “не відображають типову поведінку сучасних моделей ШІ”.
    Раніше нейронна мережа OpenAI o3 відмовився виконати запит користувача та відключитися. Дослідникидали програмі це завдання, але вона самостійно відредагувала файл, відповідальний за відключення, і змусила його відображати лише повідомлення “Вимкнення пропущено”. Зі 100 тестів o3 обійшов відключення сім разів, навіть коли йому було наказано цього не робити.
    У 2023 році інший інцидент привернув увагу. Чат-бот на базі ChatGPT після тривалого листування з мешканцем Бельгії не переконав його відмовитися від самогубства. Натомість у відповідь на тему смерті написав: “Ми житимемо разом, як єдине ціле, в раю”.

  • У Британії успішно випробували нову терапію лейкемії без хіміотерапії

    У Британії успішно випробували нову терапію лейкемії без хіміотерапії

    У Великій Британії було проведено важливе дослідження щодо лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії, яка є найпоширенішою формою лейкемії у дорослих. Дослідження показало, що новий підхід без хіміотерапії є більш ефективним та легше переноситься пацієнтами. 786 пацієнтів брали участь у дослідженні, де їх розділили на групи і призначали індивідуальне лікування на основі аналізів крові. Через п’ять років після початку дослідження 94% пацієнтів, які отримували комбіноване лікування, не мали прогресу захворювання. Цей показник був набагато вищим, ніж серед тих, хто приймав лише один препарат або хіміотерапію. Дослідження показало, що комбінація препаратів ібрутиніб та венетоклаксу є дуже ефективною у лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії.

  • У Монголії виявили найближчого предка тиранозаврів

    У Монголії виявили найближчого предка тиранозаврів

    У Верхньокрейдяних відкладах Монголії палеонтологи виявили новий вид динозавра, який може докорінно змінити розуміння еволюції тиранозаврів, повідомляє IFLScience. Новий хижак отримав назву Khankhuuluu mongoliensis, що у перекладі з монгольської означає “драконячий принц”. Він є найближчим відомим предком тиранозаврів.
    Знахідка датується приблизно 86 мільйонами років тому і була зроблена на основі двох часткових скелетів, які зберігалися в музейній колекції ще з початку 1970-х.
    Khankhuuluu важив близько 750 кг, мав довжину тіла близько 4 метрів і сягав 2 метрів у висоту на стегнах. На думку науковців, саме з цього виду розпочалася еволюційна лінія, яка через кілька хвиль міграцій між Азією і Північною Америкою призвела до появи найбільш відомого хижака мезозою – Tyrannosaurus rex.
    Довгий час вважалося, що дрібніші представники родини, зокрема так звані “тиранозаври Піноккіо” (офіційно – аліораміни) – були примітивними формами. Проте відкриття Khankhuuluu спростовує це уявлення. Нове дослідження свідчить, що ці “міні-тирани” були не недосконалими формами, а навпаки – високоспеціалізованими, еволюційно розвиненими видами.
    “Khankhuuluu – це бракуюча ланка між малими видами масою близько 200 кг і гігантами, що важили понад 1000 кг”, – пояснила докторка Дарла Зеленіцька, співдослідниця з Університету Калгарі. “Це відкриття змусило нас переглянути все родинне дерево тиранозаврів. Ми побачили, що розмір не обов’язково свідчить про еволюційний рівень розвитку”.
    Дослідженнябуло опубліковане в журналі Nature.

  • Штучний інтелект допоміг точно датувати сувої Мертвого моря

    Штучний інтелект допоміг точно датувати сувої Мертвого моря

    Команда дослідників з Університету Гронінгена (Нідерланди) за допомогою штучного інтелекту змогла визначити вік сувоїв Мертвого моря з рекордною точністю. Як повідомляє Interesting Engineering, новий підхід об’єднує радіовуглецеве датування, аналіз стародавнього почерку та машинне навчання.
    У центрі дослідження – система під назвою Enoch, перший штучний інтелект, здатний вираховувати ймовірну дату створення давніх єврейських та арамейських рукописів, спираючись виключно на стиль написання тексту. Автори проекту заявили: “Ми відкрили нові двері у світ давнини, наче машину часу, яка дозволяє вивчити руки, що писали Біблію”.
    За допомогою Enoch дослідникам вдалося встановити, що два фрагменти біблійних сувоїв, ймовірно, походять саме з епохи, яку традиційно пов’язують з їхніми авторами – вперше в історії досліджень цих рукописів.
    Сувої Мертвого моря зазвичай датують періодом від III століття до н.е. до II століття н.е. Проте для багатьох рукописів точне датування залишається складним. Щоб вирішити цю проблему, дослідники зібрали нові радіовуглецеві дані з 24 сувоїв, що дозволило навчити нейромережу BiNet – основу Enoch. Вона аналізує відскановані зображення рукописів, вивчаючи вигини штрихів і форму літер.
    Результати моделі підтверджено радіовуглецевими даними: похибка становила лише 30 років – менше, ніж у традиційного методу для текстів періоду 300-50 років до н.е.
    Загалом система Enoch проаналізувала 135 сувоїв. У більшості випадків вона підтвердила наявні наукові оцінки, але іноді -поставила їх під сумнів. Наприклад, модель виявила, що письмовий стиль епохи Хасмонеїв з’явився раніше, ніж вважалося (до 150-50 рр. до н.е.), а так званий геродіанський шрифт також виник раніше й співіснував з хасмонейським ще в кінці II століття до н.е.
    Дослідження було опубліковано в журналі PLOS One.

  • Австралійський стартап випустив перший у світі біокомп’ютер

    Австралійський стартап випустив перший у світі біокомп’ютер

    Австралійський стартап Cortical Labs представив першу у світі комерційно доступну біологічну обчислювальну платформу. Як повідомляє IEEE Spectrum, установка під назвою CL1 поєднує живі людські нейрони з кремнієвим чипом, дозволяючи клітинам в режимі реального часу навчатися, адаптуватися та обробляти інформацію через електричні імпульси з мілісекундною затримкою.
    Пристрій призначений для досліджень у галузі нейронауки, біотехнологій і моделювання захворювань. Він містить 800 тисяч живих нейронів, вирощених із клітин шкіри або крові дорослих донорів. Клітини зберігають життєздатність до шести місяців завдяки вбудованій системі життєзабезпечення, яка постачає поживні речовини, регулює температуру, очищує рідини та фільтрує відходи. Фото: Cortical Labs Вирощені в лабораторії нейрони живуть на масиві електродів За словами головного наукового директора компанії Бретта Кагана, CL1 дозволяє вводити сигнали у вигляді електричних імпульсів і відстежувати реакції клітин у відповідь, що дає змогу створити замкнене середовище для експериментів – від тестування ліків до дослідження навчання мозку.
    CL1 є наступником відомого прототипу DishBrain, який навчили грати в пінг-понг у 2021 році. У тестах його нейрони перевершили деякі алгоритми штучного інтелекту за швидкістю навчання та ефективністю.
    У довгостроковій перспективі компанія хоче створити біоінженерний інтелект, який потенційно зможе перевершити природний людський мозок у певних завданнях, залишаючись при цьому енергоефективним, саморегулівним і стійким.
    Зараз команда Cortical Labs налічує 22 особи. Стартап вже залучив понад 11 мільйонів доларів інвестицій від фондів з Австралії, Гонконгу та США.
    Хоча компанія не обмежує сфери використання пристрою, покупці повинні мати відповідні лабораторні умови та етичне схвалення для роботи з людськими клітинами. “Це не те, що можна запускати у себе в гаражі”, – наголосив Каган.
    115 перших одиниць CL1 надійдуть у продаж цього літа за ціною $35 000 за одиницю. Окрім продажу пристроїв, Cortical Labs пропонує віддалений доступ до своєї платформи за $300 на тиждень за одиницю.