Українські компанії вперше взяли участь в оборонних конкурсах в інтересах НАТО. Йдеться, зокрема, про українські напрацювання у сфері БПЛА та захисту цивільного населення.Про це розповівдиректор з програм Центру НАТО-Україна полковник Валерій Вишнівський в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, це відкриває новий етап у співпраці між Києвом та Альянсом.
“Вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднаним командуванням НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу”,- йдеться в повідомленні.
За його словами, у 2026 році заплановано фінансування досліджень розвитку безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту у процеси ухвалення рішень, що здійснюють командири підрозділів.
“Починаючи із цього року, уперше низка проєктів JATEC (Назва спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти – ред.) буде профінансована завдяки Комплексному пакету допомоги Україні (CAP TF), що відкриває якісно новий етап співпраці між Україною та НАТО”,- констатував Вишнівський.
Він зазначив, що фактично, тепер Україна долучена до колективної безпеки, ще не перебуваючи в Альянсі.
Позначка: НАТО Україна
ЗСУ сильніші за НАТО. Розгром на навчаннях в Естонії
У травні 2025 року в Естонії пройшли навчання Еж 2025. У них взяли участь 16 тисяч естонських військовослужбовців та підрозділи армій 11 інших країн НАТО. В якості інструкторів були запрошені українські експерти з безпілотників, які поділилися своїм досвідом. Результати навчань з дронами виявилися жахливими для сил НАТО, розповів колишній координатор БПЛА в Лізі оборони Естонії Айвар Ханніотті The Wall Street Journal.
Майстер-клас від ЗСУ
За словами підполковника Арбо Пробала, керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії, навчання з БПЛА імітували запекле та перевантажене поле бою з різними типами безпілотників.
В одному зі сценаріїв бойова група НАТО з кількох тисяч військовослужбовців намагалася провести атаку, але не врахувала, що дрони зробили поле бою проникним. Тому підрозділи противника, роль якого виконували українці, успішно контратакували — і за півдня “знищили” 17 бронемашин НАТО, а також провели ще 30 “ударів” по інших цілях. У сценарії було задіяно вдвічі менше безпілотників, ніж реально присутньо на фронті російсько-української війни, але все одно “сховатися було неможливо”, заявив Ханніотті.
Він оцінив результати як жахливі для представників НАТО, оскільки сили умовного противника “зуміли знищити два батальйони за один день”, а сили НАТО навіть не дісталися до українських операторів дронів.
Стен Рейманн, колишній командир Центру військової розвідки Естонії, який допомагав залучити українських експертів з безпілотників для навчань, назвав їх результати шокуючими для європейських військових.
Українські розробки
На навчаннях українці застосовували зокрема свою програму управління боєм під назвою Delta. Вона збирає розвідувальні дані в режимі реального часу, використовує штучний інтелект для їх аналізу, ідентифікує цілі та координує удари між підрозділами. Такий підхід пришвидшує атаки, але передбачає обмін великим обсягом даних, що суперечить прагненню НАТО обмежувати доступ до конфіденційної інформації. Це означає, що адаптація до епохи безпілотників вимагатиме від альянсу цілого комплексу реформ.
Естонія намагається здійснити ці зміни: вона оновила свою підготовку, тактику та військову доктрину для ери безпілотників, збільшила витрати на оборону та почала зміцнювати зв’язки з бізнесом для розвитку військових технологій, пише WSJ. Але багато країн НАТО продовжують демонструвати нерозуміння сучасного поля бою та навчають своїх солдатів на основі доктрин і керівництв, не адаптованих до сьогоднішніх реалій.
Одразу кілька джерел WSJ розповіли про командира сил НАТО, який, спостерігаючи за навчаннями, заявив: “Ми в повній задниці”. Коментуючи цю реакцію, підполковник Арбо Пробал відповів, що однією з цілей навчань було допомогти їх учасникам “більше думати, критично ставитися до себе та переконатися, що вони не проявляють самозаспокоєння”.
Десяток бійців ЗСУ на навчаннях “знищили” два батальйони НАТО – ЗМІ
На військових навчаннях в Естонії десять бійців ЗСУ за пів дня знищили 17 одиниць бронетехніки та завдали 30 ударів по інших цілях. За добу війська НАТО втратили б два батальйони, якби цей бій був справжнім, пише The Wall Street Journal.
Зазначається, що навчання Hedgehog 2025 відбулися ще навесні минулого року, але їхні деталі стали відомі лише зараз.
Так, під час одного зі сценаріїв навчань бойова група НАТО у складі британської бригади та естонської дивізії загальною чисельністю кілька тисяч військових проводила наступ.
Команда з 10-12 бійців ЗСУ, яка діяла як умовний противник, за допомогою дронів за пів дня умовно знищила 17 одиниць бронетехніки та здійснила 30 ударів по інших цілях. При цьому натівські війська не змогли навіть встановити місце, звідки їх атакували, тобто не знайшли позицій ЗСУ.
За словами координатора безпілотних систем Естонської ліги оборони Айвара Ханніотті, результати для сил НАТО були “жахливими”. Противник умовно “ліквідував два батальйони за день”, після чого вони фактично втратили боєздатність.
Як виявилося, підрозділи, які проводили наступ, не врахували, наскільки прозорим стало поле бою через використання дронів. “Вони просто ходили без маскування, розміщували намети й бронетехніку. Усе було знищено”, – розповів один із учасників, який грав роль противника.
Українські військові використовувала систему Delta, яка в режимі реального часу збирає розвіддані з поля бою, аналізує їх із використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари.
Колишній командир Центру військової розвідки Естонії Стен Рейманн зазначив, що результати цих навчань стали “справжнім шоком” як для військових чиновників, так і для підрозділів, які брали в них участь.
Видання зазначає, що Hedgehog 2025 показав, наскільки помітним стало поле бою і наскільки вразливим робить будь-кого чи будь-що, що рухається на ньому.
У НАТО підтвердили рівні безпеки для України
Гарантії безпеки для України після війни можуть мати “три рівні” і повинні працювати так, щоб для Росії нова атака була “дуже поганим рішення”. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у вівторок, 3 лютого.
Він відмовився коментувати по суті публікацію газети Financial Times про узгоджений багаторівневий план реагування у випадку порушення Росією потенційної угоди про припинення вогню в Україні. Але визнав, що читав цю статтю.
Разом з тим Рютте підтвердив, що у домовленостях дійсно “йдеться про гарантії безпеки, що мають три рівні”.
За його словами, перший рівень гарантій – це “посилена українська армія”, яку фінануватимуть західні країни.
“Вона, очевидно, буде першою лінією захисту, якщо росіяни вирішать знову атакувати Україну. І ми всі відчуваємо зобов’язання зробити так, щоб українське військо було готове до самозахисту”, – сказав очільник Альянсу.
Другий рівень, як підтвердив Рютте – це “коаліція охочих”, “яку зібрали разом французи і британці”. Тут він утримався від конкретизації того, як вона діятиме у разі нападу, але контатував, що потрібно “гарантувати інші кроки”.
“І третій рівень – Сполучені Штати, які влітку сказали, що хочуть долучитися”, – сказав генсек НАТО і додав, що всі три рівні повинні разом забезпечити такий обсяг стримування, щоб дати впевненість, “що нового нападу Росії не буде більше ніколи”.
“Я не буду коментувати інформацію Financial Times, окрім підтвердження того, що саме це було метою – зробити так, щоби безпекові гарантії були настільки сильними, що для Росії нова атака буде дуже поганим рішенням”, – резюмував він.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки від США на 100% готовий до підписання. Угоду мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада України.
США ставлять свої гарантії безпеки для України на перше місце – Politico
Рютте гарантував $15 млрд на зброю для України
Західні союзники зможуть знайти $15 млрд, яких потребує Україна на зброю в межах програми PURL в 2026 році. Про це казав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у вівторок, 3 лютого.
“Так, я абсолютно впевнений, що гроші будуть. Тому що ми всі знаємо, що це головне питання”, – заявив він.
Рютте нагадав, що дві третини союзників беруть участь у програмі PURL, але розподіл фінансування залишається серйозним питанням.
“Наразі деякі союзники роблять дуже багато, багато союзників роблять щось, декілька не роблять нічого, але більшість зараз залучені до широкої програми, проте нам потрібен кращий розподіл навантаження в рамках НАТО. Саме над цим ми працюємо”, – заявив він.
У Раді анонсували виступ генсека НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у вівторок відвідає Київ. Він планує виступити у Верховній Раді, повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко в Телеграм у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що завтра відкриється 15 сесія Верховної Ради. І в порядку денному, серед іншого, зазначається виступ генсека НАТО.
“Завтра у Верховній Раді України буде виступати генсек НАТО Марк Рютте”, – написав Гончаренко.
“Буде відкриття, виступ генсека НАТО, ряд процедурних моментів”, – стверджує Железняк.
Пр цьому офіційно про приїзд Рютте до столиці України наразі не повідомлялось.
Розрив через Гренландію. Нове НАТО без США
Дональд Трамп загрожує ввести мита проти будь-кого, хто може завадити йому захопити Гренландію. Перші у списку – Франція, Німеччина, Велика Британія, Данія, Норвегія, Швеція, Нідерланди та Фінляндія. Розрив Європи з Америкою після цього неминучий? На фоні загострення відносин і сумнівів щодо подальшого існування НАТО створена для підтримки України коаліція охочих може стати новим альянсом з безпеки, пише Politico.
Божевілля Трампа
Європейські чиновники у приватних розмовах називають підхід Трампа щодо Данії та Гренландії божевільним і безглуздим, припускаючи, що президента США охопив бойовий дух після повалення влади у Венесуелі. В Європі вважають загрози Трампа необґрунтованою атакою США на союзників по той бік Атлантики.
Європі час визнати правду про те, що Америка Трампа більше не є надійним торговим партнером, а тим більше — надійним союзником у сфері безпеки, йдеться в аналізі. Якщо США кардинально не змінять підхід, цей процес, ймовірно, завершиться радикальною перебудовою Заходу, яка порушить глобальний баланс сил. Politico вважає, що наслідками можуть бути як трансатлантична економічна шкода через зростання торгової напруженості, так і ризики безпеки, оскільки Європа намагається захистити себе без американської допомоги.
Альтернатива США
В матеріалі йдеться, що довгостроковий розрив ЄС з США стане болісною перспективою для багатьох, адже покладе край 80 рокам мирної співпраці, взаємної підтримки і вигідної торгівлі, а також завдасть смертельного удару по НАТО. Тому зараз деякі чиновники розглядають коаліцію охочих, яка була створена для підтримки України, як основу для нового альянсу без участі США.
В рамках коаліції радники з національної безпеки 35 урядів регулярно контактують, часто зустрічаються онлайн і особисто, а також взаємодіють за допомогою текстових повідомлень.
За даними Politico, європейські лідери, зокрема прем’єр Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Італії Джорджія Мелоні, регулярно переписуються один з одним — часто у груповому чаті.
«Коаліція охочих спочатку була присвячена Україні. Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми у столицях. Вони зміцнили довіру, а також налаштувалися на співпрацю. Вони знають один одного по імені, і з ними легко зв’язатися і надсилати текстові повідомлення», — сказав один із дипломатів.
Цей формат потенційно може стати основою для нового альянсу з безпеки без участі США на фоні сумнівності існування НАТО, пише Politico.
Роль України
Є в чатах з європейськими лідерами і Володимир Зеленський. В матеріалі підкреслюється, що зараз Україна є найбільш мілітаризованою країною в Європі, з величезною армією, високорозвиненою індустрією виробництва безпілотників і великим досвідом у реаліях ведення війни, ніж хто-небудь інший.
Військова міць України разом з військовими можливостями Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії буде величезною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави, підкреслює Politico.
Міністр оборони Словаччини: Україна ніколи не буде в НАТО
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк вважає, що Україна ніколи не приєднається до Північноатлантичного альянсу, а також матиме проблеми з євроінтеграцією. Про це він сказав в інтерв’ю інформаційному агентству Словацької Республіки TASR.
Каліняк, який є однопартійцем прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, також скептично висловився щодо Коаліції охочих, яка, на його думку, не зробила нічого суттєвого.
“Вона відрядила якихось солдатів? Ні, не відрядила. Звичайно, що ні”, – заявив Каліняк, додавши, що Київ нібито мав шанс закінчити війну ще в 2022 році.
Також керівник Міноборони Словаччини вважає, що ЄС не повинен втручатися у спільну оборону. Командувати нею має Північноатлантичний альянс, адже два командування не можуть забезпечити оборону.
Раніше прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив про надмірні вимоги до Сербії для вступу в ЄС, тоді як “непідготовлена” Україна отримує активну підтримку великих гравців ЄС.
Україніці змінили ставлення до США і НАТО – опитування
За рік в Україні помітно змінилося ставлення до США і НАТО. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), оприлюднені в понеділок, 15 грудня.
Так, США довіряють 21% опитаних (зниження з 41% у грудні 2024 року), не довіряють – 48% (зростання з 24% у грудні 2024 року), 32% не змогли визначитися. При цьому в травні 2025 року 90% українців добре ставилися до звичайних жителів США.
Окрім того, лише 34% українців довіряють НАТО, тоді як у грудні 2024 року довіряло 43%. Ще 41% не довіряють (зростання з 25%), а 25% не змогли визначитися.
Разом з тим стабільна довіра українців до Євросоюзу: йому довіряють 49% опитаних, не довіряють – 23% (у грудні 2024 року було 46% і 19%, тобто майже без змін). Решта 27% відповіли “важко сказати напевно”. Опитування проводилося 26 листопада – 13 грудня методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів, які контролювалися урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%, але за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України
США опублікували нову стратегію національної безпеки, в якій зазначено, що Штати хочуть відновлення стратегічної стабільності з Росією, припинення війни в Україні та нерозширення НАТО.
Плани щодо НАТО
В документі йдеться, що США не хочуть, щоб НАТО сприймалося як союз, який постійно розширюється. Тому Штати хочуть запобігти такому розвитку подій.
США вважають, що через кілька десятиліть, цілком ймовірно, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими.
У стратегії йдеться, що дні, коли США “підтримували весь світовий порядок, як Атлант”, залишилися в минулому.
В документі зазначається, що серед союзників і партнерів США є десятки багатих, розвинених країн, які повинні брати основну відповідальність за свої регіони і робити набагато більший внесок в колективну оборону.
Пентагон хоче, щоб Європа до 2027 року взяла на себе більшу частину оборонних можливостей НАТО. Європейські чиновники вважають цей термін нереалістичним, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел. За даними видання, відповідне повідомлення було передано на цьому тижні на зустрічі у Вашингтоні між співробітниками Пентагону, які курують політику НАТО, і кількома європейськими делегаціями.
Україна і Росія
Штати називають своїм основним інтересом проведення переговорів щодо найшвидшого завершення війни в Україні з метою “стабілізації європейської економіки та запобігання небажаній ескалації”.
У стратегії також йдеться, що США прагнуть до стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після закінчення війни.
Паралельно було оприлюднено інформацію про те, що Білий дім намагається переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. За даними європейських дипломатів, знайомих із ситуацією, американські чиновники заявляли, що ці активи необхідні для сприяння мирній угоді між Києвом і Москвою і «не повинні використовуватися для продовження війни», пише Bloomberg.
Видання стверджує, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як інструмент для пропозицій щодо мирних переговорів з Москвою, пропонуючи, щоб вони могли фінансувати післявоєнні інвестиції під керівництвом США. Європейські лідери наполягають, що рішення про використання активів має залишатися виключно європейським, адже більшість коштів зберігається в ЄС.