США опублікували нову стратегію національної безпеки, в якій зазначено, що Штати хочуть відновлення стратегічної стабільності з Росією, припинення війни в Україні та нерозширення НАТО.
Плани щодо НАТО
В документі йдеться, що США не хочуть, щоб НАТО сприймалося як союз, який постійно розширюється. Тому Штати хочуть запобігти такому розвитку подій.
США вважають, що через кілька десятиліть, цілком ймовірно, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими.
У стратегії йдеться, що дні, коли США “підтримували весь світовий порядок, як Атлант”, залишилися в минулому.
В документі зазначається, що серед союзників і партнерів США є десятки багатих, розвинених країн, які повинні брати основну відповідальність за свої регіони і робити набагато більший внесок в колективну оборону.
Пентагон хоче, щоб Європа до 2027 року взяла на себе більшу частину оборонних можливостей НАТО. Європейські чиновники вважають цей термін нереалістичним, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел. За даними видання, відповідне повідомлення було передано на цьому тижні на зустрічі у Вашингтоні між співробітниками Пентагону, які курують політику НАТО, і кількома європейськими делегаціями.
Україна і Росія
Штати називають своїм основним інтересом проведення переговорів щодо найшвидшого завершення війни в Україні з метою “стабілізації європейської економіки та запобігання небажаній ескалації”.
У стратегії також йдеться, що США прагнуть до стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після закінчення війни.
Паралельно було оприлюднено інформацію про те, що Білий дім намагається переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. За даними європейських дипломатів, знайомих із ситуацією, американські чиновники заявляли, що ці активи необхідні для сприяння мирній угоді між Києвом і Москвою і «не повинні використовуватися для продовження війни», пише Bloomberg.
Видання стверджує, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як інструмент для пропозицій щодо мирних переговорів з Москвою, пропонуючи, щоб вони могли фінансувати післявоєнні інвестиції під керівництвом США. Європейські лідери наполягають, що рішення про використання активів має залишатися виключно європейським, адже більшість коштів зберігається в ЄС.
Позначка: НАТО Україна
-
Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України
-
В НАТО немає консенсусу щодо України – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що в організації немає єдинодумців щодо вступу України. Він наголосив, що для вступу країни до НАТО потрібен консенсус усіх членів, а такого консенсусу наразі немає. Рютте також нагадав про Вашингтонський договір 1949 року, за яким сторони можуть запросити іншу європейську державу приєднатися до НАТО за одностайною згодою.
-
Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте
Президент Володимир Зеленський провів окремі телефонні розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це повідомила пресслужба українького лідера увечері в неділю, 30 литопада.
“Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку. Україна перебуває в повній координації з Єврокомісією. Лідери обговорили ситуацію в дипломатії та мають спільний погляд на ключові питання”, – йдеться у повідомленні.
За ловами Зеленського, глава ЄК дуже уважно сприймає необхідність посилення стійкості України в умовах постійних російських ударів по українській інфраструктурі та енергетиці.
Під час розмови з Рютте обговорювався “порядок денний на найближчі дні, які будуть дуже важливими”.
“Сторони тісно координують свої кроки. Глава держави наголосив, що в активності України та всіх партнерів надзвичайно ефективними будуть спільні заходи та спільні позиції. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися продовжити контакти протягом найближчих днів”, – додали в ОП. -
НАТО обігнав РФ у виробництві боєприпасів – Рютте
На форумі НАТО у Румунії генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що Союзники вперше перевершили Росію у виробництві боєприпасів. Він наголосив на необхідності збільшення виробництва озброєнь та співпраці між країнами, включаючи Україну. Рютте підкреслив, що Росія залишається дестабілізуючою силою, тому НАТО має бути готовим до тривалого протистояння. Він також згадав про іронічні коментарі на адресу Володимира Путіна щодо ядерної зброї та відвідав Україну разом з послом США при НАТО.
-
Україна та НАТО випробували систему протидії КАБам
Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) та Командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації (ACT) провели черговий етап випробувань інноваційного рішення з протидії керованим авіабомбам на полігоні у Франції. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у п’тницю, 24 жовтня.
“Команди розробників за ускладнених погодних умов перевірили роботу комплексного технічного рішення – радар, програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту та дрон-перехоплювач”, – зазначили у відомстві.
Умовна “ворожа” ціль була ідентифікована, супроводжена і захоплена радаром, оснащеним новітньою сенсорною системою. Після цього, завдяки програмному продукту на основі ШІ, дрон-перехоплювач за попередньо обрахованою траєкторією відпрацьовував ураження цілі.
Як зауважується, технологічне рішення розробляється компаніями країн-членів НАТО за участі представників інноваційного оборонного сектору України та підтримки експертів Міністерства оборони та Збройних Сил України.
Автори ініціативи – JATEC та Командування ОЗС НАТО з питань трансформації.
Розробка пройшла шлях від концепції до прототипів різного рівня технологічної імплементації та покликана захистити українських військових та цивільне населення від однієї з найбільш руйнівних загроз сучасної війни.
Нині українські фахівці беруть безпосередню участь у випробуваннях та надають експертну оцінку, що дозволяє максимально адаптувати рішення до реалій сучасного поля бою. Проєкт з протидії російським керованим авіабомбам розпочався у березні 2025 року з проведення на базі JATEC 15-го інноваційного конкурсу НАТО. Журі, сформоване з експертів ACT НАТО, Міноборони України, Командування Повітряних Сил ЗС України та Командування Сил Безпілотних систем ЗС України відібрало трьох переможців серед 40 команд.
Ними стали французька Alta Ares з ШІ-алгоритмами виявлення, німецька Tytan Technologies із системами перехоплення та французька ATREYD з роями перехоплювачів контейнерного базування. -
Зеленський провів переговори з генсеком НАТО
Президент Володимир Зеленський провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 22 вересня.
“Дуже детальна розмова з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї, передусім про необхідність реального захисту від російських ударів”, – написав він.
За словами Зеленського, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких “може значно вплинути на події та обмежити російську здатність воювати”.
“Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами”, – додав глава держави.
Раніше ЗМІ повідомили, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL (Перелік пріоритетних потреб України).
У свою чергу Зеленський повідомляв, що перші два пакети в рамках програми PURL міститимуть ракети для систем ППО Patriot і РСЗВ Himars. -
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня в Польщі зафіксували практично два десятки російських безпілотників, які порушили повітряний простір країни, прилітаючи з України та Білорусі. Це стало найбільш серйозним випадком порушення повітряного простору НАТО з моменту створення альянсу понад 75 років тому. Російські безпілотники навіть з’явилися над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією. Польща та НАТО розглядають заходи для захисту від російських дронів, такі як використання радарів та систем розпізнавання. Також у статті зазначається, що війська мають плани наростити свої засоби протиповітряної оборони на 400%.
-
Рютте зробив заяву щодо східного флангу НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сучасні російські ракети можуть швидко долетіти до Лондона і Мадрида, що свідчить про те, що життя на заході Європи може бути так само небезпечним, як на сході. Він наголосив на тому, що існує загроза для всіх країн, незалежно від їх географічного положення. НАТО посилює східний фланг і розпочав операцію “Східний вартовий”, в яку включені країни-союзники, такі як Данія, Франція, Британія та Німеччина. Польща заявила, що операція фактично розпочалася. Також було згадано про можливу інтеграцію цієї операції з протиреактивною обороною України.
-
Східний вартовий. Відповідь НАТО на удар по Польщі
НАТО запускає операцію “Східний вартовий” у відповідь на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. У цій операції братимуть участь збройні сили кількох країн, включаючи Данію, Німеччину, Францію та Велику Британію. Основна мета операції – виявлення та перехоплення безпілотних літальних апаратів, які порушують повітряний простір. НАТО також планує проводити операцію не лише у повітрі, а й на землі. Генерал Алексус Гринкевич назвав операцію успішною та зазначив, що це дозволить знайти шляхи покращення ефективності сил Альянсу. Президент України Володимир Зеленський висловив впевненість, що НАТО може надати ефективну відповідь на дії Росії, яка не призведе до війни, та висловив підтримку посилення обмежень на експорт продукції до Росії, яка використовується для виготовлення зброї.
-
Зеленський і Рютте обговорили гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це він повідомив у Телеграм в п’ятницю, 5 вересня.
“Дуже предметно, дякую. Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у п’ятницю.
Він повідомив про подальшу координацію заради реальної дипломатії.
“Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятись, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну”, – підкреслив президент і подякував усім, хто допомагає.