Позначка: Мита

  • Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС

    Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС

    Країни, які підтримують політику альянсу БРІКС, що суперечить інтересам США, зіткнуться з додатковими 10% тарифами. Про це заявив президент США Дональд Трамп, передає BBC у понеділок, 7 липня.
    “Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде”, – наголосив американський лідер.

    Коментарі Трампа прозвучали після того, як члени БРІКС розкритикували його тарифну політику, а також запропонували реформи Міжнародного валютного фонду та способи оцінки основних валют.

    Видання зазначає, що президент США давно критикує БРІКС, бо альянс, покликаний посилити позиції країн-членів на міжнародній арені, щоб кинути виклик США та Західній Європі.

    Минулого року список членів БРІКС розширився за межі Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, включивши до нього Єгипет, Ефіопію, Індонезію, Іран, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.

  • У США очікують багато тарифних угод найближчим часом

    У США очікують багато тарифних угод найближчим часом

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати близькі до укладення кількох торгівельних угод напередодні крайнього терміну 9 липня, коли мали набути чинності вищі тарифи. Про це у неділю, 6 липня, повідомило Reuters.
    Бессент зазначив, що президент США Дональд Трамп надішле також листи 100 невеликим країнам, з якими Вашингтон не веде активної торгівлі з повідомленням про те, що їм доведеться стикнутися з вищими ставками мит, які були встановлені 2 квітня, а потім припинені до 9 липня.
    “Президент Трамп збирається надіслати листи деяким нашим торговим партнерам, в яких буде сказано, що якщо ви не зрушите ситуацію, то 1 серпня ви повернетеся до рівня мит від 2 квітня. Тому я думаю, що ми побачимо багато угод дуже швидко”, – зазначив Бессент.
    Водночас він заперечив, що 1 серпня – це новий термін для тарифних переговорів.
    “Ми говоримо, що це відбувається саме тоді. Якщо ви хочете прискорити процес, дійте. Якщо ви хочете повернутися до старого тарифу, це ваш вибір”, – додав міністр.
    Бессент розповів, що адміністрація Трампа зосередилася на 18 важливих партнерах, на яких припадає 95% торгівельного дефіциту США. Але він зазначив, що країни “багато зволікали” з укладанням торгівельних угод.
    Він відмовився називати країни, близькі до укладення торгівельної угоди, “бо не хоче звільняти їх від відповідальності”.
    Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.

  • Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ

    Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
    Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
    Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
    ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом “принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
    За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
    Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
    Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
    Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:

  • країни з “принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
  • для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
  • вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
  • В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
    Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.

  • Трамп може підписати закон про 500% мита для країн, що торгують з РФ

    Трамп може підписати закон про 500% мита для країн, що торгують з РФ

    Президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України. Чи підпише він його та як це вплине на економіку країни-агресора та її здатність воювати з Україною? Підтримка Трампа Трамп підтримав законопроєкт про 500% мита за торгівлю з Росією. “Учора вперше президент сказав мені, що настав час просунути цей законопроєкт”, – зазначив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один з авторів законопроєкту. За його словами, Трамп сказав йому, що законопроєкт про санкції, який передбачає 500% тарифи на такі країни, як Китай та Індія, що купують російську нафту, газ, уран та іншу продукцію має бути винесений на голосування.
    Грем назвав рішення Трампа “великим проривом”. За його словами, це є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб залучити президента Росії Володимира Путіна до переговорів щодо України та надати Трампу “інструмент” для цього.
    Однак він наголосив, що Трамп має право відмовитись та не підписати закон, якщо і коли його буде схвалено Конгресом. Грем ухилився від прямої відповіді на питання, чи підпише Трамп документ. Він лише сказав, що президент “у хорошій формі”.
    Очікується, що Конгрес США розпочне розгляд документа після завершення “липневої перерви”, орієнтовно з 7 липня – після святкування Дня незалежності США.
    Законопроєкт надасть президенту можливість завдати удару по країнах, які фактично підтримують військову машину Кремля. “Індія та Китай купують 70% путінської нафти, підтримуючи його війну. Якщо ви купуєте товари у Росії та не допомагаєте Україні, то ваші товари будуть обкладені 500% митом при експорті до США”, – зазначив Грем. Час настав? Низка впливових республіканських політиків закликала Трампа посилити тиск на Кремль, вважаючи, що російський диктатор Володимир Путін несерйозно ставиться до мирних переговорів.
    Однак президент США у квітні, коли було представлено законопроєкт, попросив республіканців у Сенаті поки що не виносити його на голосування. Як пояснила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, Трамп залишив запровадження санкцій проти Росії “у запасі”, на випадок, якщо цей інструмент дійсно знадобиться. Тож, якщо зараз в приватній розмові з сенатором Гремом, Трамп підтримав введення законопроєкту, це може означати, що цей час настав.
    Теоретично Конгрес може обійтись і без дозволу Трампа. Наразі законопроєкт має підтримку вже понад 80 сенаторів – це потенційно робить його захищеним від вето. Але сенатори все ж таки хочуть мати його підтримку. Будуть винятки Сенатор Грем запропонував зміни до законопроєкту з санкціями проти РФ. Зокрема він пропонує звільнити країни, які допомагають Україні, від потенційних 500-відсоткових тарифів.
    Винятки стосуватимуться країн Європи, які надають військову підтримку Україні, але все ще імпортують російський газ, а також інших американських партнерів, які балансують на межі між підтримкою зв’язків з Москвою і наданням допомоги Києву.
    За словами Грема багато країн все ще купують російську нафту і газ, але менше. Деякі європейські країни все ще мають відносини з Росією, але вони були дуже корисними для України.Тому я хочу виключити їх.
    Виняток можуть зробити навіть для Індії. Вона є близьким союзником США, який підтримує глибокі зв’язки з Росією. Країна вважається найбільшим покупцем російської нафти, але надає Україні гуманітарну підтримку. Хоча Індія не надавала пряму військову підтримку Києву, вона дозволила європейським країнам купувати індійські боєприпаси для України. Водночас Китай точно має підпасти під дію закону. Грем зокрема каже: якщо ви не хочете 500-відсоткового тарифу, допоможіть Україні. Реакція Кремля На те, що Трамп може погодитись підписати законопроєкт про введення 500% мит за торгівлю з РФ вже є реакція Кремля.
    Кремлівські чиновники стверджують, що тарифи проти покупців російської нафти лише відтягують від реальних зусиль по вторинному врегулюванню війни, що вказує на політичну гру та неготовність США до конструктивного діалогу. “Чи допомогло б це процесу врегулювання (в Україні)? Це питання, яке повинні собі поставити ті, хто ініціює такі заходи”, – сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він різко розкритикував авторів законопроєкту, включаючи сенатора Ліндсі Грема. За його словами погляди сенатора добре відомі всьому світу. Він належить до групи затятих русофобів. Якби це залежало від нього, ці санкції були б давно запроваджені Як вплине закон на РФ Прийняття закону США про 500% мита на товари з країн, які ведуть бізнес з Росією потенційно може мати сильний негативний ефект на економіку РФ, але залежить від масштабу застосування та країн, що підпадають під санкції.
    По-перше, це велика загроза для експорту енергоносіїв. Близько 40–45% бюджету РФ формуються з нафтово-газових доходів. Якщо США змусять Індію, Китай, Туреччину та інші країни скоротити купівлю російської нафти – РФ втратить ключових покупців. Ціна нафти може впасти через турбулентність, зменшуючи доходи Росії ще більше.
    По-друге, закон призведе до зростання тиску на рубль і резерви. Зменшення валютного виторгу призведе до девальвації рубля.
    Це посилить інфляцію, знизить купівельну спроможність населення.
    По-третє, якщо країни будуть боятися вторинних американських санкцій, торгівля з РФ може ще більше скоротитися (навіть по “сірих” схемах). Це ускладнить імпорт критичних технологій, запчастин, електроніки та сировини.
    Закон вплине і на здатність РФ вести війну. Так, співавтор законопроєкту сенатор-демократ Річард Блюменталь сказав, що енергія – це грошова корова путінської воєнної машини. Відріжемо її – і росіяни не зможуть продовжувати війну.
    Прийняття законопроєкту призведе до скорочення бюджету на оборонку. Менше нафти – менше податків – менше фінансування ЗС РФ, ВПК, ПВК, соціальних виплат для контрактників. Також будуть складнощі з імпортом озброєння та компонентів. Більше компаній боятимуться співпрацювати з РФ. Виникнуть проблеми з чіпами, турбінами, оптикою, радіоелектронікою.
    Крім того, союзники РФ стали б менш рішучими у бажанні допомагати РФ. Китай, Індія опиняться перед вибором: вести бізнес з США чи з РФ. Це може скоротити допомогу Росії.
    Водночас є вірогідність, що РФ зможе частково обійти санкції за допомогою “сірої торгівлі”, посередників (наприклад, ОАЕ, Казахстан, Сербію). Кремль вже адаптований до санкцій і підготував економіку до напівізоляції. Що в Україні думають про закон? Українські політики підтримують ідею 500% мит як потужний інструмент тиску. Вони очікують, що це може кардинально змінити поведінку ключових імпортерів російської нафти, насамперед Індії та Китаю. Фінансове виснаження Росії – це реальна стратегічна мета, яка безпосередньо вплине на її можливості продовжувати війну.
    Водночас не всі вірять, що законопроєкт приймуть. “Мита у 500 % виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять… Це, скоріше, інформаційна кампанія”, – зазначив Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень в коментарі ТСН. Але й оптимісти. “Якщо законопроєкт про 500% мита буде ухвалений і запрацює, то це серйозно вдарить по економіці Росії, бо змусить Китай, Індію та інші країни обирати між США та РФ. Це обмежить експорт нафти й підірве здатність Кремля фінансувати війну проти України”, –заявив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики в ефірі Українського Радіо. На його думку, такі кроки США можуть стати реальним проривом у економічному тиску на Росію. Це сильніша відповідь, ніж просто нові санкції.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Європейські порти переповнені через мита Трампа

    Європейські порти переповнені через мита Трампа

    Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
    Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
    Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
    Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
    За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
    DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
    “Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
    Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
    Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
    Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
    DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
    “Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
    В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
    Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями.

  • США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай досягли домовленостей щодо постачання рідкісноземельних мінералів і магнітів до Сполучених Штатів, розв’язавши суперечку, яка затримувала завершення шіирокої торговельної угоди між найбільшими світовими економіками. Про це у п’ятницю, 27 червня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент, повідомляє Reuters.

    Міністр підкреслив, що впевнений у забезпеченні безперебійного постачання магнітів, як і було попередньо передбачено.

    Зусилля щодо врегулювання спору включали розмову між президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього делегації обох країн провели переговори в Лондоні, спрямовані на узгодження основних положень торговельної угоди.

    Нагадаємо, що Трамп запровадив додаткові тарифи на китайські товари, що спонукало Китай призупинити постачання до США низки критично важливих мінералів і магнітів. Це рішення серйозно вплинуло на глобальні ланцюги постачань у ключових секторах економіки.

    Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.

  • США зупинили всі торгові переговори з Канадою

    США зупинили всі торгові переговори з Канадою

    США вирішили негайно згорнути всі торговельні перемовини з Канадою й запровадити нове імпортне мито на канадську продукцію. Про це повідомив президент США Дональд Трамп у соцмережі Truth Social в п’ятницю, 27 червня.

    За його словами, Канада “щойно оголосила про запровадження цифрового податку на наші американські цифрові компанії”. “З огляду на цей обурливий податок, ми негайно припиняємо усі перемовини стосовно торгівлі з Канадою. Протягом семи днів ми повідомимо Канаді про мито, яке вони платитимуть, аби вести бізнес зі США”, – заявив Трамп.

    На думку американського президента, канадці “копіюють Європейський Союз”, який вчинив так само і зараз також веде переговори з США.

  • США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп

    США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп

    США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
    “Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
    За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
    Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
    “Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп.

  • Китай скасовує мита для найбідніших країн

    Китай скасовує мита для найбідніших країн

    Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
    Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
    У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
    За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
    Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном.

  • Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
    За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
    “Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
    Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
    На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
    “Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
    Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
    Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
    Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
    А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів.