Позначка: Мита

Трамп анонсував жорсткіші мита у відповідь на рішення Верховного суду США

Президент США Дональд Трамп оголосив про підготовку нових тарифів після того, як Верховний суд визнав незаконними частину митної політики. Про це повідомляє CNN у п’ятницю, 20 лютого. Американський лідер заявив, що “глибоко розчарований” рішенням Верховного суду й що йому соромно за суддів. За словами Трампа, його адміністрація розглядає альтернативні механізми, які можуть виявитися навіть жорсткішими. Підхід до тарифної політики буде змінено.

“Тепер я збираюся піти в іншому напрямку, ймовірно, в тому напрямку, в якому я повинен був піти спочатку”, – заявив президент США, додавши, що новий варіант може бути “навіть сильнішим, ніж наш первісний вибір”.

Трамп також наголосив, що рішення суду не означає повної відмови від мит у майбутньому. За його словами, адміністрація може застосувати інші правові механізми, зокрема закон про розширення торгівлі та попередні законодавчі акти, включаючи закон про мита 1930 року. “У нас є альтернативи. Чудові альтернативи”, – заявив лідер США.

Нагадаємо, Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Трамп пригрозив митами країнам, які будуть проти анексії Гренландії

Верховний суд США скасував більшість мит Трампа

Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених президентом країни Дональдом Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Про це інформує телеканал NBC News.
Судді (шість проти трьох) постановили, що голова Білого дому перевищив свої повноваження, коли запровадив масштабні мита на імпорт в США, посилаючись на закон Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року (IEEPA).
“Постановляємо, що IEEPA не надає президентові повноважень запроваджувати мита”, – зазначив голова суду Джон Робертс.
Рішення стосується yt всіх мит, запроваджених Трампом. Чинними будуть мита на сталь і алюміній, ухвалені на підставі інших законів. Проте скасовано дві категорії: так звані взаємні мита щодо окремих країн – від 34% для Китаю до базових 10% для решти світу, а також 25% – на частину товарів із Канади, Китаю й Мексики, які адміністрація обґрунтовувала їхньою неспроможністю “стримати потік фентанілу”.
Конституція США закріплює повноваження встановлювати мита за Конгресом. Утім, IEEPA дозволяє президентові “регулювати” імпорт і експорт у разі “незвичної та надзвичайної загрози” для держави, але не згадує тарифів.
Зокрема, до Трампа жоден президент не застосовував цей закон для їх запровадження.
Позови проти мит Трампа подали кілька компаній, зокрема імпортер вина і спиртних напоїв V.O.S. Selections, Plastic Services and Products, а також дві фірми з продажу навчальних іграшок. Окремий позов подала коаліція штатів на чолі з Орегоном.

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США

Китай скасує мита для всіх країн Африки, крім однієї

Китай повністю скасує мита на товари з африканських країн з 1 травня 2026 року. Про це заявив лідер КНР Сі Цзіньпінь, передає China Daily.

Єдина країна, що не потрапляє під скасування мит – Есватіні. Оскільки у неї немає дипломатичних відносин з Китаєм через підтримку Тайваню.

На початку 2025 року торгівля між Китаєм та країнами Африки становила 222 млрд доларів і очікувано зросте зі скасуванням мит.

Зазначається, що 33 африканські країни й до цього мали безмитну торгівлю з Китаєм, а тепер до цього числа додасться ще 20 держав. Така тарифна політика впроваджується на фоні підвищення американських мит на товари з африканських держав. Окрім цього, Китай планує:

  • Спростити експорт. Пекін прагне модернізувати “зелені коридори” для швидкого доступу африканських товарів на китайський ринок.
  • Посилити економічне партнерство. Готується підписати нові угоди про спільний розвиток та модернізацію.
  • Надати підтримку Глобальному Півдню. Збирається посилити вплив країн, що розвиваються, на світовій арені.

    • Сі Цзіньпінь наголосив, що разом усі ці заходи відкриють “нові можливості для спільної мрії про модернізацію” та зміцнять відносини Китаю з країнами Африки.

    Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

    Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
    Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
    Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
    За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
    Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
    Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
    У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
    В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
    “Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
    Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
    У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
    А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
    В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

    Трамп дозволив мита для країн, що торгують з Іраном

    Президент США Дональд Трамп у п’ятницю, 6 лютого, дозволив своїй адміністрації застосовувати мита на товари з країн, які ведуть бізнес із Росією. При цьому він відмовився негайно запроваджувати їх, повідомляє Bloomberg.
    Зазначається, що Трамп підписав указ, згідно з яким США можуть запроваджувати додаткові мита на імпорт з будь-якої країни, що прямо чи опосередковано купує, імпортує або іншим чином придбаває товари чи послуги в Ірану.
    Після такого указу, держсекретар і міністр торгівлі спільно з Управлінням торгового представника США і Міністерством внутрішньої безпеки можуть вирішувати, якою мірою слід застосовувати додатковий тариф.
    Водночас Трамп не уточнив, яку саме ставку буде запроваджено, але все ж навів як приклад тариф, яким від початку погрожував торговельним партнерам Ірану.
    “Починаючи з дати набрання чинності цим розпорядженням, на товари, імпортовані до США, які є продуктами будь-якої країни, яка прямо або побічно купує, імпортує або в інший спосіб набуває будь-які товари або послуги з Ірану, може бути накладено додаткове адвалорне мито – наприклад, у розмірі 25 відсотків”, – ідеться в указі.

    У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

    За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
    Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
    “Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
    За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
    “Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

    Куба відреагувала на надзвичайний стан, запроваджений США

    Куба звинуватила США у підготовці нової хвилі економічного тиску та можливій повній блокаді постачання палива на острів. Про це заявив міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес у соцмережі Х в п’ятницю, 30 січня.

    “Ми засуджуємо перед усім світом цей брутальний акт агресії проти Куби та її народу, який уже понад 65 років зазнає найтривалішої й найжорстокішої економічної блокади, що будь-коли застосовувалася проти цілої нації”, – написав він.

    За словами глава МЗС Куби, нині США розглядають можливість запровадження повної блокади постачання палива до країни. Для виправдання таких кроків, зазначив Родрігес, використовується “довгий список брехні, покликаний представити Кубу як загрозу, якою вона не є”.

    “Єдиний зловмисний вплив у Нашій Америці – це вплив уряду США, який намагається підкорити народи та країни своїй волі, позбавити їх ресурсів, суверенітету та незалежності”, – заявив очільник МЗС Куби.

    Родрігес додав, що “США вдаються до шантажу та примусу” інших держав, змушуючи їх приєднуватися до політики блокади проти Куби. Країнам, які відмовляються підтримувати ці обмеження, погрожують запровадженням мит.

    Трамп запровадив у США надзвичайний стан для блокади Куби

    Президент США Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан у США. Це дасть змогу Вашингтону запровадити мита проти країн, які продають або постачають нафту на Кубу. Про це у четвер, 29 січня, повідомив Білий дім.
    “Уряд Куби продовжує становити загрозу національній безпеці Сполучених Штатів. Ми не дозволимо іноземним державам підтримувати цей режим, надаючи йому життєво важливі енергоресурси. Відтепер будь-яка країна, яка постачає нафту Гавані, зіткнеться з економічними наслідками у вигляді тарифів на свої товари при ввезенні до США”, – йдеться у повідомленні.
    Згідно з текстом указу, нові заходи спрямовані на посилення ізоляції Куби. Трамп доручив відповідним відомствам, зокрема Міністерству торгівлі та Міністерству фінансів, розробити механізм ідентифікації порушників та визначити розмір митних ставок.

    Трамп висунув Канаді ультиматум

    Президент США Дональд Трамп скасував сертифікації усіх канадських літаків і пригрозив митами у 50%, якщо Канада не перегляне відмову у сертифікації американських бізнес-джетів Gulfstream. Про це Трамп у четвер, 29 січня, написав у соцмережі Truth Social.
    “Виходячи з того, що Канада неправомірно, незаконно і непохитно відмовилася сертифікувати літаки Gulfstream 500, 600, 700 і 800, які є одними з найкращих і найсучасніших літаків, що коли-небудь вироблялися, ми цим скасовуємо сертифікацію літаків Bombardier Global Express і всіх літаків, вироблених у Канаді, доти, доки Gulfstream, велика американська компанія, не отримає повну сертифікацію, як це мало статися багато років тому”, – написав він.
    Трамп звинуватив Канаду у тому, що вона “фактично забороняє продаж продукції Gulfstream на своїй території через цей самий процес сертифікації”.
    “Якщо з будь-якої причини ця ситуація не буде негайно виправлена, я накладу на Канаду 50-відсоткові мита на всі літаки, що продаються в Сполучених Штатах Америки”, – резюмував президент США.