NASA встановило найближчу дату пілотованого польоту до Місяця – не раніше 6 березня 2026 року. Напередодні, 20 лютого, екіпаж місії Artemis II розпочав обов’язковий передстартовий карантин у Х’юстоні. До складу команди входять астронавти NASA Рід Вайзман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також представник Канадського космічного агентства Джеремі Гансен.
Карантин триватиме приблизно два тижні – стандартна процедура перед пілотованими місіями. Вона передбачає максимальне обмеження контактів із зовнішнім світом, щоб мінімізувати ризик інфекцій безпосередньо перед польотом.
Artemis II стане першим пілотованим запуском ракети Space Launch System та корабля Orion. Астронавти здійснять обліт Місяця за траєкторією, що нагадує цифру вісім, без посадки на поверхню. Тривалість місії становитиме близько десяти днів. Політ має підтвердити готовність усіх систем для далеких космічних експедицій і підготувати технічну базу для майбутньої висадки людей у межах програми Artemis, зокрема місії Artemis III.
Перед початком карантину екіпаж провів фінальне комплексне тренування. Крім того, 19 лютого фахівці NASA завершили другу “мокру” генеральну репетицію запуску – повномасштабне випробування носія із заправкою кріогенним паливом, відпрацюванням зворотного відліку та безпечним зливом компонентів. Після усунення технічних проблем, зокрема витоку водню, зафіксованого під час першого тесту, системи продемонстрували стабільну роботу.
Остаточне рішення щодо старту ухвалять після аналізу результатів випробувань і завершення підготовки стартового комплексу 39B у Космічному центрі імені Кеннеді. Екіпаж планує прибути до Флориди приблизно за п’ять днів до запуску. Artemis II стане першим за понад 50 років польотом людей за межі низької навколоземної орбіти – востаннє це відбулося під час місії Apollo 17 у грудні 1972 року.
Позначка: Місія
Місія ЮНЕСКО прибула в Київ для моніторингу історичних пам’яток
До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема Національного заповідника Софія Київська та Києво-Печерської лаври. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
У межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів:
“Буферна зона Софії Київської та Києво-Печерської лаври – це простір відповідальності. Це спеціально визначена охоронна територія навколо двох об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що оберігає їх від хаотичної забудови, нав’язливої реклами та інших загроз. Вона зберігає історичний ландшафт серця Києва – від Хрещатика й Майдану до Андріївського узвозу, Володимирської гірки, дніпровських схилів і Парку Слави. Завдяки статусу обʼєктів світової спадщини ці святині мають міжнародний захист від руйнівних втручань. Це не лише надбання України – це частина спадщини всього цивілізованого світу, яка особливо потребує посиленої уваги під час війни”, – зазначила директорка Департаменту Марина Соловйова.
Зауважимо, 10 червня 2025 року Софіївський собор зазнав ушкоджень унаслідок обстрілу. Відповідно до рішення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць має оцінити стан збереження об’єкта та фактори, що на нього впливають, для подальшого планування заходів з охорони пам’ятки.
ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці
НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
NASA відтерміновує запуск місії навколо Місяця
NASA перенесло запланований запуск місії Artemis II щонайменше на березень після виявлення витоку водню під час ключового паливного тесту. Про це повідомляє Bloomberg.
Запуск відтермінували для аналізу отриманих даних і проведення повторного випробування – так званої “мокрої репетиції”, під час якої ракета повністю заправляється паливом.
У зв’язку з цим екіпаж місії, до складу якого входять працівники NASA Рейд Візман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен, звільнять з передпольотного карантину, в який їх відправили 21 січня.
Місія Artemis II має на меті вперше з 1972 року доправити астронавтів до Місяця. Під час тесту інженери постали перед низкою проблем, зокрема з посиленням витоку рідкого водню, несправністю клапана, пов’язаного з герметизацією люка модуля, а також перебоями в аудіоканалах.
Метою випробування є перевірка готовності ракети Space Launch System компанії Boeing та корабля Orion компанії Lockheed Martin до десятиденної місії з польоту навколу Місяця та поверненням на Землю. NASA також планує протестувати системи життєзабезпечення корабля Orion перед місією Artemis III, яка передбачає висадку астронавтів на Місяць не раніше 2028 року.
Раніше NASA вивела свою мегаракету-носій Space Launch System на стартовий майданчик у Флориді, розпочавши завершальний етап підготовки до місії Artemis II.
Зауважимо, нова прихильність Трампа до дослідження Місяця є ключовим фактором для досягнення “орбітальної економіки”. Він наголосив, що Місяць має значний науковий, економічний і стратегічний потенціал для США, зокрема з точки зору національної безпеки.
Мерц відреагував на ідею армії ЄС в Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скептично оцінив ідею формування європейської армії, яка могла б бути залучена до миротворчих місій в Україні після завершення війни, розпочатої Росією. Про це повідомило Politico у матеріалі від 30 січня.
Раніше Манфред Вебер, президент Європейської народної партії та керівник її фракції в Європарламенті, заявив на Forum Europa в Брюсселі, що відправлення “миротворчих військ” до України могло б стати першим кроком до створення “європейської армії”, як тільки буде досягнута угода про припинення війни. Він наголосив, що ці війська мають виступати під європейським прапором, символізуючи спільну підтримку свободи та демократії.
Втім, за словами Мерца, подібна ініціатива на даному етапі не є першочерговим пріоритетом для Європи. Він підкреслив важливість концентрації зусиль на поточних викликах, зокрема зміцненні обороноздатності та підвищенні конкурентоспроможності європейської промисловості.
Канцлер також зазначив, що внесення змін до договорів ЄС із 27 країнами-членами є складним і тривалим процесом, тому наразі уникає пропонувати масштабні реформи.
Щодо питання про можливе направлення миротворців, Німеччина поки не прийняла остаточного рішення, однак така можливість не виключається.
Нагадаємо, у Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Однак Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.
Мегаракету NASA вивели на позицію для пілотованого польоту на Місяць
NASA готується до запуску мегаракети-носія Space Launch System для місії Artemis II – першого пілотованого польоту на Місяць за останні десять років. Ракету довжиною 98 метрів транспортували на стартовий майданчик на космодромі у Флориді, де проведуть останні технічні перевірки перед запуском. Запуск планується не раніше 6 лютого, астронавтам Ріду Вайзману, Віктору Гловеру, Крістіні Кох і канадцю Джеремі Гансену випаде можливість стати першими пілотами, які відправляться на Місяць з 1972 року. Проект Artemis набирає обертів завдяки зацікавленості американського президента Трампа в дослідженні Місяця та його потенціалу для національної безпеки та економіки.
Екіпаж МКС уперше достроково повернувся на Землю
Капсула SpaceX Dragon з чотирма членами екіпажу Міжнародної космічної станції успішно приземлилася біля узбережжя Каліфорнії через проблеми зі здоров’ям одного з космонавтів. Це перший раз в історії, коли місія на МКС була завершена достроково через медичні проблеми. NASA вирішила припинити місію після того, як один із членів екіпажу захворів. Деталі про хворобу не були розголошені. Стан хворого стабільний, і його здоров’я не пов’язане з роботою на станції. Тим часом інші астронавти, які прибули на Союзі у листопаді, залишаються на МКС.
РФ втратила можливість запускати людей у космос – ЗМІ
Аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій. Інцидент відбувся 27 листопада, коли під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції (МКС) зафіксували обвал кабіни обслуговування. Як заявляють експерти, це перешкоджає Росії у наступних спробах відправки людей у космос. Про це в четвер, 27 листопада, повідомляє The Insider.
За даними видання, проблема виникла через руйнування конструкцій стартового комплексу. Йдеться про механізми, що забезпечують обслуговування ракети перед запуском.
Аналітик Георгій Трішкін уточнив, що пошкоджена кабіна розташована на єдиній платформі, з якої здійснювалися всі пілотовані запуски в напрямку МКС. Він зазначив, що такі місії можуть бути відкладені на невизначений період.
За інформацією каналу Юра, прости, частина стартового комплексу була вирвана потужним газовим струменем двигуна у момент старту. Хоча космонавти не постраждали, усунення пошкоджень об’єкту потребує тривалого часу. Експерти прогнозують, що ремонт стартового майданчика може тривати до двох років.
Віталій Єгоров, популяризатор космонавтики, після аналізу відео з місця подій зазначив, що Росія втратила здатність запускати людей у космос – ситуація, яка не траплялася з 1961 року.
В общем да, худший сценарий, под 31 площадкой после запуска Союз МС-28 обвалилась кабина обслуживания, причина неизвестна. Комментарий будет хз когда. Состояние причастных можете себе представить.Российские пуски Союзов и Прогрессов к МКС откладываются на неопределённый срок https://t.co/fdsdkD5wJP pic.twitter.com/8ZK44ULBoo— Кукуруза как у томакруза 🌽 (@KYKYPY3A_B) November 27, 2025
У Роскосмосі підтвердили факт пошкодження. Представники організації наголосили, що ремонт буде проведений якнайшвидше, адже наявні всі необхідні резервні деталі. Наразі триває оцінка масштабів руйнувань.
Існує варіант модернізації стартового комплексу Гагарінського майданчика № 1, який наразі передали до музею космонавтики в Казахстані. Раніше оновлення цього майданчика розглядалося як перспективний проект разом із інвестиціями Об’єднаних Арабських Еміратів. Проте після початку війни в Україні співпраця з Абу-Дабі була припинена.
Зазначимо також, що МКС продовжить свою роботу щонайменше до 2028 року, а її вихід із орбіти запланований на 2030 рік.
Раніше ракета-носій Союз-2.1б з двома космічними апаратами Іоносфера-М, іранським та 17 російськими малими попутними супутниками стартувала з космодрому Східний. Про це повідомляє Роскосмос.
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
Данські винищувачі екстрено підіймалися над Балтійським морем
У неділю ввечері винищувачі F-35 піднялися в повітря над островом Борнгольм у Балтійському морі. Ці польоти були частиною системи перехоплювального чергування для захисту суверенітету Данії та контролю над повітряним простором. Місцеві мешканці спостерігали за діяльністю літаків і повідомляли про сильний шум. З початку року система перехоплювального чергування вже активувалася 33 рази, що свідчить про зростання польотів безпілотників та можливу гібридну війну. Росія відкинула обвинувачення у своїй причетності до цих подій як провокацію.